Ухвала суду № 75495914, 17.07.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/2236/18

Провадження № 1-кс/653/569/18

У Х В А Л А

іменем України

17 липня 2018 року

Слідчий суддя Генічеського районного суду Херсонської області Шарко Н.А., за участю секретаря Карпенко І.Д., прокурора Остапчука В.М., старшого слідчого СВ Генічеського ВП ГУ НП у Херсонській області Піскуна Є.А., підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника адвоката Токарєвої І.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Генічеського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області Піскуна Є.А., погодженого прокурором Генічеської місцевої прокуратури Остапчуком В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, уродженця м. Сімферополь АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого, не одруженого, по матеріалам кримінального провадження №12018230140001078 від 14 липня 2018р. за ч.2 ст.186 КК України

встановив:

старший слідчий СВ Генічеського ВП ГУ НП у Херсонській області Піскун Є.А., звернувся до суду з погодженим прокурором Генічеської місцевої прокуратури Остапчуком В.М., клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів стосовно ОСОБА_2, по матеріалам кримінального провадження №12018230140001078 від 14 липня 2018р. за ч.2 ст.186 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим що упровадженні СВ Генічеського ВП ГУ НП у Херсонській області перебуває кримінальне провадження №12018230140001078 від 14 липня 2018р. за ч.2 ст.186 КК України, за фактом відкритого заволодіння майном гр. ОСОБА_5 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, яке сталось 14 липня 2018р. о 12 год., біля бази відпочинку «Роксолана» у с. Генічеська Гірка Генічеського району Херсонської області.

За підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, у порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_2

Слідчий зазначає, що ОСОБА_2 може вчинити дії щодо переховування від правоохоронних органів або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, чи вплинути на свідків та потерпілого, з метою зміни ними даних раніше показів, що вказує на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме цей запобіжний захід буде необхідним та достатнім для забезпечення інтересів досудового слідства та виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.

У судовому засіданні старший слідчий СВ Генічеського ВП ГУ НП у Херсонській області клопотання підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що обставини за яких було вчинено злочин свідчать про підвищену суспільну небезпечність підозрюваного ОСОБА_2, а тому виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідних запобіжним заходом, здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, та буде відповідати інтересам досудового слідства.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат Токарєва І.В. у судовому засіданні зазначила, що ризики заявлені органом досудового слідства є голослівними та належними доказами не підтверджені. Підозра не підтверджена об'єктивними даними, а кваліфікація діяння за ч.2 ст. 186 КК України є передчасною. Вважала, що оскільки стороною обвинувачення не доведено можливість застосування найтяжчого запобіжного заходу, тому є підстави для обрання менш тяжкого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_2 позицію свого захисника підтримав. Зазначив, що раніше відбував покарання у місцях позбавлення волі за крадіжку, грабіж та шахрайство. На даний час проживає у своєї співмешканки, та не офіційно працює на базі відпочинку. У вчиненому щиро кається. Просив не позбавляти його волі.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

Частина 2 ст. 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частини першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Стаття 29 Конституції України зазначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог пункту (с) ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за обставин викладених у повідомлені про підозру. Так, його причетність до скоєння кримінального правопорушення підтверджується: показами потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, протоколами пред'явлення особи для впізнання.

Крім того, у судовому засіданні був допитаний потерпілий ОСОБА_6, який пояснив, що із застосуванням насильства зі сторони підозрюваного він був змушений віддати йому мобільний телефон, та не зважаючи на численні прохання повернути його, той цього не зробив, і тільки коли почув про дзвінок до поліції, останній викинув мобільний телефон, та поїхав у своїх справах.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що слідчим належними та допустимими доказами доведена причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Посилання захисника підозрюваного адвоката Токарєвої І.В., на те, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження причетності її підзахисного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд не приймає до уваги, оскільки питання про належність, допустимість, достовірність та достатність вказаних доказів для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, буде вирішено судом безпосередньо під час розгляду вказаного кримінального провадження.

Крім того, суд вважає, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Також, слідчий суддя вважає, що органом досудового слідства доведено ризики можливого переховування підозрюваного від органів досудового слідства чи суду та впливу на свідків та потерпілого, які передбачені п.1 та п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки як встановлено у судовому засіданні, що ОСОБА_2 хоча і має місце проживання на території м. Генічеська, проте тут не зареєстрований, має реєстрацію у АР Крим, куди направлявся після вчинення злочину.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, фактично за адресою: м. Генічеськ вул. Петровського, 158а, не проживає, оскільки це будинок матері його співмешканки, та вона його вигнала з будинку за пияцтво. Зі своєю співмешканкою проживає на базі відпочинку «Роксолана», де працює різноробочим, однак у зв'язку зі зловживанням алкогольних напоїв, у них часто трапляються сварки, та остання його виганяє. Вказані обставини свідчать про антисоціальну поведінку підозрюваного, та відсутність стримуючих факторів, які утримали б останнього в межах Генічеського району, та не допустили б настання ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також суд вважає, що перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити вплив на потерпілого чи свідків, оскільки вони працюють на одній базі відпочинку, та потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні висловив побоювання щодо можливого впливу підозрюваного на нього.

Обираючи запобіжний захід, слідчий суддя також враховує, що підозрюваний неодноразово судимий за корисливі злочини, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - до 6 років позбавлення волі. Кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_2 є: умисним, тяжким, вчинений за попередньою змовою, поєднане із застосування насильства, що у сукупності з вищенаведеними доводами, дає суду обґрунтовані підстави застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Аналізуючи сукупність обставин в яких підозрюється ОСОБА_2 та відомості про його особу, суд приходить до висновку, що вони свідчать про істотний ступінь і характер суспільної небезпеки діяння, тому відносно нього не може бути обраний більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, в достатній мірі не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання встановленим ризикам, тому підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу немає.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ в справі «Харченко проти України» визначено, що, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі: дотримання розумних строків для завершення досудового розслідування, захист прав потерпілого, тощо (ст. 2 КПК України).

При цьому, суд виходячи з присів ч.4 ст. 183 КПК України, вважає за можливе не визначати у даному випадку заставу.

Строк дії запобіжного заходу належить встановити не більше ніж на 60 днів, рахуючи з моменту затримання.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

клопотання старшого слідчого СВ Генічеського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області Піскуна Є.А., погодженого прокурором Генічеської місцевої прокуратури Остапчуком В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, уродженця м. Сімферополь АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого, не одруженого, по матеріалам кримінального провадження №12018230140001078 від 14 липня 2018р. за ч.2 ст.186 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2, у виді тримання під вартою встановити на строк 60 (шістдесят) днів, який рахувати з 15 липня 2018 з 15 год. 50 хв. до 13 вересня 2018р. 15 год. 50 хв.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.

Слідчий суддя Н. А. Шарко