Рішення № 75449079, 13.07.2018, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/288/17 провадження № 2/403/7/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Дорошенко В.В., Гарбар С.І.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5 сільськогосподарське підприємство «Деметра» (далі - ПСП «Деметра») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення з останнього матеріальної шкоди, заподіяної підприємству з його вини, як працівника. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що в період часу з 01-02 травня 2017 року відповідач по справі ОСОБА_2, перебуваючи з позивачем в трудових відносинах, проводив сільськогосподарські роботи: посів соняшника з використанням сільськогосподарської техніки, належної позивачу, а саме: трактора колісного CASE IH MAGNUM MX 340 з причіпним засобом - вакуумною сівалкою точного висіву METRO MTR C16F70 з внесенням добрив. Перебуваючи в нетверезому стані, відповідач допустив пошкодження вузлів та деталей вакуумної сівалки: баку для насіння - 6 шт., колес прикатки - 4 шт., рами секції MTR - 9 шт., кронштейнів прокатки колес - 2 шт., нижньої рамки паралелограма - 5 шт., кронштейнів кріплення колеса - 9 шт., які не підлягають ремонту, та бункера пластмас спеціальних – 4 шт., колес прикатки 5 шт., кріплення різні, які підлягають ремонту частково. Внаслідок вказаних дій відповідача ПСП «Деметра» була заподіяна пряма дійсна матеріальна шкода в розмірі 334 113, 67 грн. (з ПДВ), що відповідає вартості деталей, придбаних та встановлених позивачем для заміни пошкоджених частин вакуумної сівалки точного висіву. За таких обставин позивач вважає, що відповідач по справі ОСОБА_2, відповідно до ст.ст.130, 134 КЗпП України, повинен нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення ним трудових обов’язків у повному розмірі, оскільки пошкодження вакуумної сівалки сталося з вини відповідача, який перебував у нетверезому стані, що підтверджується доповідними та актом працівників підприємства, а також письмовими поясненнями самого відповідача.

В судовому засіданні по розгляду справи представник позивача викладені в позовній заяви вимоги підтримала, прохала суд їх задоволити. При цьому суду пояснила, що хоча позивачем і була проведена оцінка розміру шкоди, завданої підприємству пошкодженням вакуумної сівалки точного висіву, про що складено відповідний висновок оцінювача від 04.05.2017 року, яким визначено вартість відновлювального ремонту сівалки в сумі 373550,00 грн., однак позивач, розпоряджаючись своїми процесуальними правами на власний розсуд, пред’являє вимогу про стягнення з відповідача лише фактично понесених підприємством витрат на придбання деталей, які були знищені внаслідок дій відповідача та необхідних для ремонту сівалки, в сумі 334113,67 грн..

27.07.2017 року відповідачем по справі ОСОБА_2 через канцелярію суду була подана заява, за змістом якої останній прохав суд розглядати позовну заяву ПСП «Деметра» без його участі, зазначивши про свою відмову від дачі пояснень на підставі ст.63 Конституції України (а.с.116 Том 1).

В судовому засіданні по розгляду справи 21.08.2017 року відповідач ОСОБА_2 від дачі пояснень відмовився, посилаючись на норму ст.63 Конституції України. Разом з тим, уточнив подану ним 27.07.2017 року письмову заяву в частині розгляду справи без його участі, та зазначив, що відмовляючись від давання пояснень під час судового розгляду, має намір приймати участь у розгляді справи та користуватися іншими процесуальними правами відповідача, як сторони. Пред"явлений ПСП «Деметра» позов визнав частково, заперечуючи факт перебування в нетверезому стані під час пошкодження сівалки. При цьому не заперечував проти пояснень свого представника ОСОБА_3, який в судовому засіданні зазначив про те, що позивачем не доведено ким та як саме було пошкоджено сівалку, а також те, що ознаки алкогольного сп"яніння у відповідача могли бути наслідком його хворобливого стану та вживання лікарських препаратів на спиртовій основі (а.с.138-139 Том 1).

В подальшому, в судовому засіданні по розгляду справи 06.09.2017 року відповідач по справі ОСОБА_2 заявив суду про свій намір давати пояснення з приводу позовних вимог ПСП «Деметра», тим самим скориставшись правами сторони, передбаченими ст.27 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року). Позовні вимоги не визнав повністю (а.с.154 Том 1).

Суду пояснив, що дійсно 01.05.2017 року близько 19 год. 00 хв. він приїхав на поле, де змінив іншого тракториста - свого сина ОСОБА_6, з яким працював у зміні. При ньому (в сумці) була пляшка горілки, яку він приніс із собою та мав намір розпити з іншими працівниками після закінчення роботи, оскільки в ці дні були свята, тому поклав її до кабіни трактора. Сіяв соняшник на полі біля с.Орлова Балка. В подальшому виникла несправність, дослівно, «відірвало кардан» і він вирішив їхати на тракторну бригаду. Тракторист ОСОБА_7 поїхав вперед, а інші працівники - ОСОБА_8 з Батирем їхали позаду за ним. Їхав по грунтовій дорозі близько 01 год. 30 хв. зі швидкістю 10-12 км/год. Поряд було поле, краї якого були зорані. Попереду приблизно за 10 м. побачив пошкоджений трактор. Візуально вирішив, що повинен його об’їхати. Під час виконання ним об’їзду сівалка зачепила дві «лапи» культиватора цього трактора, внаслідок чого були пошкоджені 8 секцій сівалки. Він зупинився, разом з Батирем позбирав кришки з баків, які поклав до кабіни трактора, після чого продовжив їхати до тракторної бригади. В подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 поїхали здавати посівний матеріал, який знаходився на кузові автомобіля під керуванням ОСОБА_8, а він проїхавши с.Орлову Балку, виїхав на дорогу, що веде на с.Брусівку, та не розрахувавши відстань на повороті, оскільки був знервований, зачепив ще одну секцію сівалки за дикорослі дерева, що росли біля дороги. Далі зупинив трактор, щоб подивитися, що накоїв. Лише після цього він випив пів бутилки горілки. Через деякий час до його місця перебування під’їхали ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Останній привіз його на тракторну бригаду, де він пробув до 12 години дня, після чого пішов додому. На наступний день 03.05.2017 року він був присутній на роботі та допомагав розбирати сівалку. З приводу написаного ним пояснення про вживання спиртного під час роботи та саме після цього пошкодження сівалки, пояснив, що так йому сказав зробити директор підприємства ОСОБА_12 і оскільки він був в шоковому стані, то так і написав. В подальшому він звертався з відповідною заявою до прокуратури, однак не знає результатів її розгляду. Після пошкодження сівалки він продовжував працювати - виконувати слюсарські роботи, ремонтувати трактори. Також пояснив, що приймав особисту участь у ремонті сівалки 09.05.2017 року та бачив, що секції, які ставили на сівалку замість пошкоджених, були вживані, оскільки на них були дрібні деталі, яких не мало бути, якщо секція нова, наприклад, зайві були «болтики», «штопорні кільця», «штівти». Також в розмові бригадира з ОСОБА_11 він чув, що є пошкоджена сівалка в іншому господарстві, з якої будуть їхати брати деталі.

Суду також пояснив, що йому ніхто не пропонував проходити медичне освідування і він не відмовлявся від його проходження. На даний час йому не виплачена заробітна плата за квітень і травень.

З приводу самого пошкодження сівалки пояснив, що позивачем не були створені належні умови для належного використання сівалки, оскільки: працювати в зміні доводилось в нічний час: режим роботи встановлений з 19 год. вечора до 07 год. ранку; під час пошкодження сівалки пошкоджений трактор стояв на дорозі та не був якимось чином огороджений, габаритні вогні не горіли. При цьому не заперечував, що вказаний трактор побачив за 10 м.. Підтвердив, що має стаж роботи на сільськогосподарській техніці близько 30 років. З метою уникнення зіткнення вирішив об’їхати трактор та виїхав на поле, оскільки його краї були зорані, він не міг гальмувати.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні 21.08.2018 року проти позовних вимог ПСП «Деметра» заперечив. При цьому не визнаючи позовні вимоги, зазначив, що позивач вказує про те, що відповідач ОСОБА_2 працював 1-2 травня 2017 року, однак ким саме та яким чином було пошкоджено вакуумну сівалку точного висіву на даний час не відомо. Крім того, розмір шкоди має визначатися за трудовим законодавством, а не за положеннями ЦК України, а тому розмір заподіяної шкоди, мав визначатися за фактичними витратами з урахуванням балансової вартості з вирахуванням зносу, тому наданий позивачем розрахунок завданої підприємству шкоди не є належним доказом. Також позивачем не надано жодного доказу на підтвердження перебування відповідача у нетверезому стані на час пошкодження вакуумної сівалки (а.с.139 Том 1). В подальшому, починаючи з 27.12.2017 року участі в судових засіданнях не приймав.

Представник відповідача ОСОБА_13 в судовому засіданні по розгляду справи 13.07.2018 року позовні вимоги ПСП «Деметра» вважав такими, що не підлягають до задоволення, оскільки позивачем не доведено перебування відповідача ОСОБА_2 в стані алкогольного сп"яніння на час пошкодження сівалки, а тому він може нести відповідальність лише в сумі заробітної плати. Заперечуючи проти позову, суду пояснив, що акт, складений працівниками ПСП «Деметра» 02.05.2017 року не може бути належним доказом на підтвердження даної обставини, оскільки містить: дату - 01 травня, коли відповідач ще був тверезий; запис про відмову відповідача від проходження медичного огляду, який насправді не відповідає дійсності; запис про те, що вживання спиртних напоїв підтверджується особистими письмовими поясненнями тракториста ОСОБА_2, хоча дані пояснення відповідачем були написані лише 03.05.2017 року і під тиском керівника підприємства. Також зазначив про відсутність акту освідування водія при ДТП та неналежність висновку оцінювача, як письмового доказу, оскільки оцінювач при його складанні використав акт обстеження транспортного засобу - вакуумної сівалки точного висіву, який був складений особами, які не мають відповідного досвіду та спеціальних знань, пов"язаних з оцінкою майна. Крім того, згідно ст.ст.7, 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» висновок оцінювача повинен бути внесений до Єдиної бази звітів про оцінку майна, однак на даний час будь-яка інформація щодо висновку оцінювача, наданого позивачем по справі, в даній базі відсутня (а.с.32 Том 3).

На виконання вимог п.2 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.07.2017 року судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про проведення судового засідання за його участі у режимі відеоконференції (а.с.97-98 Том 1).

Ухвалою суду від 27.07.2017 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування від позивача ПСП «Деметра» даних про бухгалтерський облік сівалки точного висіву Metro MTR С16F70, відомостей про балансову вартість (собівартість) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу, що були використані при ремонті вказаної сівалки (а.с.99-100 Том 1).

Витребувані судом документи надані представником позивача 07.08.2017 року (а.с.120 Том 1).

Ухвалою суду від 27.07.2017 року задоволені клопотання відповідача та представника позивача про виклик в судове засідання свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_8 та відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про виклик в судове засідання для дачі показань, як спеціаліста, суб"єкта оціночної діяльності ОСОБА_16 (а.с.101-103 Том 1).

В судовому засіданні 21.08.2017 року ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_9 (а.с.143 Том 1).

В судовому засіданні 06.09.2017 року ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання представника позивача про повторний виклик свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 (а.с.156 Том 1).

В судовому засіданні 27.09.2017 року ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_12 та повторно ОСОБА_8 та приєднано до матеріалів цивільної справи надані представником позивача документи (а.с.177 Том 1).

Ухвалою суду від 27.12.2017 року задоволено клопотання представника позивача про застосування до свідка ОСОБА_8 заходу процесуального примусу шляхом приводу його в наступне судове засідання (а.с.65-66 Том 2).

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представників, дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що відповідно до наказу директора ПСП «Деметра» №13 від 30.03.2017 року «Про прийняття на роботу» відповідач по справі ОСОБА_2 прийнятий на посаду тракториста з 31.03.2017 року та ознайомлений під підпис з умовами колективного договору, правилами внутрішнього трудового розпорядку, розміром оплати праці, правилами техніки безпеки та інструкцією з охорони праці (а.с.6 Том 1).

