Постанова № 75478406, 25.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/9120/16-ц Номер провадження 22-ц/775/872/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року м. Бахмут

Єдиний унікальний номер 243/9120/16-ц

Номер провадження 22-ц/775/872/2018

Апеляційний суд Донецької області в складі колегії:

судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Папоян В.В., Тимченко О.О.

за участю секретаря Ротар Я.Б.

учасники справи:

представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» Чередніченко Максим Миколайович

відповідач - ОСОБА_3

представник відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Бахмут цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 грудня 2016 року, повний текст якого складено суддею Гусинським М.О. в м. Слов'янськ в приміщенні Слов'янського міськрайонного суду 13 грудня 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся позивач ТОВ «Порше Мобіліті» з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.05.2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 111 440,83 гривень, що еквівалентно на дату укладання договору 13860,80 доларів США. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,90 % на рік, з кінцевим терміном повернення кредиту 15.06.2017р., для купівлі автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, 2012 року виробництва, кузов НОМЕР_3 з об'ємом двигуна 1598 см3 та сплати страхових платежів.

Виконання зобов'язання за даним кредитним договором забезпечене договором застави транспортного засобу № 50004249 від 15.05.2012р., згідно з умовами якого відповідач надав в заставу вищезазначений автомобіль, що належить йому на праві власності.

Крім того, 31.05.2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін (додаткову угоду до кредитного договору), відповідно до у мов якого ОСОБА_3 отримав суму додаткового кредиту яка становить 28261, 55 гривень, що еквівалентно на дату укладання договору 3460,88 доларів США.

Внаслідок несплати відповідачем суми кредиту за кредитним договором та суми додаткового кредиту, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив суд стягнути зі ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором станом на 10.10.2016 року та суму понесених позивачем збитків в загальному розмірі 337 705,23 грн., яка складається з:

простроченої заборгованості за основним кредитом в сумі 152 096,26 гривень, з яких: - 112 058,74 гривень - сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом; 5 281,94 гривень - сума 3% річних; 34 775,58 гривень - сума підрахованих інфляційних втрат;

простроченої заборгованості за додатковим кредитом 23 170 гривень, з яких: 22 207,72 гривень - сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів, 293,94 гривень - сума 3% річних; 668,75 гривень - сума інфляційних втрат;

заборгованості з дострокового повернення кредиту 148 038,56 гривень, з яких: 132 958,12 гривень - сума заборгованості за кредитом; 12 650,96 гривень - сума заборгованості за відсотками; 2 429,48 грн. - сума 3% річних;

збитків, що складають витрати за договором про надання юридично - консультаційних послуг від 21.06.2012 року, укладеного між ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» та ТОВ «Порше Мобіліті» в сумі 8 400 грн.;

збитків, що складають витрати за договором про надання юридичних послуг від 26.05.2016 року, укладеного між ТОВ «КПД Консалтинг» та ТОВ «Порше Мобіліті» в сумі 6 000 грн.

Крім того, позивач просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13.12.2016 року позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено: стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ТОВ „Порше Мобіліті" заборгованість за кредитним договором № 50004249 від 14.05.2012 року в загальній сумі 337 705 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 5 065,58 грн., а всього стягнуто 342 770,81 грн.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29.03.2018 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

На вказане заочне рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції здійснив повідомлення відповідача про час та місце судового засідання через оголошення у пресі, що позбавило його можливості захистити свої права в судовому засіданні. Крім того, ні в мотивувальній ні в резолютивній частині рішення не приведено розрахунку стягнутої суми заборгованості та не зазначено період, за який ця заборгованість була стягнута. Судом першої інстанції порушено строки розгляду заяви про перегляд заочного рішення та невірно зазначено порядок оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. Для укладення кредитного договору ТОВ «Порше мобіліті» не має ліцензії про право надання послуг кредитування фізичних осіб. Суд першої інстанції не врахував, що звертаючись до суду з позовом, позивачем неправомірно заявлено вимоги про дострокове стягнення відсотків за кредитним договором, крім того позивачем неправомірно нараховано 3% річних за користування кредитом та невірно розраховано суму інфляції за порушення грошового зобов'язання. Судом не враховано, що згідно виконавчого напису нотаріуса вже було задоволено вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 286 170,69 грн., а тому суд неправомірно повторно стягнув з відповідача цю суму. Крім того, ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», де був застрахований автомобіль, який є предметом застави за даним кредитним договором, після пошкодження автомобіля в ДТП, перерахувала на рахунок позивача 7 476,52 грн., внаслідок чого сума заборгованості мала бути зменшена позивачем на розмір цієї страхової виплати. Рішення суду ухвалено з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки справа повинна бути розглянута за місцем проживання відповідача, тобто в Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін (т.2 а.с.1-9).

