Постанова № 75464736, 11.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5307/18

Номер справи місцевого суду: 520/2051/18

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про розірвання кредитного договору, -

встановив:

20 лютого 2018 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ПАТ «Дельта Банк», третя особа ПАТ «УкрСиббанк», розірвання кредитного договору.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2018 року призначено по цивільній справі № 520/2051/18 за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ «Дельта Банк», третя особа ПАТ «УкрСиббанк» про розірвання кредитного договору судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: 1. Яка фактична сума заборгованості у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором за № 853-11 ДОУ 11 Н від 09 жовтня 2006 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2? 2. Яку суму грошових коштів повинні сплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на 01 березня 2018 року за кредитним договором за № 853-11 ДОУ 11 Н від 09 жовтня 2006 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2? 3. Чи порушені норми законодавства при укладенні споживчого кредитного договору за № 853-11 ДОУ 11 Н від 09 жовтня 2006 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2?

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ПАТ «Дельта Банк» в особі свого представника звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової ухвали, якою відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3, про призначення судово-економічної експертизи, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначено, що предметом позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 є розірвання кредитного договору, проте до питань судової економічної експертизи відносяться питання ведення господарської діяльності підприємства, визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до припису п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Призначаючи у справі судову економічну експертизу, суд першої інстанції послався на наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами зокрема - висновками експертів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно з ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для зясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12 червня 2009 року, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

З урахуванням вищевикладеного, заслухавши пояснення сторін, сприяючи повному, всебічному розгляду справи та реалізації особою права на захист, з огляду на те, що для встановлення, обставин, що мають значення для правильного, всебічного й об'єктивного розгляду справи потрібні спеціальні знання, суд першої інстанції вважав за необхідне призначити по справі судову судово-економічну експертизу.

Однак судова колегія погодитись з такими висновками суду першої інстанції не може, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві висунуто вимогу щодо розірвання кредитного договору з підстав порушення банком умов договору.

Однак на судову економічну експертизу винесено питання щодо розрахунку заборгованості ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що ніяким чином не стосується правовідносин з приводу розірвання кредитного договору, більш того питання щодо заборгованості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже вирішувалося у судовому порядку іншими судами, з цього питання винесені судові рішення, які в матеріалах справи відсутні, суд при винесенні оскаржуваної ухвали їх до уваги не прийняв.

Таким чином, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2018 року є такою, що винесена передчасно та з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2018 року скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду питання про призначення експертизи.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дрішлюк

Повне судове рішення складено 23.07.2018 року.

Суддя Р.Д. Громік