Відповідно до договору купівлі-продажу №120/П від 12.06.2015 року, укладеного між ТОВ «Агроресурс» в особі генерального директора ОСОБА_22, як продавцем, та ПСП «Деметра» в особі директора ОСОБА_23, як покупцем, останній придбав згідно специфікації, що є невід’ємним Додатком №1 до цього договору, вакуумну сівалку точного висіву METRO MTR 16F70 в кількості 1 шт. ціною 77 500,00 євро за одиницю, що станом на 12.06.2015 року в гривнях з ПДВ становить 1 839 098, 25 грн. (а.с14-17 Том 1).

Згідно рахунку-фактури №2342 від 12.06.2015 року щодо вартості вакуумної сівалки ПСП «Деметра» сплатила ТОВ «Агроресурс» 1839098,25 грн. її вартості, що підтверджується платіжним дорученням №2074 від 15.06.2015 року (а.с.19, 20 Том 1).

Згідно видаткової накладної №/06/00158 від 18 червня 2015 року представник ПСП «Деметра» отримав від ТОВ «Агроресурс» вказану вище вакуумну сівалку. По кількості та комплектації товару претензії відсутні (а.с.18 Том 1).

Судом по справі також встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію машини серія ЕА №060811, виданого 04.04.2014 року, позивач по справі ПСП «Деметра» є власником колісного трактора марки «CASE IN MAGNUM MX 340», реєстраційний номер 21466ВА, рік виписку 2013 (а.с.21 Том 1).

Згідно доповідної, складеної 02.05.2017 року заступником директора ПСП «Деметра» ОСОБА_11, останній повідомив директора ПСП «Деметра» ОСОБА_12 про те, що при об’їзді полів з 19.00 год. до 21.00 год. 01.05.2017 року тракторист ОСОБА_2 проводив сівбу соняшника на тракторі «Кейс-340» та був тверезий. Станом на 24 годину ночі тракторист ОСОБА_2 був також тверезий та засіяв близько 35 га соняшника. В 06.00 год. ранку тракториста ОСОБА_2 на полі вже не було. Наздогнавши останнього за с.Тирлова Балка ним, в присутності бригадира тракторної бригади ОСОБА_10, було виявлено перебування тракториста ОСОБА_2 в стані сп’яніння. При цьому на сівалці «Метро МТR 16F70» були пошкоджені 9 секцій (а.с.9 Том 1).

Згідно доповідної, складеної 02.05.2017 року бригадиром тракторної бригади ОСОБА_10, останній повідомив директора ПСП «Деметра» ОСОБА_12 про те, що 02.05.2017 року о 06.00 годині він разом із заступником директора ОСОБА_11 поїхали в с.Орлова Балка до трактора «Кейс-310 №47410 АА», де побачили п’яного тракториста ОСОБА_24. Після цього поїхали до трактора «Кейс-340 21466 АА» тракториста ОСОБА_2, якого на полі не побачили. По мобільному телефону було з’ясовано, що в сівалки переломився карданний вал і він їде в бригаду. Після цього, наздогнавши трактор, вони побачили, що сівалка пошкоджена, а саме: деформовані 9 секцій, а тракторист ОСОБА_2 був у стані сильного алкогольного сп’яніння. Після цього заступник директора повіз тракториста у тракторну бригаду, а він залишився біля трактора, поки останній не був транспортований в тракторну бригаду (а.с.10 Том 1).

Відповідно до акту, складеного 02.05.2017 року в с.Брусівка Устинівського району працівниками ПСП «Деметра»: заступником директора ОСОБА_11 та бригадиром тракторної бригади ОСОБА_10, тракторист ОСОБА_2 01-02 травня 2017 року під час роботи знаходився у нетверезому стані. Стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_2 підтверджується різким запахом з рота, хиткою ходою, збудженою поведінкою, нерозбірливою мовою, не міг оцінювати власні дії тощо. Вживання спиртних напоїв підтверджується також особистими письмовими поясненнями тракториста ОСОБА_2. Від проходження медичного огляду щодо встановлення факту знаходження в нетверезому стані ОСОБА_2 відмовився (а.с.11 Том 1).

Згідно пояснювальної записки відповідача по справі ОСОБА_2 від 03.05.2017 року, написаної на ім’я директора ПСП «Деметра» ОСОБА_12, відповідач пояснив, що 01.05.2017 року взяв вдома бутилку горілки та прийшов на зміну. Вночі сіяв соняшник. Поламався кардан на сівалці. Він випив горілку та вирішив їхати в бригаду. По дорозі не розрахував відстань від культиватора, зачепив його та вивів зі строю 9 секцій. Вину визнав повністю. Прохає відраховувати вартість ремонту сівалки із його заробітної плати. Зазначає, що в подальшому це не повториться (а.с.12 Том 1).

За результатами обстеження вакуумної сівалки точного висіву METRO MTR 16F70, проведеного працівниками ПСП «Деметра»: директором ОСОБА_12, заступником директора ОСОБА_11, заступником директора ОСОБА_21 та бригадиром тракторної бригади ОСОБА_10, про що був складений відповідний акт 02.05.2017 року, виявлені наступні пошкодження вакуумної сівалки: бак для насіння 60 л. - бункер пластмас спеціальний (каталожний №15226240G ) - 5 шт. (розорвані, поломані) - не підлягає ремонту; колесо прикатки 2х13 (каталожний №06120408 F) - 4 шт. (розорвані) - не підлягає ремонту; рама секції MTR - корпус секції (скелет з чугунними стойками секції), каталожний № 5220012 GA - 9 шт. (недопустимий вигиб, тріщини, погнуто) - не підлягає ремонту; кронштейни прокатки коліс передній (каталожний №5220112 GA) - 2 шт. - не підлягає ремонту; нижній важіль паралелограма (каталожний №5220153 GA) - 5 шт. (зігнуті, поведені) – не підлягає ремонту; кронштейн кріплення колеса (каталожний №5220401 R GA) - 9 шт. (погнуті) - не підлягає ремонту; бункера пластмас спеціальні - 4 шт. - частково підлягає ремонту; колесо прикатки 2х13 - 5 шт. - частково підлягає ремонту; кріплення різні – частково підлягає ремонту (а.с.13 Том 1).

Судом встановлено, що згідно висновку про вартість збитків, нанесених транспортному засобу внаслідок ДТП (причепний пристрій) - вакуумній сівалці точного висіву марки METRO MTR-С16F70 GASPARDO S.P.A. (рік випуску 2013, інвентарний №000037), складеного 04.05.2017 року оцінювачем ОСОБА_16 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №1610 від 22.09.2004 року, сертифікат №16506/14 суб’єкта оціночної діяльності від 31.05.2014 року), ринкова вартість об’єкта оцінки станом на дату проведення оцінки складає 1900000,00 грн., вартість збитків (відновлювальна вартість) об’єкта оцінки становить 373550,00 грн. з урахуванням ПДВ та 311291,67 грн. без ПДВ (а.с.22-38 Том 1).

Судом також встановлено, що згідно рахунку - фактури №3676 від 04.05.2017 року та платіжного доручення №570 від 04.05.2017 року, позивач по справі ПСП «Деметра» придбав у постачальника ТОВ «Агроресурс-С» запасні частини до сільськогосподарської техніки, а саме: 15226240G бак насінневий 60 л. - 5 шт. вартістю 21 351, 25 грн.; 06120408 F прикочуюче колесо 2х13 - 4 шт. вартістю 9025,00 грн.; 5220012 GA раму секції MTR - 9 шт. вартістю 177423,76 грн.; 5220112 GA кронштейн передній - 2 шт. вартістю 5989,94 грн.; 5220153 GA нижню рамку паралелограма - 5 шт. вартістю 20282,34 грн.; 5220401R GA кронштейн кріплення колеса - 9 шт. вартістю 44 355,77 грн., а всього загальною вартістю 278 428,06 грн., що з урахуванням суми ПДВ - 55 685,61 грн. складає 334 113, 67 грн., які позивачем були перераховані на рахунок ТОВ «Агроресурс-С» 04.05.2017 року (а.с.39-40 Том 1). Згідно видаткової накладної №/05/00180 від 05.05.2017 року, складеної в м.Кіровоград, зазначені вище в рахунку-фактурі запасні частини були відвантажені та отримані ПСП «Деметра», як покупцем (а.с.41 Том 1).

Виконуючи приписи ст.264 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним учасниками судового процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.130 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Відповідно до ч.2 ст.131 КЗпП України працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

За змістом п.4 ч.1 ст.134 КЗпП України, яка передбачає випадки повної матеріальної відповідальності, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.

Згідно ч.1 ст.135-3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Згідно положень ч.ч.1, 3 ст.136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Відповідно до ст.137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений. Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

За змістом ст.138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Відповідно до роз’яснень п.п.2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» (далі - Постанови) судовому розгляду підлягають, крім іншого, заяви власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу до працівника про відшкодування шкоди в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток. Виходячи з вимог ст.15 ЦПК України суд у кожному випадку зобов’язаний вживати передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з’ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов’язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника. За шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов’язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває у трудових відносинах.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по справі виникли правовідносини, пов’язані із доведенням позивачем наявності порушення відповідачем по справі ОСОБА_2, як працівником, покладених на нього трудових обов’язків, внаслідок чого підприємству була заподіяна пряма дійсна шкода, та покладенням у зв’язку з цим на відповідача матеріальної відповідальності в повному обсязі. Тому, з урахуванням змісту цих правовідносин, судом підлягають встановленню, зокрема, наступні обставини: належність позивачу ПСП «Деметра» майна, яке було пошкоджено, а саме: вакуумної сівалки точного висіву METRO MTR-С 16F70; ким саме та внаслідок яких дій відбулося пошкодження вказаного майна; чи мало місце неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 трудових обов’язків та чи перебував останній під час їх виконання в нетверезому стані; відповідність зазначеної позивачем суми заподіяної підприємству матеріальної шкоди вимогам нормативно-правових актів, що регулюють питання визначення її розміру; наявність або відсутність умов, які б забезпечували збереження вакуумної сівалки, як майна позивача, та нормальну роботу з нею.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, позивачем по справі ПСП «Деметра» відповідно до договору купівлі-продажу №120/П від 12.06.2015 року, укладеного між ТОВ «Агроресурс» в особі генерального директора ОСОБА_22, як продавцем, та ПСП «Деметра» в особі директора ОСОБА_23, як покупцем, було придбано згідно специфікації, що є невід’ємним Додатком №1 до цього договору, вакуумну сівалку точного висіву METRO MTR 16F70 в кількості 1 шт. ціною 77 500,00 євро за одиницю, що станом на 12.06.2015 року в гривнях з ПДВ становить 1 839 098, 25 грн. (а.с14-17 Том 1).

Згідно видаткової накладної №/06/00158 від 18 червня 2015 року представник ПСП «Деметра» отримав від ТОВ «Агроресурс» вказану вище вакуумну сівалку. По кількості та комплектації товару претензії відсутні (а.с.18 Том 1).

Відповідно до довідки, виданої ПСП «Деметра» від 07.08.2017 року №45, сівалка точного висіву METRO MTR-С 16F70 з внесенням добрив, серійний №1396700334 прийнята на баланс як єдиний об’єкт і фактично використовується в якості єдиного складеного механізму (а.с.121 Том 1).

Зі змісту наданого представником позивача витягу із журналу бухгалтерського обліку ПСП «Деметра» щодо проведених амортизаційних відрахувань за період з 18.06.2015 року, що відповідає даті придбання позивачем вказаної сівалки, по 01.05.2017 року, судом встановлено, що сівалка точного висіву METRO MTR-С 16F70 з внесенням добрив віднесена до групи 4 «Машини та обладнання» (а.с.124-127 Том 1).

З огляду на викладене, суд вважає встановленим факт належності позивачу по справі ПСП «Деметра» на праві власності вказаної вище сівалки точного висіву, що підтверджується належними письмовими доказами по справі.

При цьому суд не приймає до уваги письмові заперечення представника відповідача ОСОБА_3 про те, що сівалка точного висіву Metro MTR-С 16F70, заводський номер 139670334, відповідно до даних МВС України, не зареєстрована за позивачем, а тому відсутні підстави вважати, що вона належить ПСП «Деметра», виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 «Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 року №694 з наступними змінами (далі - Порядку), який визначає процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, здійснення інших заходів, пов’язаних з реєстрацією та веденням обліку машин, власники, крім суб’єктів господарювання, визначених у п.п.5 п.8 цього Порядку, зобов’язані зареєструвати в інспекції машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників.

