Ухвала суду № 75482221, 24.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3616/18

УХВАЛА

24 липня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та незаконними дій, визнання протиправними та скасування припису і постанови,-

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та незаконними дії щодо проведення позапланової перевірки на виконання будівельних робіт в нежитловому приміщені першого поверху за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 42, відносно ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39806926) у житлових приміщеннях №11,13;

- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Соловйова Д.А. від 29.11.2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39806926).

- визнати протиправною та скасувати постанову № 1193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка винесена відносно ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39806926).

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, позивачем у позовній заяві не зазначено власну офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.

Відповідно до ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Так, позовна заява від імені ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» подана представником ОСОБА_2, однак, в порушення ч.6 ст.160 КАС України у позові на зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків представника, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти вказаної особи.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду вказану інформацію.

Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві позивач вказує, що ухвалою суду від 16.08.2018 року по справі №815/1576/18 позовну заяву позивача залишено без розгляду та що відповідно до п.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Однак, в порушення вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним станом на дату подання даного позову, не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав станом на дату подання позову.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, позивач у своїй позовній заяві у якості відповідача по справі вказує Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (код за ЄДРПОУ 37471912).

З інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що найменуванням юридичної особи за кодом за ЄДРПОУ «37471912» є: «Державна архітектурно-будівельна інспекція України».

Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.4 ст.55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є двома різними суб'єктами владних повноважень.

Водночас, суддя зазначає, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Соловйова Д.А. від 29.11.2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс».

Однак, у позовній заяві позивачем не зазначено процесуального статусу головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Соловйова Д.А., рішення (припис) якого є предметом розгляду у даній справі.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись із відповідачем (відповідачами) у справі та, відповідно із позовними вимогами до відповідача (відповідачів) та надати до суду відповідне уточнення до позовної заяви (уточнену позовну заяву) (з копією для відповідача).

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з п.п.3 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Отже, дії суб'єкта владних повноважень можуть бути визнані судом лише протиправними.

Однак, позивачем заявлено вимогу про визнання протиправними та незаконними дій щодо проведення позапланової перевірки на виконання будівельних робіт в нежитловому приміщені першого поверху за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 42, відносно ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39806926) у житлових приміщеннях №11,13.

При цьому, заявляючи дану вимогу, позивач не вказує дії якого саме суб'єкта владних повноважень, на його думку є «протиправними» та «незаконними» та дату вчинення відповідних дій щодо проведення перевірки.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів п.п.2 ч.2 ст. 245 КАС України.

Відповідного до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, позивач просить суд, зокрема:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 1193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка винесена відносно ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39806926).

Однак, позивачем не надано до суду копії постанови № 1193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року, натомість, до позовної заяви позивачем надано копію постанови № 193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року.

При цьому, в першому та другому абзацах позовної заяви позивач зазначає наступне: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» в рамках виконавчого провадження № 55880498 дізналось, що державним виконавцем на виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі - «Оскаржувана постанова») накладено арешт на кошти та майно товариства.

Оскаржувану постанову та всі матеріали, що стали підставою накладення штрафу, ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» було отримано лише 19 липня 2018 року».

Таким чином, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач фактично оскаржує постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, копію якої надає до суду, однак, у прохальній частині позовної заяви просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 1193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка винесена відносно ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс».

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду копію постанови № 1193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року або визначитись із вищевказаними позовними вимогами, заявленими у прохальній частині.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову в даному випадку є:

- дії щодо проведення позапланової перевірки на виконання будівельних робіт в нежитловому приміщені першого поверху за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська, 42, відносно ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39806926) у житлових приміщеннях №11,13 (вимога немайнового характеру);

- припис головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Соловйова Д.А. від 29.11.2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт виданого ТОВ «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39806926) (вимога немайнового характеру).

Також, позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 1193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка винесена відносно ТОВ «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39806926), однак копію такої постанови до суду не надає.

Натомість, як вже зазначено судом, у тесті позовної заяви позивач зазначає, що оскаржує постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, копію якої надає до суду.

Згідно вказаної постанови на ТОВ «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» накладено штраф у розмірі 1585800,00 грн.

Оскаржуваний акт індивідуальної дії (постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності) породжує підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Як вбачається зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про накладення штрафу та інших штрафних санкцій тощо.

Враховуючи викладене, оскаржувана позивачем постанова (№ 193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, копію якої позивач надає до суду) породжує підстави для зміни майнового стану позивача, у зв'язку із чим даний позов в частині скасування постанови є позовом майнового характеру.

