Постанова № 75485265, 24.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 751/1197/18 Суддя першої інстанції: Ченцова С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишина О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження Києві апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 БУПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Мельниченко Тетяни Олексіївни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до інспектора роти № 2 БУПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Мельниченко Тетяни Олексіївни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив:

- скасувати постанову інспектора роти № 2 БУПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Мельниченко Тетяни Олексіївни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ВР № 012161 від 18 лютого 2018 року притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і закрити провадження у справі про адміністративного правопорушення.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Інспектором роти № 2 БУПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Мельниченко Тетяною Олексіївною не надано доказів того, що під час буксирування ОСОБА_3 автомобіля НОМЕР_1 на гнучкому щеплені на дорозі була ожеледиця, а тому оскаржувана постанова від 18.02.201 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції, необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 18 лютого 2018 року Інспектором роти № 2 БУПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Мельниченко Т.О. було винесено постанову серії ВР № 012161, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255,00 грн., за те, що 18.02.2018 року о 09 год. 00 хв. в місті Чернігові по вул. Шевченка буд. 254 водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2 та здійснив буксирування автомобіля НОМЕР_3 на гнучкому зчепленні під час ожеледиці, чим порушив вимоги пункту 23.10. «б» Правил дорожнього руху України (а.с.6).

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

02.07.2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.

Відповідно до ст. ст. 1 та 13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Дійсно, частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, апелянтом до апеляційної скарги надано відеозапис із нагрудної відеокамери № 0028, використання якої передбачено ст.. 40 Закону України «Про національну поліцію», з якої вбачається, що позивачем дійсно здійснювалось буксирування автомобіля НОМЕР_3 на гнучкому зчепленні.

Із відеозапису також вбачається, що на узбіччі доріг лежить сніг.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача та суду першої інстанції на Довідку про погодні умови в ніч на 18 лютого 2018 року по м. Чернігову від 23.02.2018 року № 41/03-270, виданої Чернігівським обласним центром з гідрометеорології, відповідно до якої, за даними метеостанції Чернігів (с.Киїнка) в ніч на 18 лютого 2018 року спостерігалася погода без опадів, на дорогах подекуди зберігалася ожеледиця, адже в Довідці чітко вказано, що на дорозі подекуди зберігалась ожеледиця.

Крім того, Листом КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради від 22.02.2018 року № 01-21/164, було надано інформацію, що відповідно до договору з управлінням ЖКГ Чернігівської міської ради про надання послуг з чищення доріг, замітання вулиць, прибирання снігу, посипання піском тощо доріг від 27.03.2017 року № 6060.19, постійно здійснюються заходи по чищенню вулично-дорожньої мережі від снігу та упередженню утворення ожеледиці на дорогах міста. Дані заходи по посипанню вулично-дорожньої мережі міста піщано-сольовою сумішшю, зокрема, здійснювалось у місті Чернігові вздовж вулиці Шевченка (у т.ч. біля адреси вулиця Шевченка, 250) до дорожнього знаку «Кінець зони міста» у напрямку північного виїзду і у період з 16 по 18 лютого 2018 року, разом з тим, варто наголосити, що позивачем та водієм автомобіля НОМЕР_3 (відповідно до відеозапису із нагрудної камери) стверджувалось, що буксирування відбувається із міста Сєднєв, а тому посилатися на той факт, що біля адреси вулиця Шевченка, 250 ожеледиця була відсутня є некоректно, адже буксирування здійснювалось протягом чималого відрізку часу та значну відстань.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова серії ВР № 012161, винесена відповідачем в порядку та на підставі норм чинного законодавства, що підтверджується належними доказами у справі.

Відповідно до ч.9 ст. 78 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Разом з тим, зміст апеляційної скарги дає підстави стверджувати, що запис нагрудної камери № 0028, не було подано до суду першої інстанції з підстав, що не залежали від відповідача, а тому може бути досліджений судом апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що у суду першої інстанції відсутні правові підстави для закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, з огляду на те, що таке право, відповідно до положень ст.. 284 КУпАП України належить органу (посадовій особі), яка виносила таку постанову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 272, 311, 317, 321, 322, 328 колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2018 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

О.М.Кузьмишина