За змістом п.5 Порядку на кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами. На причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються.

Відповідно до п.п.6, 9 Порядку машина реєструється за її власником як юридичною або фізичною особою. Машина, що належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням. Машини, що використовуються та зберігаються у відокремлених підрозділах юридичної особи або на земельних ділянках, які є власністю, крім іншого, юридичних осіб чи надані їм у користування, зокрема, в оренду, можуть реєструватися за місцезнаходженням відокремлених підрозділів або земельних ділянок.

Судом по справі встановлено, що позивач по справі ПСП «Деметра» (код 30703108) є власником трактору колісного марки «CASE IN MAGNUM MX 340», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серія ЕА №060811, виданого 04.04.2014 року Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області за місцезнаходженням юридичної особи - ПСП «Деметра» с.Брусівка Устинівський район Кіровоградська область (а.с.21 Том 1).

Крім того, відповідно до ст.34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність посилання представника відповідача на те, що сівалка точного висіву METRO MTR-C 16F70не зареєстрована за позивачем, що підтверджується відповідним витягом з бази даних МВС України (а.с.72 Том 1), оскільки вказана сівалка не є транспортним засобом, а є причіпним (навісним) обладнанням до сільськогосподарської машини - колісного трактору марки «CASE IN MAGNUM MX 340», який зареєстрований у передбаченому законодавством порядку за власником - позивачем по справі, як юридичною особою, що підтверджується відповідним свідоцтвом про його реєстрацію. При цьому реєстрація причіпного, навісного обладнання, зокрема, сівалки, за позивачем, як юридичною особою, згідно вказаного вище Порядку є правом, а не обов’язком останнього, оскільки здійснюється за бажанням власника.

Безпідставним є також посилання представника відповідача на витяг з бази даних МВС України, якому в 2017 році, як зазначає представник, були передані функції ліквідованої Державної інспекції сільського господарства в частині здійснення реєстрації та обліку сільськогосподарських машин, оскільки згідно п.11-1 ч.4 Положення «Про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 02.09.2015 року №667, остання, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру, держателем якого вона є.

Таким чином, наданий представником витяг з бази даних МВС України про відсутність зареєстрованої за позивачем по справі ПСП «Деметра» сівалки точного висіву Metro MTR-С 16F70 (а.с.72 Том 1), суд оцінює як неналежний доказ, який не спростовує факту належності вказаної вище сівалки на праві власності позивачу по справі.

Вирішуючи питання про пошкодження вакуумної сівалки точного висіву Metro MTR-С 16F70 саме відповідачем по справі ОСОБА_2 внаслідок його винних дій, суд виходить з наступного.

Під час судового розгляду даної цивільної справи відповідач по справі ОСОБА_2, шляхом подання письмової заяви від 27.07.2017 року, прохав суд розглядати позовну заяву ПСП «Деметра» без його участі та відмовився надавати пояснення з приводу заявлених позивачем вимог, скориставшись своїм конституційним правом, передбаченим ст.63 Конституції України (а.с.116 Том 1).

В подальшому, згідно усної заяви, оголошеної в судовому засіданні 21.08.2017 року відповідач зазначив про те, що відмовляється від дачі пояснень, однак буде приймати участь у справі. При цьому жодних заперечень щодо пояснень свого представника з приводу не доведеності позивачем того, ким та як саме була пошкоджена сівалка, під час судового засідання не висловлював (а.с.138-149 Том 1).

В судовому засіданні 06.09.2017 року, після проведення судом допиту свідків, відповідач ОСОБА_2 усною заявою повідомив суд про свій намір давати пояснення та реалізуючи процесуальне право відповідача, як сторони у справі, надав суду пояснення та визнав факт пошкодження ним вакуумної сівалки точного висіву внаслідок його безпосередніх дій, а саме: в результаті невірного розрахунку ним відстані між сівалкою, прикріпленою до трактора під його керуванням, та іншим трактором при виконанні об’їзду останнього, що призвело до зіткнення та пошкодження 8 секцій сівалки, та після цього, під час продовження ним руху, пошкодження ще однієї секції сівалки також внаслідок його помилкових дій при виїзді на поворот грунтової дороги (а.с.154-156 Том 1).

Разом з тим, приймаючи до уваги позицію відповідача та його представника ОСОБА_3 в судових засіданнях щодо пред’явлених позовних вимог, яка неодноразово змінювалася в ході судового розгляду, виходячи зі змісту наданих до суду письмових заперечень останнього, з урахуванням наявної на початку розгляду справи по суті відмови відповідача ОСОБА_2 від дачі пояснень, що може мати місце і в подальшому, судом з метою забезпечення всебічності та повноти судового розгляду, реалізації положень ст.89 ЦПК України, були досліджені докази, які, крім визнання відповідачем ОСОБА_2 факту заподіяння ним шкоди майну ПСП «Деметра» шляхом пошкодження вакуумної сівалки точного висіву, на думку суду, також підтверджують зазначену обставину.

Так, відповідно до наказу директора ПСП «Деметра» №13 від 30.03.2017 року «Про прийняття на роботу» відповідач по справі ОСОБА_2 прийнятий на посаду тракториста з 31.03.2017 року (а.с.6 Том 1).

Відповідно до наказу №14 від 31.03.2017 року директора ПСП «Деметра» за відповідачем по справі ОСОБА_2 та його сином ОСОБА_6 була закріплена сільськогосподарська техніка, а саме: трактор «Кейс 340 21466 ВА» (а.с.201 Том 1). Факт роботи на тракторі вказаної моделі та марки відповідачем під час судового розгляду не заперечувався.

Згідно показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, саме відповідач по справі ОСОБА_2 з 01 на 02 травня 2017 року працював в полі на тракторі із сівалкою, якими виконував сільськогосподарські роботи - сіяв соняшник.

Так, свідок ОСОБА_11, який обіймає посаду заступника директора ПСП «Деметра», суду показав, що трактористи під час виконання посівних робіт працюють у дві зміни. Відповідач по справі ОСОБА_2 працював у зміні разом з іншим трактористом - своїм сином ОСОБА_6, якого замінив приблизно о 19 годині вечора 01 травня 2017 року. Після здачі зміни трактористом ОСОБА_6, останнього з поля відвіз водій ОСОБА_19, а тому інший тракторист не міг працювати в цей час в полі на тракторі «Кейс-340», на якому в зміні працював ОСОБА_2. Крім того, близько 00 год. 15 хв. він приїжджав на поле, де відповідач працював разом з іншими особами: сівальщиком ОСОБА_9, ОСОБА_7, який на іншому тракторі вносив добрива, та ОСОБА_8, який підвозив добрива. Під час його приїзду саме відповідач здійснював керування трактором із прикріпленою до нього сівалкою, яка на той час була без пошкоджень.

Свідок ОСОБА_7, який працює трактористом в ПСП «Деметра», суду дав показання про те, що з 01 на 02 травня 2017 року він працював в полі на своєму тракторі МТ - загружав міндобрива в сівалку. Спочатку з ним працював ОСОБА_6, а після зміни, приблизно о 19 годині, з ним почав працювати ОСОБА_2. Також в цей час на полі працювали ОСОБА_9 та ОСОБА_8. В процесі роботи він їздив по добрива та приїхав на поле близько 23 год. 30 хв.. Після того як привіз добрива та після приїзду на поле ОСОБА_11, пішов відпочивати. Спав у своєму тракторі можливо пів години, точно сказати не може, оскільки не дивився на годинник. Під час відпочинку його розбудив ОСОБА_9 і сказав, що поламався кардан та необхідно їхати на тракторну бригаду. Він завів трактор і поїхав попереду, а ОСОБА_2 їхав позаду. Відстань між ними була приблизно 50-100 м. Трактор, яким керував ОСОБА_2, не міг їхати швидко, оскільки сівалка широка. Суду також показав, що приїхав на тракторну бригаду приблизно о 03 год. 30 хв., поставив трактора та пішов додому. Їхати до тракторної бригади йому приблизно пів години. До його відпочинку сівалка була у справному стані. Після того як прокинувся та почав їхати на тракторну бригаду до сівалки не підходив. Візуально на відстані сівалка була також в нормальному стані.

Свідок ОСОБА_6, який працює трактористом в ПСП «Деметра» суду показав, що трактор та сівалка були у справному стані на час передачі ним зміни батькові - відповідачу ОСОБА_2 близько 19 години 01 травня 2017 року. Коли здав свою зміну на полі залишались працівники ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що працював підсобним працівником в ПСП «Деметра». 01 травня 2017 року він заступив у зміну приблизно о 19-20 годині та здійснював засипання в сівалку насіння соняшнику під час виконання посівних робіт у полі. Сівалка була у справному стані, без пошкоджень. Трактором, до якого була прикріплена сівалка, керував ОСОБА_2. Через деякий час, останнім, у зв’язку з тим, що виникла несправність валу відбору потужностей, було прийняте рішення їхати на тракторну бригаду. Спочатку поїхав ОСОБА_2, а він разом з водієм ОСОБА_8 на автомобілі їхали позаду нього по грунтовій дорозі вздовж поля. Між ними та трактором під керуванням ОСОБА_2 була відстань приблизно 2 км.. В подальшому, за 15-20 м., побачив трактор та самого ОСОБА_2, на землі лежали деталі від пошкодженої сівалки, які він допоміг позбирати останньому та покласти до кабіни трактора. Після цього продовжили рух - ОСОБА_2 на тракторі із пошкодженою сівалкою, а вони з ОСОБА_8 на автомобілі. Проїхавши близько 1-1,5 км., вони поїхали в напрямку с.Степанівка, а ОСОБА_2 - с.Брусівка.

Свідок ОСОБА_8, який працював водієм в ПСП «Деметра» суду показав, що 01 травня 2017 року приблизно з 19 години він разом з іншими працівниками: Батирем, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 працював в зміні - сіяли соняшник. На тракторі із сівалкою працював ОСОБА_2. Після першої години ночі через несправність трактора вирішили їхати на тракторну бригаду. Спочатку з поля поїхав ОСОБА_7, потім ОСОБА_2, а потім він разом з ОСОБА_9. Їхали на відстані приблизно 100-200 м. позаду трактора під керуванням ОСОБА_2. Приблизно за 50 м. побачив пошкоджений трактор, а в бік від нього, ближче до поля, трактор ОСОБА_2 та пошкоджену сівалку. Самого моменту зіткнення він не бачив, але коли під"їхали ближче, бачив як ОСОБА_2 збирав деталі від сівалки.

Таким чином, суд виходячи з положень ст.77 ЦПК України, оцінює наведені вище письмові докази, пояснення відповідача та показання свідків, які узгоджуються між собою та не суперечать іншим фактичним обставинам справи, як належні докази, що підтверджують: правомірність перебування трактора «Кейс-340» із прикріпленою до нього сівалкою точного висіву Metro MTR 16F70 саме у володінні та користуванні відповідача по справі ОСОБА_2 відповідно до наказу по підприємству; здійснення відповідачем в період часу, починаючи з 19 години 01 травня 2017 року (початок його зміни) сільськогосподарських робот на полі із використанням вказаної вище сівалки та відсутність будь-яких пошкоджень (несправностей) останньої на цей час; залишення відповідачем до закінчення зміни місця виконання посівних робіт та безпосереднє здійснення ним особисто в подальшому керування трактором «Кейс-340», під час якого і відбулося пошкодження навісного механізму до нього - сівалки.

Вирішуючи питання про те, чи мало місце порушення відповідачем по справі ОСОБА_2 покладених на нього трудових обов’язків, що призвело до заподіяння позивачу прямої дійсної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно наказу директора ПСП «Деметра» №13 від 30.03.2017 року «Про прийняття на роботу» відповідач по справі ОСОБА_2 прийнятий на посаду тракториста з 31.03.2017 року (а.с.6 Том 1).

