Постанова № 75464796, 16.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4239/18

Номер справи місцевого суду: 495/10080/17

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2018 року м. Одеса

Справа №495/10080/17

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

- позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

- відповідач - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», подану представникомЛитвиненко Оленою Леонідівною, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ухвалене під головуванням судді Шевчук О.В. 09 січня 2018 року в місті Білгород-Дністровському Одеської області,

встановив:

У листопаді 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.07.2008 р. у загальному розмірі - 35 756,68 грн., яка складається з: - заборгованість за кредитом - 846,35 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом - 2 8631,44 грн.; - заборгованість за пенею та комісією - 4 100,00 грн. ; - штраф (фіксована частина) - 500 грн.; - штраф (процентна складова) - 1 678,89 грн..

Банкобґрунтовує свої вимоги тим, що за укладеним кредитним договором № б/н від 25.07.2008 р. відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі - 3 500 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач прийняті на себе зобов'язання з повернення наданого кредиту, виплаті нарахованих відсотків у порядку, розмірі і терміни передбачені договором порушив. У зв'язку з цим станом на 30.09.2017 р. виникла заборгованість за кредитним договором у вищевказаному розмірі.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.01.2018 р. у задоволенні вищевказаного позову Банку відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 25.07.2008 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі - 3 500,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позичальник погодився з умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами банку.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. У разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту, оплати винагороди банку.

За Умовами та Правилами надання банківських послуг, при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

У відповідності з наданим Банком розрахунком відповідач свої зобов'язання не виконує, внаслідок чого станом на 30.09.2017 р. у нього перед Банком утворилася заборгованість на загальну суму - 35 756,68 грн., яка складається з: - заборгованість за кредитом - 846,35 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом - 2 8631,44 грн.; - заборгованість за пенею та комісією - 4 100,00 грн. ; - штраф (фіксована частина) - 500 грн.; - штраф (процентна складова) - 1678,89 грн.. Розрахунок боргу відповідачем не спростований.

Право на подачу позову до суду у Банка виникло у лютому 2014 року, оскільки останнє поповнення позивачем карткового рахунку для погашення заборгованості було здійснене - 16.02.2014 року, що вбачається з наданого Банком розрахунку. Натомість Банк подав позов до суду - 30.11.2017 р., тобто зі значним пропуском строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне відмовити позивачу у позові в повному обсязі у зв'язку з пропуском строку позовної давності (а. с. 31 - 33).

Банк в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Банк вказує на те, що суд з власної ініціативи застосував строк позовної давності.

ОСОБА_4 відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Колегія суддів вважає, що рішення суду вказаним вимогам законодавства у повній мірі не відповідає. Погодитися повністю з вищевказаними висновками суду першої інстанції не можна.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про існування між сторонами кредитних правовідносин, невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, наявність заборгованості за кредитним договором. Висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 11, 15, 509, 525, 526, 530, 610, 1054 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 12, 13, 263, 264 ЦПК України) права.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності. Цього висновку суд першої інстанції дійшов при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням вищевказаних норм процесуального права, неправильним застосуванням нищевказаних норм матеріального права.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Матеріали справи не містять заяви ОСОБА_4 про застосування строку позовної давності. Суд з власної ініціативи не може застосовувати позовну давність.

Визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь Банку, колегія суддів виходить з наступного.

У стягненні заборгованості по комісії у сумі - 4 100,00 грн. необхідно відмовити, виходячи з того, що стягнення щомісячної комісії є незаконною (п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 р. № 168).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання . Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стягнення штрафу у фіксованій частині та процентній складовій передбачено п. 8.6 Правил надання банківських послуг.

Банк у позові просить стягнути штраф (фіксована частина) - 500 грн. та штраф (процентна складова) - 1 678,89 грн.. Разом з тим 5% від суми позову становить - 1 473,90 грн. = (846,45 грн. (кредит) + 28 631,44 грн. (проценти)) х 5%.

Таким чином, накористь Банку необхідно стягнути заборгованість у загальному розмірі - 31 451,34 грн., яка складається з: - заборгованість за кредитом - 846,00 грн.; - заборгованість по процентам - 28 631,44 грн.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; - штраф (процентна складова) - 1 473,90 грн..

Доводи апелянта про помилкове застосування судом позовної давності є обґрунтованими.

Доводи та вимоги апелянта щодо стягнення заборгованості згідно наданого Банком розрахунку, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи із вищевказаного обґрунтування щодо відмови у стягненні комісії та штрафу.

Таким чином, апеляційна скарга є частково обґрунтованою, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Необхідно ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову Банку.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_4. на користь Банку судовий збір, сплачений останнім за подання позову та апеляційної скарги, пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі - 3 520,00 грн. = (1 600,00 грн. (а. с. 19) + 2 400,00 грн. (а. с. 86)) х 88%.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2018 року- скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (680514, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за укладеним 25 липня 2008 року кредитним договором б/н станом на 30 вересня 2017 року на загальну суму - 31 451 (тридцять одна тисяча чотириста п'ятдесят одна) грн. 34 коп., яка складається з: - заборгованість за кредитом - 846 (вісімсот сорок шість) грн. 00 грн.; - заборгованість по процентам - 28 631 (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять одна) грн. 44 коп.; - штраф (фіксована частина) - 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.; - штраф (процентна складова) - 1 473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) грн. 90 коп..

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (680514, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) судовий збір у сумі - 3 520 (три тисячі п'ятсот двадцять) грн. 00 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

О. М. Таварткіладзе