Постанова № 75485492, 24.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1010/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: П'янової Я.В.

суддів: Чалого І.С. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 (головуючий суддя Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 03.04.18 р.) по справі № 820/1010/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області, відповідач), в якому просив суд:

- скасувати висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Харківській області генералом поліції третього рангу Бехом О.В. 06.12.2017 р., яке призначене наказом ГУНП в Харківській області від 10.11.2017 р. № 1554;

- скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 29.12.2017 р. № 1371 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1, інспектора СПП відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського ВП";

- скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 16.01.2018 р. № 9 о/с в частині звільнення позивача зі служби за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити позивача на посаді інспектора сектору патрульної поліції відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 18.01.2018 р.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області суму утриманого з позивача грошового забезпечення за періоди з 12.09.2017 р. по 17.09.2017 р., з 21.09.2017 р. по 25.09.2017 р.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.01.2018 р. по дату винесення судового рішення;

- допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення позивача на посаді інспектора сектору патрульної поліції відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 18.01.2018 р. та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 р. та прийняти нове судове рішення - про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що службове розслідування відносно нього було проведено з грубими порушеннями нормативно-правових актів, які регламентують порядок його проведення, а також притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а зміст його висновку не відповідає дійсності.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення.

В свою чергу, позивач зазначає, що він заздалегідь був позбавлений всіх передбачених Інструкцією прав як особа, відносно якої проводиться службове розслідування, у зв'язку з тим, що йому взагалі нічого не було відомо про проведення будь-якого службового розслідування стосовно нього, службові особи, які його проводили, не довели до нього змісту наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.11.2017 р. № 1554, яким було призначене його проведення, не викликали його для надання будь-яких пояснень щодо фактів, які стали підставою для його проведення, і взагалі навіть не спілкувались з позивачем. Ці обставини позбавили ОСОБА_1 можливості спростувати факти нібито його безпідставної відсутності на службі без поважних причин, надати інші докази, які підтверджували б те, що службової дисципліни він не порушував.

Таким чином, приховування від ОСОБА_1 факту проведення стосовно нього службового розслідування позбавило його прав, передбачених Інструкцією, а саме: брати участь у службовому розслідуванні, робити заяви, подавати документи та інші докази, які мають значення для проведення службового розслідування, висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службових осіб, які його проводять.

Також, службове розслідування призначене майже через два місяці з дня, коли стало відомо про невихід ОСОБА_1 на службу, що є порушенням вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Окрім того, ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом ГУНП в Харківській області від 29.12.2017 р. № 1371, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, лише 17 січня 2018 року, тобто в день, з якого його вже було фактично звільнено зі служби в поліції. Отримав він його разом з трудовою книжкою, витягом з наказу про звільнення та іншими документами, які видаються особі після звільнення.

Таким чином, вказані дії відповідача позбавили ОСОБА_1 можливості оскаржити наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності ще до звільнення зі служби, чим порушено його право на захист від незаконного звільнення, гарантованого статтею 43 Конституції України.

Вищезазначене є свідченням грубого порушення службовими особами, які проводили службове розслідування, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 02.04.2013 р. № 230, а також необ'єктивності та необґрунтованості викладеного у висновку, який складено за результатами його проведення.

Сам висновок проведеного службового розслідування щодо безпідставності відсутності позивача на службі в період з 12.09.2017 р. по 17.09.2017 р. та з 21.09.2017 р. по 25.09.2017 р. не відповідає дійсності, оскільки кожна відсутність позивача на службі була заздалегідь погоджена з безпосереднім керівництвом.

В свою чергу, жодний з викладених фактів, які свідчать про порушення відповідачем порядку проведення службових розслідувань, притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також про необ'єктивність та необґрунтованість викладеного у висновку, який складено за результатами проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1, не були належним чином досліджені судом першої інстанції, їм не надано об'єктивної оцінки, як цього вимагає стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Приймаючи рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною, у зв'язку з чим просить її залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 р. - без змін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання, призначеного на 24.07.2018 року, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ОСОБА_1 з 19 лютого 2003 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07 листопада 2015 року - в Національній поліції в спеціальному званні "капітан поліції", остання посада, яку позивач займав - інспектор сектору патрульної поліції відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Відповідно до витягу з Наказу ГУНП в Харківській області від 16.01.2018 р. № 9 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 17.01.2018 р. (а.с.72).