Відповідно до п.3.1 Розділу 3. Основні обов’язки працівників «Правил внутрішнього трудового розпорядку», затверджених зборами трудового колективу ПСП «Деметра» (протокол №2 від 06.01.2017 року) (далі - Правил), встановлено, що працівник зобов’язаний, крім іншого, працювати чесно і сумлінно, додержуватись дисципліни праці, не знаходитись на роботі в нетверезому стані, вчасно й точно виконувати розпорядження адміністрації, бережливо ставитися до майна фірми і вживати заходів до запобігання шкоді (а.с.203 Том 1).

Згідно п.п.3.2, 3.3 Правил працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. Коло обов’язків (робіт), що виконує кожен працівник по своїй спеціальності (кваліфікації, посаді) визначається колективним договором, трудовим договором (контрактом), статутом підприємства, цими Правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також технічними правилами, посадовими інструкціями й положеннями, затвердженими у встановленому порядку (а.с.204 Том 1).

Згідно запису під №29 у Списку працівників ПСП «Деметра», котрі ознайомлені з колективним договором та з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, із зазначенням посади працівника та дати його ознайомлення, відповідач по справі - тракторист ОСОБА_2 був ознайомлений з ними 31.03.2017 року (а.с.200 Том 1).

При цьому суд критично сприймає твердження відповідача ОСОБА_2 про не підписання ним зазначеного Списку, оскільки в наказі про його прийняття на роботу від 30.03.2017 року, підписаного особисто відповідачем, що не заперечувалось останнім і під час судового розгляду, міститься запис про те, що з умовами колективного договору, правилами внутрішнього трудового розпорядку він ознайомлений (а.с.6 Том 1).

Судом по справі також встановлено, що Розділом 2. Завдання та обов’язки «Посадової інструкції тракториста», затвердженої директором ПСП «Деметра» 31.03.2017 року, з якою відповідач ОСОБА_2 був ознайомлений під підпис, визначені завдання та обов’язки тракториста, зокрема, останній самостійно виконує сільськогосподарські і меліоративні роботи на тракторах, сільськогосподарських і меліоративних машинах, що агрегатуються з цими тракторами, відповідно до вимог агротехніки та агротехнології. Виконує транспортні роботи, сільськогосподарські роботи на тракторах з додержанням правил техніки безпеки, в тому числі не знаходиться на своєму робочому місці та на території підприємства і в неробочий час в нетверезому стані, стані наркотичного і токсичного сп’яніння. Визначає несправності тракторів, причіпних і начіпних знарядь та інших машин, що з ними агрегуються, усуває їх (а.с.220 Том 1).

Відповідно до наказу директора ПСП «Деметра» №35 від 27.04.2017 року у зв’язку з виробничою необхідністю підприємства, пов’язаною із сівбою соняшника та сприятливі погодні умови для сівби сільськогосподарських культур, святкові дні 1 і 2 травня 2017 року вирішено вважати робочими днями для трактористів підприємства (а.с.219 Том 1).

Відповідно до графіку роботи трактористів на тракторі Кейс 340 21466ВА з причіпною сівалкою точного висіву Metro MTR16F70 1 та 2 травня 2017 року, затвердженого директором ПСП «Деметра» 26.04.2017 року, встановлено, що ОСОБА_2 працює з 19.00 годин (01.05.2017 року) до 04.00 годин (02.05.2017 року) (а.с.29 Том 2).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтвердив той факт, що дійсно він був обізнаний про вихід на роботу з 19 год. 00 хв. 1 травня по 2 травня 2017 року, однак заперечив годину закінчення роботи 2 травня 2017 року - 04 год.00 хв., вказавши, що мав працювати до 07 год.00 хв.. Доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надав.

Згідно даних облікового листа №5 від 01.05.2017 року тракториста-машиніста ОСОБА_2, зазначено: марку машини - «Кейс-340 21466», назва культури і виконувані роботи - «Сіять соняшник, поле №36 і №33» (а.с.226 Том 1).

Згідно пояснень самого відповідача ОСОБА_2 та показань свідків, допитаних в судовому засіданні, після виявленої несправності відбору валу потужностей, працівники поїхали з поля, де відбувався посів соняшника, приблизно о 01 год. 30 хв. ночі, тобто в робочий час, не повідомивши про це керівництво підприємтва.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що заподіяння шкоди майну позивача по справі ПСП «Деметра» сталося в робочий час, внаслідок порушення відповідачем по справі ОСОБА_2 покладених на нього внутрішніми локальними актами підприємства трудових обов’язків, а саме: не знаходитись на роботі (робочому місці) в нетверезому стані та вживати заходів до запобігання шкоді. При цьому, оскільки трудові обов’язки відповідача, виходячи зі змісту його посадової інструкції, передбачали не лише виконання сільськогосподарських робіт на тракторах і машинах, що агрегуються з ними, але й виконання транспортних робіт, суд приходить до висновку, що саме під час останніх відповідачем і було допущено пошкодження вакуумної сівалки точного висіву «Metro MTR-С 16F70». Також зазначаючи про порушення відповідачем трудового обов’язку - вжиття заходів щодо запобігання шкоді, суд надає відповідну оцінку діям відповідача ОСОБА_2, який, після першого пошкодження 8 секцій вакуумної сівалки точного висіву не лише не повідомив про дану подію посадових осіб підприємства (бригадира, заступника директора), яким, за бажанням, мав можливість зателефонувати за допомогою мобільного зв’язку, що було підтверджено ним в судовому засіданні, але й залишив місце події та продовжив рух, достовірно знаючи про вже наявні пошкодження сівалки, і в подальшому, під час керування закріпленим за ним трактором, повторно допустив пошкодження ще однієї секції зазначеної вище сівалки.

З огляду на викладене вище, суд також приходить до висновку про те, що пошкодження належного позивачу майна - вакуумної сівалки точного висіву Metro MTR-С 16F70 стало наслідком саме винних дій відповідача ОСОБА_2, оскільки будучи ознайомленим з правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами техніки безпеки та інструкції з охорони праці, про що свідчить його підпис про ознайомлення у наказі про прийняття на роботу від 30.03.2017 року, відповідач допустив їх порушення.

При цьому відповідачем та його представником не доведено, а судом під час розгляду справи не встановлено, що заподіяна майну позивача шкода: 1) була наслідком винних дій іншої (их) особи (іб) чи інших чинників (непереборної сили (погодних умов); технічної несправності трактора, яким керував відповідач та (або) сівалки, закріпленої до нього; стану здоров’я відповідача)); 2) мала місце під час перебування відповідача у стані крайньої необхідності; 3) відноситься до нормального виробничо-господарського ризику.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача ОСОБА_3 на роз’яснення, що містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судам законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» про те, що вина відповідача ОСОБА_2 у заподіянні шкоди майну позивача ПСП «Деметра» має бути підтверджена відповідними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, постановою суду (а.с.70 Том 1), оскільки вказані роз’яснення стосуються спорів, що виникають із відносин відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Натомість спір, що розглядається судом, виник у зв’язку із заподіянням шкоди майну підприємства працівником при виконанні ним трудових обов’язків, тобто в даному випадку між сторонами по справі на час пошкодження відповідачем сівалки точного висіву існували трудові відносини, а тому порядок відшкодування шкоди, завданої працівником, врегульований саме нормами КЗпП України, а не ЦК України, Законами України «Про дорожній рух», «Про страхування», «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Правилами дорожнього руху, про які йдеться у вказаній Постанові. При цьому вказаний висновок відповідає роз’ясненням п.3 Постанови №14 від 29.12.1992 року, згідно яких у відповідності зі ст.130 КЗпП України відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації.

Суд також критично оцінює пояснення відповідача ОСОБА_2 про те, що позивачем не були створені належні умови праці, оскільки виконання роботи здійснювалося ним в нічний час і позивачем не було позначено відповідними знаками місце знаходження іншого трактора, що знаходився в напрямку руху відповідача, з метою попередження наїзду на нього, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.5.6, 5.7 Правил передбачена можливість виконання роботи в нічний час, в тому числі, коли це випливає з умов виробництва (а.с.204-205 Том 1).

Згідно програми навчання механізаторів роботі на продукції Gaspardo марка Metro 16 (зав.№139670334), до якої належить вакуумна сівалка точного висіву Metro MTR-С 16F70, з відповідачем по справі ОСОБА_2 було проведено навчання в повному обсязі 17.03.2016 року. Програма навчання включала, крім інших, питання правил експлуатації, транспортування та особливості агрегата (а.с.227 Том 1).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що в дійсності навчання він не проходив. Одночасно з цим підтвердив отримання документу про проходження такого навчання та досвід роботи із сільськогосподарською технікою близько 30-ти років.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 мав виконувати на полях протягом своєї зміни сільськогосподарські роботи - посів соняшника.

З огляду на викладене, зазначені відповідачем обставини, за умови виконання ним посіву соняшника на полі, розташованому зовсім в іншому місці, а не поряд із пошкодженим трактором, жодним чином не могли призвести чи вплинути на порушення звичних умов праці під час виконання ним сільськогосподарських робіт.

Також суд враховує і ту обставину, що відповідачу ОСОБА_2 до початку руху на тракторну бригаду було відомо про пошкодження іншого трактора, керування яким здійснював тракторист ОСОБА_3, що було підтверджено під час судового засідання свідком ОСОБА_11 та безпосередньо самим відповідачем, який суду пояснив, що йому особисто на мобільний телефон зателефонував тракторист ОСОБА_3 та повідомив про те, що сталося.

При цьому суд приймає до уваги також і те, що, згідно пояснень самого відповідача ОСОБА_2, він під час керування трактором «Кейс-340» побачив інший пошкоджений трактор приблизно за 10 м. до нього і відповідно міг (мав можливість) уникнути зіткнення з ним.

Крім того, про достатню видимість пошкодженого трактора було зазначено також і свідком ОСОБА_9, який суду показав, що під час повернення з поля, рухаючись на автомобілі позаду трактора під керуванням відповідача ОСОБА_2, він побачив його за 15-20 м., та свідком ОСОБА_8, який також підтвердив достатню видимість пошкодженого трактора та наявність можливості об"їхати його зі сторони поля.

Наявності інших перешкод на шляху слідування відповідача чи об"єктивних факторів, які б могли вплинути на його дії, судом при дослідженні доказів не встановлено, а відповідачем та його представниками не доведено.

Вирішуючи питання про відповідність зазначеної позивачем суми заподіяної підприємству матеріальної шкоди вимогам нормативно-правових актів, що регулюють питання визначення її розміру, суд виходить з наступного.

За змістом п.4 ч.1 ст.134 КЗпП України, яка передбачає випадки повної матеріальної відповідальності, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розміру шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.

Згідно п.4 Постанови за правилами ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов’язків, грошові виплати. Згідно зі ст.130 КЗпП України не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов’язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов’язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року №12 «Про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю» (далі - Постанова від 11.12.2015 року №12) до категорії прямої дійсної шкоди належить, зокрема, пошкодження матеріальних цінностей (сума прямої дійсної шкоди при цьому дорівнює сумі, на яку знизилася вартість матеріальних цінностей, або сумі витрат на відновлення відповідних об’єктів).

За змістом п.13 Постанови від 11.12.2015 року №12 розмір шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд визначає відповідно до статті 135-3 КЗпП, Закону № 217/95-ВР і Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Обчислення розміру завданої шкоди полягає у вирахуванні фактичних втрат, які стали наслідком неправомірного діяння працівника. Для цього необхідно визначити вартість втраченого чи пошкодженого майна, суму видатків, необхідну для відновлення його попереднього стану. Також потрібно враховувати, що природний знос майна є закономірним результатом використання його за призначенням та не є наслідком неправомірних дій працівника, а тому повинен бути врахований при визначенні вартості пошкодженого чи знищеного майна.

Відповідно до ч.1 ст.135-3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Відповідно до п.п.2, 10 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №116 (із наступними змінами), розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.

Згідно п.1.2 ОСОБА_7 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 року №142/5/2092 (далі - ОСОБА_7), методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту.

