Ухвала суду № 75462723, 18.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/8593/13-к Головуючий у І інстанції Кафтанов В. В.Провадження № 11/780/10/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 23 18.07.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних

справ Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді – Сливи Ю.М.,

суддів – Капічон О.М., Ященко І.Ю,

за участю:

прокурора – Килівника Я.О.,

підсудного – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінальної справи за апеляційною скаргою представника цивільного позивача ОСОБА_4 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 02.05.2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, невійськовозобов’язаного, пенсіонера, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за дії передбачені ч.2 ст.191 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.191 КК України закрито у зв’язку із закінченням строків давності.

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5 будучи посадовою особою державного господарського об’єднання «Консорціум «Військово-будівельна індустрія», своїми умисними діями, в порушення ч.1 ст.21, ч.2 ст.131, ст.139 КЗпПУ, умов договору №5 від 18.03.2011 року , в період з 06.06.2011 року по 30.01.2012 року, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи намір збагатитися за рахунок чужого майна, прийнятого на відповідне зберігання підприємством, діючи з корисливих мотивів та з прямим умислом, здійснив розтрату майна, яке було передано фізичною особою – підприємцем ОСОБА_6 до підприємства в рахунок існуючої дебіторської заборгованості, після чого отриману за продаж майна суму в розмірі 68 290, 00 гривень не вніс до каси підприємства, а привласнив розпорядившись на власний розсуд зазначеними грошовими коштами.

25 січня 2018 року захисник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Мотивуючи клопотання тим, що з часу вчинення інкримінуємого ОСОБА_2 злочину минуло більше ніж п’ять років, перебіг давності не переривався, ОСОБА_2 не ухилявся від слідства та суду, не вчиняв нових злочинів, а тому підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальна справа закриттю.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 02 травня 2018 року клопотання захисника ОСОБА_3 задоволено. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за дії передбачені ч.2 ст.191 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу закрито. Обґрунтовуючи своє рішення суд зазначив, що з дня вчинення ОСОБА_2 злочину минуло більше п’яти років, він не ухилявся від слідства чи суду, та не вчиняв нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а тому відповідно до ст.49 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

На вказану постанову суду, представник цивільного позивача ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, у зв’язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд не врахував думки прокурора та представника потерпілої сторони про те, що вони заперечували проти закриття кримінальної справи без задоволення цивільного позову, а також заперечення представника потерпілої сторони проти звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності без задоволення цивільного позову. Апелянт впевнений, що суд дійшов невірного висновку, що обвинувачений не ухилявся від слідства та суду, та не вчиняв нового злочину, а також що перебіг давності не зупинявся та не переривався. Тому просить постанову скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Заслухавши:

– доповідача – суддю апеляційного суду;

– прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції представник цивільного позивача ОСОБА_4,

–підсудного та його захисника, які заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану,

перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України у зв’язку з закінченням строків давності за встановлених судом та викладених у постанові обставин, ґрунтуються на доказах, ретельно перевірених під час судового слідства, які отримали належну оцінку.

Так, судом першої інстанції правомірно встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 191 КК України у період з 06.06.2011 року по 30.01.2012 рік.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 2 ст. 191 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Згідно зі ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення злочину середньої тяжкості, якщо з дня його вчинення минуло п’ять років.

Оскільки з дня вчинення ОСОБА_2 злочину пройшло більше п’яти років, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність його звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України у зв’язку з закінченням строків давності.

При цьому, колегія суддів також враховує, що ОСОБА_2 висловив прохання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Доводи апеляції про те, що суд допустив порушення вимог діючого законодавства, оскільки не вирішив цивільний позов, не ґрунтуються на Законі.

Так, відповідно до вимог ст. 328 КПК України (в редакції 1960 р.), постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Оскільки суд не постановлював обвинувального вироку, обов’язку розв’язання цивільного позову у нього не виникло.

За даних обставин, суд правомірно роз’яснив зацікавленим особам про наявність у них права на вирішення цивільного позову у порядку цивільного судочинства.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, подана апеляція задоволенню не підлягає, а тому постанову Ірпінського міського суду Київської області від 02 травня 2018 року необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляцію представника цивільного позивача ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 02 травня 2018 року, якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за дії передбачені ч.2 ст.191 КК України, а кримінальну справу закрито у зв’язку із закінченням строків давності залишити без змін.

СУДДІ:

_______ ______ _____

Ю.М. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Ященко