Ухвала суду № 75459267, 22.06.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/4335/18

Провадження №1-кс/205/769/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_2 на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12018041690000157 від 29.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК Українипро надання дозволу на проведення обшуку, -

В С Т А Н О В И В :

21 червня 2018 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло дане клопотання, в якому прокурор посилається на необхідність надання прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_2 та іншим членам групи прокурорів та групи слідчих по кримінальному провадженню, за дорученням прокурора або слідчого співробітникам оперативного підрозділу Департаменту захисту економіки НП України УЗЕ в Дніпропетровській області дозволу на проведення обшуку у транспортному засобі «LEXUS RX 350», ДНЗ НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 , свідоцтво НОМЕР_3 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення, майна здобутого в результаті його вчинення, предметів і документів вилучених з обігу, а саме: оригіналу договору комісії № 2404-1-ПС від 24.04.2017 всіх додатків до нього, специфікацій, платіжних доручень, рахунку-фактури № СП-0000005 від 11 травня 2017 року, інших рахунків-фактур, видаткових та прибуткових накладних, інших документів та предметів, що можуть мати значення для кримінального провадження, грошових коштів здобутих злочинним шляхом, бухгалтерської документації діяльності ДП «Дніпропетровський електровозобудівний завод», інших предметів, які вилучені законом з обігу.

Своє клопотання прокурор мотивує тим, що 29.03.2018 року Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 4 внесено до ЄРДР відомості за фактом того, що виконуюча обов`язки директора ДП «Дніпропетровський електровозобудівний завод», ОСОБА_3 24.04.2017 у місті Дніпро, шляхом зловживання службовим становищем, умисно з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи всупереч вимогам діючого законодавства уклала договір комісії № 2404-1-ПС, що спричинило тяжкі наслідки для ДП «Дніпровський електровозобудівний завод».

Прокурор зазначає, що під час досудового слідства встановлено, що 24.04.2017 року між ТОВ «СПЕЦ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 38725800) та ДП «Дніпропетровський електровозобудівний завод» (код ЄДРПОУ 32495626) в особі ОСОБА_3 укладено договір комісії № 2404-1-ПС предметом, якого було зобов`язання прийняти ТОВ «СПЕЦ ІНВЕСТ» на себе доручення придбати за рахунок ДП «Дніпропетровський електровозобудівний завод», за винагороду, від свого імені укласти один або декілька договорів на купівлю металопрокату. В подальшому, згідно платіжного доручення № 962 від 11.05.2017 року ДП «Дніпропетровський електровозобудівний завод» з рахунку відкритому у ПАТ «БАНК АЛЬЯНС» (МФО 300119) № НОМЕР_4 на рахунок № НОМЕР_5 , який відкритий ТОВ «СПЕЦ ІНВЕСТ» у ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350) перераховано грошові кошти у сумі 2499468,94 (два мільйони чотириста дев`яносто дев`ять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень дев`яносто чотири копійки).

Так, 11.09.2017 року ДП «Дніпропетровський електровозобудівний завод» отримав від ТОВ «СПЕЦ ІНВЕСТ» лист від 01.09.2017 в якому зазначено, що 11.05.2017 укладено договір поставки №11/05 з ТОВ «Будполімет», при цьому ТОВ «СПЕЦ ІНВЕСТ» отримав від ТОВ «Будполімет» товар в кількості 80,050т. на загальну суму 2499468,94. Згідно вказаного листа 12 та 14 травня товар було передано ДП «Дніпропетровський електровозобудівний завод», на умовах поставки ЕХW (самовивіз Комітент повинен забрати Товар зі складу Комісіонера) до листа додано документи підписані тільки стороною ТОВ «СПЕЦ ІНВЕСТ»: видаткова накладна від 14.05.2017 № СП-0000013 на суму 1284329,12 грн., видаткова накладна від 12.05.2017 № СП-0000012 на суму 1215139,82 грн., акт здачі прийнятого товару, звіт комісіонера.