В обґрунтування відзиву зазначено, що повідомлення відповідача через оголошення у пресі про час та місце судового засідання відбулось відповідно до вимог діючого процесуального законодавства на час ухвалення судом заочного рішення. Вимога позивача про дострокове повернення кредиту передбачена змістом п. 3.2 та 3.2.1 Загальних умов кредитування. Нарахування позивачем 3% річних та інфляційних витрат на суму простроченої заборгованості була здійснена позивачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України. Позивачем правомірно нараховано суму витрат юридично-консультаційних послуг 8 400 гривень та вартість юридичних послуг 6 000 гривень, що передбачено пунктом 8.5 Загальних умов кредитування. Крім того, у відзиві зазначено, що п. 1.3 Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 18.10.2005 року №4802 визначено, що діяльність кредитної установи, якою згідно свідоцтва є ТОВ «Порше Мобіліті», з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу кредитної установи не потребує отримання ліцензії.

В судовому засіданні Апеляційного суду Донецької області представник відповідача надала пояснення відповідно до доводів апеляційної скарги та письмових пояснень відповідача. Просила рішення суду за вказаними доводами скасувати й у задоволенні позову відмовити.

Представник ТОВ «Порше Мобіліті» за довіреністю Чередніченко М.М. просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 порушив зобов'язання, встановлені кредитним договором, доказів своєчасної та повної оплати заборгованості матеріали справи не містять, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором та суми збитків, передбачених п.8.5 Загальних умов кредитування в розмірі 8 400 грн. та 6 000 грн., які суд стягнув з відповідача на користь ТОВ «Порше мобіліті» в загальній сумі 342 770,81 грн.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається.

14.05.2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 було укладено договір № 50004249, згідно умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 111 440,83 гривень, що еквівалентно на дату укладання договору 13 860 доларів США 80 центів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 9,90% на рік, які відповідно до п. 2.3 Загальних умов є змінними, з кінцевим терміном повернення кредиту 15.06.2017 року, на придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, 2012 року виробництва, кузов НОМЕР_3, об'єм двигуна 1598 куб. см., рік випуску 2012 (т.1 а.с. 14).

Цим договором сторони погодили, що цей договір між сторонами складають кредитний договір, Загальні умови кредитування, графік погашення кредиту а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені та підписані сторонами у відношенні кредиту (т.1 а.с.14).

Зобов'язання відповідача перед ТОВ «Порше мобіліті» за кредитним договором було забезпечене договором застави транспортного засобу № 50004249 від 15.05.2012 року, згідно умов якого відповідач надав в заставу автомобіль марки VW, модель Polo Sedan, 2012 року виробництва, кузов НОМЕР_3 з об'ємом двигуна 1598 куб. см., державний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності (т.1 а.с.29).

31.05.2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін (додаткову угоду до кредитного договору № 50004249 від 14.05.2012 року), згідно умов якої ТОВ «Порше Мобіліті» зобов'язується надати позичальнику додаткову суму кредиту в сумі еквіваленту 3 460,88 дол. США, що еквівалентно на дату укладання цієї додаткової угоди 28 261,55 грн., а позичальник зобов'язується повернути суму додаткового кредиту в повному обсязі, а також сплатити проценти за його використання та інші платежі відповідно до умов кредитного договору, всіх додатків, що є його невід'ємними частинами та цієї додаткової угоди (т.1 а.с.22-25).

Відповідно до пункту 1.2. загальних умов кредитування позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов кредитного договору.

За змістом пунктів 3.2., 3.2.1. загальних умов кредитування передбачене право позивача достроково вимагати повернення кредиту та додаткового кредиту у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) або плати за користування кредитом на строк більше ніж один календарний місяць.

