Ухвала суду № 75448111, 23.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

23 липня 2018 року м. Київ

Справа № 755/18710/17

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/6790/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Гончарука В.П., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акважитлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до п. 8, ч. 1 Розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року позов ТОВ «Акважитлосервіс» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Акважитлосервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 17 110, 25 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Акважитлосервіс» судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_2 26 червня 2018 року направила апеляційну скаргу, одночасно порушуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заявленого клопотання посилалася на те, що судом першої інстанції було розглянуто справу у порядку спрощеного провадження без участі сторін, копію повного тексту судового рішення було отримано нею тільки 06 червня 2018 року, а тому, вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними.

За змістом ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Матеріали справи доказів на спростування обставини, на яку посилається скаржник, не містять.

З урахуванням вищевикладеного, строк на апеляційне оскарження ОСОБА_3 пропущений з поважних причин, а тому вважаю за можливе його поновити.

Крім того, скаржник порушує питання про звільнення її від сплати судового збору.

В обґрунтування заяви посилається на скрутне матеріальне становище, а саме, на те, що вона є безробітною, має невеликий розмір субсидії, на її утриманні знаходиться малолітня дитина.

Проте, дана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною 1 статті 8 Закону України &quK ;Про судовий збір&qupt; встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 цього Закону).

Однак, обставини на які посилається скаржник, як на підставу звільнення її від сплати судового збору, не підтвердженні будь-якими належними та допустимими доказами.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав звільнення скаржника від сплати судового збору.

Отже, апеляційне провадження у справі не може бути відкрите з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як убачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1 600 грн. (а.с.5,6), рішенням суду першої інстанції також було стягнуто суму судового збору в розмірі 1 600 грн. (а.с.82-86). Тобто, судовий збір за подання апеляційної скарги мав би складати 2 400 грн. (1600х150%).

ОСОБА_2 оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині суми 14 785,86 грн., а тому за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2 217, 86 грн. (1478,59х150%) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів:УК у Солом'янському районі;

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);

Р/р 34311206080024;

Код банку отримувача:899998;

ЄДРПОУ 38050812, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 185, 354, 357 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року залишити без руху і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання скаржником копії даної ухвали.

Роз'яснити скаржнику, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.О. Невідома