Постанова № 75466024, 23.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4627/18 Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 33/780/686/18 Доповідач у 2 інстанції Орел А. І.Категорія 429 23.07.2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Орел А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, представника Київської митниці Захарова А.О., справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці Міндоходів на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.06.2018 року, якою громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0365/12500/18 року від 27.04.2018 року валюту в розмірі 7300 доларів США - йому повернуто, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про порушення митних правил, 27.04.2018 року о 12 годині 10 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, що прибув з Катару м. Доха, літаком авіакомпанії «Qatar airways», рейсом № QR295, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має приблизно 10 000 доларів США . Після цього громадянину було запропоновано пред`явити всю готівку. Пасажиром було видано готівку в розмірі 19450 доларів США , що знаходились : 10 000 доларів у валізі (ручній поклажі) поверх особистих речей, 9 450 доларів США у гаманці, що лежав у зовнішній кишені куртки, одягненої на пасажирі. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_2, вся валюта належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми пасажиру було пропущено 12 150 доларів США (еквівалент 9985 євро на 27.04.2018р.) За протоколом про порушення митних правил вилучено 7 300 доларів США. Вся готівка була перевірена на приборі «ДОКУТЕСТ» для визначення справжності. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.06.2018 року ОСОБА_2, визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень 00 коп., вилучену згідно протоколу про порушення митних правил валюту в розмірі 7300 доларів США - йому повернуто. Обґрунтовуючи постанову, суд послався на те, що валюта, яку ОСОБА_2 ввозив на територію України це його особисті кошти, які ним отримані в якості заробітної плати та які він віз до України для особистих потреб. Конфіскація цих коштів, на які розраховував ОСОБА_2, поставить його в скрутне матеріальне становище. Вилучені у ОСОБА_2 грошові кошти є для останнього надзвичайно важливою, життєво необхідною та великою сумою. Застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право ОСОБА_2 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар".

В апеляційній скарзі представник Київської митниці Міндоходів просить постанову суду скасувати, постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2винним за ст. 471 МК України та застосувати стягнення у вигляді штрафу 1700 грн. та конфіскації затриманої валюти 7300 доларів США. Мотивує свої вимоги тим, що конфіскація товарів, обмежених до переміщення через митний кордон встановлена законом, а , отже, її застосування не буде свавільним посяганням на мирне володіння майном. У судовому засіданні не було встановлено, що застосування конфіскації валюти у сумі 7300 доларів США буде для ОСОБА_2 «надмірним індивідуальним тягарем».

Заслухавши представника митного органу, який підтримав апеляційну скаргу, ОСОБА_2, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_2у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, встановлена судом першої інстанції на підставі зібраних по справі та наведених у постанові доказів і ні ким не оскаржується.

Приймаючи рішення про не застосування конфіскації вилученої валюти, суд першої інстанції обґрунтував його тим, що жодних даних, які б давали підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо, в матеріалах справи відсутні та в судовому засіданні не доведені. При цьому суд зазначає, що переміщення вилученої у ОСОБА_2 іноземної валюти за умови її декларування митному органу та наявності банківської довідки на підтвердження її походження, допускається.

При розгляді апеляційної скарги, ОСОБА_2 надані відповідні довідки про легальне походження вилучених коштів - заробітна плата. При цьому, ОСОБА_2, пояснив, що кошти, які він завіз на територію України повинні були піти на купівлю квартири, оскільки він не має власного житла.

Враховуючи конкретні обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ту обставину, що вилучені грошові кошти мають легальне походження так є його заробітною платою, вважаю, що прийняте судом першої інстанції рішення щодо ОСОБА_2в даному випадку є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до ОСОБА_2конфіскації затриманих грошових коштів, вважаю такими, що не заслуговують на увагу, з наведених вище підстав та підстав, зазначених в постанові судді, які свідчать про виключність обставин та стали підставою для застосування судом при вирішенні даного питання положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини».

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, вважаю такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятого рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.06.2018 року щодо ОСОБА_2- без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ :