Рішення № 75465020, 24.07.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/7390/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, третя особа – ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце проживання: Україна, АДРЕСА_1) звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 (місце проживання: Україна, Луганська область, Кремінський район, село Єпіфанівка, вулиця Жданова, будинок 66) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в якому просить стягнути аліменти на його утримання у зв’язку із навчанням, тертя особа - ОСОБА_3 (місце проживання: Україна, АДРЕСА_1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є повнолітньою дитиною відповідача. На теперішній час ОСОБА_1 є студентом другого курсу Сєвєродонецького хіміко-механічного технікуму Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_4. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання позивача, який продовжує навчання, не надає. На підставі викладеного позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та третя особа присутні не були, надали заяви про розгляд справи без їх участі та підтримали позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв’язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із копією свідоцтва про народження серії І-ЕД № 139063, виданого 07 липня 2000 року Єпіфанівською сільською радою Кремінського району Луганської області, ОСОБА_1 народився 01 травня 2000 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 04. Батьком записаний ОСОБА_2, матір’ю – ОСОБА_5.

Відповідно до довідки № 04-05/357, виданої Сєвєродонецьким хіміко-механічним технікумом Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_4, ОСОБА_1 є студентом другого курсу Сєвєродонецького хіміко-механічного технікуму Східноукраїнського національного університету імені ОСОБА_4 за спеціальністю 274 «Автомобільний транспорт» з 01.09.2016 року (наказ про зарахування № 74 від 11.08.2016 року) по 30.06.2020 року. Форма навчання - денна/бюджетна.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу (далі – СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного із батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред’явлення позову.

Суд вважає, що ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги у зв’язку із навчанням, адже він продовжує навчання у технікумі на денній формі навчання та у зв’язку із цим не працює. Доказів на користь протилежного до суду не надано.

Суд також враховує, що сторонами не надано доказів наявності у відповідача інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, або наявності інших обставин, що мають істотне значення та можуть свідчити про неможливість надавання відповідачем матеріальної допомоги сину, який продовжує навчання.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання своєї повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, а дитина потребує такої допомоги, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, у зв’язку із чим позов підлягає задоволенню. При цьому визначення розміру аліментів у 1/4 частці від всіх видів доходу відповідача щомісячно є справедливим з огляду на встановлені судом обставини справи.

В частині вимог про стягнення аліментів у розмірі не менше 50 % мінімуму для дитини відповідного віку суд вважає за необхідне відмовити, адже за змістом ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину в розмірі не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розповсюджується лише на неповнолітніх та малолітніх осіб.

Відповідно до підп. 3 п. 5 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших положень щодо сплати судового збору відповідачем, в разі задоволення вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, чинна редакція ЦПК України не містить. При цьому суд виходить із необхідності обов’язкового покладення на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення та яка не звільнена від сплати судового збору, зобов’язання щодо сплати судового збору, а також суд виходить з того, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України та положення Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, третя особа – ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: Україна, Луганська область, Кремінський район, село Єпіфанівка, вулиця Жданова, будинок 66, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, на його утримання у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно, починаючи з 21 червня 2018 року і до припинення ОСОБА_2 навчання, тобто до 30 червня 2020 року або раніше, але не пізніше ніж до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: Україна, Луганська область, Кремінський район, село Єпіфанівка, вулиця Жданова, будинок 66, судовий збір на користь держави у розмірі 704,80 грн. (Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26255795, місце знаходження: 01601 м. Київ, вул. Липська, 18/5, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.Б. Баронін