За змістом положень п.п.«е» п.1.4, п.1.6 ОСОБА_7, остання застосовується з метою визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ (колісного транспортного засобу). Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Згідно п.2.3 ОСОБА_7 вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Відповідно до п.п.7.36, 7.38 ОСОБА_7 ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон"юктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ визначається з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, крім іншого, 7 років - для інших легкових КТЗ, 4 роки - для інших вантажних КТЗ.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2, належній позивачу на праві власності сівалці точного висіву METRO MTR C16F70 були заподіяні пошкодження, одні з яких: бункера пластмас спеціальні - 4 шт.; колесо прикатки 2х13 – 5 шт. та різні кріплення - частково підлягають ремонту, а інші: бак для насіння 60 л. (каталожний №15226240G) - 5 шт.; колесо прикатки (каталожний №06120408 F) 2х13 - 4 шт.; рама секції MTR (каталожний №5220012 GA) - 9 шт., кронштейни прокатки коліс передній (каталожний № 5220112 GА) - 2 шт.; нижній важіль паралелограма (каталожний №5220153 GА) - 5 шт., кронштейн кріплення колеса (каталожний №5220402 R GА ) 9 шт. - не підлягають ремонту (а.с.28 Том 1).

Дані пошкодження зазначеної вище сівалки відповідачем по справі та його представником під час судового розгляду не спростовані належними та допустимими доказами.

Судом також встановлено, що згідно рахунку - фактури №3676 від 04.05.2017 року та платіжного доручення №570 від 04.05.2017 року, позивач по справі ПСП «Деметра» придбав у постачальника ТОВ «Агроресурс-С» запасні частини до сільськогосподарської техніки, а саме: 15226240G бак насінневий 60 л. - 5 шт. вартістю 21 351, 25 грн.; 06120408 F прикочуюче колесо 2х13 - 4 шт. вартістю 9025,00 грн.; 5220012 GA раму секції MTR - 9 шт. вартістю 177423,76 грн.; 5220112 GA кронштейн передній - 2 шт. вартістю 5989,94 грн.; 5220153 GA нижню рамку паралелограма - 5 шт. вартістю 20282,34 грн.; 5220401R GA кронштейн кріплення колеса - 9 шт. вартістю 44 355,77 грн., а всього загальною вартістю 278 428,06 грн., що з урахуванням суми ПДВ - 55 685,61 грн. складає 334 113, 67 грн., які позивачем були перераховані на рахунок ТОВ «Агроресурс-С» 04.05.2017 року (а.с.39-40 Том 1).

Таким чином, позивачем по справі були придбані лише ті деталі (складники) вакуумної сівалки точного висіву, які внаслідок завданих пошкоджень не могли бути відремонтовані.

Відповідно до наряду-завдання на виконання ремонтних робіт №1 на 10 травня 2017 року були виконані роботи по ремонту техніки (сільськогосподарського обладнання), а саме: вакуумної сівалки точного висіву METRO MTR-С16F70 серійний №139670334 шляхом заміни: 15226240G бака насіннєвого в кількості 5 шт., 06120408 F прикочуючого колеса 2х13 в кількості 4 шт., 5220012 GA рами секції MTR в кількості 9 шт., 5220112 GA кронштейну переднього в кількості 2 шт., 5220153 GA нижньої рамки паралелограму в кількості 5 шт. та 5220401R GA кронштейну кріплення колеса - в кількості 9 шт.. Вказані роботи здав виконавець ОСОБА_6 (а.с.45 Том 1).

З огляду на викладені вище правові норми та встановлені обставини справи, в тому числі визначений позивачем розмір шкоди, завданої діями відповідача ОСОБА_2, суд приходить до висновку про те, що позивачу по справі ПСП «Деметра» була заподіяна пряма дійсна шкода, яка дорівнює сумі фактичних витрат позивача на придбання нових складових вакуумної сівалки точного висіву METRO MTR-С16F70, необхідних для проведення її відновлювального ремонту методом заміни складових частин, без урахування самої вартості робіт з її відновлення, що становить суму 334 113, 67 грн..

При цьому, визначаючи такий розмір прямої дійсної шкоди, заподіяної відповідачем по справі, суд враховує сплачений позивачем у складі ціни придбаних запасних частин до вакуумної сівалки точного висіву METRO MTR-С16F70, податок на додану вартість, у сумі 55685, 61 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до податкової накладної за №95, складеної 04.05.2017 року постачальник (продавець) ТОВ «Агроресурс-С» здійснив постачання товару (послуги) отримувачу (покупцю) ПСП «Деметра» (а.с.32 Том 2).

При цьому в Розділі А податкової накладної зазначені: обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20) - 278 428,06 грн.; загальна сума податку на додану вартість, у тому числі за основною ставкою, - 55685, 61 грн.; загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість, - 334113,67 грн..

На підтвердження зазначених сум коштів, що підлягають оплаті отримувачем (покупцем) ПСП «Деметра» в Розділі Б вказаної податкової накладної згідно номенклатури товарів (послуг продавця) зазначені:

1) 15226240 G Бак насінневий 60 LITRI, код товару згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_2, одиниця виміру – шт., кількість (об’єм, обсяг) – 5, ціна постачання одиниці товару/послуги (без урахування податку на додану вартість) – 4270, 25, код ставки – 20, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість – 21351, 25;

2) 06120408 F Прикочуюче колесо 2х13, код товару згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_3, одиниця виміру – шт., кількість (об’єм, обсяг) – 4, ціна постачання одиниці товару/послуги (без урахування податку на додану вартість) – 2256,25, код ставки – 20, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість – 9025,00;

3) 5220012 GA рама секції MTR, код товару згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_4, одиниця виміру – шт., кількість (об’єм, обсяг) – 9, ціна постачання одиниці товару/послуги (без урахування податку на додану вартість) – 19 713,75, код ставки – 20, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість – 177423,76;

4) 5220112 GA Кронштейн передній, код товару згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_4, одиниця виміру – шт., кількість (об’єм, обсяг) – 2, ціна постачання одиниці товару/послуги (без урахування податку на додану вартість) – 2994,97, код ставки – 20, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість – 5989,94;

5) 5220153 GA нижня рамка паралелограма, код товару згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_3, одиниця виміру – шт., кількість (об’єм, обсяг) – 5, ціна постачання одиниці товару/послуги (без урахування податку на додану вартість) – 4056,47, код ставки – 20, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість – 20282,34;

6) 5220401 RGA Кронштейн кріплення колеса, код товару згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_4, одиниця виміру – шт., кількість (об’єм, обсяг) – 9, ціна постачання одиниці товару/послуги (без урахування податку на додану вартість) – 4928,42, код ставки – 20, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість – 44355,77.

Таким чином, вказаною податковою накладною підтверджується постачання (продаж) ТОВ «Агроресурс-С» позивачу по справі ПСП «Деметра» товарів на загальну суму 334113, 67 грн., з яких вартість деталей, необхідних для ремонту сівалки, складає 278428, 06 грн., а сума податку на додану вартість - 55 685, 61 грн. (20 % від 278428,06 грн.)

Зі змісту вказаної податкової накладної вбачається, що суми податку на додану вартість нараховані (сплачені) у зв"язку з постачанням товарів (послуг), зазначених у цій накладній, та відповідають сумі податкових зобов"язань продавця, а у примітці зазначено, що у випадку постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка «Х» (а.с.32 зворот Том 2).

З огляду на викладене, судом встановлено, що всі придбані позивачем деталі мають ознаку імпортованого товару «Х» (а.с.33 Том 2).

Відповідно до квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, отриманих з автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України (версія 2.2.12.12), податкова накладна №95 від 04.05.2017 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.05.2017 року за № НОМЕР_5. Загальна сума з податком на додану вартість, заявлена в документі, складає 334113,67 грн. (а.с.34 Том 2).

Також при вирішенні питання про розмір шкоди, заподіяної позивачу внаслідок дій відповідача ОСОБА_2, суд критично оцінює пояснення останнього та його представника про те, що: 1) ремонтні роботи вакуумної сівалки точного висіву METRO MTR-С16F70 були проведені за рахунок не нових деталей, придбаних для цієї мети, а тих, що вже були у використанні та отримані позивачем внаслідок розбору іншої пошкодженої сівалки; 2) позивачем були придбані деталі, які взагалі не були використані при відновленні вказаної сівалки, але їх вартість була включена до розміру шкоди, визначеної позивачем, у зв’язку з чим розмір шкоди має бути зменшений, та приходить до висновку про їх безпідставність, оскільки вони не підтверджені жодним належним доказом та спростовуються дослідженими судом під час судового розгляду письмовими доказами, зокрема, зазначеними вище: актом обстеження вакуумної сівалки точного висіву METRO MTR-С16F70, в якому наведений характер пошкоджень та перелік деталей, які не підлягають ремонту (а.с.13 Том 1 ); даними, що містяться у висновку оцінювача про вузли і деталі вакуумної сівалки, які не підлягають та частково підлягають відновленню (а.с.28 Том 1); рахунком-фактурою №3676 від 04.05.2017 року, платіжним дорученням №570 від 04.05.2017 року та видатковою накладною №/05/00180 від 05.05.2017 року, відповідно до яких позивачем були придбані, оплачені та отримані лише ті деталі, які зазначені в акті обстеження та висновку оцінювача (а.с.39-41 Том 1); нарядом-завданням на виконання ремонтних робіт №1 на 10 травня 2017 року вакуумної сівалки точного висіву METRO MTR-С16F70 серійний №139670334, в якому зазначені найменування і кількість деталей, що були використані при її ремонті, та які повністю відповідають тим, що наведені у вказаних вище документах (а.с.45 Том 1); відповіддю ТОВ «Агроресурс-С», як постачальника товару (деталей), на звернення позивача про те, що вказане підприємство веде торгівельну діяльність тільки з новим товаром (а.с.87 Том 1).

При цьому суд також приймає до уваги покази свідків, допитаних в судовому засіданні:

- бригадира ПСП «Деметра» ОСОБА_10, який суду показав, що запасні частини, які використовувались для ремонту пошкодженої сівалки були повністю новими, зокрема, за фарбуванням. До такого висновку він дійшов, виходячи з власного досвіду роботи на підприємстві близько 17 років, а тому може розрізнити нову деталь від тієї, яка була у використанні. Деталі не були упаковані в коробки, знаходились насипом на машині, оскільки такі деталі в коробках не возять. Деталі привіз ОСОБА_11, а він лише видавав їх зі складу. Документація по запасних частинах знаходиться в конторі. Привезені були саме ті деталі сівалки, які зазнали пошкодження та не могли бути відремонтовані, серед яких може назвати: 5 баків висівних для насіння, 4 колеса прикатуючих, корпуса прикатуючі коліс, стойки задня та передня. При цьому висівний апарат, який був також пошкоджений, відремонтували власними силами. Вузли та агрегати, які не підлягають ремонту, знаходяться у складі - баки насінні, прикатуючі колеса та корпуса, стойки передні та задні;

- заступника директора ПСП «Деметра» ОСОБА_11, який суду показав, що запасні частини, які використовувались для ремонту пошкодженої сівалки він привозив особисто і вони були повністю новими. Забирав запасні частини відповідно до накладної з бази запчастин «Агроресурсу» в м.Кіровоград, в якого раніше була придбана і сама сівалка. Запчастини не були запаковані, оскільки були об’ємні, тому частину з них поклали в кузов, а іншу частину до кабіни машини. Серед придбаних деталей були: секція сівалки, пластмасові банки, прикатуючі колеса, кронштейни. При цьому були куплені лише ті деталі, які не підлягали ремонту у зв’язку зі специфікою останніх, що було встановлено в присутності експерта та самого ОСОБА_2. Також показав, що були розірвані 5 висівних апарати, які підприємство відремонтувало самостійно;

- тракториста ПСП «Деметра» ОСОБА_7, який суду показав, що приймав участь у ремонті сівалки точного висіву. Запасні частини видавав бригадир. Ставили колеса прикатуючі, банки, секції. Запасні частини не були запаковані, але пофарбування було як нове;

- різноробочого ПСП «Деметра» ОСОБА_14, який суду показав, що приймав участь у ремонті сівалки. Точно не пам’ятає, але замінювали кардан, пару банок. Деталі не були в коробках чи пакетах. Не може сказати чи були вони нові, оскільки не є спеціалістом з цього питання.

Щодо показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 з приводу проведеного ним разом з іншими працівниками ремонту пошкодженої сівалки, суд приймає їх до уваги в тій частині, в якій вони узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами в їх сукупності, а саме: що новими були п’ять висівних пластмасових банок та прикатуючі колеса, кількість яких він не пам’ятає, оскільки ремонт проводився кількома працівниками, кожен з яких замінював певні деталі; під час ремонту замінювали дев’ять секцій (рамок) МТР та два кронштейни сівалки справа та зліва, які на зовнішній вигляд були як нові, але не запаковані; 3 кронштейни кріплення колеса, які він особисто поміняв.

Що стосується показань свідка ОСОБА_6 в частині того, що під час ремонту на одній секції сівалки були дрібні деталі, а на іншій - ні, а також того, що заступник директора ОСОБА_11 говорив, що в якомусь господарстві поламалась сівалка і частину деталей з неї взяли для ремонту їхньої сівалки, суд оцінює їх критично, оскільки самим свідком в судовому засіданні зазначено про те, що він не може сказати чи були деталі новими, оскільки не є експертом, але разом з тим зазначає про те, що частина деталей точно була нова; згідно письмових доказів деталі, необхідні для ремонту сівалки були придбані у постачальника, в якого раніше була куплена і сама сівалка; даний свідок являється сином відповідача по справі і повідомлені ним обставини співпадають лише з поясненнями останнього, натомість інші працівники, які приймали участь у відновлювальному ремонті сівалки про такі обставини суду не показали; свідком не було зазначено, які саме деталі з іншої сівалки, з якого підприємства, коли та ким саме доставлені для проведення ремонтних робіт пошкодженої сівалки в ПСП «Деметра».

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на невідповідність звіту (висновку) про вартість шкоди, складеного 04.05.2017 року ФОП ОСОБА_16 вимогам нормативно-правових актів законодавства України, зокрема, не внесення вказаного звіту до Єдиної бази звітів про оцінку майна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закону) оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст.9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання.

Відповідно до ст.4 Закону практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб’єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до ст.5 цього Закону.

За змістом ст.ст.5, 6 Закону суб’єктами оціночної діяльності є, крім інших, суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону. Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

З урахуванням викладеного, судом по справі встановлено, що звіт (висновок) про вартість відновлення сівалки точного висіву METRO MTR-C16F70, складеного 04.05.2017 року, відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки був виконаний оцінювачем ОСОБА_16, який є фізичною-особою підприємцем, отримав 22.03.2001 року кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та сертифікат №16506/14 від 30.05.2014 року суб’єкта оціночної діяльності за напрямом оцінки майна «Оцінка об’єктів в матеріальній формі» та спеціалізацією в межах напрямку «Оцінка дорожніх транспортних засобів», а також свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №1610 від 22.09.2004 року, видані Фондом державного майна України (а.с.23, 38 Том 1, 134, 135 Том 2).

Крім того, відповідно до положень ст.7 Закону проведення оцінки майна є обов’язковим у випадках, крім інших, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Проведення незалежної оцінки майна є обов’язковим, зокрема, у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Відповідно до ст.12 Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що наданий позивачем по справі звіт (висновок) оцінювача, складений 04.05.2017 року відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки був складений для визначення розміру збитків, завданих позивачу внаслідок пошкодження майна - сівалки точного висіву METRO MTR C16F70 із визначенням вартості її відновлення на дату огляду та оцінки; вказаний звіт містить розділи: завдання на проведення оцінки; список використаної літератури та нормативних документів; дослідження; принципи оцінки, використані при визначенні вартості транспортного засобу; посилання на сайти; зроблені припущення та обмежуючі умови; звіт підписаний та скріплений печаткою суб’єкта оціночної діяльності.

Також суд звертає увагу, що відповідачем по справі та його представниками не доведено наявності передбачених ст.8 Закону обмежень щодо проведення оцінки майна, внаслідок яких результати такої оцінки майна визнаються недійсними та підлягають обов’язковому скасуванню і відповідно до ст.13 Закону ними не ставилась вимога про рецензування звіту про оцінку майна як особами, які мають заінтересованість у неупередженому критичному її розгляді. При цьому, стверджуючи про невідповідність звіту (висновку) оцінювача ОСОБА_16 вимогам законодавства України, представником відповідача ОСОБА_3 не зазначено: в чому саме полягає така невідповідність, зокрема, який розділ висновку (його частина, абзац, речення) не відповідають вимогам нормативно-правових актів та яким саме.

Також суд не приймає до уваги твердження представника відповідача ОСОБА_4 про неналежність, як письмового доказу, звіту оцінювача, наданого позивачем, оскільки останній не внесений до Єдиної бази звітів оцінки, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.2 Розділу І «Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», затвердженого наказом Фонду Державного майна України від 10.06.2013 року №795, який діяв на час складення звіту про оцінку майна, цей Порядок поширюється на суб'єктів оціночної діяльності, які мають чинний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за спеціалізацією 1.8 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" у межах напряму 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" (далі - спеціалізація 1.8), та/або спеціалізацією 2.3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" у межах напряму 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності" (далі - спеціалізація 2.3), та/або за напрямом 3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - напрям 3).

Як вбачається з наявного в матеріалах цивільної справи сертифікату оцінювача ОСОБА_16, останній на дату складання звіту був суб"єктом оціночної діяльності за спеціалізацією в межах напрямів оцінки: 1.1. Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них; 1.2.Оцінка машин і обладнання; 1.3. Оцінка колісних транспортних засобів; 1.4. Оцінка літальних апаратів; 1.5.Оцінка судноплавних засобів; 1.7. Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність; 2.1. Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об"єкти інтелектуальної власності); 2.2. Оцінка прав на об"єкти інтелектуальної власності (а.с.38 Том 1, а.с.134 Том 2).

Таким чином, суб"єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_16 на дату складення звіту (висновку) про вартість збитків, заподіяних вакуумній сівалці точного висіву METRO MTR-C16F70, не належав до суб'єктів оціночної діяльності, на яких поширювалась дія зазначеного Порядку, а тому посилання представника відповідача на необхідність внесення вказаного звіту про оцінку майна до Єдиної бази даних про оцінку майна є безпідставним та таким, що не грунтується на нормах діючого на той час законодавства.

Також суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи, на виконання вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України, враховуючи заперечення відповідача та його представника щодо належності, як письмового доказу, зазначеного вище звіту та їх відмови від подальшого виклику в судове засідання для допиту оцінювача ОСОБА_16, судом було роз’яснено їх право, у разі незгоди з наявним у матеріалах справи звітом про вартість відновлення пошкодженої сівалки точного висіву METRO MTR-C16F70, подати клопотання про призначення у справі судової експертизи для визначення розміру заподіяних позивачу збитків та вирішення інших питань, що потребують спеціальних знань. При цьому як представником позивача, так і допитаними в судовому засіданні свідками, було підтверджено, що деталі вакуумної сівалки, які не підлягали ремонту, на даний час не знищені, а зберігаються на складі підприємства. Разом з тим, відповідачем та його представником таке клопотання суду не подавалось (а.с.32 Том 3).

Твердження представника відповідача про те, що звіт суб"єкта оціночної діяльності ОСОБА_16 не є належним доказом, оскільки в основу проведеної ним оцінки покладений акт обстеження, складений 02.05.2017 року працівниками ПСП «Деметра», які не мають спеціального досвіду та освіти проводити оцінку пошкоджень, не приймається судом до уваги як таке, що носить характер припущення та спростовується як змістом самого висновку оцінювача, складеного у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», так і відсутністю будь-яких клопотань відповідача і його представника щодо проведення рецензування даного звіту чи призначення експертизи із зазначенням конкретних положень закону, які не були дотримані суб"єктом оціночної діяльності при його складенні.

За встановлених обставин, належність та допустимість вказаного звіту оцінювача, складеного 04.05.2017 року, як письмового доказу, відповідачем та його представником не спростовані і з цього приводу ними не надано суду будь-якого іншого розрахунку чи звіту (висновку) про вартість заподіяних позивачу збитків.

При цьому суд також звертає увагу, що складений оцінювачем ОСОБА_16 висновок про вартість відновлення сівалки точного висіву від 04.05.2017 року містить обмеження якості проведеної оцінки, вказуючи, що: реальна ціна відновлення об’єкта може бути як вища, так і нижча, визначеної цифри, і це залежить від багатьох факторів (наприклад, курс валют, митні правила, наявність запасних частин і цінова політика постачальників, проведення робіт власними силами і т.д.).

З огляду на викладене, враховуючи те, що вартість відновлення сівалки точного висіву METRO MTR-C16F70 була визначена оцінювачем в розмірі 373550,00 грн. з урахуванням вартості відновлювальних робіт та запасних частин з ПДВ, а вартість придбаних позивачем ПСП «Деметра» у постачальника ТОВ «Агроресурс-С» запасних частин до вказаної сівалки становила в розмірі 334113,67 грн., що відповідає застереженню оцінювача про можливість нижчої ціни відновлення об’єкта, і розмір прямої дійсної шкоди визначений ПСП «Деметра» саме від загальної вартості придбаних запасних частин до сівалки точного висіву METRO MTR-C16F70, без включення вартості відновлювальних робіт, зазначених у висновку оцінювача, суд приходить до висновку про те, що наявний в матеріалах цивільної справи звіт (висновок) оцінювача ОСОБА_16, складений 04.05.2017 року, є допустимим та належним письмовим доказом.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, приймаючи до уваги досліджені судом письмові докази та показання свідків щодо: заподіяних вакуумній сівалці пошкоджень, придбаних деталей, необхідних для її відновлювального ремонту та його проведення, суд приходить до висновку про належність та допустимість, як письмового доказу, складеного 02.05.2017 року акту обстеження вакуумної сівалки точного висіву METRO MTR-C16F70, оскільки за своїм змістом він не суперечить іншим зібраним по справі доказам та перебуває з ними у достатньому і взаємному зв"язку.

Щодо тверджень представника відповідача ОСОБА_3 про необхідність врахування вартості пошкоджених вузлів та агрегатів, які залишив за собою позивач, та вартість яких має бути відрахована від позовних вимог (а.с.90 Том 1), суд приходить до висновку про їх безпідставність, оскільки п.7.38 вказаної ОСОБА_7 передбачає коефіцієнт фізичного зносу, що дорівнює нулю, для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, крім іншого, 7 років – для інших легкових КТЗ, 4 роки – для інших вантажних КТЗ за умови природного їх зносу в процесі експлуатації і не може застосовуватись до вакуумної сівалки точного висіву, 2013 року випуску, як єдиного складного механізму, фізичний знос якої обумовлений не природним зносом, а пошкодженнями, що призвели до неможливості її використання за функціональним призначенням в цілому, а не окремих частин (деталей). Що стосується вартості пошкоджених складових вакуумної сівалки точного висіву METRO MTR-С16F70, то позивач взагалі не включав їх вартості до розміру заподіяної шкоди, а позовні вимоги стосуються виключно відшкодування вартості знищених, а не пошкоджених складових сівалки.

Згідно з частиною другою статті 135-3 КЗпП у разі розкрадання, недостачі, умисного знищення чи умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

Разом з тим, оскільки позивач розпоряджається наданими йому процесуальними правами на власний розсуд, і під час розгляду справи після роз’яснення судом зазначеної вище правової норми представник ПСП «Деметра» наполягала саме на вказаній в позовній заяві сумі майнової шкоди - 334113 грн. 67 коп., що підлягає відшкодуванню відповідачем по справі ОСОБА_2, суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог.

При вирішенні питання про перебування відповідача по справі ОСОБА_2 в нетверезому стані при виконанні своїх трудових обов’язків, зокрема, під час заподіння шкоди майну підприємства, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.10 Постанови при розгляді справ за позовами про покладення повної матеріальної відповідальності за п.4 ст.134 КЗпП України за шкоду, заподіяну працівником, який знаходився в нетверезому стані, судам необхідно врахувати, що нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.

З урахуванням викладеного, відповідно до положень ч.2 ст.76 ЦПК України судом з метою встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи, були заслухані пояснення та показання відповідача ОСОБА_2, показання свідків та досліджені відповідні письмові докази.

Так, в судовому засіданні 06.02.2018 року по розгляду справи відповідач по справі ОСОБА_2 суду показав, що дійсно на момент виявлення його бригадиром ОСОБА_10 та заступником директора ОСОБА_11 в лісопосадці він знаходився в нетверезому стані, оскільки вживав спиртний напій - горілку. Разом з тим, зазначив, що під час керування трактором він був тверезий і лише після того, як ним внаслідок невдалого об’їзду іншого трактора були пошкоджені спочатку 8 секцій сівалки, а далі, внаслідок перебування в знервованому стані, ще одна секція сівалки об дикорослі дерева, що росли біля дороги, він зупинив трактор, щоб подивитися, що накоїв. Лише після цього він випив пів бутилки горілки. Через деякий час до його місця перебування під’їхали ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Останній привіз його на тракторну бригаду, де він пробув до 12 години дня, після чого пішов додому. На наступний день 03.05.2017 року він був присутній на роботі та допомагав розбирати сівалку. З приводу написаного ним пояснення про вживання спиртного під час роботи і лише після цього пошкодження сівалки, пояснив, що так йому сказав зробити директор ОСОБА_12 і оскільки він був в шоковому стані, то так і написав. В подальшому він звертався з відповідною заявою до прокуратури, однак не знає результатів її розгляду. Суду також пояснив, що йому ніхто не пропонував проходити медичне освідування і він не відмовлявся від його проходження.

Таким чином, особисто відповідачем ОСОБА_2 визнається факт перебування його в нетверезому стані 02.05.2017 року.

Крім визнання відповідачем факту перебування його в стані алкогольного сп’яніння, даний факт підтверджується також показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_10 суду показав, що працює на посаді бригадира тракторної бригади в ПСП «Деметра». 02 травня 2017 року близько 06 год. 20 хв. ранку він з ОСОБА_11 приїхав на поле біля с.Орлова Балка, де мав працювати ОСОБА_2 - сіяти соняшник, але його там не було. Певна частина роботи була виконана, але вже було видно нерівний слід на полі від сівалки. ОСОБА_11 зателефонував до ОСОБА_2 і останній повідомив, що обірвало вал відбору потужностей (кардан) і він їде на тракторну бригаду. Після цього в його пошуках вони поїхали по дорозі, де зазвичай проїжджає сільськогосподарська техніка, але відповідача не знайшли. Повертаючись назад, побачили біля посадки трактор «Кейс-340» та пошкоджену сівалку з 9 погнутими секціями. Сам ОСОБА_2 сидів на дереві в посадці з мотузкою в руках. На запитання «Що ти наробив?» відповів, що розбереться сам та розрахується землею. При цьому ОСОБА_2 перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння, оскільки розбірливо говорити не міг, від нього було чути різкий запах спиртного, йдучи до машини, хитався. За своїм станом відповідач не міг транспортувати самостійно трактор до тракторної бригади. Нічого не говорив з приводу поганого самопочуття та необхідності надання йому медичної допомоги. В подальшому ОСОБА_11 посадив ОСОБА_2 до машини та поїхав з ним на тракторну бригаду, а він залишився біля трактора з сівалкою. Акт про те, що ОСОБА_2 перебував у нетверезому стані він підписав особисто, оскільки безпосередньо бачив його стан, на дати та інші відомості в акті не звернув уваги. Доповідну на ім"я директора від 02.05.2017 року по факту пошкодження сівалки та перебування відповідача ОСОБА_2 в стані алкогольного сп"яніння писав особисто.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що працює на посаді заступника директора ПСП «Деметра». 01 травня 2017 року близько 23 год. 38 хв. до нього зателефонував тракторист ОСОБА_10 та повідомив, що переламав трактор «Кейс-310». Приїхавши до місця знаходження цього трактора на узбіччі дороги близько 23 год. 45 хв., він побачив, що тракторист був у нетверезому стані. Після цього, з метою перевірки інших трактористів, близько 00 год. 15 хв. він приїхав на поле, де працював ОСОБА_2. Останній вийшов з трактора та підійшов до нього разом із сівальщиком ОСОБА_9. Він пояснив ситуацію з іншим трактористом та бачив, що вони тверезі, оскільки адекватно розмовляли, запаху алкоголю не було. Зранку близько 05 год. 30 хв. він разом з бригадиром ОСОБА_10 поїхали до трактора «Кейс-310» (культиватора), який залишився біля дороги. Побачили на культиваторі розсипаний посівочний матеріал - насіння та те, що не має двох «лап». Після цього поїхали на поле, де працював ОСОБА_2, але його там не було. Він зателефонував до ОСОБА_2 і останній нерозбірливою мовою повідомив, що поламався кардан і він їде на тракторну бригаду. Виїхавши з с.Орлова Балка біля посадки побачили трактор, а сам ОСОБА_2 був на деревині з прив’язаною мотузкою. Показав, що ОСОБА_2 був в нетверезому стані, про що свідчив червоний колір його обличчя, характерний запах від останнього - перегар, він не міг розбірливо говорити. Це не був запах від ліків. При цьому ОСОБА_2 не скаржився, що йому було погано і не прохав викликати швидку допомогу. Зазначив, що знає відповідача на протязі багатьох років і бачив його, як тверезим, так і після вживання спиртного, а тому може визначити: вживав відповідач чи ні алкогольні напої. В подальшому він посадив відповідача до машини та привіз до тракторної бригади, а бригадир залишився біля сівалки. На медичне освідування ОСОБА_2 не відвозили, на наступний день він сам прийшов і написав пояснюючу, в якій визнав, що був у нетверезому стані. Говорив, що сам все владнає. Акт про те, що ОСОБА_2 перебував у нетверезому стані був складений не відразу, після того, як виявили відповідача, а пізніше 02 травня 2017 року, і він підписав його особисто. Суду показав, що запис про те, що відповідач відмовився від проходження медичного огляду був включений до акта тому, що на час його складання відповідач вже пішов додому, а тому у випадку медичного освідування, останній міг сказати, що вживав спиртне вже будучи вдома. Доповідна на ім"я директора від 02.05.2017 року по факту пошкодження сівалки та перебування відповідача ОСОБА_2 в стані алкогольного сп"яніння була написана ним особисто. Після цієї події ОСОБА_2 лише приймав участь у ремонті сівалки, але до роботи на сівалці його не допускали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що працює на посаді директора ПСП «Деметра». 02.05.2017 року близько 09 год.00 хв., вже після того, як пошкоджена сівалка була доставлена на тракторну бригаду, він особисто бачив відповідача ОСОБА_2, який мав явні ознаки алкогольного сп"яніння - характерний запах, не міг відповісти на поставлені запитання, а лише щось бурмотів, був в неадекватному стані. Суду також показав, що огляд на стан сп"яніння відповідача не проводився і поліція за фактом пошкодження сівалки ним не викликалась, оскільки він просто пожалів відповідача, який є хорошим спеціалістом з великим досвідом роботи, а у випадку виклику поліції його позбавили б водійських прав, що призвело б до втрати ним роботи. Відповідач не говорив про те, щоб його везли на медичне освідування.

Разом з тим, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_15 про перебування відповідача по справі ОСОБА_2 в нетверезому стані, оскільки сам свідок, вказує про те, що зранку, прийшовши на роботу, вона лише привіталась до нього і за відповіддю останнього їй здалось, що він перебуває в нетверезому стані. При цьому свідок до відповідача не підходила, в подальшому з ним особисто не спілкувалась, інших ознак сп’яніння не помітила.

Крім показань свідків, перебування відповідача ОСОБА_2 в нетверезому стані підтверджується також наявними в матеріалами справи письмовими доказами: доповідною, написаною 02.05.2017 року заступником директора ПСП «Деметра» ОСОБА_11 та доповідною, написаною 02.05.2017 року бригадиром тракторної бригади ПСП «Деметра» ОСОБА_10 про обставини виявлення ними пошкодженої сівалки та перебування відповідача ОСОБА_2 в стані алкогольного сп"яніння.

З приводу твердження представника відповідача про те, що акт від 02.05.2017 року про знаходження відповідача ОСОБА_2 у нетверезому стані під час роботи не може бути доказом на підтвердження перебування відповідача в стані алкогольного сп"яніння, оскільки в акті: зазначено дату - 01 травня, коли, як встановлено під час судового розгляду, відповідач був тверезий; міститься посилання на письмове пояснення відповідача, яке було написане останнім лише 03.05.2017 року, та вказано про відмову відповідача від проходження медичного обстеження щодо встановлення факту знаходження в нетверезому стані, суд приходить до висновку про можливість врахування наданого позивачем доказу, як належного та достовірного, щодо встановлення факту перебування відповідача ОСОБА_2 в нетверезому стані 02.05.2018 року, як такого, що не суперечить в цій частині іншим дослідженим судом доказам в їх сукупності. При цьому суд зазначає, що: вказаний акт від 02.05.2017 року був складений тими працівниками, які безпосередньо виявили відповідача В.В. та спостерігали його поведінку і стан; робоча зміна відповідача ОСОБА_2 на підприємстві у зв"язку з посівними роботами, що було підтверджено як письмовими доказами по справі, так і показаннями допитаних судом свідків, розпочалась з 19.00 год. 01 травня 2017 року і мала закінчуватись вже 02 травня 2017 року, тому зазначення в акті 01-02 травня 2017 року слід розуміти як вказівку на тривалість зміни протягом якої відповідач мав виконувати свої посадові обов"язки; не підтверджена іншими засобами доказування відмова відповідача від проходження медичного освідування не може впливати на недійсність акту в цілому, оскільки вживання спиртного напою було підтверджено особисто відповідачем під час давання ним показань в судовому засіданні. Також суд звертає увагу на те, що відповідачем ОСОБА_2, з урахуванням його останньої позиції, не заперечується факт перебування його в нетверезому стані, а заперечується саме час вживання спиртного - не до пошкодження сівалки, а після цього, тому твердження представника про недоведеність факту перебування відповідача в стані алкогольного сп"яніння лише з урахуванням не проведення його освідування та зазначення про відмову від його проходження не можуть бути підставою для визнання акту від 02.05.2017 року неналежним доказом в цілому. З наведених мотивів зазначене в акті від 02.05.2017 року посилання на письмове пояснення відповідача про вживання ним спиртних напоїв також не впливає на достовірність акту щодо підтвердження факту перебування відповідача ОСОБА_2 в нетверезому стані 02.05.2017 року, оскільки в цій частині не суперечить інших зібраним по справі доказам в їх сукупності.

Крім того, всупереч визначеному ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України процесуальному обов"язку довести ті обставини, на які представник відповідач посилається як на підставу своїх заперечень, останній доказів, які б спростовували ознаки алкогольного сп"яніння, зазначені в акті від 02.05.2017 року та підтверджували можливий хворобливий стан відповідача, до суду не надав.

Крім того, суд критично оцінює пояснення відповідача про вживання ним спиртного напою після пошкодження 9-ти секцій вакуумної сівалки точного висіву та зупинення трактора, оскільки вказана обставина, крім пояснень самого відповідача, який неодноразово під час судового розгляду змінював свою процесуальну поведінку, не підтверджена під час судового розгляду належними доказами та спростовується іншими встановленими судом фактичними обставинами, підтвердженими сукупністю доказів, що перебувають у достатньому та взаємному зв"язку між собою.

Так, відповідач ОСОБА_2 суду показав, що під час роботи мав в кабіні трактора, яким здійснював керівництво, пляшку горілки, яку особисто приніс із собою на роботу, щоб в подальшому розпити з іншими працівниками після роботи, оскільки були травневі свята. Разом з тим, про такий намір відповідача, жодному із допитаних судом свідків, які працювали з ним в зміні, не було відомо, навпаки, свідок ОСОБА_9, який перебував з відповідачем в кабіні трактора і бачив сумку останнього, навіть не знав про наявність в ній пляшки горілки.