Згідно вказаних видаткових накладних товар, який придбало ТОВ «СПЕЦ ІНВЕСТ» для ДП «Дніпропетровський електровозобудівний завод» є сталевий рулон оцинкований та прокат плоский товщиною 0,5 мм, як встановлено під час досудового слідства вказані металеві вироби взагалі не використовуються у виробничому процесі ДП «Дніпропетровський електровозобудівний завод». Так, згідно статуту ДП «Дніпропетровський електровозобудівний завод» затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.01.2017 № 84 директор відповідно покладених на нього завдань укладає від імені Підприємства договори комісії, а також вносить зміни до них виключно за погодженням з уповноваженим органом управляння, що також передбачено Постановою КМУ від 11.04.2012 року № 296, якою затверджено Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Таким чином, службова особа ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючи на посаді заступника директора з комерційних питань та побуту ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» під час виконання обов`язків директора вказаного державного підприємства 24.04.2017 року у м. Дніпро, шляхом зловживання службовим становищем, умисно з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використала службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки для ДП «Дніпровський електровозобудівний завод», а саме уклала договір комісії № 2404-1-ПС від 24.04.2017 року.

Окрім цього, встановлено що договір комісії № 2404-1-ПС від 24.04.2017 року у відповідному журналі юридичного відділу ДП «ДЕВЗ» не реєструвався та на підприємстві його оригінал відсутній проте свідки вказують, що на копії договору саме підпис ОСОБА_3 .

Також, згідно допиту свідків, у бухгалтерії та фінансовому відділі ДП «Дніпровський електровозобудівний завод», частково відсутні первинні бухгалтерські документи, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні та мають суттєве значення для кримінального провадження. Отже, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може приховує речі і документи, що мають значення для кримінального провадженні за місцем свого мешкання та реєстрації або у транспортному засобі, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою, АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_3 та перебуває у її фактичному користування. Також, ОСОБА_3 користується квартирою АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить її чоловіку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_3 .

Також, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 та фактично користується нею.

Окрім цього, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 користується транспортним засобом «LEXUS RX 350», ДНЗ НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 , свідоцтво НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

В судове засідання прокурор не з`явився. Про день та час судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.37). Жодних заяв чи то клопотань до суду не надано, у зв`язку із чим, суд вважає за належне розглянути дане клопотання без участі прокурора.

За ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно ч.3 ст. 234 КПК України,

У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання;

3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

4) підстави для обшуку;

5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;

6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;

7) індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;

8) обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У частині 5 ст. 234 КПК України, визначені підстави за яких слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук зокрема, якщо прокурорне доведенаявність достатніхпідстав вважати,що: 1)було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Отже, слідчий суддя зауважує, що із поданого клопотання вбачається, що воно не може бути задоволено зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 234 КПК України, а саме: прокурором не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявності підстав вважати, що відшукуванні речі і документи, які він зазначає у своєму клопотанні мають значення та відношення для даного досудового розслідування, та те, що відомості які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду. Також, не доведено наявність достатніх підстав вважати, що відшукувані речі, документи знаходяться саме за тим місцемзнаходження, яке прокурор зазначає, а саме: у квартирі АДРЕСА_5 , яка начебто належить ОСОБА_3 , що жодними доказами не підтверджено (відсутні будь-які відомості щодо права власності на зазначену квартиру, осіб проживаючих та зареєстрованих в ній).

Крім того, прокурором не обґрунтовано той факт, що за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для вказаного досудового розслідування, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи, в житло якої він має намір потрапити задля проведення обшуку.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією ( 995_004 ), а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) ( 995_004 ) тощо.

У своєму рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява №9336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Відповідно до ст.. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку є необґрунтованим та безпідставним, у зв`язку із чим, відмовляє у його задоволенні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.234-235 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_2 на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12018041690000157 від 29.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК Українипро надання дозволу на проведення обшуку, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1