Підставою звільнення зі служби було видання наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2017 р. № 1371, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції (а.с.69).

Підставою для видання вказаного наказу передувало проведення начальником СКЗ Слобідського відділу поліції підполковником поліції Шмирьовою Л.М. спільно з інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Семеновим Д.М. службового розслідування відносно ОСОБА_1

За результатами службового розслідування було складено висновок від 06.12.2017 року.

В ході проведення службового розслідування було встановлено порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі з 12.09.2017 р. по 17.09.2017 р., а також з 21.09.2017 р. по 25.09.2017 р. без поважних причин (прогул), порушенні вимоги п.2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію".

Не погоджуючись з зазначеними наказами відповідача та висновком службового розслідування, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, отже підстави для скасування висновку службового розслідування, наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2017 р. № 1371, від 16.01.2018 р. № 9 о/с, поновлення позивача на посаді - відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спірні відносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція № 230) та іншими нормативно-правовими актами.

Так, частиною першою статті 3 Закону № 580-VIII встановлено, що в своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною другою вказаної статті встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Однак, на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не прийнято в установленому Законом порядку як нормативно-правовий акт.

Проте, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відтак, діючим, станом на момент прийняття оскаржуваних наказів та судового розгляду адміністративної справи, є Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, який регулює питання дисципліни поліцейських. Згідно з його преамбулою він визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене в статті 2 цього Статуту.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідальність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення передбачений статтею 14 Дисциплінарного статуту, яка визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (частина четверта статті 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12 березня 2013 року затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за № 541/23073.

Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до пунктів 5.2-5.3 вищезазначеної Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Абзацом першим пункту 5.4 Інструкції № 230 визначено, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В ході розгляду справи встановлено, що рапортом від 31.10.2017 р. №567/119/62-1/2017 т.в.о. начальника відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського ВП ГУНП в Харківській області - майор поліції Клєвцов С.В. доповів начальнику ГУНП в Харківській області, що інспектор сектору патрульної поліції відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського відділу поліції - капітан поліції ОСОБА_1 тривалий проміжок часу перебував на лікарняному, після чого надав до підрозділу лікарняні листи №759939, №702384, №416337.

Переглянувши лікарняні листи, надані ОСОБА_1, з'ясувалось, що останній з 12.09.2017 р. по 25.09.2017 р. був відсутній на службі без поважних причин, та відповідно до графіку наряду сектору патрульної поліції на вересень 2017 року, затвердженого керівником підрозділу, ОСОБА_1 був відсутній без поважних причин на трьох чергуваннях.

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Так, за вищезазначеними фактами, наказом ГУНП в Харківській області від 10.11.2017 року №1554 було призначено службове розслідування.

В ході судового розслідування встановлено таке.

03.09.2017 р., відповідно до графіка відповідальних по відділенню поліції в аеропорту Харків на вересень 2017 року, затвердженого керівником підрозділу, на добове чергування повинен був заступити інспектор сектору патрульної поліції відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського відділу поліції ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1, але вранці позивач зателефонував до чергової частини відділення поліції в аеропорту Харків та повідомив, що захворів.

Лікарняний відкрито з 02.09.2017 р. з діагнозом: "ГРЗ" в КЗОЗ "Харківська міська лікарня № 3" за адресою: вул. Маршала Рибалка, б. 12, м. Харків.

18 вересня поточного року капітан поліції ОСОБА_1 заступив на чергування, але лікарняний не приніс, посилаючись на необхідність зареєструвати його у поліклініці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області".

21.09.2017 р. ОСОБА_1, відповідно до графіка відповідальних по відділенню поліції в аеропорту Харків на вересень 2017 року, повинен був заступати на чергування та принести свій лікарняний, завірений належним чином у поліклініці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області", але він знов зателефонував до чергової частини підрозділу та повідомив про погане самопочуття.

З 05.10.2017 р. капітан поліції ОСОБА_1 припинив виходити на зв'язок, на телефонні дзвінки не відповідав.

