Рішення № 75465925, 18.07.2018, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/641/18

Провадження № 2/565/328/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

суддіДемчини Т.Ю.з участю секретаряКовальчук В.С., позивачаОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «АВТЕХ», приватного підприємства «КОНСАЛ-ДІ» про захист прав споживача, визнання правочинів недійсними, стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «АВТЕХ» (надалі - ПП «АВТЕХ»), приватного підприємства «КОНСАЛ-ДІ» (надалі - ПП «КОНСАЛ-ДІ) про визнання недійсним договорів № 1108 від 26.01.2018 р. про надання послуг, № 1108 від 26.01.2018 р. про участь згідно з умовами, стягнення з ПП «КОНСАЛ-ДІ» на його користь 147000,00 грн. збитків у подвійному розмірі. В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначив, що оскаржувані договори укладено ним внаслідок обману представником відповідачів щодо їх предмету та дійсних умов. Укладати такі правочини позивач наміру він не мав, вважав, що укладає договори, спрямовані на отримання ним у власність автомобіля, сплатив 74000,00 грн. як аванс за його придбання. Укладення з ним оспорюваних договорів відповідно до ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» є нечесною підприємницькою практикою, представник відповідачів при укладенні договорів не надала йому необхідної інформації для здійснення свідомого вибору. ПП «АВТЕХ» не має ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг. З підстав, передбачених ст.230 ЦК України, заявлено вимогу про стягнення в подвійному розмірі збитків, завданих у зв'язку з вчиненням правочину, укладеного внаслідок обману.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі та, будучи допитаним за правилами допиту свідків, показав суду, що у січні 2018 року у мережі Інтернет він побачив оголошення про продаж автомобіля «Рено Дастер» за привабливою ціною - 148000,00 грн. Він зателефонував по оголошення та запитав, чи дійсно може придбати автомобіль за вказаною в оголошенні ціною, на що отримав відповідь, що це компанія з продажу автомобілів та пропозицію приїхати в м.Київ, де розташований офіс компанії, для отримання інформації та укладення договору. По приїзду менеджер компанії Поштова В.П., яка була представником як ПП «АВТЕХ», так і ПП «КОНСАЛ-ДІ», повідомила, що для придбання автомобіля «Рено Дастер» за ціною 148000,00 грн., який для нього буде привезено з салону з-за кордону, йому необхідно попередньо сплатити частину його вартості, решту вартості можна буде сплатити з відстрочкою платежу. ОСОБА_3 повідомив, що має усю суму для придбання автомобіля та не потребує будь-яких розстрочок, на що від менеджера отримав відповідь, що так треба для оформлення. При цьому менеджер в деталях розповіла ОСОБА_3 про технічні характеристики та походження автомобіля, повідомила, що автомобіль буде доставлено йому через 3-4 дні після укладення договорів, решту суми за його придбання можна буде сплатити у розстрочку. Будь-яких коштів у позику ОСОБА_3 не просив, будь-які умови її отримання ними не обговорювались. В подальшому менеджер надала ОСОБА_3 реквізити для оплати частини вартості автомобіля, за цими реквізитами він сплатив 74000,00 грн., будучи впевненим у призначенні платежу - аванс за придбання автомобіля. Після цього менеджер запропонувала йому підписати вже заповнені нею два договори, наголошуючи на тому, що так передбачає процедура. Вважаючи, що ці договори направлені на оформлення придбання ним автомобіля, ОСОБА_3 їх підписав. Після цього менеджер запропонувала йому підписати якійсь акт нібито у підтвердження сплати ним 74000,00 грн., що він і зробив. Зміст договорів він читав, проте не зрозумів, а на усі його питання з цього приводу менеджер відповідала, що так треба для привального оформлення. Він отримав на руки примірники обох договорів, акт виконаних робіт, а також додатки до договору, у тому числі і специфікацію на автомобіль. З менеджером він обговорював деталі поставки, комплектацію автомобіля, необхідність встановлення на нього додаткового обладнання. У Додатку № 1 до договору з ПП «АВТЕХ» була відсутня сума позики, менеджер пояснила таку відсутність тим, що автомобіль придбається за готівкові кошти, і будь-яка позика ОСОБА_3 не надається. Через кілька днів до нього зателефонувала незнайома та повідомила, що замовлений ним автомобіль затримується з технічних причин. Пізніше його по телефону повідомили про неможливість поставки йому автомобіля та запропонували повернути йому кошти, повідомивши про необхідність написання для цього відповідної заяви. Він таку заяву написав, проте коштів так і не отримав. Про те, що 73500,00 грн. - це плата за надані йому послуги, ОСОБА_3 не знав, наміру сплачувати таку суму за послуги не мав, будь-які послуги йому не надавались. Брати участь у групах з метою отримання права на позику він не мав, обидва договори підписав внаслідок обману представником відповідачів, вважаючи, що вони направлені на оформлення купівлі-продажу автомобіля.

