Постанова № 75459845, 17.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/5277/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Пліша М.А., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Сливка Л.М.,

місце ухвалення рішення - м.Тернопіль,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звренувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.

Рішення мотивоване тим, що вимоги, зазначені в ухвалі від 12 квітня 2018 року, позивачем не виконані та недоліки позовної заяви не усунуті, зокрема позивачем не надано виготовленої у новій редакції копії позовної заяви, тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким ухвалу суду першої інстанції скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено обов'язок позивача усувати недоліки позовної заяви шляхом її подання у новій редакції, а відповідно висновки суду є безпідставними, такими, що не відповідають обставинам справи, що у відповідності до п.3 ч.1 ст.320 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надходило.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам ст. 160 КАС України, зокрема у позовній заяві не наведено змісту оскаржуваної постанови, не вказано будь-яких доказів на підтвердження її протиправності та підстав для скасування; долучена позивачем копія оскаржуваної постанови серії БР №000677 від 28 березня 2018 року виготовлена неякісно, що унеможливлює прочитати її зміст; невірно вказано відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області замість - Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції позовну заяву було залишено без руху ухвалою від 12.04.2018 р. та надано десятиденний строк для усунення недоліків. В обґрунтування такої ухвали суд першої інстанції зазначає, що позивачем порушено вимоги вищенаведеної норми, а саме у позовній заяві не наведено змісту оскаржуваної ним постанови, не вказано будь-яких доказів на підтвердження її протиправності та підстав для скасування. Також долучена позивачем копія оскаржуваної постанови серії БР №000677 від 28 березня 2018 року виготовлена неякісно, що унеможливлює прочитати її зміст. Разом з тим вказується на те, що позивачем невірно вказано відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області замість - Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.

На виконання вимог ухвали від ОСОБА_1 надійшла до суду заява на усунення недоліків, у якій позивач покликається на те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а також просить вважати правильним найменування відповідача - Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.

Також до даної заяви позивачем замість ксерокопії постанови про адміністративне правопорушення, яка подавалась ним разом із позовною заявою, надана копія, видана йому інспектором патрульної поліції.

Щодо твердження суду першої інстанції про те, що позивачем не надано виготовленої у новій редакції копії позовної заяви із правильним зазначенням найменування відповідача; наведенням змісту оскаржуваної постанови; зазначенням доказів на підтвердження протиправності постанови та підстав для її скасування, колегія суддів зазначає, що виклад змісту позовних вимог і їх обґрунтування не має чіткої законодавчо визначеної форми і здійснюється позивачем відповідно до його бачення обставин справи. Натомість суд повинен лише встановити чи виконано позивачем вимогу щодо викладу змісту позовних вимог, а не надавати суб'єктивну оцінку правильності такого викладу.

Щодо неподання позовної заяви із правильним найменуванням відповідача у новій редакції, колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про відсутність у нього обов'язку щодо усунення недоліків позовної заяви шляхом подання її у новій редакції.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вимоги, зазначені в ухвалі від 12 квітня 2018 року, позивачем не виконані.

Відповідно до ч.3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 308, 310, ст.312, ст. ст. 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 травня 2018 року у справі № 607/6099/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді М. А. Пліш В. В. Святецький Повне судове рішення складено 23.07.2018 р.