Таким чином, відповідач по справі, приймаючи вечірню зміну о 19 год. 00 хв. 1 травня 2017 року та знаючи характер і обсяг робіт, які йому необхідно буде виконувати, свідомо приніс із собою спиртний напій - пляшку горілки, який в подальшому, протягом тривалого часу, безпосередньо знаходився поряд з ним під час керування трактором, тобто відповідач мав як намір, так і можливість вжити спиртний напій, до якого він мав вільний доступ. При цьому показання свідка ОСОБА_9 про те, що він знаходився поряд із відповідачем в кабіні трактора і той не вживав горілки, що свідчить про його тверезий стан, спростовуються його ж показаннями про те, що він залишав кабіну трактора для того, щоб засипати насінням банки сівалки, тобто не весь час перебував разом з відповідачем, а після того як відповідач ОСОБА_2 повідомив про несправність та сказав, що потрібно їхати на тракторну бригаду, він більше не перебував з ним поруч та не спілкувався, оскільки їхав в автомобілі разом з водієм ОСОБА_8 позаду трактора, яким керував ОСОБА_2 і при цьому не бачив як саме здійснює управління трактором відповідач та як було допущено пошкодження сівалки, оскільки польова дорога має багато поворотів. Крім того, висновок свідка ОСОБА_9 про те, що під час збирання деталей сівалки після пошкодження, відповідач ОСОБА_2 був тверезий, оскільки він не чув від нього запаху та останній нормально говорив, грунтується лише на нетривалому, протягом 2-3 хвилин, перебуванні свідка біля пошкодженої сівалки під час збирання її деталей з урахуванням однієї фрази відповідача «Все, заробили». При цьому інший свідок - ОСОБА_8, який безпосередньо працював з відповідачем в зміні, суду показав, що не може стверджувати про перебування відповідача в стані алкогольного сп"яніння чи в тверезому стані, оскільки під час спілкування з ним до 22 год.00 хв. 01.05.2017 року відповідач розмовляв розбірливо, однак запах перегару було чути.

При цьому суд також враховує наступні обставини, які були встановлені під час судового розгляду та не спростовані учасниками справи, а саме: відповідач раніше виконував посівні роботи на тракторі з навісним механізмом - сівалкою та має значний стаж роботи трактористом (близько 30 років); пошкоджений трактор, що знаходився на частині грунтової дороги в напрямку руху відповідача, останній побачив завчасно - за 10 метрів, що було підтверджено ним особисто в судовому засіданні, однак замість того, щоб зупинити трактор, вийти з нього та пересвідчить в безпечності об"їзду перешкоди, відповідач поїхав далі та внаслідок власних дій допустив пошкодження 8 секцій сівалки; після вказаної події відповідач не залишився на місці зіткнення з іншим трактором, не повідомив керівництво, в тому числі за допомогою мобільного зв"язку, про вказаний факт, а далі продовжив рух, чим поставив під загрозу збереження цілісності сівалки взагалі, знаючи про наявні її пошкодження, та повторно допустив пошкодження ще однієї секції сівалки. При цьому пояснення відповідача про перебування в стані хвилювання, внаслідок чого і сталося друге пошкодження сівалки, суд сприймає критично, оскільки, перебуваючи в знервованому стані, відповідач з метою запобігання можливому пошкодженню майна підприємства, що могло мати місце внаслідок його стану у разі продовження ним руху, мав залишатись на місці та вжити всіх залежних від нього засобів повідомлення, в тому числі за допомогою мобільного зв"язку, про допущене пошкодження сівалки з метою отримання допомоги. Разом з тим, відповідач не лише не повідомив бригадира чи заступника директора про допущене пошкодження, як це зазвичай практикується серед працівників підприємства при будь-яких несправностях техніки, що виникають під час сільськогосподарських робіт в полі, та було підтверджено безпосередньо як допитаними судом свідками, так і самим відповідачем ОСОБА_2 в судовому засіданні, а й в подальшому, коли до нього зателефонував свідок ОСОБА_11 та запитав про його місцезнаходження, приховав обставину пошкодження сівалки, повідомивши, що їде на тракторну бригаду.

За вказаних обставин, даючи оцінку показанням відповідача ОСОБА_2 про вживання ним спиртного напою (горілки) після другого пошкодження сівалки, з урахуванням поведінки відповідача як під час пошкодження сівалки (не повідомлення керівництву про допущене ним пошкодження 9 секцій сівалки до моменту його фактичного виявлення свідками), так і під час судового розгляду (відмова від участі у справі та надання пояснень; відмова від давання пояснень, але з участю у розгляді справи; визнання факту перебування у нетверезому стані, але вже після пошкодження 9 секцій сівалки), суд приходить до висновку про їх недостовірність та оцінює як обраний відповідачем спосіб захисту з метою уникнення матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству.

При цьому суд враховує наявне в матеріалах справи письмове пояснення відповідача, написаного ним власноручно 03 травня 2017 року, про те, що він, дослівно, «…01.05.2017 року взяв вдома бутилку водки і прийшов на зміну. Ночю сіяв соняшник. Ночю поламався кардан на сівалкі. Я випив водку, рішив їхать в бригаду. По дорозі не розрахував відстань до культиватора і вивів з строю 9 секцій. Вину свою признаю повністю…» (а.с.12 Том 1).

Достовірність вказаного письмового доказу відповідачем та його представником не спростована належними та допустимими засобами доказування.

При цьому суд звертає увагу, що вказане пояснення відповідачем було написано на наступний день після пошкодження сівалки, тобто 03.05.2017 року, а показання про вживання спиртного після пошкодження сівалки були дані відповідачем вже під час судового розгляду, зокрема, після початку допиту судом свідків, що з урахуванням поведінки самого відповідача, який спочатку відмовлявся від надання суду будь-яких пояснень, в подальшому заявив про участь в судових засіданнях, однак без надання будь-яких пояснень, і зрештою дав показання про обставини пошкодження та ремонтування сівалки, які лише частково підтверджені показаннями допитаних судом свідків, свідчить про не надання відповідачем належних та допустимих доказів на спростування власноручно написаного ним пояснення та його змісту.

Твердження відповідача та його представника про написання вказаного пояснення «під диктовку» та психологічним тиском директора ТОВ «Агрофірма «Перлина степу» та про застосування до відповідача психологічного насильства у виді погроз з метою оформлення довгострокового договору оренди належної відповідачу земельної ділянки, не було підтверджено належними, допустимими і достовірними в розумінні ст.ст.77, 78, 79 ЦПК України доказами, а також були безпосередньо спростовані в ході судового розгляду показаннями свідків.

Так, директор ПСП «Деметра» ОСОБА_12 суду показав, що пояснення про обставини пошкодження сівалки відповідач ОСОБА_2 писав власноручно на наступний день після пошкодження сівалки 03.05.2017 року, оскільки 02.05.2017 року відповідач був в нетверезому стані і не міг цього зробити. Він нічого не диктував відповідачеві та не вказував, що саме йому необхідно написати, а лише сказав, щоб той написав все як було. Він взагалі не був присутній під час написання відповідачем даного пояснення, оскільки пішов до пошкодженої сівалки. Психологічний тиск на відповідача з метою підписання ним договору оренди землі з підприємством на 40 років він не здійснював, жодних сум збитків, які відповідачу необхідно відшкодувати, також не озвучував. Точно не пам"ятає, можливо, відповідач і переписував пояснення, але лише тому, що було написано нерозбірливо з граматичними помилками. Суду також показав, що відповідач особисто говорив йому, що буде відпрацьовувати, оскільки винен в тому, що так вийшло.

Свідок ОСОБА_11, який працює заступником директора ПСП «Деметра», суду показав, що письмове пояснення відповідач ОСОБА_2 писав 03.05.2017 року. Спочатку з ним говорив директор, про що йому не відомо. Можливо, відповідач переписував своє пояснення через нерозбірливий почерк, однак про жодні примушування останнього до написання пояснення йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_10, який працює бригадиром в ПСП «Деметра» суду показав, що наступного дня після пошкодження сівалки, він особисто привіз відповідача ОСОБА_2 на роботу для написання пояснення. Відповідач особисто говорив йому, що написав все як було, про свою винуватість та запевнив, що виправиться. Після написання пояснення відповідач ОСОБА_2 пішов приймати участь в розбиранні сівалки.

Крім того, під час судового розгляду справи, після повідомлення відповідачем про його звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою про незаконні дії стосовно нього керівництва ТОВ «Агрофірма «Перлина степу», судом з"ясовувалось питання про результати такого звернення та роз"яснювалось право відповідача у разі неможливості чи існуванні перешкод в отриманні такої інформації заявити суду відповідне клопотання про її витребування. Разом з тим, жодних клопотань від відповідача та його представника до суду не надходило і в подальшому протягом всього судового розгляду ні відповідач ОСОБА_2, ні його представник, який будучи адвокатом мав передбачене Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право звернутись з відповідними запитами до правоохоронних органів, жодних доказів на підтвердження звернення відповідача із заявою про вчинення стосовно нього неправомірних дій з боку директора чи інших посадових осіб ТОВ «Агрофірма «Перлина степу» та результати її розгляду, суду не надали.

За обставин підтвердження безпосередньо самим відповідачем ОСОБА_2 в судовому засіданні факту написання ним особисто в кабінеті за відсутності свідків письмового пояснення від 03.05.2017 року та відсутності наданих відповідачем та його представниками доказів на спростовування добровільності написання відповідачем даного пояснення під впливом психологічного тиску чи внаслідок інших протиправних дій стосовно нього, суд приходить до висновку про те, що письмове пояснення відповідача від 03.05.2017 року є належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження факту перебування відповідача в стані алкогольного сп"яніння на момент заподіяння як першого, так і другого пошкодження вакуумної сівалки точного висіву METRO MTR C16F70, та перебуває в достатньому і взаємному зв"язку з іншими дослідженими судом доказами в їх сукупності.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на час пошкодження належного позивачу ПСП «Деметра» майна - вакуумної сівалки точного висіву, перебував з позивачем у трудових відносинах, що підтверджується наказами про його прийняття на роботу та звільнення; відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, з якими відповідач був ознайомлений, він зобов’язаний був дотримуватися трудової дисципліни та не вживати на робочому місці спиртних напоїв, однак порушив покладені на нього обов’язки; заподіяна відповідачем ОСОБА_2 матеріальна шкода не відноситься до нормального виробничо-господарського ризику і відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що заподіяна ним шкода мала місце під час перебування його у стані крайньої необхідності; заподіяна позивачу шкода не відноситься до не одержаного ним прибутку; судом на підставі безпосередньо досліджених доказів, наданих позивачем, в тому числі, особистого письмового пояснення відповідача, показань свідків, встановлений факт перебування відповідача ОСОБА_2 в нетверезому стані під час керування трактором із прикріпленою до нього вакуумною сівалкою під час виконання посадових обов"язків та заподіяння шкоди підприємству, що не спростовано в судовому засіданні належними та допустимими доказами як самим відповідачем, так і його представником; заподіяна відповідачем позивачу ПСП «Деметра» матеріальна шкода перевищує його середній місячний заробіток і є прямою дійсною шкодою, що підтверджується письмовими доказами по справі про отримані вакуумною сівалкою пошкодження та вартість придбаних позивачем сільськогосподарських запчастин для їх усунення, тобто понесення ПСП «Деметра» витрат на відновлення вказаної сівалки, як належного позивачу майна; законодавством, зокрема п.4 ч.1 ст.134 КЗпП України передбачений випадок матеріальної відповідальності ОСОБА_2 у більшому, ніж його середній місячний заробіток, розмірі у зв’язку із завданням ним шкоди, як працівником, що перебував у нетверезому стані.

У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі викладеного, суд вважає встановленим факт заподіяння відповідачем по справі ОСОБА_2 під час виконання ним трудових обов’язків позивачу ПСП «Деметра» прямої дійсної шкоди в розмірі 334113 грн. 67 коп., що відповідає вартості придбаних останнім сільськогосподарських запчастин для відновлення стану вакуумної сівалки, та підлягає стягненню з відповідача, який несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, завданої ним підприємству, як працівником, який перебував у нетверезому стані.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно положень ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи, що судовими витратами при розгляді позову, який судом задоволений, є сплачений позивачем ПСП «Деметра» судовий збір у розмірі 5011 грн. 71 коп. за пред’явлення до суду однієї позовної вимоги майнового характеру, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача ОСОБА_2 обов’язку відшкодувати на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5011 грн. 71 коп., що підтверджено належним письмовим доказом по справі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» на відшкодування шкоди, заподіяної підприємству працівником, грошові кошти в розмірі 334113 грн. 67 коп. (триста тридцять чотири тисячі сто тринадцять гривень шістдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» судові витрати у виді судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову до суду, в розмірі 5011 грн. 71 коп. (п’ять тисяч одинадцять гривень сімдесят одна копійка).

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_5 сільськогосподарське підприємство «Деметра», місцезнаходження: вул.Петрівського, буд.№2 с.Брусівка Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28611, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30703108.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс 28611, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне судове рішення складено 23 липня 2018 року.

Головуючий С.Ю.Атаманова