Рішення № 75499524, 23.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2018

м. Дніпро

Справа № 904/81/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Михайлової К.С., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малиновка" (87062, с.Малинівка Нікольського району Донецької області, вул. Леніна, 5а; ідентифікаційний код 34626614)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" (52600, смт. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області, пр. Лісний, 2; ідентифікаційний код 39537503)

про стягнення заборгованості у розмірі 1 456 623 грн. 72 коп.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Малиновка" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою (вх.№79/18 від 04.01.2018р.), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№29585/18 від 09.07.2018р.), в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" 1 456 623 грн. 72 коп., що складає 670 575 грн. 72 коп. - заборгованості за Договором купівлі-продажу від 16.11.2016р. №9328а., та 786 048 грн. 00 коп. - штрафу.

Відповідно до протоколу від 04.01.2018р. автоматизованого розподілу матеріалів справи між суддями визначено суддю - доповідача Мельниченко І.Ф.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2018р. у справі №904/81/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Малиновка" залишено без руху, у зв'язку з тим, що подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018р. у справі №904/81/18 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.02.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018р. у справі №904/81/18 було відкладено підготовче засідання до 19.03.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2018р. у справі №904/81/18 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 25.04.2018р. та відкладено підготовче засідання до 17.04.2018р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018р. у справі 904/81/18 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Малиновка" та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" задоволено, призначено проведення процедури врегулювання спору за участю судді та спільну нараду за участю сторін на 07.05.2018 р.

07.05.2018р. на спільну нараду сторони не з'явились, подавши заяву про її відкладення на іншу дату, у зв'язку з чим господарським судом оголошено перерву до 16.05.2018 р.

Відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2018 р. у справі 904/81/18 було ухвалено про припинення врегулювання спору за участю судді, про поновлення провадження у справі, та передачу справи на визначення судді в порядку, встановленому статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2018р. №279 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи" призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи №904/81/18.

Відповідно до протоколу від 18.05.2018р. повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи між суддями визначено суддю - доповідача Загинайко Т.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2018р. прийнято справу до провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 20.06.2018р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018р. оголошено перерву у підготовчому засіданні (загальне позовне провадження) на 19.07.2018р.

Відповідач у відзиві (вх.№28504/18 від 02.07.2018р.) на позовну заяву просить застосувати до позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 786 048 грн. 00 коп. позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 019 406 грн. 00 коп. - основного боргу та 786 048 грн. 00 коп. - штрафних санкцій, посилаючись на те, що: - відповідач здійснив повернення грошових коштів у сумі 174 415 грн. 14 коп. згідно платіжного доручення №473; - на виконання зобов'язань по договору постачання відповідач здійснив поставку позивачу товару згідно видаткової накладної №650 від 08.05.2018р. на суму 127 365 грн. 12 коп. та повернення грошових коштів позивачу у сумі 34 300 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №719 від 11.05.2018р.; - відповідно до платіжного доручення №777 від 31.05.2018 року відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 12 750 грн. 02 коп.; - позовна давність щодо вимог про стягнення штрафу на підставі умов договору за недопостачання товару у строк до 30.12.2016 року сплинула 30.12.2017 року.

Позивач у відповіді (вх.№29585/18 від 09.07.2018р.) на відзив та заяві про зменшення позовних вимог просить позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 1 483 705 грн. 53 коп., що складає 670 575 грн. 72 коп. - основного боргу, що виник внаслідок непоставки товару відповідно до умов договору купівлі-продажу від 16.11.2016р. №9328а, та 786 048 грн. 00 коп. - штрафу.

В обґрунтування відповіді на відзив та заяви про зменшення позовних вимог позивач посилається на те, що: - ТОВ "Малиновка" підтверджує, що станом на 05.07.2018р. заборгованість відповідача за основним боргом складає 670 575 грн. 72 коп.; - посилання відповідача в платіжних дорученнях №473 від 30.03.2018р., № 719 від 11.05.2018 року, № 777 від 31.05.2018 року в графі "призначенні платежу" на виконання мирової угоди від 15.02.2018 року, не відповідає дійсності, оскільки не існує мирових угод між відповідачем і ТОВ "Малиновка"; - строк позовної давності за спірною поставкою спливає не 30.12.2017 року, як вважає відповідач, а 31.12.2017 року; - датою звернення до суду з позовом про стягнення основного боргу та штрафних санкцій з ТД "Деметра плюс" на користь ТОВ "Малиновка" є відправлення позовної заяви з установи зв'язку - 26.12.2017р.; - позивачем не пропущено строку позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 786 048 грн. 00 коп.

Відповідач у клопотанні (вх.№31908/18 від 23.07.2018р., яке надійшло засобами електронного зв'язку, просить: - здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача; - підтримує свої заперечення проти позовних вимог, викладені у відзиві на позов; - відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 786 048 грн. 00 коп., у зв'язку із спливом позовної давності.

Позивач у клопотанні (вх.№32071/18 від 23.07.2018р.), яке надійшло засобами електронного зв'язку, просить перенести судове засідання та призначити розгляд справи на іншу дату в період з 31.07.2018р. по 08.08.2018р., у зв'язку із неможливістю забезпечити участь представника у підготовчому засіданні та його зайнятістю в іншому судовому процесі.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача та відкладення розгляду справи, оскільки:

- в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку;

- отже, по-перше, суд не обмежує кола осіб, які можуть бути представниками у суді; по-друге, представник позивача не з'являвся в призначені раніше підготовчі засідання - 20.06.2018 та 19.07.2018; по-третє, позивачем не надано жодних доказів в підтвердження неможливості явки у судове засідання уповноваженого представника;

- тому суд не може визнати поважною причину відсутності представника позивача у судовому засіданні;

- відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

- обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смирнова проти України);

- тому суд доходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідача, а тому клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Окільки представники сторін у судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2016р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Деметра-Плюс", як продавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Малиновка, як покупцем, було укладено договір №9328а купівлі-продажу (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до умов даного договору мінеральні добрива, іменовані в подальшому Товар.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 року включно, а по фінансовим зобов'язанням - до повного їх виконання сторонами за договором (пункт 7.1 Договору).

Відповідно до пунктів 1.2 та 3.1 Договору номенклатура та кількість товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору; ціна товару обумовлюється в додаткових угодах на кожну поставку.

Умови та строки поставки товару обумовлюються в додаткових угодах на кожну поставку (пункт 4.1 Договору).

Як вбачається, сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 16.11.2016р. до Договору (надалі - Додаткова угода), згідно з якою сторони узгодили: продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах існуючого договору мінеральні добрива, іменовані в подальшому Товар - аміачну селітру в кількості 650 тонн на загальну суму 3 991 650 грн. 00 коп.; строк поставки - до 30.12.2016р.; поставка товару здійснюється на умовах СРТ; датою поставки товару вважається дата, вказана в залізничній накладній (а.с.19).

Відповідно до пункту 3.2 Договору покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в формі 100% передоплати на підставі рахунку на передоплату, виставленого продавцем, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових угодах до договору; датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Як вбачається на виконання умов Договору та рахунку на оплату позивачем здійснено попередню оплату товару, що поставляється відповідачем, на загальну суму 3 930 240 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 16.11.2016р. по рахунку (а.с.20).

В подальшому відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 3 038 199 грн. 12 коп., про що свідчать такі видаткові накладні:

- видаткова накладна від 03.02.2017р. №124 на суму 786 048 грн. 00 коп. (а.с.21);

- видаткова накладна від 09.02.2017р. №150 на суму 786 048 грн. 00 коп. (а.с.22);

- видаткова накладна від 24.02.2017р. №327 на суму 786 048 грн. 00 коп. (а.с.23);

- видаткова накладна від 13.03.2017р. №383 на суму 276 345 грн. 00 коп. (а.с.30);

- видаткова накладна від 13.03.2017р. №395 на суму 276 345 грн. 00 коп. (а.с.31);

- видаткова накладна від 08.05.2018р. №650 на суму 127 365 грн. 12 коп. (а.с.92).