11 жовтня 2017 року підполковником поліції ОСОБА_6, старшим інспектором - черговим ЧЧ відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського ВП ГУНП в Харківській області та майором поліції ОСОБА_7 було відвідано ОСОБА_1 за місцем проживання, який вказано у схемі оповіщення, за адресою: АДРЕСА_1, але ніхто двері не відкрив. Сусіди з кв. 19 за тією ж адресою ОСОБА_1 не бачили, про що працівниками підрозділу було складено відповідні рапорти.

18 жовтня 2017 року капітан поліції ОСОБА_1 вийшов з лікарняного та надав листки непрацездатності, жоден з яких не був належним чином зареєстрований в поліклініці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області", а саме:

- з 02.09.2017 р. по 11.09.2017 р., діагноз: "ГРЗ", листок непрацездатності № 759939, КЗОЗ "Харківська міська лікарня № 3";

- з 26.09.2017 р. по 05.10.2017 р., діагноз: гіпертонічна хвороба серця, листок непрацездатності № 702384, КЗОЗ "Харківська міська лікарня № 3";

- з 06.10.2017 р. по 18.10.2017 р., діагноз: наслідки неуточненої травми голови, листок непрацездатності № 416337, КЗОЗ "Харківська міська лікарня № 19".

Вивченням листків непрацездатності, які були надані до підрозділу, встановлено, що ОСОБА_1 у період з 12.09.2017 р. по 25.09.2017 р. (14 діб) заступив на чергування лише 18.09.2017 р., а в останні дні був відсутній на службі без поважних причин.

Відповідно до графіка наряду сектору ПП на вересень 2017 року, затвердженого керівником підрозділу, у вказаний період ОСОБА_1 мав заступити на добове чергування 13.09.2017 р., 17.09.2017 р. (помінявся на 18.09.2017 р. у зв'язку з поганим самопочуттям), 21.09.2017 р. (помінявся на 22.09.2017 р. у зв'язку з поганим самопочуттям, але так і не вийшов на службу) та 25.09.2017 р., з яких заступив лише 18.09.2017 р.

Таким чином, ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин з 12.09.2017 р. по 17.09.2017 р. та з 21.09.2017 р. по 25.09.2017 р.

Капітану поліції ОСОБА_1 було вказано на необхідність зареєструвати надані ним листки непрацездатності в поліклініці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України", але цього зроблено не було.

Відповідно до частини 5 статті 14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Згідно з підпунктом 6.3.6 пункту 6.3 Інструкції забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

У матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1, відповідно до яких позивач зазначив, що він був відсутній на службі два чергування, коли саме, він не пам'ятає. Причини відсутності він пояснює тим, що одного разу він себе погано почував, у зв'язку з чим звернувся до медичного пункту Міжнародного аеропорту Харків для обстеження у лікаря, а вдруге його не було на службі у зв'язку з тим, що його запросили за телефоном до прокуратури Харківської області по досудовому розслідуванню, внесеному до ЄРДР за № 42017220000000424 від 16.05.2017 р., але про цей факт він керівництву не доповідав та на телефонні дзвінки не відповідав.

Більше жодних пояснень ОСОБА_1 надати не зміг, де він перебував з 12.09.2017 р. по 17.09.2017 р., з 21.09.2017 р. по 25.09.2017 р., та чому не відповідав на телефонні дзвінки керівництва і чергової частини підрозділу він пояснити не зміг, як і не надав документ, що підтверджує його виклик та перебування в органах прокуратури при проведенні слідчих дій.

Відповідно до записів у журналі медичного пункту Міжнародного аеропорту Харків, капітан поліції ОСОБА_1 у вересні за медичною допомогою не звертався.

Опитані під час проведення службового розслідування старші інспектори - чергові ЧЧ відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_8, який ніс службу 13.09.2017 р., 22.09.2017 р., 25.09.2017 р., та підполковник поліції ОСОБА_6, який ніс службу 21.09.2017 р., пояснили, що капітан поліції ОСОБА_1 на добові чергування відповідно до графіка, затвердженого т.в.о. начальника відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського ВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_9, не з'являвся та на телефонні дзвінки не відповідав.

