Справа №2-104
2010 рік
РІШЕННЯ
іменем України
20 січня 2010 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
В складі: головуючого судді: Бондаренко О. І.
при секретарі: Волощук І. О.
з участю представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «ОСОБА_3 банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , мотивуючи свої вимоги тим, що 14.03.2008 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/035-43/60115, згідно якого відповідачу був наданий кредит в сумі 81600,00 доларів США строком на 60 місяців по 14.03.2013р. із сплатою 14,00 % річних.
Однак, взяті зобов'язання відповідач ОСОБА_2 в повній мірі не виконав. Так, станом на 09.10.2009р. боржник не здійснив часткове погашення кредиту в сумі 10698,84 доларів США (в еквіваленті станом на 09.10.2009 p. за курсом НБУ - 85697,71 грн.), а також відсотки в сумі 9623,10 доларів США (в еквіваленті станом на 09.10.2009 р. за курсом НБУ - 77081,03 грн.).
14 березня 2008р. між банком та ОСОБА_2 було укладений договір іпотеки, відповідно до якого відповідач в забезпечення виконання умов визначеного кредитного договору передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під номером 53, що знаходиться за адресою: с. Агрономічне, вул. Шевченка, Вінницького району Вінницької області; земельну ділянку площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: с. Агрономічне по вул. Шевченка,53, Вінницького району Вінницької області.
Відповідачеві було вручено вимогу про усунення порушення № 07-16/5-3103 від 13.07.2009р., але до цього часу заборгованість останнім не погашена.
Крім того, відповідачеві нарахована пеня за період з 15.11.2008р. по 14.09.2009p. Сума пені складає 28890,23 доларів США (в еквіваленті станом на 09.10.2009р. за курсом НБУ - 231410,74 грн.).
За наведених обставин позивач просить його позовні вимоги задоволити, стягнувши з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 111993,34 доларів США (що еквівалентно за курсом НБУ 897066 грн. 65 коп.), з яких заборгованість по кредиту - 73480,01 доларів США ( що еквівалентно за курсом НБУ 588574 грн. 88 коп.); заборгованість по відсотках - 9623,10 доларів США (що еквівалентно за курсом НБУ 77081 грн. 03 коп.); пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 28890,23 доларів США (що еквівалентно за курсом НБУ 231410 грн. 74 коп.) та судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Ухвалою суду від 20.01.2010 року до участі в справі залучено правонаступника позивача ОСОБА_4 акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві, просив їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 пред’явлений до нього позов не визнав, пояснивши, що вважає дії банку неправомірними, оскільки вони порушують чинне законодавство України. Зокрема, при оформленні кредиту, як на даний час йому вже стало відомо, банк не мав права видавати таку велику суму кредиту, виходячи з наданих ним довідок про джерела його доходу (пенсія та прибуток від зайняття адвокатською діяльністю).
Крім того, на час отримання кредиту всі засоби масової інформації країни заохочували населення до отримання кредиту на вигідних умовах, обіцяючи стабільність національної валюти – гривні.
На даний час у зв’язку зі світовою кризою, яка також існує в Україні, відповідач вважає, що нарахування відсотків, пені по кредиту має проводитися банком по курсу американського долара, який існував на момент оформлення кредиту.
На думку відповідача, сума кредиту йому повинна була бути видана в національній валюті – гривні, оскільки вона є єдиним законним засобом платежу на території України, що передбачено Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Окрім того, банк повинен був мати окрему (індивідуальну) ліцензію на видачу йому валютного кредиту, чого у позивача не було.
Відповідач вважає, що банком штучно створені умови для «накрутки» відсотків та пені, так як він з моменту отримання кредиту справно в установлені строки погашав його. В кінці 2008 року – на початку 2009 року коли відповідач звернувся до банку для внесення платежів, йому відмовили, пояснивши, що валюти в банку немає, і проводити будь-які операції вони не можуть, оскільки це їм заборонено, доказів про це він в судове засідання надати не може.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.
Як встановлено по справі, 14 березня 2008 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/035-43/60115, згідно якого відповідачу був наданий кредит в сумі 81600,00 доларів США строком на 60 місяців по 14.03.2013р. із сплатою 14,00 % річних.
Факт укладення договору між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції і ОСОБА_2, підтверджується копією кредитного договору № 014/035-43/60115 від 14.03.2008р.(а.с.6-10).
У відповідності до копії статуту ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», затвердженого загальними зборами акціонерів згідно протоколу №3б-45 від 14.10.2009 року та зареєстрованого Національним банком України 05.11.2009 року, зокрема, п. 1.3., ОСОБА_4 акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства « ОСОБА_3 Аваль».