Представник відповідачів до суду не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. До суду надійшли відзиви відповідачів на позов.

З відзиву ПП «КОНСАЛ-ДІ» вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_3 не визнаються в повному обсязі, є безпідставними, позивач помилково тлумачить норми чинного законодавства. 26.01.2018 р. між ОСОБА_3 та ПП «КОНСАЛ-ДІ» укладено договір № 1108 про надання послуг - системи послуг, спрямованих на отримання безвідсоткової позики на умовах договору ПП «АВТЕХ» та Додатків до нього, предмет договору - забезпечення оформлення договору з ПП «АВТЕХ», надання інформаційних та консультаційних послуг з питань укладення та виконання цього договору. Договором не передбачались купівля-продаж чи поставка автомобіля. На підтвердження виконання умов договору та надання йому передбачених у договорі послуг в повному обсязі, ОСОБА_3 підписав акт наданих послуг по цьому договору, засвідчивши, що будь-яких претензій щодо наданих йому послуг він не має. Плата за цим договором передбачена ст.903 ЦК України, укладення договору відповідає засадам свободи договору, визначеним у ст.ст.6, 627 ЦК України.

З відзиву ПП «АВТЕХ» вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_3 не визнаються в повному обсязі, є безпідставними, позивач помилково тлумачить норми чинного законодавства. 26.01.2018 р. між ОСОБА_3 та ПП «КОНСАЛ-ДІ» укладено договір № 1108 про участь згідно з умовами, яким жодним чином не стосується придбання ним будь-якого товару, в тому числі автомобіля. Договір укладено з метою набуття ОСОБА_3 права на отримання позики, яка є поворотною фінансовою допомогою, діяльність з надання таких позик не є фінансовою послугою та не потребує ліцензування. У наданому позивачем Додатку № 1 дійсно відсутня сума позики, проте після виявлення відсутності цих даних позивач до ПП «АВТЕХ» не звертався, у наявному у відповідача екземплярі така сума позики та інші істотні умови її повернення зазначені.

На підставі ч.1 ст.223 ЦПК України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідачів.

Заслухавши пояснення та показання позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню. Підставами для такого висновку суду стало наступне.

Судом встановлено, що 26 січня 2018 року між ПП «АВТЕХ» та ОСОБА_3 укладено договір про участь згідно з Умовами № 1108, за умовами якого відповідач зобов'язався вчинити від імені позивача певні дії, спрямовані на надання поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики), зазначеної у Додатку № 1 до цього договору, на підставі ст.ст.1046,1048 ЦК України та на умовах діяльності, що містяться у Додатку 2 до нього, у тому числі: організовувати та проводити Захід розподілу Активів Контрагентів, здійснити надання безвідсоткової позики за рахунок цих активів; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами у порядку та у строки, що передбачені цим Договором та Додатками до нього.

Згідно з Додатком 1 до даного договору, наданим представником відповідача, сторони погодили надання ОСОБА_3 позики в сумі 700000,00 грн. з виплатою 180 платежами щомісячно у розмірі 3888,89 грн. У наданому позивачем екземплярі цього Додатку, підписаному обома сторонами, сума позики, кількість платежів та розмір щомісячного платежу не зазначені.