Відповідно до пункту 8.1. Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Так, за проведеним службовим розслідуванням 06.12.2017 р. начальником ГУНП в Харківській області затверджений висновок, відповідно до якого за порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі з 12.09.2017 р. по 17.09.2017 р., з 21.09.2017 р. по 25.09.2017 р. без поважних причин (прогул), порушенні вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, ч. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", капітан поліції ОСОБА_1, інспектор СПП відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського ВП ГУНП в Харківській області, підлягає звільненню зі служби в Національній поліції України.

З урахуванням зазначеного висновку службового розслідування, 29.12.2017 р. в ГУНП в Харківській області за № 1371 був виданий наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_10 у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.

Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Накладене на позивача дисциплінарне стягнення виконано шляхом видання наказу ГУНП в Харківській області від 16.01.2018 р. № 9 о/с, яким капітана поліції ОСОБА_1, інспектора сектору патрульної поліції відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського ВП ГУНП в Харківській області, звільнено зі служби згідно з п.6 ч.1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України "Про Національну поліцію".

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення порядку проведення службового розслідування, колегія суддів зазначає, що вони не відповідають дійсності, оскільки позивач був опитаний 03.12.2017 р. під час проведення службового розслідування, що підтверджується власноручно наданими письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 48).

Отримання позивачем копії наказу від 29.12.2017 р. № 1371 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності підтверджується особистим підписом ОСОБА_1

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача про порушення посадовими особами, які проводили службове розслідування, вимог п. 6.2.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 02.04.2013 р. № 230.

Відповідно до п.п. 6.2.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, обов'язок виконавця (голови, членів комісії) після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства.

П.п. 6.3. Інструкції передбачає права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

Отже, чинним законодавством встановлено право особи РНС знайомитися з висновком службового розслідування на підставі письмово оформленого бажання у вигляді рапорту.

В свою чергу, матеріали справи не містять жодних доказів письмового звернення ОСОБА_1 до відповідача щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування.

Лише 30.01.2018 р. представником позивача - ОСОБА_11, що діє на підставі виданої ОСОБА_1 довіреності, був надісланий письмовий запит, на який надані копії матеріалів службового розслідування відносно позивача.

Доводи позивача про те, що службове розслідування було призначене майже через два місяці з дня, коли стало відомо про невихід ОСОБА_1 на службу, що є порушенням вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, колегією суддів також не приймаються до уваги, з огляду на таке.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено строки накладення дисциплінарних стягнень.

Частина перша вказаної статті передбачає, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

Відповідно до частини другої цієї ж статті у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що службове розслідування має бути призначено у термін не пізніше одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

Матеріалами справи підтверджено, що рапортом від 31.10.2017 р. №567/119/62-1/2017 т.в.о. начальника відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції Клєвцов С.В. доповів начальнику ГУНП в Харківській області, що інспектор сектору патрульної поліції відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського відділу поліції капітан поліції ОСОБА_1 тривалий проміжок часу перебував на лікарняному, після чого надав до підрозділу лікарняні листи №759939, №702384, №416337.

Отже, начальнику ГУНП в Харківській області стало відомо про проступок ОСОБА_1 31.10.2017 року, з моменту надання рапорту.

За вказаними фактами наказом ГУНП в Харківській області від 10.11.2017 року №1554 було призначено службове розслідування, тобто у термін не пізніше одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику, а отже вимоги ст. 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України відповідачем не порушені.

Колегія суддів зауважує, що доводи позивача не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та висновків службового розслідування.

Матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що підстави для скасування висновку службового розслідування, наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.12.2017 р. № 1371, від 16.01.2018 р. № 9 о/с, поновлення позивача на посаді - відсутні.

Будь-яких обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1, як в ході службового розслідування, так і під час розгляду справи в суді не було встановлено.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повністю довів правомірність прийнятих ним наказів та висновку.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не були враховані жодні доводи позивача, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки в оскаржуваному рішенні суду в повному обсязі зазначені доводи в обґрунтування позову та спростовані зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі № 820/1010/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П'яноваСудді І.С. Чалий В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 25.07.2018.