Відповідно до п. 4.1. кредитного договору банк взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом переказу (зарахування) всієї суми кредиту на поточний рахунок відповідача.
На виконання умов договору банк надав відповідачеві кошти в сумі 81600,00 доларів США, що підтверджується копією меморіального валютного ордеру № 097D7421 від 14.03.2008p.(а.с.19).
Згідно п. 7.1. кредитного договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати щомісячне, ануїтентними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком, погашення кредиту та процентів.
Однак, взяті зобов'язання відповідач в повній мірі не виконав. Так, станом на 09.10.2009р. боржник не здійснив часткове погашення кредиту в сумі 10698,84 доларів США (в еквіваленті станом на 09.10.2009 p. за курсом НБУ - 85697,71 грн.), а також відсотки в сумі 9623,10 доларів США (в еквіваленті станом на 09.10.2009 р. за курсом НБУ - 77081,03 грн.).
14 березня 2008р. між банком та ОСОБА_2 було укладений договір іпотеки, відповідно до якого відповідач в забезпечення виконання умов визначеного кредитного договору передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під номером 53, що знаходиться за адресою: с Агрономічне по вул. Шевченка Вінницького району Вінницької області, 2006 року побудови, житловою площею 98,0 кв.м., загальною площею 172,1 кв.м.; земельну ділянку площею 0,1500 га, в межах згідно з планом, що знаходиться за адресою: с. Агрономічне по вул. Шевченка,53, Вінницького району Вінницької області, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку Серії ВН № 149405, виданого Вінницьким районним відділом земельних ресурсів 07.11.2005р., кадастровий номер земельної ділянки №0520680203:03:001:0048, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, всього земельних угідь - 0,15 га, з них с/г угідь - 0,1340 га, землі під будівлями - 0,0160 га.
Зазначений договір 14.03.2008 р. було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5, про що свідчить його відповідна копія (а.с.12,13).
Відповідно до п. 5.3. договору іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за договором кредитним забезпеченого іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно п. 5.5. договору іпотеки, у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим або кредитним договором встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.
У відповідності до п. 9.1. кредитного договору позивач має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання відповідачем умов цього договору.
Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав відповідача, включаючи забезпечення за договором, за умови попереднього (за 30 днів) повідомлення відповідача рекомендованим листом.
Відповідачеві було направлено вимогу про усунення порушення № 07-16/5-3103 від 13.07.2009р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17,18).
Відповідач зобов'язаний, у відповідності до п.16.3. кредитного договору № 014/035-43/60115 за порушення строків повернення кредиту і відсотків за кредит сплачувати банку пеню в розмірі 1,0 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Пеня нарахована відповідачеві згідно наданого розрахунку за період з 15.11.2008р. по 14.09.2009p., сума пені складає 28890,23 доларів США, що в еквіваленті станом на 09.10.2009р. за курсом НБУ – становить 231410,74 грн. (а.с.15,16).
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Твердження відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності в банку окремої (індивідуальної) ліцензії на видачу йому валютного кредиту спростовується копією листа Національного банку України від 07.12.2009 року №13-210/7871-22612, з якої вбачається, що операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
Підстав для звільнення відповідача ОСОБА_2 від виконання зобов’язань за кредитним договором № 014/035-43/60115 від 14.03.2008р. судом не встановлено.
З огляду на викладене, пояснення відповідача надані ним в заперечення позовних вимог суд не бере до уваги, оскільки вони є декларативними і правового значення для вирішення даного спору не мають.
Відповідач порушив умови кредитного договору, тому відповідно і право позивача невиконанням зобов’язання порушено та підлягає судовому захисту.
Згідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст. 79 та п.2. ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат, зокрема відносяться витрати по сплаті судового збору та витати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжного доручення № 1169 від 12.10.2009 року сплачено судовий збір в розмірі 1700 грн. та відповідно до платіжного доручення № 1170 від 12.10.2009 року сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 526, 549, 553-559, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції (р/р № 361975, МФО 302247, Код ЄДРПОУ 14305909) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 111993,34 доларів США (що еквівалентно за курсом НБУ 897066 грн. 65 коп.), з яких заборгованість по кредиту - 73480,01 доларів США ( що еквівалентно за курсом НБУ 588574 грн. 88 коп.); заборгованість по відсотках - 9623,10 доларів США (що еквівалентно за курсом НБУ 77081 грн. 03 коп.); пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 28890,23 доларів США (що еквівалентно за курсом НБУ 231410 грн. 74 коп.) та судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя:
Судове рішення № 7549430, Вінницький районний суд Вінницької області було прийнято 20.01.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-104/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: