Постанова № 75493390, 24.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

Справа № 2018/2-685/11

Провадження № 22-ц/790/2678/18

24 липня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря Бойко А. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 15 лютого 2018 року (суддя Бородіна Н.М.)

по цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа по цивільній справі №2018/2-685/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У травні 2017 року ПАТ «ОТБ Банк» звернувся до суду з заявою, в якій просив поновити строк пред'явлення до виконання виконавчих листів по цивільній справі № 2-685/11/15 за позовом ПАТ «ОТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

В обґрунтування заяви посилався на те, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.12.2012 року по цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «ОТП Банк» про визнання договорів недійсними, в солідарному порядку стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТБ Банк» суму заборгованості за кредитним договором № СМ-SME 704/216/2007 від 26.12.2007 року в розмірі 2334893,30 гривень, сплачений судовий збір 1700,00 гривень, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 120,00 гривень, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. У зв'язку з тим, що строк пред'явлення виконавчого листа був до 20.12.2013 року, а стягувач отримав виконавчі листи лише 25.09.2014 року, представник просив суд поновити строк пред'явлення виконавчих листів до виконання, як пропущений з поважних причин, оскільки був отриманий вже після закінчення строку пред'явлення до виконання.

В судовому засіданні представник ПАТ «ОТП Банк» подану заяву підтримав.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з'явився.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 15.02.2018 року в задоволені заяви ПАТ «ОТБ Банк» було відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОТП Банк» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що для задоволення заяви є всі підстави.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ «ОТП Банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст.433 ЦПК України та виходив із недоведеності поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.12.2012 р. позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № СМ-SME 704/216/2007 від 26.12.2007 р. в розмірі 2334893,30 гривень. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили.

01.04.2013 року представник ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду із заявою про видачу копії рішення, однак копію рішення представником було отримано лише 05.11.2013 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка.

04.12.2013 року представник ПАТ «ОТП Банк» звернулася до суду з заявою про видачу виконавчих листів однак, як вбачається із копій виконавчих листа, наявних в матеріалах справи, представник отримав їх лише 25.09.2014 року

Згідно наявного в матеріалах справи договору факторингу № 02/07/11 від 20 липня 2011 року з додатком № 1, ПАТ «ОТП Банк» передав ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги, що належить банку за договором кредиту, на підставі якого було вищевказаним рішенням районного суду від 10 грудня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» стягнуто заборгованість.

Частиною 1 ст. 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

За змістом ст. 371 ЦПК України строк предявлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які обєктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у ч.5 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом.

В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності дотримання принципу правової (юридичної) визначеності, які є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права (зокрема, рішення у справах «Єлоєв проти України», «Новік проти України»).

У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Положення Закону України «Про виконавче провадження», що обмежують строк на пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, є законодавчим втіленням принципу правової визначеності та встановлюють строк, протягом якого боржник може очікувати примусового виконання рішення, ухваленого не на його користь.

Протягом цього строку позивач (стягувач), який бажає примусово виконати рішення суду, повинен вжити всіх залежних від нього заходів для отримання виконавчого документу та пред'явлення його до примусового виконання.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, ПАТ «ОТП Банк» не посилалося на поважність причин пропуску такого строку, вважаючи, що має право на поновлення такого строку у зв'язку з тим, що виконавчий лист ним отримано після закінчення строку для пред'явлення його до виконання.

Разом з тим, жодних доказів, які б перешкоджали заявнику у межах строку, визначеного ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», отримати виконавчий лист та пред'явити виконавчий лист до виконання суду не надано, а наведені у заяві обставини не свідчить про обєктивні, непереборні, істотні труднощі для вчинення процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається сплив строку пред'явлення виконавчого листа до виконання відповідно до вимог ст.22 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, відповідно до наявного в матеріалах справи договору факторингу № 02/07/11 від 20 липня 2011 року, з додатком № 1, ПАТ «ОТП Банк» передав ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги, що належить банку за договором кредиту, на підставі якого було вищевказаним рішенням районного суду від 10 грудня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» стягнуто заборгованість .

Згідно п. 3.2 договору комісії від 20.07.2011р. між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг" сторони цим договором погоджуються, що комісіонер буде вчиняти від свого імені, але за рахунок комітента правочини пов'язані з обслуговуванням кредитного портфелю, включаючи, але не обмежуючись таким: 3.2.3 - проводити претензійну роботу, ініціювати судове провадження та представляти інтереси комітента в суді у разі якщо боржники/поручителі не виконують або вчасно не виконують свої зобов'язання за кредитними договорами.

Таким чином, враховуючи, що сторона у виконавчому провадженні замінена не була, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ "ОТП Банк" має право на звернення до суду з дійсною заявою.

За таких обставин суд першої інстанції вирішив питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав про відмову у задоволенні заяви, тобто ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 15 лютого 2018 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 липня 2018 року.

Головуючий І.С. Сащенко

Судді А.І. Овсяннікова

І.П. Коваленко