Ухвала суду № 75453053, 23.07.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"23" липня 2018 р. Справа № 922/2062/17

Суддя-доповідач ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чугуїввода", м. Чугуїв (вх.№1453 Х/2-6)

на рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у справі №922/2062/17 (суддя Лаврова Л.С., повний текст рішення складено 14.06.2018)

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків

до Комунального підприємства "Чугуїввода", м. Чугуїв

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Чугуїввода", м. Чугуїв про стягнення заборгованості за послуги водопостачання в розмірі 8.866 065,98 грн. та пені - 266.243,31 грн.

Вимоги позивач мотивував неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на відпуск води №16114 від 31.12.2009 р., а саме, здійснення лише часткової оплати за надані послуги з водопостачання, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 26.06.2015 р. по 26.04.2017 р. в розмірі 8. 866.065,98 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у справі №922/2062/17 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Чугуїввода" на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" суму основного боргу 8.866.065,98 грн. за послуги водопостачання та пені 133.121,65 грн., судовий збір 136.984,64 грн.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у справі №922/2062/17 та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Одночасно з апеляційною скаргою заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2018 у справі №922/2062/17. Крім того, скаржником надано клопотання про відстроченя сплати судового збору.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147 від 03.10.2017 були внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема, у відповідності до п.п. 4 п. 2 ст. 4 Закону, ставку судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлено в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до господарського суду із позовом, КП «Харківводоканал» було сплачено судовий збір у розмірі 136984,64 грн. таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті КП «Чугуїввода» за подання апеляційної скарги у даній справі становить: 136984,64 х 150%= 205476,96 грн.

До апеляційної скарги заявником не надано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судовго рішення у справі за апеляційною скаргою КП «Чугуїввода».

Вказане клопотання мотивоване тим, що КП «Харківводоканал» є найбільшим кредитором КП «Чугуїввода», отже із правовідносинами сторін пов’язано виникнення у відповідача критичного боргу по сплаті ПДВ, який виник внаслідок того, що в порушення вимог пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, КП «Харківводоканал» щомісяця не реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних електронні податкові накладні з ПДВ від сум нарахованих КП «Чугуїввода» платежів за надані послуги водопостачання. Крім того, скаржник зазначає, що загальний борг КП «Чугуїввода» по податках та зборах на 01.01.2018 складалає 8,4 млн.грн.

22.05.2015 між КП «Чугуїввода» та Чугуївською об'єднаною податкової інспекцією було укладено договір розстрочення боргу в межах судової справи № 820/1814/15, що дозволили і виконати зобов'язання КП «Чугуїввода» перед бюджетом і забезпечити обслуговування інженерних мереж міста. Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 922/2303/15 з КП «Чугуїввода» було стягнуто на користь КП "Харківводоканал" 4 882 800,26 грн. боргу та надано розстрочку виконання рішення суду. Таким чином, дефіцит бюджету КП «Чугуїввода може призвести до неплатоспроможності та початку процедури банкрутства. Водночас заборгованість бюджету перед КП «Чугуїввода» з виплати різниці в тарифах на 01.04.2018 склала 7,8 млн.грн., в тому числі за 2015р. - 0,9 млн.грн., за 2016р. - 2,8 млн.грн., за 2017р. - 3,6 млн.грн., січень - квітень 2018р. - 0,5 млн.грн. З метою запобігання банкрутства 02.01.2018 та 18.01.2018 року КП "Чугуїввода" двічі звернулось до керівників Чугуївської міської ради, з проханням сприяти наданню дозволу на проведення досудової санації підприємства. Відповідачем шляхом долучення коштів з бюджетів різних рівнів, а також коштів Міжнародного банку реконструкції та розвитку здійснюються соціально орієнтовані заходи, які передбачають; створення робочих місць для інвалідів, захист навколишнього природного середовища, підвищення енергетичної ефективності виробництва, а також технічне переоснащення"виробництва. Одною з головних причин складного фінансового становища та збитковості господарсько-фінансової діяльності КП "Чугуїввода» є фактична повна зношеність інженерних мереж, внаслідок чого 51 % купленої води втрачається до передачі її споживачам внаслідок аварій на мережах. З метою вирішення цього питання в жовтні місяці 2017 року КП "Чугуїввода" уклало Угоду із Міжнародним банком реконструкції та розвитку в рамках Угоди про. .позику ;між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Ця Угода передбачає заміну частини водопровідних мереж міста. Відповідачем виконується особливо важливе замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону або надання ним особливо важливих (у тому числі виключних) послуг населенню.

Вказані обставини скаржник вважав такими, що мають бути враховані судом при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст.. 8 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведений перелік є вичерпним.

Разом з тим, скаржник – КП «Чугуїввода» не належить до жодної з категорії осіб, визначеної законом, яким передбачено відстрочення сплати судового збору.

Зазначене свідчить, що апелянтом не надано до матеріалів справи доказів сплати судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір” порядку та розмірі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені частиною першою статті вищезазначеного Закону.

Водночас слід зазначити, що цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Разом з тим, наведені скаржником в обґрунтування доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору доводи не підтверджені жодними документальними доказами, скаржником не надано доказів, які б свідчили про його важке фінансове становище, про відсутності коштів на рахунках, а також не доведено, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №922/2062/17 у апелянта будуть наявні кошти для сплати судового збору. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з важким фінансовим становищем та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таку ж правову позицію викладено і в підпункті 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”.

З урахуванням вказаного та оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому посилання відповідача на скрутний фінансовий стан, не можуть слугувати безумовною підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України “Про судовий збір”, господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

Крім того, скаржник не довів суду апеляційної інстанції той факт, що він належить до кола суб’єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України “Про судовий збір” щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Під час розгляду клопотання апелянта суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі “Пелевін проти України” та від 30.05.2013 у справі “ОСОБА_2 проти України”, в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Креуз проти Польщі” від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі “Ейрі проти Ірландії”, серія А, N 32, п. 25 - 26).

Суд також враховує, що право на доступ до суду не є абсолютним, а вимога процесуального закону про сплату судового збору не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Підсумовуючи все вищенаведене, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги з викладених скаржником мотивів слід відмовити.

Згідно частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, відповідачу належить у строк, визначений цією ухвалою, надати докази сплати судового збору у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі, а саме 205476,96 грн.

Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства та підлягає залишенню без руху на підставі статті 174, частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 174, 234, пунктами 2, 3 частини третьої статті 258, статтями 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства "Чугуїввода", м. Чугуїв про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чугуїввода", м. Чугуїв залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали Комунальному підприємству "Чугуїввода", м. Чугуїв усунути недоліки, а саме подати до Харківського апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі, а саме 205476,96 грн.

4. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Тарасова І. В.