Таким чином, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір":

- за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

- за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762 гривень.

Таким чином, за подачу даного адміністративного позову з двома вимогами немайнового характеру та вимогою майнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 27311,00 грн. (1762+1762+ (1585800,00*1%) =23787грн.).

Однак, в порушення вимог вищевказаних статей, позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору.

Натомість, разом із позовною заявою позивачем надано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому позивач вказує, що ціна позову, з урахуванням суми накладеного штрафу становить 27311 грн.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» в рамках виконавчого провадження №55880498, відкритого за постановою від 27.02.2018 року ВП №55880498 на виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №193/2/10/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Як стверджує позивач, внаслідок відкриття виконавчого провадження за протиправним виконавчим документом, на всі кошти позивача накладено арешт, чим повністю паралізовано його господарську діяльність, в тому числі, позивач не може сплатити судовий збір за подання позовної заяви. У зв'язку із цим позивач просить суд відстрочити сплату судового збору у повному обсязі до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочка стороні сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 року №2 із вказаного питання роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення цих норм спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 8 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв'язку з чим застосування інституту звільнення від сплати судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.

Разом з цим, з урахуванням дії принципу змагальності, питання щодо відстрочення сплати судового збору вправі поставити перед судом позивач шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання, у якому повинно бути наведено обставини, які свідчать про незадовільне скрутне матеріальне становище особи, та подати суду відповідні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У якості додатку до клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачем надано до суду копію постанови про арешт коштів боржника від 02.03.2018 року, якою накладено арешт на грошові кошти позивача, що містяться на його банківських рахунках, зокрема, 7 банківських рахунках.

При цьому, з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» не надано до суду доказів на підтвердження того, що у позивача наявні лише вказані відкриті рахунки у банках.

Водночас, вищевказаною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, при цьому позивачем не надано до суду доказів того, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» відсутні готівкові кошти для сплати судового збору у належному розмірі та не наведено у клопотанні вказаних обставин.

Таким чином, суд вважає, що надані позивачем докази на підтвердження обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору є недостатніми, і відповідно, клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Зважаючи на вищевикладене, суддя зазначає позивачу про необхідність надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 27311,00 грн.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ст.5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Як вже зазначалось вище, предметом позову в даній справі є: дії відповідача щодо проведення перевірки та оскаржувані позивачем припис від 29.11.2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий ТОВ «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» і постанова № 1193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 про накладення штрафу (як зазначено в прохальній частині позову) / постанова №193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року про накладення штрафу (як зазначається по тексту позовної заяви).

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою, в якому позивач зазначає, що строк оскарження постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №193/2/10/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності пропущено з поважних причин.

Вказане клопотання ТОВ «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» обґрунтоване тим, що станом на 23.12.2017 року позивачем ні нарочно, ні поштовим зв'язком не було отримано вказану постанову, у зв'язку із чим представником позивача було подано заяву про отримання постанови, і лише 18.07.2017 року позивачем отримано копію постанови №193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року нарочно.

Водночас, як стверджує позивач, що будь-які посилання на надання позивачеві постанови раніше, ніж 18.07.2018 року, є неспроможними та не можуть бути підтверджені жодними доказами зі сторони відповідача.

На підтвердження наданого позивачем клопотання, останнім надано до суду:

- копію заяви позивача до Департаменту ДАБІ в Одеській області, яка зареєстрована 17.07.2018 року, з проханням видати, зокрема, акт перевірки від 29.11.2017 року, припис від 29.11.2017 року та постанову №193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року. У вказаному листі позивач зазначив, що як стало відомо ТОВ «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» з матеріалів виконавчого провадження, відкритого в березні 2018 року, в рамках виконавчого провадження №55880498, відкритого на виконання постанови Департаменту ДАБІ в Одеській області № 193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року, державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів позивача;

- копію відповіді Департаменту ДАБІ в Одеській області від 17.07.2018 року №1015-05/1-6857 на вищевказану заяву позивача, якою позивачу надані запитувані документи та, в якій зазначено, що їх копію отримано ТОВ «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» - 18.07.2018 року.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не зазначено ні в позовній заяві, ні у вказаному клопотанні щодо дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» постанови про арешт коштів позивача, з якої, як він посилається, позивачу стало відомо про існування оскаржуваної ним постанови Департаменту ДАБІ в Одеській області.

Водночас, суд зазначає, що у позовній заяві позивач стверджує, що оскаржувану постанову та всі матеріали, що стали підставою накладення штрафу, ТОВ «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» було отримано лише 19 липня 2018 року.

В свою чергу, як вбачається з бази даних КП «ДСС» 10.04.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛІБЕРТІ ФІНАНС" до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26) про скасування постанови №193/2/1015-05/1-11884 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 1585800,00 грн. (адміністративна справа №815/1576/18) та ухвалою суду від 16.05.2018 року у зв'язку із з пропуском строку звернення (п'ятнадцять днів) до суду, передбаченого ч.1 ст. 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", задоволено клопотання представника відповідача та залишено без розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛІБЕРТІ ФІНАНС" до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанови №193/2/1015-05/1-11884 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 1585800,00 грн.

Згідно вказаної ухвали по справі №815/1576/18, яка набрала законної сили 18.07.2018 року, судом встановлено, що:

«…відповідач направив на адресу позивача: м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, літ. А, лист №1015-05/1-11592 від 07.12.2017 р. з додатками на 16 аркушах. В даному листі зазначено, що позивачу необхідно прибути до Департаменту 13.12.2017 р. о 15 год.00 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Канатна,83 для розгляду справи по суті. При цьому суд звертає увагу, що вказана адреса зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В матеріалах справи наявна копія відстеження поштових відправлень Укрпошти, з якого вбачається, що позивач отримав лист №1015-05/1-11592 саме 12.12.2017 р. (а.с.150-152).

З урахуванням того, що позивач звернувся до суду 10.01.2018 р., таким чином, суд робить висновок, що позивач пропустив 15-ти денний строк на оскарження зазначеної постанови».

Вказана ухвала, як вбачається з її змісту, була прийнята за розглядом клопотання у судовому засіданні, за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛІБЕРТІ ФІНАНС" ОСОБА_2, яка, також є представником по даній адміністративній справі № 1540/3616/18 та підписала позовну заяву і відповідне клопотання про поновлення строку звернення до суду.

При цьому, у даній ухвалі зазначається, що представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та зазначила, що дізналась про існування оскаржуваної постанови 21.03.2018 року з матеріалів виконавчого провадження та вважає саме цю дату початком перебігу строку на оскарження цієї постанови.

Отже, як вбачається з викладеного, посилання позивача у вказаній справі, що розглядається на те, що оскаржувану постанову та всі матеріали, що стали підставою для накладення штрафу, ТОВ «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» було отримано лише 19 липня 2018 року та 18 липня 2018 року, не відповідає дійсності та спростовується вищенаведеним.

Окрім цього, як вбачається з бази даних КП «ДСС» в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №815/1053/18 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЛІБЕРТІ ФІНАНС" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису від 31.08.2017 року та постанов № 11/1015-05/1-1356 та №12/1015-05/1-1356 від 14.02.2018 року.

Вказана позовна заява по справі №815/1053/18 надійшла до суду 12.03.2018 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року по справі №815/1053/18 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» задоволено, визнано протиправним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 31.01.2018 року та визнано протиправними та скасовано постанови Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області № 11/1015-05/1-1356 та №12/1015-05/1-1356 від 14.02.2018.

Так, у вказаному рішенні, яке прийнято за участі представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЛІБЕРТІ ФІНАНС», судом встановлено, зокрема, наступне:

«…Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Соловйом Дмитром Андрійовичем, на підставі наказу департаменту ДАБІ в Одеській області № 231П від 28.08.2017 року (а.с. 195, т.1), листа Управління ДАБК Одеської міської ради від 24.07.2018 року вх. № 3434 (а.с. 196-197,т.1) та направлення для проведення позапланового заходу № 1151 від 28.08.2017 року (а.с. 194, т.1) було здійснено виїзд для проведення позапланової перевірки дотримання суб'єктом містобудування ТОВ ФК «ЛІБЕРТІ ФІНАНС» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 42.

