Ухвала суду № 75485280, 24.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10542/17

УХВАЛА

24 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Аліменка В.О. та суддів Бєлової Л.В., Лічевецького І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум - Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимус-Агро" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2017 №0022271404, №0022261404.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2018 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не було додано документ про сплату судового збору. На виконання вимог вказаної ухвали, 04.06.2018 року від скаржника надійшло клопотання про продовження строку для усунення визначених в ухвалі недоліків. Ухвалою суду від 11.06.2018 року заявлене клопотання було задоволено та продовжено Головному управлінню ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків на десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, яку отримано Відповідачем 18.06.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, станом на 24.07.2018 року визначені в ухвалі від 16.05.2018 року недоліки апеляційної скарги усунуті не були. При цьому судом враховується, що на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Відповідачем 02.07.2018 року вдруге подано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків, яке обґрунтовано тим, що у Головного управління ДФС у м. Києві на даний час відсутні кошти для сплати судового збору.

Надаючи оцінку поданому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Крім того, апелянтом не надано доказів існування умов, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що є підставою для звільнення від сплати судового збору, а також доказів неможливості сплатити судовий збір.

Законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на повторне подання Апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження процесуального строку для усунення недоліків, суд приходить до висновку про необхідність відмови у його задоволенні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Апелянтом не було усунуто недоліки, визначені в ухвалі від 16.05.2018 року, без поважних на те причин.

На підставі ч.2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення визначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху недоліків вдруге.

Керуючись ст.ст. 120, 169, 298 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум - Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень- повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

І.О. Лічевецький