Постанова № 7546371, 21.01.2010, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 4-165/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бусик О.Л.,

при секретарі Борисенко А.В.

за участю прокурора Василини А.Р.

обвинувачений ОСОБА_2

адвоката обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України майора міліції Усікова В.П. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в с. Жовтанці, Камянка-Бузького району, Львівської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, працює: директором департаменту активних операцій ПАТ «Західінкомбанк», стан здоровя задовільний, військовозобовязаний, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає: АДРЕСА_2, раніше не судимий

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2, ст. 366 КК України

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ МВС України майор міліції Усіков В.П. вніс до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2

Обвинувачений в судовому засіданні просив обрати відносно нього запобіжний захід не повязаний з позбавленням волі, оскільки він не має на меті ухилятися від слідства та суду. Крім того, зазначив, що має на утриманні двох малолітніх дітей.

Адвокат обвинуваченого просив обрати відносно свого підзахисного запобіжний захід не повязаний з позбавленням волі, оскільки ОСОБА_2 не має на меті ухилятися від слідства та суду, має постійне місце проживання, має двох малолітніх дітей.

В судовому засіданні прокурор підтримав подання з викладених в ньому підстав та просив подання задовольнити.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 03.03.2009 Головним слідчим управлінням МВС України порушено та прийнято до провадження кримінальну справу№24-76 за фактом заволодіння грошовими коштами кредитної спілки «Вклад» і ТОВ КБ «Західінкомбанк» шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

14.12.2009 ГСУ МВС, під час розслідування даної справи, порушено та прийнято до провадження кримінальну справу№24-130 стосовно директора департаменту активних операцій ТОВКБ«Західінкомбанк» ОСОБА_2, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 ККУкраїни. Цього ж дня кримінальну справу№24-130 обєднано в одне провадження з кримінальною справою № 24-76.

22.12.2009 ГСУ МВС винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності як обвинуваченого в учиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Обвинувачення ОСОБА_2 не предявлено через те, що він на виклики слідчого не зявлявся, від проведення слідчих дій ухилявся, своє місцезнаходження приховував. У зв'язку з цим 22.12.2009 обвинуваченого ОСОБА_2 оголошено в розшук.

14.01.2010 Печерським районним судом м. Києва надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 та доставку його до суду для вирішення питання щодо обрання міри запобіжного заходу.

18.01.2010 ОСОБА_2 предявлено обвинувачення про вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 ККУкраїни.

18.01.2010 обвинуваченого ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 115 КПКУкраїни.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_2, працюючи з 09.07.2003 директором департаменту активних операцій товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк «Західінкомбанк» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 19233095) зареєстрованого 11.03.1993 Національним банком України за № 153 в Державному реєстрі банків, який має банківську ліцензію за № 71, видану Національним банком України 19.10.2001 та розташованого по проспекту Перемоги, 15 м.Луцька (далі - ТОВКБ«Західінкомбанк»), розташованого по проспекту Перемоги, 15 м. Луцька, виконував організаційно-розпорядчі обовязки та будучи службовою особою ТОВКБ«Західінкомбанк», зловживаючи службовим становищем в інтересах третіх осіб використав службове становище та вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення.

Відповідно до подання, слідчий вважає, що оскільки ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад три роки, продовжує залишатися службовою особою «Західінкомбанк», знаходячись на волі може ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, то саме запобіжний захід у вигляді взяття під варту, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним його процесуальних обовязків.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, доводи викладені в поданні слідчого, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, адвоката обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 148 КПК України запобіжні заходи обираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

За своїм змістом взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він може бути обраний, коли більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків та належної поведінки.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім обставин, наведених у ст. 148 КПК України, встановленню та врахуванню підлягають тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують. Сама по собі тяжкість злочину не може свідчити про необхідність обрання відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5,, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6. Крім того, на протязі багатьох років має постійне місце проживання за адресою: Волинська область, АДРЕСА_2.

При цьому слід зазначити, що відповідно до листка непрацездатності від 15 січня 2010 року, ОСОБА_2 в період з 21 грудня 2009 року до 16 січня 2010 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Луцькій міській клінічній лікарні, що свідчить про поважність неявки на виклики слідчого. Крім того, в матеріалах справи міститься заява датована 25.12.2009 р., відповідно до якої ОСОБА_2 повідомляв слідчого про неможливість прибуття для допиту, оскільки знаходиться на стаціонарному лікуванні, що свідчить про те, що ОСОБА_2 не мав на меті ухилятися від слідства та суду.

З огляду на викладені обставини, слід зазначити, що подання органу досудового слідства та надані суду матеріали справи не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді взяття під варту.

Слідчим належно не мотивовано, чому інший запобіжний захід не може забезпечити проведення процесуальних дій, а посилання слідчого у поданні на те, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкоджати встановленню істини в справі мають характер припущення та не ґрунтуються на матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 148, 150, 165, 165-1, 165-2 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України майора міліції Усікова В.П. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом трьох діб з дня її винесення.

Суддя: Бусик О.Л.