Рішення № 75461199, 23.07.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2117/18 Провадження № 2-а/450/136/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі головуючого судді Кіпчарського М.О.,

секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

за участю: представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Пустомити адміністративну справу категорії термінових за позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці ДФС, про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

встановив:

05.07.2018р. представник позивача - адвокат ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2338/30500/18 від 05 червня 2018 року, винесену заступником начальника Закарпатської митниці Живицьким В.А. відносно ОСОБА_2 про порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України ( далі- МК України) та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 8500,009 грн.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те,що оскаржуваною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, зокрема

у зв'язку з тим, що внаслідок опрацювання АСАУР встановлено, що відносно ОСОБА_2 неявне орієнтування Закарпатської митниці ДФС від 08.05.2018р. №8129/07-70-62/54 щодо відсутності інформації про вивезення за межі митної території України транспортного засобу - легкового автомобіля марки «VW», моделі «PASSAT», реєстраційний номерний знак Італії -НОМЕР_2, який ОСОБА_2 ввіз 09.07.2014 року, та який станом на 18.05.2018р. не вивезено за межі митної території України у встановлені терміни.

Вважає дане рішення протиправним , оскільки таке прийняте з порушенням приписів ч.1 ст.467 МК України, згідно якого адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення, а при триваючому порушенні - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення. Однак оскаржуване рішення прийняте за межами шестимісячного строку, так як відповідачу факт порушення митних правил був відомий вже 20.07.2014р. , а він зокрема, неодноразово (14.03.2015р., 20.12.2015р., 24.02.2017р., 16.03.2017р. 06.11.2017 р., 06.04.2018р.) перетинав державний кордон України, проте жодних дій щодо попередження чи притягнення його до адміністративної відповідальності посадовими особами митниці не вживалося.

Оскаржену постанову вважає незаконною, яка підлягає скасуванню, оскільки така винесена без його участі, в оскаржуваній постанові не зазначено, за яке саме порушення митних правил ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Представник позивачав судовому засіданні повністю підтримав заявлений позов з вище зазначених підстав та просить його задовольнити.

Представник відповідача, який про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку, визначеному ч.2 ст. 268 КАС України, в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді, тому розгляд справи проводився без участі представника відповідача.

Повно та всебічно з»ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, відповідно та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.05.2018р. старший державний інспектор митного оформлення №1 митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС Гецко М.І., у присутності ОСОБА_2, склав відносно ОСОБА_2 протокол про порушення митних правил №2338/30500/18, згідно якого 18.05.2018р. о 01:49 год. в зону митного контролю митного поста «Тиса» заїхав легковий автомобіль марки «VW» моделі «TOURAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та під час здійснення митних формальностей було встановлено, що відносно ОСОБА_2 наявне орієнтування Закарпатської митниці ДФС від 08.05.2018р. №8129/07-70-62/54 щодо відсутності інформації про вивезення за межі митної території України легкового автомобіля марки «VW», моделі «PASSAT», державний реєстраційний номерний знак Італії -НОМЕР_2, який ОСОБА_2 ввіз 09.07.2014 року через пункт пропуску «Чоп-Захонь» митного посту «Тиса» Чопської митниці Міндоходів, який станом на 18.05.2018р. не вивезено за межі митної території України. Відповідно до інформаційної бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, даний транспортний засіб слідував з метою транзиту на митну території України відповідно до ч.1 ст.381 Закону України №4495-VI від 13.03.2012р.

Оскільки станом на 18.05.2018р. термін перебування даного автомобіля на митній території України перевищено більше ніж на 10 днів, такі діяння мають ознаки порушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України( а.с.8-9).

В оскаржуваній постанові в справі про порушення митних правил №2338/30500/18 від 05 червня 2018 р., складеної заступником начальника Закарпатської митниці Живицьким В.А., зазначаються ті ж самі обставини вчинення ОСОБА_2 порушення митних правил, у зв»язку з чим ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром п»ятсот неоподаткованих доходів громадян в сумі 8500,00 грн.(а.с.10-11)

Дані про вручення ОСОБА_2 копії даної постанови відсутні, а згідно долученого представником позивача в судовому засіданні поштового конверта, такий був відправлений Закарпатською митницею ДФС на адресу ОСОБА_2 11.06.2018р.( а.с.35).

Згідно долученої до позовної заяви копії паспорта НОМЕР_3, виданого ОСОБА_2 23 грудня 2013 року терміном до 23 грудня 2023 року, такий неодноразово, зокрема 14.03.2015р., 20.12.2015р., 24.02.2017р., 16.03.2017р. 06.11.2017 р., 06.04.2018р. перетинав державний кордон України ( а.с. 12-15).

Статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема для автомобільного транспорту такий становить 10 діб .

Згідно ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України , якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодекс - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

На переконання суду, виходячи із диспозиції правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України та встановлених обставин справи , працівники митниці дійшли помилкового висновку про прийняття ними оскаржуваної постанови № 2338/30500/18 від 05.06.2018 року у межах строків, встановлених ч. 1 ст. 467 МК України, оскільки з часу вчинення порушення митних правил минуло більше шести місяців.

Суд вважає, що вчинене ОСОБА_2 правопорушення у виді перевищення встановленого ст.95 МК України строку транзитного перевезення ввезеного 09.07.2014 року легкового автомобіля більше ніж на десять діб, є закінченим на одинадцятий день, тобто 20.07.2014р., та не може розглядатися як триваюче. Вказане правопорушення не може бути триваючим, оскільки вважається закінченим із настанням конкретної календарної дати. Зокрема, десятиденний строк минув 20.07.2014 року, і саме з настанням цієї дати слід вважати настання факту вчиненого ОСОБА_2 порушення митних правил та, відповідно, датою закінчення шестимісячного строку слід вважати 20.01.2015 року.

Тому притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України здійснено поза межами встановленого ч.1 ст.467 МК України 6-ти місячного строку.

Відповідно до ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи;законності та презумпції невинуватості; додержання прав та законних інтересів осіб; гласності і прозорості.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у звязку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.

За умовами ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб»єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що жодних доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України представник відповідача суду не надав, в судове засідання не з'явився та не подав у визначений судом строк відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб»єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з»ясованих в судовому засіданні обставин.

Неподання відповідачем відзиву на позов суд вважає без поважних причин, і такі дії кваліфікує як визнання позову.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена поза межами строків, передбачених статтею 467 МК України, що у свою чергу виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення. Тому оскаржувану постанову слід скасувати та закрити справу про порушення митних правил.

Керуючись ст.ст.8,95,467,470 Митного кодексу України, ст.ст. 5,6,19,77,90,159,241-246,268-272, 286, 293 КАС України,суд -

вирішив:

адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2338/30500/18 від 05 червня 2018 року, винесену заступником начальника Закарпатської митниці Живицьким В.А. відносно ОСОБА_2 про порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України а накладення адміністративного стягнення у виді штрафу розміром п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян - в сумі 8500,009 грн., справу про порушення митних правил закрити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

СуддяМ. О. Кіпчарський