26 січня 2018 року між ПП «КОНСАЛ-ДІ» та ОСОБА_3 укладено договір № 1108 про надання послуг, за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання здійснити дії, спрямовані на отримання позики на умовах Договору про участь згідно з умовами з ПП «АВТЕХ» та Додатків до нього, а саме: забезпечити оформлення договору про участь згідно з умовами з ПП «АВТЕХ»; надати інформаційно-консультаційні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі Замовника, згідно з умовами договору з ПП «АВТЕХ» та додатків до нього, за такі послуги замовник здійснює оплату у розмірі 10,5 % від суми позики, зазначеної у Додатку № 1 до Договору про участь згідно з умовами, що становить 73500,00 грн.

Як вбачається з Акту наданих послуг від 26.01.2018 р., підписаного ОСОБА_3 та ПП «КОНСАЛ-ДІ», виконавець виконав належним чином консультаційні та роз'яснювальні послуги по Договору про участь згідно з умовами № 1108 від 26.01.2018 р., стосовно ходу виконання, якості, а також виконаних послуг замовник зауважень та претензій до виконавця не має.

Як вбачається з квитанції № 38 ГУ ПАТ «Ощадбанк» по м.Києву та області від 26.01.2018 р., ОСОБА_3 сплатив на користь ПП «КОНСАЛ-ДІ» 73500,00 грн. як оплату згідно рахунка-фактури до Договору про надання послуг та товару №1108 від 26.01.2018 р., крім того, ОСОБА_3 сплачено 500,00 грн. комісії за прийом платежу.

Підписання договорів № 1108 від 26.01.2018 р. з ПП «АВТЕХ» та ПП «КОНСАЛ-ДІ» позивач ОСОБА_3 визнає, разом з тим, заперечує повідомлення йому дійсного змісту та предмету цих договорів, змісту прав та обов'язків сторін згідно з їх умовами, зазначає про введення його в оману щодо істотних умов договорів.

Відповідно до ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1.1 Статті 1 договору № 1108 від 26.01.2018 р. про участь згідно з Умовами, за цим договором контрагент доручає, а підприємство зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики), на підставі ст.ст.1046, 1048 КУ України.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З огляду на зазначену норму, а також враховуючи посилання у договорі №1108 від 26.01.2018 р. про участь згідно з Умовами на положення ст.ст.1046, 1048 ЦК України, суд прийшов до висновку про те, що аналізуємий договір є змішаним та таким, що містить елементи як договору позики, так і договору про надання послуг.

Згідно зі ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Істотні умови договору позики - розмір позики, умови її повернення, періодичність та розміри платежів - у тексті договору № 1108 від 26.01.2018 р. про участь згідно з Умовами не зазначені. Такі дані наведені у Додатку № 1 до цього договору. При цьому, у екземплярі додатку, наданого відповідачем, зазначено про те, що сума позики складає 700000,00 грн., її надано на умовах повернення 180 платежами у розмірі по 3888,89 грн. щомісяця. Разом з тим, у екземплярі додатку № 1 до даного договору, наданого позивачем, відсутнє зазначення суми позики, періодичності та розміру щомісячного платежу. Така розбіжність підтверджує показання позивача про те, що у екземплярі Додатку № 1, наявного у розпорядженні ПП «АВТЕХ», ці відомості були заповнені після підписання його ОСОБА_3, а на його запитання представник ПП «АВТЕХ» пояснив, що дані графи не заповнюються, оскільки позика йому не надається.

Зазначене дає суду підстави вважати, що істотні умови договору позики при укладенні та підписанні договору про участь згідно з Умовами № 1108 від 26.01.2018 р., у ньому зазначені не були, і, не повідомивши про такі істотні умови позивача, ПП «АВТЕХ» фактично ввів його в оману щодо цих істотних умов договору.