Момент переходу права власності на товар визначається у відповідності з умовами поставки; датою поставки товару вважається дата відмітки покупця про його приймання вказаній в накладній (пункт 4.1 Договору).

Як вбачається, відповідачем частково повернуто суму здійсненої позивачем попередньої оплати у загальному розмірі 221 465 грн. 16 коп., про що свідчать наступні платіжні доручення:

- платіжне доручення від 30.03.2018р. №473 на суму 174 415 грн. 14 коп.;

- платіжне доручення від 11.05.2018р. №719 на суму 34 300 грн. 00 коп.;

- платіжне доручення від 31.05.2018р. №777 на суму 12 750 грн. 02 коп.

Таким чином, відповідачем недопоставлено товару на суму здійсненої позивачем передоплати у розмірі 670 575 грн. 72 коп., що визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк поставки товару є таким, що настав і відповідач повинен був поставити позивачу товар до 30.12.2016р., проте на даний час не здійснена поставка на суму здійсненої позивачем передоплати у розмірі 670 575 грн. 72 коп.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

На момент розгляду справи доказів поставки позивачу товару відповідачем або доказів повернення йому перерахованої суми попередньої оплати у розмірі 670 575 грн. 72 коп. не надано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, позивач обґрунтовано вимагає від відповідача повернення йому перерахованої суми попередньої оплати у розмірі 670 575 грн. 72 коп.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 6.5 Договору сторони погодили, що у разі порушення строків поставки товару, обумовлених пунктом 4.1 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості недопоставленого в строк товару.

Отже, штраф за порушення строку поставки товару згідно розрахунку становить 786 048 грн. 00 коп. (3 930 240,00 грн. х 20%).

Одночасно суд не погоджується з твердженням відповідача щодо спливу строку позовної давності стосовно позовних вимог в частині стягнення штрафу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 254-256 цього Кодексу (частина 1 статті 260 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливу строку виконання.

У відповідності до положень статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина 1 статті 254 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, строк виконання зобов'язань щодо поставки товару за Договором становить до 30.12.2016р., та відповідно, строк позовної давності починає перебіг з 31.12.2016р., тобто строк позовної давності для стягнення суми штрафу відповідно до умов Договору становить до 31.12.2017р.

Згідно частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до частин 1, 2 Кодексу законів про працю України при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день; загальним вихідним днем є неділя; другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

Також 1 січня в Україні є святковим днем - Новий рік (частина 1 статті 73 Кодексу законів про працю України).

Оскільки 31.12.2017р. був вихідним днем - неділя, а 01.01.2018р. - Новий Рік, то останнім днем строку позовної давності є 02.01.2018р.

Відповідні письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно (частина 2 статті 255 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач з позовом до суду звернувся 26.12.2017р., про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті (а.с.26), тобто в межах вказаного строку та зареєстровано позовну заяву в Господарському суді Дніпропетровської області - 04.01.2018р.

Тому, позивачем щодо нарахування штрафу не пропущено строк позовної давності.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати у розмірі 21 849 грн. 36 коп. слід покласти на відповідача.

Як вбачається судовий збір було сплачено позивачем при зверненні з позовом до суду з позовних вимог у сумі 1 805 454 грн. 00 коп. у розмірі 27 081 грн. 81 коп. (платіжне доручення від 01.12.2017р. №2567). В подальшому позовні вимоги було позивачем зменшено до суми 1 483 705 грн. 53 коп., з якої судовий збір становить 21 849 грн. 36 коп.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у сумі 5 232 грн. 45 коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" (52600, смт. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області, пр. Лісний, 2; ідентифікаційний код 39537503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малиновка" (87062, с. Малинівка Нікольського району Донецької області, вул. Леніна, 5а; ідентифікаційний код 34626614) 670 575 (шістсот сімдесят тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 72 коп. – попередньої оплати, 786 048 (сімсот вісімдесят шість сорок вісім) грн. 00 коп. - штрафу та 27 081 (двадцять сім тисяч вісімдесят одна) грн. 81 коп. – витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України,

26.07.2018р.