Рішення № 75491897, 25.07.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1623/18

Номер провадження 2/623/764/2018

РІШЕННЯ

іменем України

25 липня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Соломки В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Ізюмі справу № 623/1623/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Зміст позовних вимог, пояснення сторін.

11 червня 2018 року ПАТ КБ « Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 18.01.2011 року відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав в результаті чого має заборгованість за кредитом станом на 23.05.2018 року в сумі 36982,47 гривень, яка складається з наступного :

-3285,60 грн. - тіло кредиту;

-16074,69 грн.- нараховано відсотків за користування кредитом;

-15384,92 грн. - нараховано пені;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. - штраф ( фіксована частина);

-1737,26 грн. - штраф ( процентна ставка).

Позивач просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 36982,47 грн. та покласти на відповідача витрати пов'язані з розглядом справи у суді.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Представник позивача надав клопотання про підтримання позову, розгляд справи без їх участі, та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка, через канцелярію суду надала письмову заяву в якій просить відмовити позивачу в частині стягнення з неї неустойки в сумі 15384,92 грн, штрафу в сумі 500,00 грн, штрафу в сумі 1737,26 грн, а також проценти у подвійному розмірі 16074,69 грн, оскільки вищевказані суми значно перевищують розмірі боргу за тілом кредиту, а вона не має матеріальної можливості оплатити такі суми, так як є безробітною та має на утриманні малолітніх дітей та є інвалідом ІІІ групи. Просить розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 5 статті 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь -якої зі сторін про інше.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд, перевірив матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 18.01.2011 року відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а. с. 9-25).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наявними в матеріалах справи Умовами та правилами. Відповідачка, користуючись кредитними коштами, періодично сплачувала заборгованість за наданим кредитом ( а.с.6-8).

Що стосується укладеного між сторонами у даній справі кредитного договору та його складових, то, як зазначалося раніше, підписавши 18.01.2011 року заяву, ОСОБА_1 надала свою згоду на те, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами, а також Тарифами банку складають договір про надання банківських послуг, з якими він ознайомлений. Доказів того, що вимоги банку ґрунтуються на інших умовах, які сторони не узгоджували, відповідачка суду не надавала.

Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Саме такий договір був укладений і виконувався сторонами. Вимоги про визнання цього договору в цілому або його частин недійсними, а також про зміну або розірвання договору з передбачених законом підстав ОСОБА_1 суду не надавала.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви було укладено в письмовій формі кредитний договір.

При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання вказаних вище заяви про отримання банківських послуг .

Згідно із розрахунком заборгованості відповідач станом на 23.05.2018 року має заборгованість в сумі 36982,47 гривень, яка складається з наступного :

-3285,60 грн. - тіло кредиту;

-16074,69 грн.- нараховано відсотків за користування кредитом;

-15384,92 грн. - нараховано пені;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. - штраф ( фіксована частина);

-1737,26 грн. - штраф ( процентна ставка) ( а.с.6-8).

Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

В зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню неповернені кредитні суми, заборговані відсотки з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені в сумі 15384,92 грн. та штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1737,26 грн - штраф (процентна складова), то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно довідки Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Ізюмської міської ради станом на 25.06.2018 р. відповідачка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Місто Ізюм Харківської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р.

При таких обставинах, зважаючи на те, що пеня нарахована за період, який пізніше 14 квітня 2014 року, та імперативну заборону на її стягнення, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідачів понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77,81, 141,259,263,264,265,268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 31 липня 2001 року, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ, 49094, п/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором в розмірі 19360 (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят) гривень 29 копійок та судові витрати у справі в сумі 922 (дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок, а всього 20282 (двадцять тисяч двісті вісмдесят дві) гривні 69 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк