Ухвала суду № 75497743, 11.07.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/2218/18

ун. № 759/13846/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Миколаєць І.Ю., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року представник позивача ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду з позовом в якому просить визнати недійсним правочин оформлений довідкою-рахунком серії ААЕ № 391101 від 19.10.2015 року виданої Фізичною особою підприємцем «ОСОБА_4.» за яким право власності на транспортний засіб Lexus ІS 250, кузов НОМЕР_3, 2008 р.в. вибуло із володіння ОСОБА_2 у володіння ОСОБА_3 незаконним шляхом та витребувати його із чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2

Ухвалою судді 03.10.2017 р. відкрито провадження у справі.

10.07.2018 р. представник позивача ОСОБА_1 у поданій належним чином оформленій заяві просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на транспортний засіб Lexus ІS 250, кузов НОМЕР_3, 2008 р.в., вилучити та передати автомобіль на зберігання іншій особі, визначеній державним чи приватним виконавчем, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.

Заява представника позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 2 статті 152 ЦПК України також передбачені і інші види забезпечення позову ніж ті, перелік яких міститься у частині 1 цієї статті. Окрім того суд може застосувати декілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п.п. 6, 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також визначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Вид забезпечення позову - арешт майна є співмірним із заявленими вимогами, оскільки це майно є предметом спору, а заборона на вчинення дій з внесення змін до конструктивних частин спірного майна забезпечить його схоронність.

При постановленні даної ухвали, суддя також враховує зміну акцентів Верховного Суду України при вирішенні питань забезпечення позову від реальної загрози невиконання рішення (Постанова Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9) до потенційних труднощів у виконанні рішення суду (Постанова ВСУ від 18.01.2017 року у справі № 6-2552цс16).

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр). У разі задоволення позову про право на майно суд на підставі статті 217 ЦПК за заявою особи, яка бере участь у справі, також може вжити заходів для забезпечення виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене та обставину, що предметом спору є автомобіль Lexus ІS 250 суд приходить до висновку, що в даному випадку є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому клопотання представника позивача підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.151-153, 294 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса проживання: 91042, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання правочину недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння, задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб Lexus ІS 250, кузов НОМЕР_3, 2008 року випуску.

Вилучити та передати транспортний засіб Lexus ІS 250, кузов НОМЕР_3, 2008 року випуску на зберігання іншій особі, визначеній державним чи приватним виконавчем, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути пред»явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після постановлення ухвали.

В межах трьох років встановлених ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» ухвала не може бути пред»явлена до виконання у разі її скасування судом або після набрання рішенням законної сили про відмову у задоволенні позову.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення до або через суд першої інстанції. Порядок подання апеляційної скарги діє до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя І.Ю. Миколаєць