Постанова № 75448369, 19.07.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6896/18

Провадження № 3/219/2573/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

судді Павленко О.М.,

за участі секретаря Скорубо Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області адміністративний матеріал у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого двірником ТОВ «Стоф індустрій», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КпАП України,-

в с т а н о в и в:

15.06.2018 року о 20.30 годині в м. Соледар Донецької області по вул. Ломоносова водій ОСОБА_1 керував мопедом HONDA LEAD в стані алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, почервоніння очей). Огляд на стан медичного сп’яніння проводився в ЦРЛ м. Бахмут, висновок № 38 від 15.06.2018 року, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєнні правопорушення не визнав, пояснив, що 15.06.2018 року о 20.30 годині в м. Соледар Донецької області по вул. Ломоносова він керував мопедом HONDA, його зупинили працівники поліції для перевірки документів та за підозрою у керуванні мопедом у стані алкогольного сп’яніння. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп’яніння з застосування спеціального технічного засобу «DRAGGER», з результатами продуття він був не згоден, а потім його відвезли до медичного закладу ЦРЛ м. Бахмут. В лікарні у присутності лікаря йому надали продути технічний засіб «DRAGGER», він не бачив який показник був на технічному засобі, але показник був високий, потім його оглянув лікар. Пояснив, що в лютому 2018 році він знаходився на лікуванні в кардіологічному відділенні та за призначенням лікаря приймає лікарський засіб «ІЗО - МІК», зі слів знайомої медсестри він дізнався, що вказаний лікарський засіб може давати показники алкоголю. В медичному закладі не проводилося дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, при огляді правопорушник не сказав лікарю, що він приймає якісь лікарські засоби від серця. Також ОСОБА_1 зазначив, що він знаходився в тверезому стані, а алкоголь показав саме лікарський засіб, який він приймає три рази на день, після прийому «ІЗО – МІК» ротову порожнину полоскав содою, щоб не було спиртового запаху.

Між тим, факт правопорушення підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення БД № 012636 від 15.06.2018 року (а.с.2), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння від 15.06.2018 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп’яніння (а.с.3).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення правопорушника, свідка ОСОБА_2, суд приходить до наступного.

Відповідно до наказу від 9.11.2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп’яніння), та оформлення результатів такого огляду. Огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп’яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп’яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров’я). Огляд у закладах охорони здоров’я щодо виявлення стану сп’яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров’я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп’яніння в обстежуваної особи.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він працює в КЗОЗ «Бахмутська ЦРЛ» лікарем, знаходився на чергуванні, близько 20.30 години був проведений медичний огляд ОСОБА_1, огляд проводився за допомогою технічного засобу «DRAGGER» та клінічного огляду, при огляді було встановлено ПІБ обстежуваної особи – ОСОБА_1, огляд проводився 15.06.2018 року о 20.30 годині в КЗОЗ «Бахмутська ЦРЛ», за клінічними показниками та за результатами огляду ним був складений висновок - алкогольне сп’яніння.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надав виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 962/328 кардіологічного відділення КЗОЗ «Бахмутська центральна лікарня», згідно якої він дійсно знаходився на лікуванні в кардіологічному відділенні з 12.02.2018 року по 02.03.2018 року, діагноз постінфарктний атеросклеротичний кардіосклероз, після виписки лікарем були надані рекомендації щодо прийому ліків - етсет, кардіомагніл, карметадін, платогріл, ротаритміл, трізіпін, а також в виписці із медичної карти від руки був дописаний лікарський засіб аерозоль ізомік від болю в серці, але даний запис не завірений належним чином.

Виходячи з пояснень ОСОБА_1, 15.06.2018 року він знаходився в тверезому стані, а алкоголь показав саме лікарський засіб «ІЗО – МІК», який він приймає три рази на день, після прийому вказаного медичного препарату ротову порожнину він полоскав содою, щоб не було спиртового запаху.

Однак свідок ОСОБА_2 пояснив, що лікарський засіб «ІЗО-МІК», який дійсно застосовують в кардіології, не дає показників алкоголю при обстеженні, крім того, при обстеженні ОСОБА_1 він побачив, що у останнього є проблеми з роботою серця, але ОСОБА_1 не вказував, що він приймає медичні препарати від серця, які могли би показати вміст алкоголю. Дослідження біологічного середовища або крові ОСОБА_1 не проводилось, оскільки згідно п.14 розділу 3 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» обов’язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові – якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані. В цьому випадку ОСОБА_1 не перебував у несвідомому стані, та не був учасником ДТП, а тому біологічні зразки не відбиралися.

Надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення, поясненням правопорушника, свідка, суд зауважує наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов’язаного з правами та обов’язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред’явлене «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме - з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.

Разом з тим, суд вважає за необхідне констатувати, що в пояснювальній записці до проекту Закону України Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції), яким в подальшому було закріплено діючі санкції, як один із аргументів посилення відповідальності було зазначено, що міжнародний досвід забезпечення безпеки на дорогах свідчить, що одним з найпростіших способів примусити водіїв дотримуватися вимог правил дорожнього руху є розроблення системи їх ефективного покарання та посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Правопорушником ОСОБА_1 суду не надано достовірних доказів, які б спростовували обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, суду не надано достовірних доказів та не вказано про існування таких доказів, які б підтвердили його невинуватість у скоєнні правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Відповідно до ст.40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що складає 352 грн. 40 коп., а тому суд стягує на користь держави вказаний судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КпАП України.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень (платіжні реквізити для перерахування суми штрафу - отримувач коштів: Донецьке УК/Дон.Обл./21081300, ЄДРПОУ: 38033949, банк отримувача: Казначейство України, код банку МФО: 899998, рахунок для сплати: 31112149005001, ККДБ 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 коп. (платіжні реквізити для перерахування судового збору - отримувач коштів: ГУК у м. Київ/22030106, ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, р/р: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя -

ОСОБА_3