Як зазначив представник відповідачів, за результатами проведеної перевірки Головним Інспектором було складено Акт №1151, в якому зазначено, що під час перевірки з виїздом на місце було встановлено, що приміщення квартира № 11 та квартира № 13 реконструйовані під нежитлові приміщення офісів, а саме: в приміщенні № 2 (згідно наданого технічного паспорта виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 12.03.2011 року № 60доп-43-1323) влаштовано приміщення каси обміну валют, між приміщеннями № 1 та № 2 влаштовано кам'яну перегородку та дверний блок, з приміщення в сусідню квартиру влаштовано дверний проріз, також в приміщенні № 3 влаштовані перегородки та приміщення каси, також з приміщення № 3 в сусідню квартиру влаштовано аркоподібний проріз в несучій стіні…

Головним інспектором зроблено висновок, що ТОВ ФК "ЛІБЕРТІ ФІНАНС" експлуатується самочинно реконструйований об'єкт без належним чином введення його в експлуатацію, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв'язку з чим, посадовою особою Департаменту було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2017 року (а.с. 202-204, т.1) та винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.11.2017 року (а.с. 205-206, т.1).

У вказаних вище протоколі та приписі зазначено, що директор ТОВ ФК "ЛІБЕРТІ ФІНАНС" ОСОБА_3 від їх підпису та отримання відмовився.

Надалі, 13.12.2017 року Головним інспектором було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності № 193/2/1015/-05/1-11884, згідно якої ТОВ ФК "ЛІБЕРТІ ФІНАНС" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 1585800 грн. (а.с. 208-210, т.1).».

Згідно інформації, яка міститься в базі даних КП «ДСС», копію повного тексту вказаного рішення суду по справі №815/1053/18 отримано позивачем 12.07.2018 року.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що про проведення перевірки, за результатами якої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області прийнято постанову № 193/2/1015/-05/1-11884 від 13.12.2017 року та складено припис, позивачу повинно було бути відомо щонайменше у березні 2018 року (на дату звернення до суду з вищевказаною позовною заявою) та було достовірно відомо, щонайменше станом на дату прийняття даного рішення - 12.06.2018 року, оскільки такі - припис від 29.11.2017 року та постанова № 193/2/1015/-05/1-11884 від 13.12.2017 року, містяться в матеріалах адміністративної справи №815/1053/18, про що безпосередньо зазначено у рішенні суду.

Отже, посилання позивача у поданому клопотанні про поновлення строку звернення до суду спростовуються вищенаведеним та свідчать про те, що позивач зазначає суду дані, які не відповідають дійсності.

Отже, зважаючи на вищевикладене, доводи позивача, які викладені в клопотанні про поновлення строку звернення є такими, що не відповідають дійсності.

З наведених доводів позивачем у клопотанні про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з даною позовною заяву, суд не вбачає наявності поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Отже, суд вважає, що підстави поновлення строку звернення до суду, які вказані позивачем у клопотанні є неповажними.

При цьому, суд зазначає, що позивач просить суд поновити строк звернення до суду лише в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №193/2/10/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Окрім цього, предметом позову у даній справі є дії відповідача щодо проведення перевірки та припис від 29.11.2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, складений за результатами даної перевірки.

Станом на дату звернення до суду - 19.07.2018 року, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення із вказаними позовними вимогами, однак відповідного клопотання про поновлення строку звернення до суду із вказаними позовними вимогами або, належних доказів на підтвердження того, що позивач своєчасно звернувся із цими вимогами, - до суду не надано.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, зважаючи на вищевикладене та враховуючи вимоги ст.122 КАС України, суддя зазначає позивачу про необхідність надати до суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення в частині позовних вимог щодо оскарження постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 13.12.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення в частині позовних вимог щодо оскарження дій по проведенню перевірки та щодо оскарження припису від 29.11.2017 року або належних доказів на підтвердження того, що позивачем дотримано строк звернення до суду із вказаними позовними вимогами.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду ( з копією для відповідача):

1) уточненої позовної заяви із усуненням недоліків, які визначені в ухвалі щодо позовних вимог та відповідача (відповідачів) у справі із зазначенням:

- інформації щодо офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти представника позивача;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що позивачем станом на дату звернення до суду не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав;

2) копії постанови № 1193/2/1015-05/1-11884 від 13.12.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності або уточнення позовних вимог в частині оскаржуваної постанови;

3) доказів сплати судового збору у розмірі 27311,00 грн.

4) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення в частині позовних вимог щодо оскарження постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 13.12.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення в частині позовних вимог щодо оскарження дій по проведенню перевірки та щодо оскарження припису від 29.11.2017 року або належних доказів на підтвердження того, що позивачем дотримано строк звернення до суду із вказаними позовними вимогами.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.55, 120, 122, 123, 132, 133, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та незаконними дій, визнання протиправними та скасування припису і постанови - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко