Постанова № 75483386, 24.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року справа № 264/5833/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Сіваченка І.В., суддів: Гайдара А.В., Шишова О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 4 травня 2018 року (повне судове рішення складено 4 травня 2018 року в м. Маріуполь) у справі № 264/5833/15-а (головуючий в І інстанції Матвєєва Ю.О.) за позовом Управління соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі № 264/5833/15-а.

В обґрунтування зазначив, що постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 22.09.2015 з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Іллічівського району м. Маріупольської міської ради стягнуто 1157,40 грн. Рішенням Маріупольської міської ради від 19 травня 2016 року «Про перейменування районних управлінь соціального захисту населення Маріупольської міської ради» управління соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради перейменоване на управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради. Рішенням Маріупольської міської ради від 25.07.2017 року «Про оптимізацію штатної чисельності виконавчих органів» визначено, що шляхом ліквідації з 01.01.2018 року припиняється управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради, після ліквідації управління функції щодо соціального захисту населення м. Маріуполя здійснює департамент соціального захисту населення міської ради, який є його правонаступником. У зв'язку з проведенням роботи, пов'язаної з ліквідацією районних управлінь соціального захисту населення, передачею кредиторської та дебіторської заборгованості до Департаменту соціального захисту населення міської ради, перебуванням головного спеціаліста-юрисконсульта управління у відпустці по вагітності та пологам був пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання. На підставі наведеного просив суд замінити сторону виконавчого провадження з управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради на Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради та поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, визнавши причини пропуску поважними (а.с. 40-41).

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 4 травня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (а.с. 51-52).

Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради на ухвалу суду подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу, прийняти нову, якою задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі №264/5833/15-а (а.с. 53-54).

В обґрунтування посилався на те, що виконавчий документ у справі №264/5833/15-а прийнятий до набрання чинності новим Законом України «Про виконавче провадження», яким зменшено строк пред'явлення виконавчого листа до трьох місяців з дня його повернення. Суд, відмовляючи у задоволенні заяви, не з'ясував обставини та не дослідив докази, надані суду Департаментом соціального захисту населення.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 22.09.2015 по справі №264/5833/15-а позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченої державної тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, задоволені (а.с. 36-37).

30 листопада 2015 року за заявою представника Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради було видано виконавчий лист по справі № 264/5833/15-а (а.с. 38).

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

Відповідно до підпункту 18.2 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно ч.6 ст. 12 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Таким чином, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Згідно ч.ч. 1-2 ст.12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в ч.1 вищенаведеної статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як вбачається з копії виконавчого листа, виданого Іллічівським районним судом м. Маріуполя 22.09.2015 по справі № 264/5833/15-а, постанова суду набула чинності 02.10.2015, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 03.10.2016 (а.с. 47).

В своїй заяві заявник зазначає, що строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання ним пропущено у зв'язку з проведенням роботи, пов'язаної з ліквідацією районних управлінь соціального захисту населення, передачею кредиторської та дебіторської заборгованості до Департаменту соціального захисту населення міської ради, знаходженням головного спеціаліста-юрисконсульта управління у відпустці по вагітності та пологам.

Суд апеляційної інстанції вважає зазначені стягувачем причини пропуску для пред'явлення виконавчого листа до виконання неповажними, з наступних підстав.

Постанова суду була прийнята 22.09.2015 і строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 03.10.2016.

Виконавчий лист було отримано представником стягувача в день звернення до місцевого суду з відповідною заявою - 30.11.2015 (а.с.38).

Дійсно, як вказується апелянтом, цей виконавчий лист перебував на виконанні у Відділі Державної виконавчої служби Кальміуського району м. Маріуполя, проте постановою виконавчої служби від 17.12.2016 лист було повернуто стягувану на підставі статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» через неможливість встановлення місця проживання/перебування боржника та відсутності доходів, рухомого і нерухомого майна (а.с.47-48).

Апелянт не заперечує факту повернення йому органом державної виконавчої служби виконавчого листа в грудні 2016 року.

На цей час вже був чинним Закон № 1404-VIII, частинами першою та п'ятою статті 12 якого визначено, що строк пред'явлення такого виконавчого листа до виконання складає три місяці.

Рішенням Маріупольської міської ради від 25.07.2017 «Про оптимізацію штатної чисельності виконавчих органів міської ради» з 01.01.2018 припинено шляхом ліквідації, зокрема, Управління соціального захисту населення Кальміуського району (а.с. 43-45).

Тобто, з моменту повернення виконавчого листа стягувачеві в грудні 2016 року і до проведення процедур ліквідації минуло більше, ніж рік, а із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягував звернувся лише в квітні 2018 року (а.с. 40).

Таким чином, вказана заявником причина не приймається судом в якості поважної пропуску строку пред'явлення виконавчого документу для виконання. Посилання заявника на перебування головного спеціаліста-юрисконсульта у відпустці по вагітності та пологам взагалі нічим не підтверджено.

Таким чином, оцінюючи доводи і докази заявника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявник мав достатньо часу на пред'явлення виконавчого листа, який було своєчасно отримано, до виконання, але безпідставно не реалізував своє право.

Повторюючись, апеляційний суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем суду не надано, також вони відсутні в матеріалах справи.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Щодо вимоги заявника про заміну сторони виконавчого провадження суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні цієї вимоги, з наступних підстав.

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 22.09.2015 з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Іллічівського району м. Маріупольської міської ради стягнуто 1157,40 грн.

Рішенням Маріупольської міської ради від 19 травня 2016 року «Про перейменування районних управлінь соціального захисту населення Маріупольської міської ради» управління соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради перейменоване на управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради.

Рішенням Маріупольської міської ради від 25.07.2017 року «Про оптимізацію штатної чисельності виконавчих органів» визначено, що шляхом ліквідації з 01.01.2018 року припиняється управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради, після ліквідації управління функції щодо соціального захисту населення м. Маріуполя здійснює департамент соціального захисту населення міської ради, який є його правонаступником (а.с. 43-45).

Згідно витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради з 13.10.2017 знаходиться в стадії припинення.

Відповідно до ч.1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

За приписами ч.1 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За правилами статті 19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі.

Статтею 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 справі № 815/1522/17.

При цьому за висновками Верхового Суду, викладеними в постанові від 13.02.2018 справі № 826/12501/15 факт відкриття виконавчого провадження не має суттєвого значення, оскільки правонаступництво здійснюється на будь-якій стадії процесу. Відтак, висновки місцевого суду про неможливість заміни сторони у зв'язку з відмовою в поновленні строку звернення виконавчого листа до виконання не є змістовними.

Беручи до уваги вище зазначене, суд першої інстанції згідно з вимогами частини першої статті 379 КАС України, мав підстави для заміни сторони виконавчого провадження у разі припинення попередньої сторони.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвала в частині відмови у задоволенні заяви про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання прийнята з дотриманням норм процесуального права, проте, судом помилково відмовлено у задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження, у зв'язку з чим ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ч.4 ст.241, ч.5 ст.250, п.2 ч.1 ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ст. 321, ч.1 ст.325, 376, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради - задовольнити частково.

Ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 4 травня 2018 року у справі № 264/5833/15-а - скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Заяву Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 264/5833/15-а - задовольнити.

Замінити сторону у виконавчому провадженні № 264/5833/15-а з управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради на Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради.

В іншій частині ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 4 травня 2018 року - залишити без змін.

Повне судове рішення - 24 липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.В. Сіваченко

Судді А.В. Гайдар

О.О. Шишов