Постанова № 75464489, 16.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4238/18

Номер справи місцевого суду: 495/8590/17

Головуючий у першій інстанції Заверюха В. О.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2018 року м. Одеса

Справа № 495/8590/17

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

- позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

- відповідач - ОСОБА_4;

розглянувши у передбаченому статтею 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, заапеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», подану представником Литвиненко Оленою Леонідівною, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ухвалене під головуванням судді Завірюхи В.О. 23 січня 2018 року в місті Білгород-Дністровський Одеської області,

встановив:

У жовтні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість по кредитному договору б/н від 31.10.2008 р. в розмірі - 15 575,14 грн. та сплачений судовий збір у розмірі - 1 600,00 грн..

Банк обґрунтовує свої вимоги тим, що 31.10.2008 р. між сторонами було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого Банк надав, а ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі - 2 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач ухиляється від виконання покладених на нього відповідно до кредитного договору зобов'язань.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.01.2018 р., з врахуванням ухвали цього ж суду від 23.01.2018 р. про виправлення описки щодо прізвища відповідача, у задоволенні позовних вимог Банку відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 порушив умови укладеного кредитного договору, за яким отримав кошти у сумі - 2 300,00 грн., зі сплатою 36% річних. Разом з тим, Банк пропустив строк позовної давності, про застосування якої провив відповідач, оскільки строк дії картки - жовтень 2012 року, а з позовом до суду Банк звернувся - 24.10.2017 р. (а. с. 72 - 78).

Банк в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Банк вказує на помилковість посилання суду щодо пропуску позовної давності, оскільки останній платіж здійснено ОСОБА_4 - 27.03.2015 р.. Розрахунок заборгованості відповідач не спростував. Факт укладення договору, отримання грошей є доведеним. Укладаючи договір відповідач не мав сумнівів щодо його розумності та справедливості.

ОСОБА_4 відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Колегія суддів вважає, що рішення суду вказаним вимогам законодавства не відповідає. Погодитися з вищевказаними висновками суду першої інстанції не можна. Цих висновків суд першої інстанції дійшов при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального (ст. ст. 11, 15, 256, 261, 267, 509, 525, 526, 530, 610, 1054 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 12, 13, 263, 264 ЦПК України) права.

На підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до заяви від 31.10.2008 р. (а. с. 5), Умов та Правил надання банківських послуг (а. с. 6 - 12), виписки з особового карткового рахунку (а. с. 59 - 61), розрахунку заборгованості (а. с. 3 - 4 зворотня сторона) між сторонами 31.10.2008 р. укладено кредитний договір б/н, за умовами якого ОСОБА_4 встановлено кредитний ліміт на платіжну картку на суму - 2 300,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 36% на суму залишку заборгованості. Термін повернення кредиту співпадає із строком дії картки.

Відповідно до п. 1.1 р. І Умов та правил надання банківських послуг, дані Умови встановлюють умови, на яких Банк пропонує клієнтам платіжні картки, а також інші банківські послуги, зазначені в Заяві та Пам'ятці клієнта. Належним чином заповнена Заява підписується Клієнтом і, таким чином, Клієнт висловлює свою згоду, що Заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами Тарифами складає укладений Договір про надання банківських послуг.

Для надання послуг Банк відкриває Клієнту картрахунки, видає Клієнту карти, їх вид та строк дії визначений у Заяві та Пам'ятці Клієнта, підписанням якого Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення Договору є дата відкриття рахунка, зазначеного у розділі «Відмітки Банка» Заяви. Підписання даного Договору є прямою та безумовною згодою Держателя (Клієнта) відносно прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Клієнт або його довірена особа використовують платіжні карти у розмірі платіжного ліміту відповідного картрахунку, як засіб для безготівкових розрахунків за товари (послуги), для перерахування коштів з картрахунків на рахунки інших осіб, а також як засіб для отримання готівки в касах банків, фінансових установ, через банкомати, та здійснення інших операцій, передбачених угодами сторін і законодавством України (п.п. 3.1, 3.3, 3.4 р.І Умов).

Згідно із пунктами 6.5 - 6.7 розділу І Умов Клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по Кредиту, процентам за його використання, по перевитрачанню платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором. У разі невиконання обов'язків по Договору, Клієнт зобов'язаний за вимогою Банку виконати обов'язок по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту і овердрафта), оплаті винагороди Банку. Держатель (Клієнт) зобов'язаний слідкувати за витрачанням коштів в межах платіжного ліміту з ціллю запобігання виникнення овердрафта.

При порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених даним Договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову (п. 8.6 р. І Умов).

Відповідно до п. 9.12 розділу І Умов Договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на такий же строк.

За користування кредитом, наданим Держателю (Клієнту) при наявності льготного періоду, держатель сплачує проценти по льготній процентній ставці (0,01 % річних) в рамках встановленого льготного періоду по кожній платіжній операції. Погашення кредиту - поповнення картрахунку Держателя (Клієнта), здійснюється шляхом внесення коштів в готівковому або безготівковому порядку та зарахування їх Банком на картрахунок Держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору (п.п. 5.1-5.2 р. ІІ Умов).

Згідно із пунктами 5.3 - 5.4 розділу ІІ Умов строки і порядок погашення кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним картам із встановленим мінімальним обов'язковим платежем наведений у Пам'ятці Клієнта, яка є невід'ємною частиною Договору. Платіж включає оплату за користування кредитом, передбачену тарифами, та частину заборгованості по кредиту. Строк погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним картам без встановленого мінімального обов'язкового платежу, здійснюється в наступному порядку: строк погашення процентів по кредиту - щомісячно за попередній місяць; строк погашення кредиту - в повному об'ємі, не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці (у полі MONTH).

У відповідності до пунктів 5.5 - 5.5.2 розділу ІІ Умов за користування кредитом Банк нараховує проценти у розмірі, встановленому тарифами Банка, із розрахунку 360 календарних днів на рік. За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань (користування простроченим кредитом і овердрафтом) Держатель сплачує проценти по завищеній процентній ставці або додаткову комісію, розміри яких встановлюються тарифами. Проценти за користування кредитом (в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом), передбачені тарифами, нараховуються в останній операційний день місяця за кожний календарний день за фактично використані в рахунок кредиту кошти, від дня списання суми з карточного рахунку.

Черговість та розмір погашення боргових зобов'язань здійснюється в порядку, викладеному у пам'ятці клієнта, яка є невід'ємною частиною договору. Банк має право вимагати виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій Банком долі у випадку не виконання Держателем та/або довіреною особою держателя боргових та інших обов'язків по цьому Договору (п.п. 5.6.1, 5.7 р. ІІ Умов).

ОСОБА_4 у порушення умов Договору б/н від 31.10.2008 р. не надавав своєчасно Банку грошові кошти у розмірі, необхідному для погашення заборгованості за кредитом, відсотками. Останні платежі з погашення кредиту відбулися - 27.03.2015 р. у сумі - 50,00 грн., та 27.04.2015 р. у сумі - 1,10 грн. (а. с. 4).

Згідно наданого Банком розрахунку станом на 30.09.2017 р. виникла заборгованість у загальному розмірі - 15 575,74 грн., яка складається з: - заборгованість за кредитом - 810,00 грн.; - заборгованість по процентам - 10 885,94 грн.; - комісія - 2 900,00 грн.; - штраф (фіксована частина) - 250 грн.; - штраф (процентна складова) - 979,80 грн.. Доказів протилежного відповідач не надав.

У суді першої інстанції ОСОБА_4 зробив заяву про застосування позовної давності (а. с. 64 - 67).

Між сторонами склалися правовідносини за кредитним договором.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки беззаперечно встановлено укладення кредитного договору, отримання ОСОБА_4 коштів у кредит, не повернення позичальником кредиту, здійснення останніх платежів -27.03.2015 р. та 27.04.2015 р., звернення Банку з позовом до суду - 24.10.2017 р. (а. с. 1),колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в стягненні заборгованості за кредитним договором у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь Банку, колегія суддів виходить з наступного.

У стягненні заборгованості по комісії у сумі - 2 900,00 грн. необхідно відмовити, виходячи з того, що стягнення щомісячної комісії є незаконною (п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 р. № 168).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання . Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стягнення штрафу у фіксованій частині та процентній складовій передбачено п. 8.6 Правил надання банківських послуг.

Банк у позові просить стягнути штраф (фіксована частина) - 250 грн. та штраф (процентна складова) - 729,80 грн.. Разом з тим 5% від суми позову становить - 584,80 грн. = (810,00 грн. (кредит) + 10 885,94 грн. (проценти)) х 5%.

Таким чином, накористь Банку необхідно стягнути заборгованість у загальному розмірі - 12 530,74 грн., яка складається з: - заборгованість за кредитом - 810,00 грн.; - заборгованість по процентам - 10 885,94 грн.; штраф (фіксована частина) - 250 грн.; - штраф (процентна складова) - 584,80 грн..

Доводи апелянта про помилковий висновок суду щодо пропуску позовної давності є обґрунтованими.

Доводи та вимоги апелянта щодо стягнення заборгованості згідно наданого Банком розрахунку, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи із вищевказаного обґрунтування розміру заборгованості.

Таким чином, апеляційна скарга є частково обґрунтованою, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Необхідно ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову Банку.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь Банку судовий збір, сплачений останнім за подання позову та апеляційної скарги, пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі - 3 200,00 грн. = (1 600,00 грн. (а. с. 19) + 2 400,00 грн. (а. с. 86)) х 80%.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2018 року- скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (680514, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за укладеним 31 жовтня 2008 року кредитним договором б/н станом на 30 вересня 2017 року на загальну суму - 12 530 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 74 коп., яка складається з: - заборгованість за кредитом - 810 (вісімсот десять) грн. 00 коп.; - заборгованість по процентам - 10 885 (десять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 94 коп.; - штраф (фіксована частина) - 250 (двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.; - штраф (процентна складова) - 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп..

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (680514, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) судовий збір у сумі - 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

О. М. Таварткіладзе