Постанова № 75478756, 25.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/1865/18 Номер провадження 22-ц/775/1135/2018

Категорія 59

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Канурної О.Д., Санікової О.С.

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області у залі су-дового засідання № 4 цивільну справу номер 233/1865/18 за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу дер-жавної виконавчої служби Територіального управління юстиції у Донецькій області Запоро-жець Ірини Миколаївни, з апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 5 червня 2018 року (суддя - Мартиненко В.С.), -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Сакун В.А., звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Територіального управління юстиції у Донецькій області, в якій просив визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця щодо:

- не надіслання представнику боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження,

- не винесення постанови про зупинення виконавчого провадження,

- не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження,

- проведення розрахунку заборгованості по аліментам з нарахуванням неіснуючої забор-гованості.

Просив також скасувати постанову державного виконавця від 9 січня 2018 року про стяг-нення аліментів, зобов'язати державного виконавця винести постанову про закінчення вико-навчого провадження, стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Доне-цькій області на користь заявника понесені ним судові витрати у розмірі 7000 грн.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 10 березня 2018 року представник ОСОБА_3 - ад-вокат Сакун В.А. звертався до державного виконавця із клопотанням про отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших постанов, які були винесені державним виконавцем в ході виконавчого провадження, просив врахувати при розрахунку заборгованості надані копії платіжних документів та довідок про сплату аліментів, а також повідомити чи були державним виконавцем винесені будь-які постанови про зупинення виконавчого провадження. Проте відповіді на це клопотання державний виконавець не надав. 26 березня 2018 року клопотання було направлено повторно. 20 квітня 2018 року заявник отримав відповідь на своє клопотання та пакет документів.

Проте, державний виконавець не надіслав йому копію постанови про відкриття виконав-чого провадження.

У скарзі зазначив, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької облас-ті від 04 серпня 2017 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 були стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) та видано відповідний виконавчий лист, який нахо-диться на виконані у державного виконавця Краматорського міського ВДВС ГТУЮ у Донець-кій області, виконавче провадження № 55139749 відкрите 14 листопада 2017 року.

ОСОБА_3 не погодився із рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Доне-цької області від 04 серпня 2017 року, на яке подав апеляційну скаргу. Не зважаючи на цю об-ставину, державний виконавець у порушення вимог закону не виніс відповідної постанови та не зупинив виконавче провадження по виконанню оскаржуваного рішення.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 20 березня 2018 року у справі № 2-3058/2005 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Костянтинівсько-го міськрайонного суду Донецької області від 04 серпня 2017 року про відновлення втрачено-го судового провадження скасовано. Цією ж постановою Апеляційний суд Донецької області задовольнив заяву ОСОБА_6 про відновлення втраченого судового провадження та від-новив втрачене судове провадження в цивільній справі № 2-3058/2005, яка розглядалась Центрально-Міським районним судом м. Макіївки Донецької області, за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання дитини в частині повного тексту судового рішення від 17 жовтня 2005 року.

Проте, у порушення вимог п. 5 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець не виніс постанови про закінчення виконавчого провадження, відкритого за виконавчим листом, виданим на підставі скасованого рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 серпня 2017 року.

Крім того, заявник не погодився із розрахунком заборгованості аліментів, що було прове-дено державним виконавцем, посилаючись на те, що з розрахунку державного виконавця не вбачається з якого періоду розпочинається нарахування заборгованості, більш того вважає, що станом на 1 грудня 2018 року існує передплата з аліментів 18 837 грн. 49 коп., наявність якої державним виконавцем не врахована. Таким чином проведений державним виконавцем розрахунок заборгованості з аліментів є неправомірним.

5 червня 2018 року ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, заявник ОСОБА_3, в інтересах якого діє адво-кат Сакун В.А., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуа-льного права, просив скасувати ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 5 червня 2018 року та задовольнити його вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, щодо відсутності обов'язку державного виконавця надсилати учасникам виконавчого провадження копії постанов про відкриття виконавчого провадження, що суперечить нормам ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Заявник наголосив, що наявна бездіяльність державного виконавця, оскільки йому було повідомлено про те, що рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 4 серпня 2017 року було оскаржено, але державний виконавець не зупинив виконавче провадження. Суд першої інстанції невірно трактував норму ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», чим вийшов за межі своїх повноважень і не застосував її в безперечному порядку.

Також заявник в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що постановою Апеляційного суду Донецької області від 20 березня 2018 року у справі № 2-3058/2005 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 4 серпня 2017 року про відновлення втраченого судового провадження скасовано, заяву ОСОБА_6 про відновлення втраченого судового провадження задоволено та відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-3058/2005, яка розглядалась Центрально-Міським районним судом м. Макіївки Донецької області, за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання дитини в частині повного тексту судового рішення від 17 жовтня 2005 року. Зазначене було умовою для закінчення виконавчого провадження, що не було виконано державним виконавцем і проігноровано судом першої інстанції.

Також скаржником в апеляційній скарзі зазначено, про неправомірність проведеного дер-жавним виконавцем розрахунку заборгованості з аліментів. Суд першої інстанції, на думку скаржника, дійшов помилкового висновку, що спір про заборгованість за виконавчим прова-дження може вирішуватися у позовному провадженні, а не в порядку розгляду скарги на дії державного виконавця. Судом не обґрунтовано, чому ним відкинуті доводи, викладені у скарзі на дії державного виконавця. Заявник наголошує, що розрахунок проведений державним виконавцем є незаконним, а постанова про стягнення неіснуючої заборгованості є протиправною та підлягає скасуванню.

Письмові відзиви на апеляційну скаргу учасниками справи не надані.

Учасники судового розгляду були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явились, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторо-нами регулюються Законом України від 02 червня 2016, № 1404-VIII "Про виконавче прова-дження".

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задово-льнити вимогу заявника та усунути порушення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підляга-ють примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження", ст. 3 якого визначено, що примусове виконання рі-шень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, ви-значених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іме-нем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Кон-ституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службо-вих осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому прова-дженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або без-діяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й по-зови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони ви-конавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльністю державного виконавця регламентовано розділом VІІ ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії чи бездіяльність були вчинені та прийняті відповідно до закону в межах повноважень дер-жавного виконавця і право заявника не було порушено.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Апеляційного суду Донецької області від 20 березня 2018 року скасовано рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 4 серпня 2017 року. Задоволена заява ОСОБА_5 про відновлення втраченого судового провадження. Відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-3058/2005, яка розглядалась Центрально-Міським районним судом м. Макіївки Донецької об-ласті за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини в частині повного тексту судового рішення від 17 жовтня 2005 року (а.с. 17-20).

З копій матеріалів виконавчого провадження № 55139749 вбачається, що на виконанні у державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Голов-ного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець І.М. перебуває дуб-лікат виконавчого листа № 2-3058/2005, виданий Костянтинівським міськрайонним судом До-нецької області 9 жовтня 2017 року на підставі рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2005 року (а.с. 129-130).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 14 листопада 2017 року відк-рито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3058/2005 виданого судом 9 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісяця в розмірі 1/4 частини від заробітку, але не менш 30% прожиткового міні-муму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 вересня 2005 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 65)

Супровідним листом № 14.13-21/58222 від 14 листопада 2017 року копію постанови про відкриття виконавчого провадження було надіслано на адресу ОСОБА_3: АДРЕСА_1 (а.с. 58). У виданому 9 жовтня 2017 року Костянтинівським міськра-йонним судом Донецької області дублікаті виконавчого листа зазначено № 2-3058/2005 (а.с. 125).

Доводом апеляційної скарги є неправомірна бездіяльність державного виконавця, який не надіслав представнику боржника копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі Закон), від 02 червня 2016, № 1404-VIII (який був чинний на час спірних правовідносин), сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частиною 1 ст. 16 Закону передбачено що сторони можуть реалізувати свої права і обов'я-зки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізич-ної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження передбачені ст. 19 Закону, зокрема сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рі-шення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати до-даткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою корес-понденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого прова-дження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про пове-рнення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендова-ним листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Із матеріалів справи вбачається, що довіреністю від 13 травня 2016 року ОСОБА_3 уповноважив Сакуна В.А. бути його представником у тому рахунку також і у відповідному відділі державної виконавчої служби з питань, пов'язаних з виконанням судових та інших рі-шень (а.с. 24).

