Рішення № 75451849, 23.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2752/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представника відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТ» з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0082391212 від 02.05.2018 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов обґрунтований тим, що податкові накладні, що до яких податковим органом встановлені порушення граничних термінів їх реєстрації, вчасно направлялися засобами електронного зв’язку до податкового органу за наявності у позивача договору про визнання електронних документів від 12.05.2016 року, який діяв в момент подачі накладних, однак податкові накладні з причин можливого розірвання договору, не були прийняті, вини позивача в порушенні термінів реєстрації накладних не має, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання з’явився. З відзиву на позовну заяву (аркуші справи 84-86) вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, а тому застосування до позивача штрафу за ці порушення є правомірним та оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ГУ ДФС в Одеській області 28.03.2018 року проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «ВЕСТТ», за результатами якої складений акт перевірки №5884/15-32-12-12/39112612 від 28.03.2018 року (аркуші справи 18-19).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №42 від 30.09.2017 року, №39 від 29.09.2017 року, №36 від 29.09.2017 року, №20 від 18.09.2017 року, №25 від 21.09.2017 року, №26 від 22.09.2017 року, №40 від 30.09.2017 року, №41 від 30.09.2017 року, №44 від 30.09.2017 року, №19 від 18.09.2017 року, №43 від 30.09.2017 року, №35 від 27.09.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі виявлених порушень, 02.05.2018 року ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0082391212, яким до ТОВ «ВЕСТТ» застосований штраф у розмірі 10% за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 108938,62 грн. (аркуш справи 14).

Відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201, п. 1201 .1 ст. 1201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної, тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Згідно з положеннями п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до положень п. 7 розділу ІІІ «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 10.04.2008 року №233 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про не прийняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВЕСТТ» засобами телекомунікаційного зв’язку із застосуванням ЕЦП направлено контролюючому органу податкові накладні №42 від 30.09.2017 року, №39 від 29.09.2017 року, №36 від 29.09.2017 року, №20 від 18.09.2017 року, №25 від 21.09.2017 року, №26 від 22.09.2017 року, №40 від 30.09.2017 року, №41 від 30.09.2017 року, №44 від 30.09.2017 року, №19 від 18.09.2017 року, №43 від 30.09.2017 року, №35 від 27.09.2017 року, в строки, передбачені Податковим кодексом України, про що свідчать відповідні квитанції (аркуші справи 20-50).

Однак, зазначені податкові накладні не були прийняті податковим органом із зазначенням причин в квитанціях «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, а саме - можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів».

Слід зазначити, що між ТОВ «ВЕСТТ» та ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 12.05.2016 року укладений договір про визнання електронних документів (аркуші справи 51-53). Відповідно до п. 3, 4 розділу 6 зазначеного договору, він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платних податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податку нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що посилені сертифікати відкритого ключа ТОВ «ВЕСТТ» чинні з 12.05.2016 року до 11.05.2018 року (аркуші справи 58-61).

Крім того, згідно відповіді ГУ ДФС в Одеській області №10989/10/15 32-08-04-10 від 30.10.2017 року на звернення позивача вбачається, що відповідно до даних інформаційних систем ДФС договір про визнання електронних документів укладений між ТОВ «ВЕСТТ» та ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області є чинним (аркуш справи 62).

Таким чином, оскільки договір про визнання електронних документів на час подання на реєстрацію податкових накладних був діючим, позивачем виконані вимоги законодавства щодо подачі на реєстрацію податкових накладних в межах строків, передбачених Податковим кодексом України, нормами законодавства не передбачено таких підстав для не прийняття податкових накладних, як можливе розірвання договору, що до того ж спростовується матеріалами справи, в даному випадку, відсутня вина позивача в несвоєчасній реєстрації накладних, які подані до податкового органу вчасно, що виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак суд вважає, що відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, не довів порушення позивачем норм законодавства при реєстрації податкових накладних, не довів несвоєчасність подачі на реєстрацію податкових накладних, тощо, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Щодо заяви представника позивача про стягнення судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на правничу (правову) допомогу, суд вважає її обґрунтованою та ці витрати підлягають стягненню з ГУ ДФС в Одеській області, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 132, 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

До таких витрат належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача наданий до суду уточнений звіт про надану правову (правничу) допомогу відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/06 від 01 червня 2018 року із зазначенням виду правової допомоги та розміру гонорару за її надання, договір про надання правової (правничої) допомоги №01/06 від 01.06.2018 року, укладений між ТОВ «ВЕСТТ» та адвокатом ОСОБА_1, копія квитанції до прибуткового касового ордеру №13 від 13.07.2018 року (аркуші справи 66-69, 97-98).

Таким чином, суд вважає підтвердженими витрати позивача на правничу допомогу, яка здійснена представником позивача за договором.

Представником відповідача подане до суду клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, однак суд не вбачає будь-яких належних обґрунтувань та доказів, які б свідчили про не співмірність цих витрат виконаній адвокатом роботі, витраченому часу, обсягу послуг, ціною позову, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ВЕСТТ» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 134, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТ» (провул. 4-ий Локомотивний, буд. 38А, м. Одеса, 65013) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0082391212 від 02.05.2018 року – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0082391212 від 02.05.2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТ» (код ЄДРПОУ 39112612) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7300 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТ» (код ЄДРПОУ 39112612) сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.07.2018 року

Суддя Л.І. Свида

.