Постанова № 75493078, 24.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

24 липня 2018 року

м. Харків

справа № 635/2764/16-ц

провадження № 22-ц/790/1677/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря Бойко А. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 квітня 2016 року (суддя Панас Н.Л.)

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей у зв'язку із навчанням,

встановив:

У березні 2016 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого посилались на те, що рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 30.11.2006 року з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з заробітку. Останні навчаються на 3-ому курсі Липковатівського аграрного коледжу Новодолазького району Харківської області. Кінцевий термін навчання 30.06.2017 року. У зв'язку з навчанням вони позбавлені можливості працювати і самостійно заробляти кошти на своє утримання, потребують матеріальної допомоги.

Посилаючись на вказані обставини, просили стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітніх дітей, у зв'язку з навчанням, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу).

Справа розглянута за відсутності сторін.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21.04.2016 року позов задоволено.

Постановлено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітніх дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у зв'язку з навчанням на користь матері - ОСОБА_2, у розмірі 1/3 частки з заробітку (доходів), починаючи з 25 березня 2016 року і до закінчення дітьми навчання - 30 червня 2017 року, але не більш ніж до досягнення 23 річного віку, тобто 19 лютого 2021 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове по суті позову.

При цьому посилається на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що він не має змоги сплачувати аліменти в розмірі та терміни, встановлені судом, оскільки сам потребує лікування.

Вислухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов про стягнення аліментів на утримання повнолітніх синів, які продовжують навчання, суд першої інстанції виходив з можливості відповідача сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

Частиною 1 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками повнолітніх ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 8 - 9 ).

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний.

ОСОБА_4 і ОСОБА_3 станом на час звернення до суду з позовом були студентами 3 курсу денного ( бюджетного ) відділення Липковатівського аграрного коледжу Нововодолазького району Харківської області, строк навчання з 01.09.2013 року по 30.06.2017 року ( а.с. 5 -6 ).

Батько - ОСОБА_1 працює в Північній ЕС ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», двірником, отримує заробітну плату. Проживає та зареєстрований в будинку 42 по вулиці 105-ти в селищі Коротич Харківського району Харківської області ( а.с. 26, 27).

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, судом при визначенні розміру аліментів враховано майновий стан відповідача, відсутність на утриманні інших неповнолітніх дітей, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Беручи до уваги зазначені обставини, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про покладення на відповідача обов'язку з утримання повнолітніх синів є вірним, а розмір аліментів, визначений судом першої інстанції, є обґрунтованим.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що сини навчаються у коледжі на бюджетній формі навчання та самостійно себе утримують, судовою колегією не приймаються.

Згідно з ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття ( незалежно від форми навчання ), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Не приймаються до уваги судом і посилання відповідача на те, що він хворіє, в зв'язку з чим потребує постійного медикаментозного лікування і не може сплачувати аліменти, оскільки періодичне знаходження особи на амбулаторному лікуванні та придбання певних лікарських засобів не свідчить про його повну непрацездатність та неможливість сплачувати аліменти на утримання своїх повнолітніх синів, які продовжують навчання.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться лише до переоцінки доказів, повно та всебічно досліджених судом першої інстанції.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2016 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 липня 2018 року.

Головуючий І.С. Сащенко

Судді А.І. Овсяннікова

І.П. Коваленко