Ухвала суду № 75472643, 09.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10099/15-ц

Провадження №: 6/755/493/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

"09" липня 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

за участі секретаря Бурячек О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 755/10099/15-ц, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 17 серпня 2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 45 524,92 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 51 375 гривень 11 копійок, а також судового збору у сумі 16 818,71 гривень.

Заявлені вимоги заявник обґрунтовує тим, що в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед Банком за договором про надання споживчого кредиту № 11198280000 від 14 серпня 2007 року, укладено договір іпотеки земельної ділянки загальною площею 0,253 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

16 листопада 2017 року між ТОВ «ФК «Позика» та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ТОВ «ФК «Позика» від свого імені, в порядку звернення стягнення, продало ОСОБА_2 земельну ділянку, що була предметом іпотеки. Таким чином, ТОВ «ФК «Позика», продавши земельну ділянку від свого імені, здійснило звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання з метою задоволення вимог за кредитним договором, заборгованість за яким стягується з боржника на підставі оспорюваного виконавчого листа, крім того, заявник зазначає, що ним було погашено заборгованість в повному обсязі, про що видано відповідну довідку про відсутність заборгованості та припинення зобов'язань за кредитним договором, за таких обставин заявник вважає, що виконавчий лист виданий судом не підлягає виконанню, у зв'язку з добровільним виконанням зобов'язання, тому є підстави визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, з урахуваннями положень ч.2 ст.432 ЦПК України.

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню підтримує в повному обсязі, просить заяву задовольнити на підставі наявних у справі доказів.

Представник заінтересованої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Позика», в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

02 жовтня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судом присуджено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 45 524, 92 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.10.2015р. (1 дол. США = 21. 15 грн.) становить 962 852 грн. 06 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 51 375 грн. 11 коп., а також судовий збір в сумі 16 818 грн. 71 коп. (а. с. 134 - 140 т. 1)

02 лютого 2016 року рішенням Апеляційного суду міста Києва, апеляційну скаргу ПАТ «Укрсиббанк» - задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року змінено, виключивши з абзацу другого його резолютивної частини слова «що за курсом НБУ станом на 02.10.2015 (1 дол. США = 21. 15 грн.) становить 962 852 грн. 06 коп. (а. с. 212-213 т. 1)

26 травня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ПАТ «Укрсиббанк» відхилено. (а. с. 34-36 т. 2)

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року у незміненій його частині та рішення апеляційного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року залишено без змін.

17 серпня 2016 року представник ПАТ «Укрсиббанк» отримала оригінал виконавчого листа, що підтверджується відповідною відміткою на довідковому листі до справи. (т. 2)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 квітня 2017 року задоволено Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», за участю заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАКТИВ», ОСОБА_1 про заміну стягувача. (а. с. 94-95)

Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» у справі № 755/10099/15-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про визнання виконавчого листа № 755/10099/15-ц таким, що не підлягає виконанню, сторона заявника посилається на те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Позика» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 були задоволені за рахунок земельної ділянки, яка була передана кредитодавцю в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором, а в подальшому була відчужена новим кредитором на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, свідчить про те, що боржником було погашено заборгованість в повному обсязі.

Як з'ясовано судом, з метою виконання зобов'язань за кредитним договором № 11198280000 від 14 серпня 2007 року, іпотекодавець ОСОБА_1 передав в іпотеку Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» земельну ділянку, загальною площею 0,253 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі Договору купівлі-продажу від 16 листопада 2017 року, укладеного між ТОВ «ФК «Позика» та ОСОБА_2, продавець ТОВ «ФК «Позика» продало, а покупець ОСОБА_2 купив у власність земельну ділянку загальною площею 0,253 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. (ч.1 ст.431 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно ч.1 та ч.2 ст.432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Так, помилковою є видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).

Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі, якщо вже після видачі виконавчого листа по справі рішення суду було скасоване.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов'язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти дію зобов'язань, які забезпечують основне зобов'язання, яке залишилось невиконаним.

Виходячи з обсягу наявних у справі доказів, станом на 31.05.2018 року у громадянина ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11198280000 від 14 серпня 2007 року погашена у повному обсязі, претензій щодо його виконання у ТОВ «ФК «Позика» не має, що підтверджується Довідкою про відсутність заборгованості та припинення зобов'язань за кредитним договором, від 31 травня 2018 року, виданої громадянину ОСОБА_1

За встановлених обставин, суд вважає доведеним той факт, що заявником ОСОБА_1, боржник за виконавчим листом №755/10099/15-ц, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 17 серпня 2016 року, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11198280000 від 14 серпня 2007 року погашена в повному обсязі, в той же час матеріальною підставою для визнання виконавчого листа (дублікату) таким, що не підлягає виконанню, відповідно до ч.2 ст. 432 ЦПК України, є обставини, що свідчать про повне виконання рішення суду.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», є закінчення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки заявником доведено наявність обставин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в розмінні положень ст.432 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 354, 431, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ - виконавчий лист №755/10099/15-ц, виданий 17 серпня 2017 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» 45 524,92 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 51 375 гривень 11 копійок, а також судового збору у сумі 16 818,71 гривень, який видано на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я :