Позивачем надано суду Додаток № 3 до договору № 1108 від 26.01.2018 р. про участь згідно з Умовами - специфікацію до цього договору. У цьому документі наведено технічні характеристики, модель та марку автомобіля («Рено Дастер» 2015 року випуску), його колір, загальну вартість (148000,00 грн.), сплату коштів за його придбання в сумі 73500,00 грн. згідно з квитанцією № 38 від 26.01.2018 р., час його доставки (30.01.2018 р.) та адресу доставки (домашня адреса позивача). Як вбачається з відзиву відповідача, дана специфікація ніякого відношення до укладеного договору № 1108 від 26.01.2018 р. про участь згідно з Умовами не має. Разом з тим, як вбачається з показань позивача, даний Додаток № 3 до договору він отримав від представника ПП «АВТЕХ» разом з договором та іншими додатками. Зазначене дає суду підстави вважати, що ПП «АВТЕХ», діючи через представника, не повідомивши позивачу про те, що предметом укладеного договору не є придбання автомобіля, а специфікація автомобіля, наведена у нібито Додатку № 3 до нього, відношення до укладеного договору не має, фактично ввів його в оману щодо істотних умов укладеного договору.

Як вбачається з Витягів з Єдиного державного реєстру підприємств, установ і організацій, місцезнаходження ПП «КОНСАЛ-ДІ» та ПП «АВТЕХ» зареєстроване за однією і тією ж адресою, засновником і директором цих підприємств зареєстровано одні у ту ж особу - ОСОБА_6, державна реєстрація цих підприємств проведена в один день - 31.03.2017 р. З договору про надання послуг № 1108 від 26.01.2018 р. та договору про участь згідно з Умовами № 1108 від 26.01.2018 р., укладених з ОСОБА_3, вбачається, що від імені ПП «КОНСАЛ-ДІ» та ПП «АВТЕХ» відповідно, ці договори підписані одним і тим же представником - Поштовою В.П., що узгоджується з показаннями позивача у цій частині.

Як вбачається з договору № 1108 від 26.01.2018 р. про надання послуг, укладеного ОСОБА_3 з ПП «КОНСАЛ-ДІ», предметом цього договору є послуги з забезпечення оформлення договору між ПП «АВТЕХ» та замовником, а також надання інформаційно-консультаційних, довідкових послуг з питань діяльності і подальшої участі замовника згідно з умовами договору з ПП «АВТЕХ» і додатків до нього. При цьому вартість таких послуг передбачено у розмірі 73500,00 грн. Зазначена вартість наведених у договорі послуг очевидно не відповідає засадам розумності та справедливості, що, з урахуванням показань позивача ОСОБА_3 щодо обставин укладення ним даного договору, неповідомлення йому про підписання ним договору з ПП «АВТЕХ» саме про надання поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики), а не про придбання автомобіля, відсутністю у представника ПП «КОНСАЛ-ДІ» будь-яких перешкод чи складнощів при підписанні договору від імені ПП «АВТЕХ», неповідомлення йому дійсної природи укладеного правочину та призначення внесеного ним платежу, свідчить про введення представником ПП «КОНСАЛ-ДІ» позивача ОСОБА_3 в оману щодо дійсної природи та змісту договору № 1108 від 26.01.2018 р. про надання послуг.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Статтею 4 вищезазначеного Закону передбачено, що фінансовими, крім інших, вважаються такі послуги:залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Суд зазначає, що умови п.1.1 договору містять положення щодо безвідсотковості позики, проте посилання у його тексті на ст.1048 ЦК України свідчить про застосування відповідачем цієї норми при укладенні договору та застереження свого права на одержання від позичальника процентів від суми позики, а тому вважає, що позика, право на яку надається стороні цього договору, не є поворотною фінансовою допомогою (безвідсотковою позикою).

Із змісту наведеного, а також Додатку № 2 до договору № 1108 від 26.01.2018р. про участь згідно з умовами, та Статті 1 цього договору, вбачається, що укладений між ОСОБА_3 та ПП «АВТЕХ» договір є договором про надання фінансової послуги.

