Постанова № 75481437, 24.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/375/18 Головуючий у 1 інстанції: Лозицький С.О. Провадження № 22-ц/773/761/18 Категорія: 50 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Карпук А.К., Осіпука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дітей за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 25 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дітей.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано 18 травня 2009 року. Від даного шлюбу народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 24 травня 2009 року на підставі якого видано виконавчий лист з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку.

Покликалась на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання», який набув чинності 08.07.2017 року, за змістом якого передбачено збільшення мінімального розміру аліментів на одну дитину, а саме щодо внесення змін до ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На даний час діти потребують значно більшого догляду та матеріальних коштів, оскільки їхні потреби зростають, зокрема, у зв'язку із досягненням ними шкільного віку та необхідністю відвідування ними відповідного навчального закладу, що призводить до збільшення витрат на забезпечення їх розвитку, а позивачу самостійно важко виконувати батьківський обов'язок, який вони з відповідачем відповідно до норм чинного законодавства повинні виконувати в рівних частинах. Покликалась на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання», який набув чинності 08.07.2017 року, за змістом якого передбачено збільшення мінімального розміру аліментів на одну дитину, а саме щодо внесення змін до ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У зв'язку із збільшенням як прожиткового мінімуму для дитини, так і мінімального розміру аліментів на їх утримання просила змінити розмір аліментів.

Просила стягнути аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (прибутку) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 25 квітня 2018 року позов в даній справі задоволено.

Ухвалено змінити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 24 травня 2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704 гривні 80 коп.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції-без змін.

В судове засідання учасники справи не з'явилися. Беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін та їх представників.

Враховуючи неявку всіх учасників справи та їх представників, вимоги ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вимоги про збільшення розміру аліментів та зміну способу стягнення аліментів позивач обґрунтувала положеннями статті 192 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), та ч. 2 ст. 182 СК України. Погодившись з доводами позивача суд дійшов висновку про наявність обставин, передбачених нормами цих статей, як підстава для збільшення розміру аліментів.

Однак такі висновки зроблені судом без повного з'ясування усіх обставин справи.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який 18 травня 2009 року розірвано Відділом реєстрації актів цивільного стану Ратнівського районного управління юстиції Волинської області, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбу зроблено відповідний актовий запис за № 34.

Відповідно до свідоцтв про народження батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження-є сторони у справі.

Згідно з виконавчим листом Ратнівського районного суду Волинської області від 12.05.2019 року, який виданий на підставі рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 24.04.2009 року, стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Тобто, нормами цієї статті чітко визначені підстави, за наявності яких виникає право на зміну розміру аліментів.

Однак позивачем не надано доказів, що після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, відбулося таке покращення матеріального або зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них, які дають підстави для збільшення розміру аліментів.

До позовної заяви було долучено лише лист Ратнівського районного відділу ДВС, який стверджує, що станом на 01 квітня 2018 року у відповідача наявна заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 580088,40 гривень ( ас.12-13) та довідка Заболотівської сільської ради від 02 квітня 2018 року відповідно до якої на утриманні позивача знаходиться двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ( а.с.14).

Вирішуючи спір, суд залишив поза увагою, що крім цих доказів позивачем не надано підтвердження того, що майновий стан відповідача змінився та покращився, що він працює та отримує заробітну плату та в змозі платити аліменти в збільшеному розмірі, крім того позивачем не надано доказів того, що її матеріальне становище змінилось та вона потребує матеріальної підтримки .

Крім того, подана позивачем довідка Ратнівського ДВС стверджує той факт, що матеріальне становище відповідача не змінилось, оскільки у нього станом на квітень 2018 року наявна заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 58088, 40 гривень, а це свідчить що відповідач не працює, а тому немає змоги платити аліменти, які присуджені судом.

З перелічених вище доказів слідує висновок, що у матеріальному стані відповідача не відбулись такі зміни, які дають підстав для збільшення розміру аліментів,

Статтями 180, 181 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Тобто, законом визначено два способи стягнення аліментів - у твердій грошовій сумі та в частковому відношенні.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення суду з відповідача стягуються аліменти у частковому відношенні, тобто у спосіб, визначений законом. Іншим способом стягнення може бути лише стягнення коштів у твердій грошовій сумі.

Вимоги про зміну розміру і способу стягнення аліментів обґрунтовані посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року, яким був збільшений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Проте, нормами Сімейного кодексу України не передбачена можливість зміни розміру аліментів у зв'язку зі змінами в законодавстві та перегляду судом визначеного рішенням суду розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом стягнення. Стаття 192 СК України вказує лише на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав.

Крім того слід зазначити, що ухвалюючи рішення в даній справі та стягуючи аліменти з відповідача на утримання двох неповнолітніх дітей, суд першої інстанції в резолютивній частині не зазначив, чи в твердій грошовій формі слід стягувати аліменти чи в частці від доходу, зазначивши, що аліменти слід стягувати в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Висновки суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку не узгоджується із визначеним ст. 181 СК способами можливого виконання батьками обов'язку утримувати дитину.

У зв'язку з тим, що при вирішенні даного спору суд неповно з'ясував обставини справи, з яких вбачається, що у відповідача не відбулось суттєве покращення матеріального стану , що унеможливлює збільшення розміру аліментів, а також надав неправильну правову оцінку вимогам позивача щодо зміни способу стягнення аліментів, які є безпідставними, та дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволені позову.

За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 25 квітня 2018 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дітей відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту даної постанови.

Головуючий:

Судді: