Постанова № 75485242, 18.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"18" липня 2018 р. м. Дніпро справа №804/708/18 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 р. (суддя Захарчук-Борисенко Н.В., м. Дніпро)

у справі №804/708/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У січні 2018 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 19.06.2009 про заробітну плату та довідки про роботу за сумісництвом в ТОВ "ДС";

- зобов'язати Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області здійснити з 22.12.2017 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки від 19.06.2009 р. про заробітну плату та довідки про роботу за сумісництвом в ТОВ "ДС".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 р. в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги позивача про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки від 19.06.2009 р. про заробітну плату та довідки про роботу за сумісництвом з ТОВ "ДС" є необґрунтованими та безпідставними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що з 15.07.1991 року по 27.05.1994 року працював в ТОВ "ДС' за сумісництвом на посаді заступника комерційного директора. 30.05.1994 року прийнятий на посаду начальника торгівельного відділу, а 15.05.1995 року призначений на посаду комерційного директора та 23.05.1995 року очолив цю фірму.

16.10.1996 р. позивач звільнився з ТОВ "ДС" у зв'язку з тим, що пройшов конкурс на посаду начальника відділу торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування Нікопольського міськвиконкому.

Пункт 4.2 у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку посилається суд, у редакції від 05.01.2009р. взагалі відсутній.

Запис про роботу, який відповідає діючим на той час вимогам законодавства, у трудової книжці є. Суду та відповідачу копію трудової книжки позивач надав (записи № 17-20). Довідку про роботу за сумісництвом, яка надана на підставі наказу про прийняття на роботу № 23 від 15.07.1991р. та наказу №18 від 27.05.1994р. та відомостей про нарахування заробітної плати за період з 1991р. по 1994р., позивач також надав.

При призначенні позивачу пенсії за віком з 01.03.2009 року цей період був включений до страхового стажу позивача.

При винесенні рішення суд керується постановою Верховного Суду України від 17 березня 2015 року по справі №21-11а/15ю. Проте, ця постанова винесена по іншій справі, суть якої у тому, що позивач надав ПФУ та суду довідку про заробітну плату, яка не відповідає даним архівної довідки Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради. У зв'язку з цим ПФУ була проведена перевірка даних довідки та встановлена невідповідність розмірів заробітної плати первинним документам.

У цій справі постанова Верховного Суду України від 17 березня 2015 року у справі №21-11а/15ю не може бути застосована, оскільки довідка від 19.06.2009 про заробітну плату та довідка про роботу за сумісництвом в ТОВ "ДС", які надані позивачем до ПФУ, не мають відомостей, які суперечать архівним відомостям. Перевірка даних ПФУ не проводилась взагалі.

Довідка від 19.06.2009 р. відповідає вимогам діючого законодавства та надана на підставі відомостей про нарахування заробітної плати за період з 1991 р. по 1996 р.

Провини позивача у тому, що відповідач не провів перевірку немає.

Відсутність інформації про роботу, але не проведення ПФУ перевірки даних, наданих позивачем, не може бути підставою для відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки надана ним довідка про заробітну плату за 1991-1996р. видана діючим підприємством і є документом, передбаченим п. 17 Порядку та статтею 40 Закону № 1058-IV.

У постанові від 25 квітня 2018р по справі № 348/2246/45764/18 Верховний суд України підтверджує, що довідка, яка надана 03.06.2008р., відповідає формі, затвердженій Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005р. №22-1, правових підстав для не включення її до розрахунку розміру пенсії позивача немає.

Довідка від 19.06.2009р. має відповідати вимогам законодавства, станом на 19.06.2009р., а саме постанові Правління ПФУ №22-1 від 30.01.2007р. "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції від 05.01.2009 р.

Оскільки довідки про стаж та заробітну плату видані в 2009 році, а підприємство на сьогодні фактично не працює, то довідки ніяк не могли відповідати вимогам Закону в редакції, чинній на грудень 2017 року.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі №1-7/9 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту, застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка не містила вимоги, що довідка про заробітну плату приймається для розрахунку пенсії лише за умови підтвердження її первинними документами. Ця вимога з'явилася лише зі змінами 01.10.2011р. Закон же від 01.10.2011 року зворотної дії у часі не має і до довідки, виданої в 2009 році, застосовуватися не може, і не спростовує той факт, що позивач працював за сумісництвом та отримував заробітну плату і відповідно мав право на те, щоб отримувана позивачем заробітна плата була врахована при призначенні позивачу пенсії.

Законодавство не передбачає відповідальності пенсіонера за бажання чи не бажання ПФУ проводити відповідні перевірки. Ні Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ні Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які діяли станом на 2009 р., не зазначено порядок підтвердження довідки про заробіток первинними документами.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.

Відповідач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якій зазначає, що заява про призначення (перерахунок) пенсії повинна бути встановленої форми на відповідному бланкі відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до зазначеного порядку до заяви обов'язково додається: паспорт; документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; трудова книжка та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, в межах позовних вимог. Позов є передчасним, оскільки позивач до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звертався з заявою довільної форми без надання оригіналів та копій паспортних даних, що не відповідає встановленій формі для перерахунку (призначення) пенсії. Отже, позивач не звертався до спеціалістів відділу з обслуговування громадян з приводу перерахунку пенсії, а лише здав свою заяву до канцелярії управління, тому управлінням було розглянуто дану заяву відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до Закону України "Про звернення громадян" позивач належним чином був повідомлений про результати розгляду заяви, тому управління діяло у спосіб, що визначений законом.

Оскільки управління не відмовляло позивачу в перерахунку пенсії, то фактично по справі відсутній предмет позову.

Чинним законодавством передбачено проведення перерахунку пенсії з іншої заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року, але за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами (стаття 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Згідно з п. 2.1 розділ 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідка про заробітну плату для обчислення пенсії подається із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місце знаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У лівому кутку форми довідки проставляються кутовий штамп, дата та вихідний номер довідки. Якщо такого штампу установа не має, то на довідці слід написати "Кутовий штамп відсутній", завірити напис підписом керівника, головного бухгалтера та скріпити печаткою.

ОСОБА_1 надав довідку 22.12.2017 року, тому управління при розгляді його звернення діяло відповідно до діючого законодавства України і не порушило норм Конституції України.

Отже, довідка про заробітну плату розглядається в сукупності вимог зазначеного порядку.

В наданій ОСОБА_1 довідці по заробітній платі від 19.06.2009 за період з липня 1991 року по вересень 1996 року, виданої ВАТ "ДС", відсутні дані про місце знаходження первинних документів та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинних документів, відсутній кутовий штамп та вихідний номер довідки, тому провести перерахунок пенсії відповідно до цієї довідки неможливо.

Також, у трудовій книжці є дані про те, що ОСОБА_1 працював в ТОВ "ДС" тільки з 30.05.1994 по 16.10.1996, що не співпадає з періодом отримання заробітної плати, який значиться у довідці від 19.06.2009 року.

Листом від 03.01.2018 р. № Д-435-1 позивача було повідомлено, що надана ним довідка про заробітну плату не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та в разі надання довідки питання перерахунку пенсії буде переглянуте. Позивач такою можливістю не скористався.

Просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач є пенсіонером за віком та отримує пенсію з 01.03.2009 року.

22.12.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки від 19.06.2009 про заробітну плату за період з липня 1991 року по вересень 1996 року та довідки про роботу за сумісництвом в ТОВ "ДС".

Листом Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 56 від 07 квітня 2017 року у відповідь на звернення від 03.01.2018 року №Д-435-1 позивача повідомлено про те, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату для обчислення пенсії подається із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місце знаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

В наданій позивачем довідці відсутні дані про місце знаходження первинних документів та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, тому провести перерахунок пенсії згідно цієї довідки неможливо.

Також, в трудовій книжці є дані про те, що позивач працював в ТОВ "ДС" тільки з 30.05.1994 по 16.10.1996, що не співпадає з періодом отримання заробітної плати, який вказано у довідці від 19.06.2009.

В разі надання довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, яка буде видана відповідно до додатку 1 зазначеного порядку, питання проведення перерахунку пенсії буде переглянуте.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки:

- обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами із вказівкою на їх назви та місце розташування у відповідній довідці. Аналогічний підхід до вирішення подібних спірних правовідносин застосовано в постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року по справі № 21-11а15;

- довідки, видані ТОВ "ДС" 19.06.2009, оформлені відповідно до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто згідно із тією редакцією відповідного порядку, яка була нечинною станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії;

- на думку суду, позивач, звертаючись до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, мав надати документи, які відповідають вимогам, що встановлені для таких документів станом на час звернення із заявою про призначення пенсії. У вказаних довідках немає вказівки на місце розташування відповідних первинних документів;

- позивач не надав доказів звернення до ТОВ "ДС" або його правонаступника щодо видачі довідки встановленого зразку чи доказів звернення до архівних установ за відповідною довідкою або первинними документами;

- у зв'язку з неможливістю підтвердження заробітної плати позивача первинними документами, управлінням Пенсійного фонду правомірно не було враховано заробітну плату за період з 1991 року по 1996 рік.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В рішенні від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином колегія погоджується з доводами позивача, що надані відповідачу довідки, що видані ТОВ "ДС", мають відповідати вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, що були чинні на час їх видачі, а не на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.

Проте, зазначені особливості застосування нормативно-правових актів в часі не стосуються інших вимог щодо перерахунку пенсії позивача, тобто в цьому випадку застосовуються положення нормативно-правових актів, що були чинним на час звернення позивача.

Так, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що була чинною на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Отже, заробітна плата позивача за період з липня 1991 року по вересень 1996 року може бути врахована лише за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання заяви про призначення (перерахунок) пенсії затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 2.7 Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів (п. 4.1 Порядку № 22-1).

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі (п. 4.2 Порядку № 22-1).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. 4.3 Порядку № 22-1).

Отже, відповідно до вимог Порядку № 22-1 для прийняття рішення про перерахунок пенсії заявник має звернутися із заявою, форма якої встановлена цим порядком, до якої необхідно долучити документи, що передбачені Порядком № 22-1, наслідком чого є обов'язок територіального управління Пенсійного фонду прийняти певне рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вимог Порядку № 22-1 позивач до відповідача не звертався. Отже, у відповідача не виникло права щодо перевірки відомостей, зазначених у наданих позивачем довідках, та обов'язку прийняття рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії позивача.

На заяву позивача відповідь надано листом Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України № 56 від 07 квітня 2017 року відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Вказані обставини позивач у справі не заперечує.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог позивача у зв'язку з їх необґрунтованістю.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 р. у справі №804/708/18 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 18.07.2018 року.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко