Ухвала суду № 75446561, 16.07.2018, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/5432/18

Справа № 754/8889/18

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2018 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Центр надання адміністративних послуг Деснянської районної державної адміністрації в м. Києві, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, треті особи: Центр надання адміністративних послуг Деснянської районної державної адміністрації в м. Києві, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про визнання права власності на земельну ділянку.

Вимогами вказаного позову є: визнання за позивачем права власності на земельну ділянку у розмірі 0,10 га у провулку АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Зобов'язати Центр надання адміністративних послуг Деснянської районної державної адміністрації в м. Києві провести державну реєстрацію речового права на земельну ділянку у розмірі 0,10 га у провулку АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2 за позивачем та видати Свідоцтво про право власності.

Крім цього позивач просить накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,10 га у АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2. Заборонити Київський міській раді, її структурним підрозділам та будь-яким іншим особами вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт щодо будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд на земельній ділянці, площею 0,10 га у провулку АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, а також вчиняти будь-які дії з земельною ділянкою, площею 0,10 га у АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, у тому числі укладати договори, вчиняти будь-які правочини стосовно зазначеної земельної ділянки.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, що є вимогою майнового характеру, відтак позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Будь-яких посилань на зазначення ціни позову матеріали позовної заяви, ОСОБА_1 не містять.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, жодного доказу вартості оспорюваної земельної ділянки позовна заява не містить, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості дійти висновку щодо дійсної вартості такої, а відтак і неможливо встановити чи у повній мірі позивачем буде сплачено судовий збір при подачі позовної заяви.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відтак позивачу необхідно надати докази про дійсну вартість спірної земельної ділянки, зазначити в позовній заяві ціну позову, яка відповідає вартості майна, та сплатити належний розмір судового збору.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810,00 грн.).

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн), однак позивачем сплачено тільки 100,00 грн.

Як на підставу визначення розміру та сплати судового збору саме у такому розмірі позивач посилається на те, що у відповідності до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, або за тих самих обставин прийняти рішення про зменшення судового збору. Рішення про відстрочення, розстрочення або зменшення судового збору приймається за таких умов, а саме: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Позивач є військовим пенсіонером. Розмір отримуваної ним пенсії є не значним, так, провести оплату судового збору у належному розмірі він не має змоги. У зв'язку чим, просив суд прийняти рішення про зменшення суми належного до сплати судового збору за розгляд даної справи.

Однак, не зважаючи на зазначені позивачем причини сплати судового збору у самостійно визначеному розмірі (100,00 грн.), суд приходить до висновку про відмову у задоволенні такої вимоги, оскільки останнім до суду не надано жодного документу на підтвердження свого майнового стану, що не дає суду підстав для зменшення розміру судового збору, а з наданих до суду документів не вбачається не можливості позивача в майбутньому сплатити судовий збір у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного, приходжу до беззаперечного висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Зміст і форма заяви визначена у статті 151 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суд вбачає за необхіне звернути увагу позивача на те, що вимоги заяви про забезпечення позову викладені в прохальній частині позову, а не окремим письмовим документом, без дотримання вимог ст. 151 ЦПК, хоча такі вимоги не є позовними вмогами і їх потрібно оформити у вигляді письмової заяви про забезпечення позову з урахуванням вимог ст. 151 ЦПК.

Отже, наразі суд позбавлений можливості розглянути вимоги позову про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху до надання ним доказів про дійсну вартість спірного нерухомого майна, сплатити належний розмір судового збору.

Керуючись ст.ст.175, 176, 185, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Центр надання адміністративних послуг Деснянської районної державної адміністрації в м. Києві, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про визнання права власності на земельну ділянку - залишити без руху.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зменшення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Центр надання адміністративних послуг Деснянської районної державної адміністрації в м. Києві, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про визнання права власності на земельну ділянку.

Надати позивачу строк протягом трьох днів для виправлення вказаних в описовій частині ухвали недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачу, що якщо у зазначений строк він не усуне недоліки позовної заяви, така буде вважатись неподаною і буде повернута без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.Г. Таран