28.04.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, яким за рахунок коштів від реалізації предмета застави, задоволено вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» за несплачені чергові платежі, штрафні санкції за період з 14.05.2012 року по 05.10.2015 року, а саме суму поточної заборгованості станом на 05.10.2015 року: 112 058,74 грн. - несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу), 21 408,49 грн. - штрафні санкції за вимоги щодо сплати, 130 415,29 грн. - сума кредиту до повернення, 22 888,17 грн. - штраф в розмірі 20% від суми кредиту, а всього до стягнення 286 170,69 грн. (т1 а.с.203).

На підставі зазначеного виконавчого напису постановою головного державного виконавця Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 11.08.2017 року відкрито виконавче провадження про стягнення зі ОСОБА_3 суми боргу 286 170,69 грн. (т.1 а.с.204).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач ТОВ «Порше Мобіліті» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором станом на 10.10.2016 року та суму понесених збитків, що в загальній сумі становить 337 705,23 грн. та складається з:

простроченої заборгованості за кредитом в сумі 152 096,26 гривень, з яких: - 112 058,74 гривень - сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом; 5 281,94 гривень - сума 3% річних; 34 775,58 гривень - сума підрахованих інфляційних втрат на суму простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів (а.с.10-11);

простроченої заборгованості за додатковим кредитом в сумі 23 170 грн., з яких: 22 207,72 гривень - сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за додатковим кредитом; 293,94 гривень - сума 3% річних; 668,75 гривень - сума інфляційних втрат на суму простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів (а.с.11);

заборгованості з дострокового повернення кредиту в сумі 148 038,56 гривень, з яких: 132 958,12 гривень - сума заборгованості за кредитом; 12 650,96 гривень - сума заборгованості за відсотками; 2 429,48 грн. - сума 3% річних;

збитків в сумі 6 000 грн., нарахованих відповідно до договору про надання юридичних послуг від 26.05.2015 року, укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ТОВ «КПД Консалтинг»;

збитків в сумі 8 400 грн., нарахованих відповідно до договору про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 року, укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі».

Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши, що умови кредитного договору не виконуються належним чином, відповідач не сплачує заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав відповідальності боржника ОСОБА_3 за вказаним договором кредиту та додатковим договором і вірно ухвалив рішення про задоволення позову в частині стягнення простроченої заборгованості, 3% річних та вимог про дострокове повернення кредиту.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума заборгованості за кредитним договором, 3% річних та вимог про дострокове повернення кредиту станом на 10.10.2016 року становить 287 880,90 грн. та складається з:

простроченої заборгованості за основним кредитом в сумі 112 058,74 грн., 3% річних за невиконання зобов'язань за основним кредитним договором в сумі 5 281,94 грн.,

суми простроченої заборгованості за додатковим кредитом в сумі 22 207,72 грн., 3% річних за невиконання зобов'язань до додатковим кредитним договором в сумі 293,94 грн.

заборгованості з дострокового повернення кредиту в сумі 132 958,12 грн., заборгованості за відсотками 12 650,96 грн. та 2 429,48 грн. 3% річних.

Апеляційний суд погоджується з наданим ТОВ «Порше Мобіліті» розрахунком простроченої заборгованості за основним та додатковим кредитом, оскільки він узгоджується з матеріалами справи і не спростований відповідачем.

Заявлені вимоги про стягнення 3% річних відповідають положенням ст. 625 ЦК України, а право позивача достроково вимагати повернення кредиту та додаткового кредиту у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) або плати за користування кредитом на строк більше ніж один календарний місяць передбачене пунктами 3.2., 3.2.1. загальних умов кредитування, які згідно положень кредитного договору є його невід'ємною частиною.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення інфляційних витрат, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно із ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За змістом статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) це - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-771цс15.

З кредитного договору та умов кредитування вбачається, що сума кожного наступного платежу нараховувалася позивачем у доларах США та визначалася у гривневому еквівалентні, тому підстав для застосування індексу інфляції до вказаної заборгованості немає.

Наведеного суд першої інстанції не врахував та безпідставно стягнув зі ОСОБА_3 інфляційні втрати, оскільки предметом кредитного договору є грошові кошти у гривнях, проте встановлено їх еквівалент в доларах США. Тобто втрати від знецінення національної валюти ТОВ «Порше Мобіліті» відшкодовані урахуванням курсу долара США до гривні при стягненні кредитної заборгованості.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача збитків, передбачених п.8.5 Загальних умов кредитування в розмірі 8 400 грн. та 6 000 грн., то апеляційний суд виходить із наступного.

Згідно з п.8.5 Загальних умов кредитування збитки, заподіяні у зв'язку із неналежним виконанням кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Із змісту позову та з матеріалів справи вбачається, що позивач 21.06.2012 року уклав з ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» договір про надання юридично - консультаційних послуг. Згідно з пунктом 3.5 цього договору в ході надання юридично - консультаційних послуг агентство здійснює заходи із стягнення заборгованості боржника перед замовником в добровільному порядку та представляє інтереси замовника в судовому провадженні зі стягнення заборгованості і в рамках виконавчого провадження (т.1 а.с.85-89).

Відповідно до акту наданих послуг №155 від 29.04.2016 року вартість надання юридично-консультативних послуг по клієнту ОСОБА_7, наданих ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» складає 3 500 гривень без ПДВ та згідно акту наданих послуг від 7.06.2016 року вартість надання юридично-консультативних послуг по клієнту ОСОБА_7 також складає 3 500 гривень без ПДВ (т. 1 а.с.90-91, 92-93).

26.05.2015 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ТОВ «КПД Консалтинг» укладено договір про надання юридичних послуг, якими згідно пункту 1 заявки на надання юридичних послуг є забезпечення належного представництва інтересів замовника в судах всіх інстанцій та комплексний супровід виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості зі ОСОБА_7 (т.1 а.с.103-106).

Згідно із Актом №1 від 17.10.2016 року вартість юридично-консультаційних послуг по клієнту ОСОБА_7, наданих ТОВ «КПД Консалтинг» складає 5 000 грн., крім того ПДВ 1 000 грн., а всього 6 000 грн. (т. 1 а.с.107).

Згідно ч.1, п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України (в редакції, чинній час розгляду справи судом першої інстанції) судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, зокрема належать витрати на правову допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача, що діяв на підставі довіреності ОСОБА_8 (т.1 а.с.109), який підписав позовну заяву, участі у справі в суді першої інстанції не приймав, а тому представництво інтересів позивача в даному випадку полягало у підготовці позовної заяви та надання до суду заяв, клопотань та інших матеріалів, необхідних для розгляду справи.

Виходячи з наведеного, витрати позивача, пов'язані з наданням вищезазначених юридично - консультаційних послуг не можна вважати збитками в розумінні статті 22 ЦК України, оскільки такі витрати згідно положень ст. 79 ЦПК України є витратами на правову допомогу та відносяться до судових витрат.

За частиною 1 статті 88 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно зі статтею 84 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

За частиною першою статті 12 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) правова допомога може надаватися адвокатами або іншими фахівцями у галузі права у порядку і випадках, установлених законом.

Як роз'яснено в пунктах 47,48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В матеріалах справи міститься свідоцтво, згідно якого ОСОБА_8 має право на заняття адвокатською діяльністю з 27.12.2017 року (т.2 а.с.11)

Таким чином, представник позивача ОСОБА_8 приймав участь у справі на підставі довіреності, підтвердження того, що він є адвокатом на час ухвалення рішення судом першої інстанції, тобто станом на 13.12.2016 року не надав, не був допущений до участі у справі, як особа, що надає правову допомогу, ухвалою суду в порядку ст. 56 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції), розрахунку витрат на складання позовної заяви чи вчинення інших дій поза судовим засіданням суду не надав.

За вказаних обставин, підстав для задоволення позову в частині стягнення збитків у розмірі 8 400 грн. та 6 000 грн. у суду першої інстанції не було.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині вимог ТОВ «Порше Мобіліті» про стягнення інфляційних втрат за час прострочення платежів за кредитним договором та суми збитків та постановлення в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 337 705,23 грн. та сплачено судовий збір в розмірі 5 065,58 грн. (т1. а.с.1).

Апеляційним судом рішення суду першої інстанції скасовано та задоволено позовні вимоги в розмірі 287 880,90 грн., тобто позов задоволено на 85,2%., тобто на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору 4 315,87 грн.(5 065,58 ? 85,2%).

При подачі апеляційної скарги відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю та сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги 7 598,37 грн. (т.1 а.с.212).

Апеляційним судом задоволено частково апеляційну скаргу та зменшено суму, яка підлягає стягненню на користь позивача на 49 824,33 грн., тобто апеляційну скаргу задоволено на 14,8%., а тому на користь відповідача з ТОВ «Порше Мобіліті» підлягає стягненню сума судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно до розміру задоволених вимог 1 124,55 грн. (7 598,37?14,8%).

