Рішення № 75456782, 10.07.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14173/17

Провадження № 8/161/17/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді – Рудська С.М.,

при секретарі - Ярмолюк В.С.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_2 міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

15.09.2017 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на спадкове майно на обґрунтування вказавши, що 29 серпня 2014 року помер її племінник – ОСОБА_5. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1. Вона є спадкоємцем за законом третьої черги спадкування. Інші спадкоємці відсутні. Вона прийняла спадщину шляхом подання до нотаріальної контори відповідної заяви про прийняття спадщини. У видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом їй було відмовлено у зв’язку з відсутністю оригіналу свідоцтва про право власності від 20.11.1997 року через його втрату. Просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5, а саме: на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково – визнано за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 29.08.2014 року; в іншій частині позовних вимог – відмолено.

08.05.2018 року відповідач – ОСОБА_2 міська рада звернулася до суду з заявою про перегляд рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2018 року за нововиявленими обставинами на обгрунтування вказавши, що 04.05.2018 року на адресу відповідача надійшло звернення від ОСОБА_6 про те, що він є спадкоємцем після смерті ОСОБА_7, який в свою чергу прийняв спадщину після смерті ОСОБА_8 13.03.2018 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_9 ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на квартиру № 67 в будинку №; 12 по вул. Гордіюк в м. Луцьку. Про вказані обставини ОСОБА_2 міській раді та суду не було відомо на час розгляду справи судом. Просить суд переглянути рішення суду від 05.04.2018 року за нововиявленими обставинами, рішення скасувати та постанови нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечувала, вважає, що передбачених законом підстав для перегляду рішення немає.

Представник відповідача в судове зсідання повторно не з’явилася, причини неявки суду не повідомила, про день, час, місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні поштові повідомлення

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи.

Так, з заяви ОСОБА_2 міської ради про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та із заяви ОСОБА_10, поданої до ОСОБА_2 міської ради (а.с. 71), вбачається, що про факт прийняття останнім спадщини після смерті ОСОБА_7 та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну квартиру, відповідач дізнався 04.05.2018 року.

Таким чином, вказана вище обставини відкрились 04.05.2018 року.

Відповідач ОСОБА_2 міська рада до Луцького міськрайонного суду Волинської області з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами звернувся 08.05.2018 року, тобто протягом одного місяця з дня встановлення обставини, на яку він посилається як на нововиявлену.

Обставина, вказана відповідачем ОСОБА_2 міською радою, на думку суду, є нововиявленою обставиною у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

Так, зазначена відповідачем обставина є істотною, оскільки впливає на визначення на визначення кола спадкоємців, від даної обставини залежить наявність підстав для задоволення позову.

Вказана обставина не була відома відповідачу ОСОБА_2 міській раді на час розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до неї.

До такого переконання суд приводить наявність у справі відповіді Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 28.03.2018 року (а.с. 62-63), яка на запит суду надала інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_7

Відповідно до ст. 1255 ЦК України нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки,а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права розголошувати відомості щодо факт у складання заповіту, його змісту, складання або зміни заповіту.

Повідомлення спадкодавцем спадкоємця про укладення заповіту на його користь є правом, а не обов’язком спадкодавця.

Таким чином, суд вважає, що відповідач об’єктивно не міг знати про наявність Доказів іншого, ані позивачкою, ані її представником суду не надано.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на спадкове нерухоме майно були задоволені частково, за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, як на спадкове майно після смерті її племінника ОСОБА_5, який помер 29.08.2014 року. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд керувався тим, що ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, а спадкоємець за правом представлення ОСОБА_7 помер, спадкоємці після його смерті відсутні.

Відповідно до 425 ЦПК України заява про перегляд рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1-3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Згідно до ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є рідною тіткою ОСОБА_5 (а.с. 4-7).

Третя особа ОСОБА_4 є сином ОСОБА_11, який, в свою чергу, є рідним братом ОСОБА_5 (а.с. 34). Таким чином третя особа ОСОБА_4 є племінником спадкодавця ОСОБА_5.

ОСОБА_11 помер 23 листопада 2006 року (а.с. 33).

ОСОБА_5 помер 29 серпня 2014 року (а.с. 3).

Згідно ст.ст. 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_5 не залишив.

Відповідно до ч. 1 ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Згідно з ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, третя особа ОСОБА_4 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_5 за правом представлення.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, а також свідоцтва про право на спадщину за законом належала квартира АДРЕСА_2 (а.с. 8-10).

Частиною 1 статті 1269 ЦК України та частиною 1 статті 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

17.02.2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5, зазначивши, що інших спадкоємців крім неї немає (а.с. 32).

Постановою нотаріуса від 22.08.2017 року у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії (а.с. 11).

20.02.2015 року третя особа ОСОБА_7 звернувся до Другої ОСОБА_2 державної нотаріальною контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті дядька ОСОБА_5І.( а.с. 35-зворот). У вказаній заяві ОСОБА_7 зазначив, що спадкоємцем ОСОБА_5 був би його рідний брат ОСОБА_11, який помер 23.11.2006 року.

30.05.2017 року ОСОБА_4 помер (а.с. 56).

На момент смерті ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 видано не було.

30.01.2018 року до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_9 звернувся ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 (а.с. 107).

У вказаній заяві ОСОБА_6 зазначив, що є братом померлого ОСОБА_7, крім нього інших спадкоємців немає.

13.03.2018 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_9 було видано свідоцтво на майно ОСОБА_7, який помер 30.05.2017 року, його брату – ОСОБА_6. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з квартири АДРЕСА_1 (а.с. 257).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за завененням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваними судом у передбаченим цим Кодексом випадках.

Частиною 5 ст. 423 ЦПК України встановлено, що при перегляді рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, що були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, що переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

В своїй позовній заяві про визнання за нею права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після смерті племінника ОСОБА_8 позивач у якості підстав позову зазначила, що вона є його єдиним спадкоємцем за законом, інші спадкоємці за законом відсутні.

Підстави позову, під час розгляду справи по суті, позивачкою та її представником у встановленому законом порядку не змінювалися, клопотання про залучення інших осіб у якості належних відповідачів або співвідповдачів не заявлялися.

Клопотання про залучення ОСОБА_6 до участі у справі у якості співвідповідача було заявлено представником позивача вже під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а тому на підставі ч. 5 ст. 423 ЦПК України у задоволенні цього клопотання було відмовлено.

Враховуючи те, що позивачем заявлено вимоги про визнання за нею права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 за відсутності спадкоємців попередніх черг спадування, в той час, як такі спадкоємці наявні, суд вважає, що її позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, Позивач просить визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке належить на праві власності іншій особі, в той час як вимога про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним позивачкою не заявлялася.

Таким чином, заява відповідача ОСОБА_2 міської ради про перегляд рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2018 року підлягає задоволенню, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2018 року – скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні її позовних вимог.

На підставі ст.ст. 1216, 1218, 1261, 1268-1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77-81, 259, 263-265, 423, 424, 429 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4. про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно – скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 20 липня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_12