Рішення № 75452293, 12.07.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року справа № 823/1160/18

16 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мельникової О.М.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі-позивач) звернулась у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-відповідач) форми “Ф” від 06.02.2018 №2418-17 про сплату боргу в сумі 180568,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вимога про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування узгоджується та надсилається тільки на підставі перевірки, а в оскаржуваній вимозі не зазначено на підставі якого рішення та акту перевірки її прийнято та за який період виник борг, з огляду на що наявні підстави для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2018 №2418-17. Позивач також вказує на невірний обрахунок суми зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

10 квітня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. У відзиві зазначається, що згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_3 зі сплати єдиного соціального внеску станом на 31.01.2018 складає 180568,69 грн, що складається з узгоджених зобов’язань. На підставі цих даних, ГУ ДФС у Черкаській області засобами інформаційної системи автоматично сформовано і направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2018 №2418-17, а отже, відсутні підстави для скасування вказаної вимоги.

22 травня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що суму зобов’язання з єдиного соціального внеску в оскаржуваній вимозі відповідач обґрунтовує рішенням ГУ ДФС у Черкаській області від 23.09.2016 №18973/23-00-10-0210. Водночас, згідно з експертним висновком результатів судово-економічної експертизи №122, 301/17-23 від 07.02.2018 не підтверджено обґрунтованість вказаного рішення ГУ ДФС у Черкаській області щодо збільшення суми своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець 25 травня 1995 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

06 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2418-17, відповідно до якої станом на 31 січня 2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів ОСОБА_3 становить 180568,69 грн, в т.ч. сума недоїмка 176686,78 грн, штрафи 3881,91 грн; вимагається сплата вказаних сум протягом 10 календарних днів з дня одержання.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.03.2018 №4219/К/99-99-11-02-02-15 вимогу ГУ ДФС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2018 №Ф-2418-17 залишено без змін, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 16.02.2018 – без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону)

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція)

Згідно із вимогами Закону та Інструкції № 449 на платника покладено обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Приписами ст. 25 Закону та п. 3 Розділу VI Інструкції визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом (п. 3 Розділу VI Інструкції).

Згідно з п. 4 Розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Відповідно до положень п. 6 Розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_3 станом на 08.02.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску складає 180568,69 грн, в тому числі: 176214,88 грн – за вимогою ДПІ у м. Черкасах про сплату боргу (недоїмки) №0002891301 від 29.09.2016 (яка була узгоджена в судовому порядку (справі №823/1442/16)); 471,90 грн – згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік №9269467531 від 08.02.2017; 7379,63 грн - за рішенням ДПІ у м. Черкасах про застосування штрафних санкцій №0002281301 від 11.08.2016, з урахуванням переплати 209,07 грн, часткової сплати 3288,65 грн. (471,90 грн – 08.02.2017, 704,00 грн – 13.02.2017, 704,00 грн - 17.03.2017, 704,00 грн - 13.04.2017 та 704,75 грн - 08.02.2018).

Таким чином, суд зазначає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) позивача зі сплати єдиного внеску була визначена контролюючим органом на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, що відповідає положенням Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Щодо розміру заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що зазначений у вимозі про сплату боргу від 06.02.2018 №Ф-2418-17 (180568,69 грн), суд зазначає наступне.

Вище встановлено, що до суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування входять, зокрема, зобов’язання в розмірі 176214,88 грн за вимогою ДПІ у м. Черкасах про сплату боргу (недоїмки) №0002891301 від 29.09.2016.

Судом встановлено, що за наслідками планової документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (акт перевірки від 19.07.2016 №330/23-01-17-01/НОМЕР_1), ДПІ у м. Черкасах винесені: податкове повідомлення-рішення від 11.08.2016 №0002251301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичним особам за результатами річного декларування у сумі 239229 грн 86 коп.; податкове повідомлення-рішення від 11.08.2016 №0002261301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 2823 грн 99 коп; податкове повідомлення-рішення від 11.08.2016 №0002291301, яким до позивача застосовано адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510 грн; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.08.2016 №0002281301, яким позивачу донараховано єдиного соціального внеску у сумі 66618 грн. 41 коп. та штрафні санкції в розмірі 7379 грн. 63 коп.; вимогу від 11.08.2016 №0002271301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 66618 грн. 41 коп.

За наслідками адміністративного оскарження вищевказаних рішень (рішення ДПІ у м.Черкасах від 11.08.2016 №0002281301 про застосування штрафних санкцій в сумі 7379,63 грн не оскаржувалось), Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено рішення від 23.09.2016 №18973/23-00-10-0210, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 600 грн. та суму штрафних санкцій в розмірі 150 грн.; збільшено суму грошового зобов’язання з військового збору в розмірі 9579 грн. 51 коп. та суму штрафної санкції в розмірі 2394 грн. 89 коп.; залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 11.08.2016 №0002251301, від 11.08.2016 №0002261301, від 11.08.2016 №0002291301; збільшено суму своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 109596 грн. 50 коп. та відповідно збільшено суму штрафних санкцій у розмірі 72599 грн. 09 коп.; скасовано вимогу від 11.08.2016 №0002271301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 66618 грн. 41 коп.; зобов’язано ДПІ у м. Черкасах сформувати нову вимогу про сплату боргу.

Враховуючи вищезазначене рішення Головного управління ДФС у Черкаській області, ДПІ у м. Черкасах було винесено вимогу про сплату боргу від 29.09.2016 №Ф-0002891301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 176214 грн. 88 коп.; податкові повідомлення-рішення від 29.09.2016 №0002881301, №0002871301.

Позивачем оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 11.08.2016 №00002261301, №00002251301, №00002291301, рішення про застосування штрафних санкцій від 11.08.2016 №0002281301, податкові повідомлення-рішення від 29.09.2016 №0002871301, №0002881301 та вимогу про сплату боргу від 29.09.2016 №0002891301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі №823/1442/16 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Судове рішення у справі №823/1442/16 набрало законної сили 11.01.2017.

Таким чином, рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, встановлено правомірність вимоги ДПІ у м. Черкасах від 29.09.2016 №Ф-0002891301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 176214 грн. 88 коп; рішення про застосування штрафних санкцій від 11.08.2016 №0002281301 в сумі 7379 грн. 63 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені в рішенні у суду в адміністративній справі №823/1141/16, що набрало законної сили, мають преюдиційне значення для розгляду даної справи.

З огляду на вище досліджені докази у справі та надану ним оцінку, суд критично оцінює висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 07.02.2018 №122, 301/17-23, складений Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за постановою слідчого в рамках кримінального провадження, про те, що рішення ГУДФС у Черкаській області №18973/23-00-10-0210 від 23.09.2016 про результати розгляду скарги в частині збільшення суми своєчасно не нарахованого єдиного внеску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не підтверджується документально.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з абз. 2 п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про узгодженість зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вимогою про сплату боргу від 06.02.2018 №Ф-2418-17 в сумі 180568,69 грн., в тому числі за вимогою ДПІ у м.Черкасах про сплату боргу (недоїмки) №0002891301 від 29.09.2016 в сумі 176214,88 грн, за рішенням про застосування штрафних санкцій від 11.08.2016 №0002281301 в сумі 7379,63 грн, за звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік №9269467531 від 08.02.2017 в сумі 471,90 грн (з урахуванням переплат та часткової сплати).

Водночас, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо протиправності оскаржуваної вимоги з підстав порушення порядку її формування та підписання, оскільки факт наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 – відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель

Рішення складене у повному обсязі 23.07.2018.