Статтею 34 вищезазначеного Закону передбачено, що діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб підлягає ліцензуванню, і її здійснення дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Як вбачається з відзиву відповідача, у ПП «АВТЕХ» відсутня ліцензія Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на здійснення діяльності із прямого або опосередкованого залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Таким чином, представник ПП «АВТЕХ», знаючи про відсутність у підприємства відповідної ліцензії на укладення договорів, за якими передбачається залучення коштів фізичної особи, не повідомила про це ОСОБА_3 перед підписанням з ним договору від імені підприємства, чим ввела його в оману.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги показання позивача щодо того, що відповідачі розмістили оголошення саме про продаж автомобілів, що насправді не здійснювали, їх представник надавала інформацію саме про умови поставки ОСОБА_3 обраного ним автомобіля, його комплектацію та технічні характеристики, пояснювала укладення усіх договорів та інших паперів як необхідну умову придбання автомобіля, суд прийшов до висновку, що при укладенні оспорюваних договорів позивач ОСОБА_3 був введений в оману щодо виду цих договорів, їх предмету, дійсних наслідків, прав та обов'язків, що у нього виникли у зв'язку з їх укладенням.

Згідно з ч. 1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства.

Законом України «Про захист прав споживачів» встановлено недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введені в оману споживачів, позбавлення споживачів достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення.

Згідно з положеннями ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, поставка, кількість, специфікація, очікувані результати споживання; ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг; потреби у послугах; прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення; утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно з ч.1 та 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Ст.230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Таким чином, відповідачі при укладенні з ОСОБА_3 договору про надання послуг № 1108 від 26.01.2018 р. та договору про участь згідно з Умовами № 1108 від 26.01.2018 р., діючи через уповноваженого представника, ввели ОСОБА_3 в оману щодо природи правочинів, що ним вчиняються, його прав та обов'язків за кожним з договорів, а також їх предмету, що, відповідно до ст.230 ЦК України, надає суду підстави для визнання їх недійсними.

Збитки, завдані ОСОБА_3 за договором про надання послуг № 1108 від 26.01.2018 р., складають 74000,00 грн., зокрема - 73500,00 грн. перераховано ним на рахунок ПП «КОНСАЛ-ДІ» як плату за надані послуги, 500,00 грн. - утримано банківською установою як плату за переказ коштів. Таким чином, відповідно до ч.2 ст.230 ЦК України, збитки у подвійному розмірі, на відшкодування яких відповідачем ПП «КОНСАЛ-ДІ» ОСОБА_3 має право, складають: 74000,00грн.* 2 = 148000,00 грн.

Разом з тим, виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства, встановлених у ст.13 ЦПК України, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача збитків в межах заявлених позивачем вимог - 147000,00 грн.

Судові витрати слід покласти на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 227, 229, 230, 626, 627, 1046, 1048 ЦК України, ст.34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг в Україні», ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 (місце проживання: 34400, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до приватного підприємства «КОНСАЛ-ДІ» (місцезнаходження: 55211, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 41250994), приватного підприємства «АВТЕХ» (місцезнаходження: 55211, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 41250533) задовольнити.

Визнати недійсним договір № 1108 від 26 січня 2018 року про надання послуг, укладений між приватним підприємством «КОНСАЛ-ДІ» та ОСОБА_3.

Визнати недійсним договір № 1108 від 26 січня 2018 року про участь згідно з умовами, укладений між приватним підприємством «АВТЕХ» та ОСОБА_3.

Стягнути з приватного підприємства «КОНСАЛ-ДІ» на користь ОСОБА_3 147000 (сто сорок сім тисяч) 00 коп. збитків.

Стягнути з приватного підприємства «КОНСАЛ-ДІ» в дохід держави 2174 (дві тисячі сто сімдесят чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Стягнути з приватного підприємства «АВТЕХ» в дохід держави 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Повне судове рішення складене 24 липня 2018 року.

Головуючий: