Рішення № 75462352, 24.07.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1642/16-ц

Провадження № 2/344/182/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого – судді Антоняка Т.М.,

секретаря Максимів Н.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про стягнення коштів ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про стягнення коштів в сумі 530783,83 грн., в тому числі: невиплачена пенсія — 30 176,90 грн.; компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 23 606,93 грн.

Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що постановою Івано-Франківського міського суду від 28.10.2011 року задоволено її позов до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року постанову Івано-Франківського міського суду від 28.10.2011 року скасовано та прийнято нову постанову, якою частково задоволено позовні вимоги, а саме: позовні вимоги про неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську в перерахунку їй основної та додаткової пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як потерпілій від Чорнобильської катастрофи за період з 01.01.2010 року по 14.12.2010 — залишено без розгляду. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в перерахунку основної та додаткової пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську нарахувати та виплатити державну та додаткову пенсію на її користь відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 15 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року включно з врахуванням виплачених сум. На виконання рішення судом було видано виконавчий лист, згідно якого відкрито виконавче провадження. Відповідачем здійснено розрахунок, виплата по якому взагалі не проводилась, тобто рішення суду фактично є невиконаним. Своїм листом від 13.07.2015 року № 202/Н-15 відповідач повідомив, що розмір перерахованої суми 30 176,90 грн. буде виплачено після фінансування з Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2016 року до участі у справі залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області та Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув. У матеріалах справи наявне письмове заперечення на позов (а.с. 20-22).

Представники третіх осіб в судове засідання не прибули.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 28 жовтня 2011 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у відповідності до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”та ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни гаратії їх соціального захисту”. Зобов"язано Управління пенсійного фонду в м.Івано-Франківську здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2010р. по 22.07.2011 р. відповідно до ст.ст.49,50, ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадаян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни гаратії їх соціального захисту” виходячи з мінімального розміру пенсії за віком згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та виплатити недоотриману суму пенсії. В решті вимог позову відмовлено (а.с. 4-5).

Відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську задоволено частково. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.10.2011 року у справі № 2а-10067/11 - скасувано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії як потерпілому від Чорнобильської катастрофи за період з 01.01.2010 року по 14.12.2010 року включно - залишено без розгляду. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в перерахунку ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську нарахувати та виплатити державну та додаткову пенсію на користь ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 15 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року включно з врахуванням виплачених сум. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (а.с. 6-8).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 22.01.2014 року відкрито виконавче провадження по виконанню вищезазначеної постанови суду (а.с. 9).

Встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, що вбачається з листа відповідача від 13.07.2015 року № 202/Н-15, за період з 15.12.2010 року по 22.07.2011 року в розмірі 30 176,90 грн., проте зазначено, що вказані будуть виплачені за наявності фінансування з Державного бюджету (а.с. 10).

Згідно ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Зважаючи, що докази, надані позивачем, свідчать про невиконання рішення суду, яке набрало законної сили та передано на виконання, по виплаті перерахованої основної та додаткової пенсії як потерпілому від Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 176,90 грн., позов в частині стягнення з відповідача невиплаченої пенсії в розмірі 30 176,90 грн. підлягає до задоволення.

Вимога позову про стягнення з відповідача компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 23 606,93 грн. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справ про встановлену даною нормою закону відповідальність боржника підлягає з'ясуванню: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Так, судом визнано неправомірними дії та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську нарахувати та виплатити державну та додаткову пенсію на користь ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 15 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року включно з врахуванням виплачених сум.

Тобто, рішення суду носить зобов'язальний характер і грошове зобов'язання за змістом даного рішення суду виникнути не могло.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначено ст.75 Закону України « Про виконавче провадження».

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначено в статті 11 ЦК України. Згідно частини 5 даної статті у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Частиною 2 статті 1 передбачено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Спір, що виник між сторонами з приводу одноразової компенсації врегульовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вимоги позивача про застосування до відповідача відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, виникли в зв'язку з виконанням судового рішення, а тому до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, визначені даною статтею, оскільки, як встановлено, передбачена статтею 625 ЦК України норма не застосовується до правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові № 2-2759 цс16 від 20.01.2016 року.

Керуючись ст. ст. 1, 1 1, 15, 16, 625 Цивільного кодексу України, сст.ст. 89, 263-265, 273, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську на користь ОСОБА_1 невиплачену пенсію в розмірі 30 176 гривень 90 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Антоняк Т.М.

Довідка: повний текст рішення складено 24.07.2018 року.