Рішення № 75468579, 17.07.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018

м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Тущенко Т.В.

справа № 639/2253/17

провадження 2/639/173/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», 3 особи- ОСОБА_5, ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бінус Олена Олексіївна про визнання кредитного, іпотечного та договорів поруки припиненими,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Укрсоцбанк», 3 особи- ОСОБА_8., ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. про визнання припиненими кредитного договору № 823/2-27/24/5-48 від 15.11.2005 р., іпотечного договору № 823/3-27/24/5-78 від 15.11.2005 р., укладених між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1, договорів поруки № 823/3-27/24/5-79 та № 823/3-27/24/5-80 від 15.11.2005 р., укладених між банком, як кредитором, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і ОСОБА_2 відповідно, виключити з Єдиного державного реєстру обтяжень нерухомого майна запис про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна.

В обгрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що Банк у зв'язку з пропущенням строку здійснення щомісячних платежів за кредитним договором, реалізовує свої право, звернувся до суду з вимогою про дострокове повернення частини кредиту і сплати відсотків та рішенням суду від 12.04.2011 р. стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 523 818,15 грн. Проте, відповідач у межах передбаченого строку, не звертався до органів ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження, в подальшому, ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 12.03.2015 р. ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено у поновленні строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Оскільки строк для пред'явлення вимог сплив у квітні 2014 р., а до поручителів встановлено строк пред'явлення вимог до 6 місяців, ОСОБА_1 з посиланням на п. 7 ч.11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» вважає неможливим кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. За цих обставин , у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, всі інші укладені договори , на думку позивача, є припиненими.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся завчасно, належним чином, про причини неявки суд не сповістив.За клопотаннями представника позивача за довіреністю ОСОБА_6 про відкладення судового засідання на іншу дату для можливості подання до суду додаткових доказів, представник просив в іншому випадку розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю ( а.с. 91,112).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився в судове засідання, хоча завчасно повідомлявся про день, час і місце розгляду справи, відомості про поважність причин не надав, відзив не подав. На підставі наявних у справі доказів одночасного існування умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення.

3 особи також не з'явились в судове засідання, пояснень щодо позову не представили.Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. направила заяву про можливість розгляду справи без її особистої присутності ( а.с. 57).

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до наступного.

15 листопада 2005 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 823/2-27/24/5-48. За умовами договору ПАТ «Укрсоцбанк»( кредитор) надав позивачу ( позичальнику) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 55000 доларів США , зі сплатою 13,25% річних, погашенням суми основної заборгованості щомісяця за встановленим статтею 1 договору графіком, кінцевим терміном повернення до 10.11.2020 р. включно , на придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ( а.с. 15-22).

На забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань з погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, в день укладення кредитного договору укладено з позичальником ОСОБА_1 іпотечний договір № 823/3-27/24/5-78, за яким позичальник передав кредитору зазначену квартиру, а також укладені договорі поруки № 823/3-27/24/5-79 та № 823/3-27/24/5-80 від 15.11.2005 р. з фінансовими поручителями ОСОБА_7 і ОСОБА_2 відповідно. Іпотечний договір та договори поруки посвідчені 15.11.2005 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. ( а.с. 23-30).

Пунктом 7.3 кредитного договору встановлено, що договір набирає чинності з дати його укладення та дії до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, з урахуванням положень цього договору.

Відповідно до вимог ст.ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За приписами ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст.611, ч.1 ст.612 ЦК України.

За змістом ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» ( в редакції, що діяла на час укладення договору) держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 12.04.2011 р. задоволені позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 суму боргу за кредитним договором в сумі 523818,15 грн. Виконавчий лист видано 12.02.2014 р., але ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 12.03.2015 р. заява представника ПАТ «Укрсоцбанк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу виконавчих листів з поновленим строком пред'явлення їх до виконання залишено без задоволення ( а.с.8-12).

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що у зв'язку з припиненням основного зобов'язання та не пред'явлення Банком вимоги до поручителів на протязі 6 місяців, порука є припиненою.

Главою 50 ЦК України передбачено підстави припинення зобов'язання, а саме припинення зобов'язання виконанням (стаття 599 ЦК України); припинення зобов'язання переданням відступного (стаття 600 ЦК України); припинення зобов'язання зарахуванням (стаття 601 ЦК України); припинення зобов'язання за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України); припинення зобов'язання прощенням боргу (стаття 605 ЦК України); припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України); припинення зобов'язання неможливістю його виконання (стаття 607 ЦК України); припинення зобов'язання смертю фізичної особи (стаття 608 ЦК України); припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи (стаття 609 ЦК України).

За змістом кредитного договору кінцевим терміном повернення кредиту є 10.11.2020 р. Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підставою припинення зобов'язань у даному кредитному договорі № 823/2-27/24/5-48 визначено його виконання, що відповідає вимогам ст. 599 ЦК України.

Сплив строку пред'явлення виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, а не підставою для припинення правовідносин, тому вимоги позивача щодо визнання припиненим кредитного договору № 823/2-27/24/5-48 від 15.11.2005 р.не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За вимогами ст.ст.553, 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Таким чином, строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч. 4 ст. 559ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

З п.п. 3.1.1 договорів поруки вбачається, що поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня від дати отримання повідомлення кредитора про невиконання позичальником зобов'язання, забезпеченого порукою, виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту , непогашеної суми відсотків, а також суми штрафних санкцій на рахунок кредитора . У випадку невиконання позичальником та поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, поручителі відповідають перед кредитором власним майном, на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення ( п.п. 3.1.2).

Даних про те, що Банк змінював дату повернення кредиту , поручитель отримав від Банку вимогу про погашення кредитної заборгованості або пред'явив позов до поручителів матеріали справи не містять.

Крім того , доказів того, що ОСОБА_5, ОСОБА_2 уповноважили звертатися ОСОБА_1 до суду від їх імені суду не надано, отже вимоги позивача про визнання припиненим правовідносини, які виникли з договорів поруки також не підлягають задоволенню.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно дозі ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 593 ЦК України.

Оскільки заборгованість за кредитним договором не погашено, основне зобов'язання не припинено, тому підстав і для припинення договору іпотеки , яка є самостійним способом забезпечення виконання кредитних зобов'язань, не вбачається.Приймаючи до уваги, що п.п. 1.11 договору іпотеки передбачена заборона відчуження предмету іпотеки, вимоги про припинення дії якого задоволенню не підлягають, в частині виключення з реєстру заборон відповідних обтяжень також необхідно відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 546, 559, 593, 599, 1054 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», 3 особи- ОСОБА_5, ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бінус Олена Олексіївна про визнання кредитного договору № 823/2-27/24/5-48 від 15 листопада 2005 р., іпотечного договору № 823/3-27/24/5-78 від 15 листопада 2005 р. припиненими, виключення з Єдиного державного реєстру обтяжень нерухомого майна запис про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна, визнання припиненими договорів поруки № 823/3-27/24/5-79 та 823/3-27/24/5-80 від 15 листопада 2005 р.- відмовити повністю за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24.07.2018.

СУДДЯ -