Доводи апеляційної скарги про те, що вимоги позивача в сумі 286 170,69 грн. вже були задоволені шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса і цю суму вже було стягнуто у рахунок задоволення вимог позивача за кредитним договором, спростовано матеріалами справи, в яких відсутні докази виконання провадження за зазначеним виконавчим написом та відсутні докази розміру стягнутої за виконавчим написом заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про те, що для укладення кредитного договору позивач не має відповідної ліцензії для здійснення діяльності у сфері надання фінансових послуг є неспроможними, оскільки відповідно до ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», одним із видів фінансових послуг визначено послугу із надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, без розмежування такої послуги залежно від того, чи є такі кошти власними чи залученими.

ТОВ «Порше Мобіліті» має статус фінансової установи та внесено до Реєстру фінансових установ, а тому має право надавати фінансові послуги, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 02.07.2009р. за реєстровим № 16102366 (т.2 а.с.13).

Що стосується визначення зобов'язання у гривнях з прив'язкою до курсу валют, то для цього також не потребується ані генеральної, ані індивідуальної ліцензії оскільки здійснення розрахунку в еквіваленті до долару США не передбачає будь-якого переміщення або переходу права власності на валютні цінності, а тому не підпадає під ознаки валютних операцій.

При укладенні і виконанні оспорюваного кредитного договору позивач не здійснював діяльність, пов'язану з валютними операціями, кредит надав у гривнях, а тому мав право укладати цей договір без отримання такої ліцензії.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду ухвалено з порушенням правил територіальної підсудності є неспроможними, оскільки відомостей про те, що відповідач проживає в м. Павлоград Дніпропетровської на момент розгляду справи судом першої інстанції матеріали справи не містять.

Щодо доводів апеляційної скарги, що сума заборгованості має бути зменшена на суму страхового відшкодування 7 476,52 грн., виплаченого ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», де був застрахований автомобіль, який є предметом застави за даним кредитним договором, після пошкодження автомобіля в ДТП, то такі доводи є неспроможними, оскільки згідно листа ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та платіжного доручення, зазначена сума 7 476,52 грн. була перерахована СТО ТОВ Тріод Авто, а не заставодержателю ТОВ «Порше Мобіліті» в рахунок забезпечення виконання позичальником кредитного договору. Крім того страхове відшкодування спрямоване на відновлення вартості ремонту автомобілю після ДТП, а не на сплату кредиту за його придбання (т.1 а.с.211, 212).

Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відповідача не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

У матеріалах цивільної справи не має запиту до УТСЗН, відповідно до якого можливо встановити, що відповідач є тимчасово переміщеною особою та встановити його фактичне місце знаходження.

Отже суд першої інстанції не вчинив всіх дій на встановлення місця фактичного перебування відповідача, а тому оголошення у пресі є передчасним та не свідчить про належне повідомлення про день та час судового розгляду справи.

При таких обставинах апеляційний суд вважає необхідним частково задовольнити апеляційну скаргу, скасувати судове рішення та винести нове, про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 грудня 2016 року скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Мобіліті" (ідентифікаційний код 36422974) заборгованість за кредитним договором № 50004249 від 14.05.2012 року станом на 10 жовтня 2016 року яка становить 287 880 (двісті вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 90 копійок і складається з: заборгованості за основним кредитом в сумі 112 058,74 грн., 3% річних за невиконання зобов'язань за основним кредитним договором в сумі 5 281,94 грн., простроченої заборгованості за додатковим кредитом в сумі 22 207,72 грн., 3% річних за додатковим кредитним договором в сумі 293,94 грн., заборгованості з дострокового повернення кредиту в сумі 132 958,12 грн., суми заборгованості за відсотками 12 650,96 грн. та 3% річних в сумі 2 429,48 грн.

Стягнути зі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_2, на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Мобіліті" (ідентифікаційний код 36422974) судовий збір 4 315 (чотири тисячі триста п'ятнадцять) гривень 87 копійок.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_3 в частині стягання інфляційних витрат та витрат на правову допомогу відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Мобіліті" (ідентифікаційний код 36422974) на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2) судовий збір за подання апеляційної скарги 1 124 (одна тисяча сто двадцять чотири) гривні 55 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та долучено до матеріалів цивільної справи 25 липня 2018 року.

Судді: Гапонов А.В.

Тимченко О.О.

Папоян В.В.