На час винесення державним виконавцем постанови від 11 листопада 2017 року про відкриття виконавчого провадження, Сакун В.А. мав необхідні повноваження представляти боржника по цьому виконавчому провадженню. Разом з тим, будь яких доказів на те, що державний виконавець був обізнаний про те, що у боржника ОСОБА_12 є повноважний представник, в матеріалах справи відсутні, заявник не надав даних про належне повідомлення державного виконавця про необхідність його інформувати щодо дій, пов'язаних з виконанням судових рішень.

Таким чином, підстав надсилати представнику боржника копію постанови про відк-риття виконавчого провадження у державного виконавця не було.

Іншим доводом апеляційної скарги є бездіяльність державного виконавця, який не виніс постанови про зупинення виконавчого провадження з тих підстав, що в апеляційному порядку було оскаржено судове рішення, на підставі якого видано виконавчий лист.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі понов-лення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий доку-мент, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 20 березня 2018 року скасовано рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 4 серпня 2017 року, яким було відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-3058/2005, що ро-зглядалась Центрально-Міським районним судом м. Макіївки Донецької області за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини. Причиною цього скасування стало порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи. Цією ж постановою від 20 березня 2018 року Апеляційний суд Донецької області відновив втрачене судове провадження по вказаній цивільній справі (а.с. 17-20).

На підставі рішення, ухваленого 17 жовтня 2005 року у цивільній справі № 2-3058/2005, яка розглядалась Центрально-Міським районним судом м. Макіївки Донецької області за по-зовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, ви-давався виконавчий лист № 2-3058/2005 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісяця в розмірі 1/4 частини від заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 вересня 2005 року і до досягнення дитиною повноліття.

Після відновлення втраченого судового провадження за рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 4 серпня 2017 року було оформлено дублікат ви-конавчого листа № 2-3058/2005, який видано Костянтинівським міськрайонним судом Доне-цької області 9 жовтня 2017 року на підставі рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2005 року. Про те, що видано саме «дублікат вико-навчого листа», зазначено у строфі - «дата видачі» (а.с. 129-130 ).

З огляду на те, що апеляційну скаргу було подано не на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2005 року у цивільній справі № 2-3058/2005 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, на підставі якого видавався оригінал виконавчого листа, а на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 4 серпня 2017 року, яким було відновлено втрачене судове провадження, що стало підставою оформлення дублікату виконавчого листа, у державного виконавця не було підстав для зупинення виконавчого провадження.

Доводом апеляційної скарги є також посилання на те, що державним виконавцем не бу-ла винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі ска-сування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

З наведених вище мотивів вказаний довід апеляційної скарги не ґрунтується на законі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що проведений державним виконавцем розрахунок заборгованості з аліментів є неправомірним, а постанова про стягнення неісную-чої заборгованості протиправною, з огляду на що судове рішення має бути скасоване.

Відповідно частин 4, 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Пунктом п. 26 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7 лютого 2014 року N 6 роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами статті 74 Закону про виконавче провадження, відповідними нормами сімейного законодавства, а також постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року N 146 (з наступними змінами) "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб". При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості.

Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заін-тересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у поряд-ку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом у позовному про-вадженні за заявою заінтересованої особи у порядку встановленому законом.

У пункті 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, ураховуючи, що у задоволенні заявленої скарги на дії державного виконав-ця відмолено у повному обсязі, понесені судові витрати покладаються на ОСОБА_3

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну ска-ргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, залишити без задоволення, ухвалу Костянтинівського міськра-йонного суду Донецької області від 5 червня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в каса-ційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосе-реднього до Верховного Суду.

Головуючий: Ю.М. Мальований

Судді: О.С. Санікова

О.Д. Канурна

Повне судове рішення складено 25 липня 2018 року

Головуючий: Ю.М. Мальований