Рішення № 75445076, 18.07.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/887/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2018

Хмельницький міськрайонний суд

в складі: головуючого судді – Салоїд Н.М.,

при секретареві – Лоб І.А.,

за участі представника позивача – ОСОБА_1,

та відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4 №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький

про визнання дій по нарахуванню заборгованості зі сплати за житлово-комунальні послуг незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок

в с т а н о в и в :

1. Стислий виклад позицій сторін.

У січні місяці 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, який обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 і мала намір оформити субсидію на відшкодування витрат по оплаті житлово-комунальних послуг. В червні 2017 року Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради відмовило їй у наданні субсидії з 01.05.2017 року у зв’язку із поданням ДП «ОСОБА_4 № 2» інформації про наявність в неї боргу по оплаті житлово-комунальних послуг. Відповідач нарахував заборгованість станом на 27 липня 2017 року в сумі 4956,10 грн., виходячи із загальної площі належної позивачу квартири 48,2 кв.м. Оскільки відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру її загальна площа становить 29,3 кв.м, позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок боргу, однак відповідач відмовив їй, відтак виникла необхідність вирішити спір в судовому порядку.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали та просять його задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві. Також просять визнати поважними причини пропуску строку позовної давності, посилаючись на те, що позивач дізналася про порушення своїх прав лише 17.07.2017 року з відповіді на адвокатський запит.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що відповідач діяв згідно з ч. 1 ст. 66 ЖК України, за якою плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири. Відповідно до витребуваної відповідачем з Хмельницького БТІ довідки, площа квартири позивача становить 48,2 кв.м, тому нарахування квартирної плати їй здійснюють саме на таку площу. Хоча позивач і відмовилася від укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, проте вона споживала послуги, що надавались відповідачем, а отже, зобов’язана сплатити їх вартість. Просить в позові відмовити.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 16 січня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.04.2018 року за клопотанням представника позивача витребувано з Хмельницького БТІ інвентаризаційну справу на квартиру позивача.

Ухвалою суду замінено неналежного відповідача належним – ОСОБА_4 №2 КЕВ м. Хмельницький.

Ухвалою суду від 15.05.2018 року підготовче засідання закрито, призначено судовий розгляд справи на 04.06.2018 року.

В судовому засіданні 13.07.2018 року розгляд справи по суті закінчено ухваленням рішення суду.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, заслухавши доводи позивача та заперечення відповідача, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В порядку приватизації позивач ОСОБА_3 29.10.1993 року набула у власність квартиру АДРЕСА_1. У виданому їй свідоцтві про право власності на житло (арк. 4 інвентаризаційної справи) та техпаспорті на квартиру зазначено загальну пощу квартири – 29,3 кв.м, тоді як на наявному в матеріалах справи плані квартири в техпаспорті зображено приміщення, загальна площа яких складає 48,2 кв.м.

Будинок 4 по вул. Майборського у м. Хмельницький перебуває на балансі відповідача ОСОБА_4 № 2 КЕВ м. Хмельницький

13.06.2017 року відповідач надіслав Управлінню праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (далі: УПСЗН ХМР) список власників та квартиронаймачів – одержувачів субсидії, які мають прострочену заборгованість з оплати послуг по комунальних платежах станом на 01.05.2017 року. В зазначеному списку за номером 69 вказані позивач та загальна сума її заборгованості 4664,02 грн. Зазначені обставини підтверджуються листом відповідача від 13.06.2017 року за вих. № 373 та доданим до нього списком, копії котрих наявні у справі.

В зв’язку зі зверненням позивача до УПСЗН ХМР з заявою про призначення субсидії останнє 18.07.2017 року звернулося до відповідача з запитом про наявність в позивача заборгованості понад два місяці станом на 01.05.2017 року та станом на 01.07.2017 року по послузі холодного водопостачання. Копія запиту за вих. № 6506 наявна у справі.

19.07.2017 року відповідач повідомив УПСЗН ХМР про те, що позивач користується послугою холодного водопостачання за адресою квартиру АДРЕСА_1, однак з липня 2009 року не подає показники лічильника холодної води та ні разу не сплачувала за дану послугу. Копія листа за вих. № 451 наявна в матеріалах справи.

З огляду на отриману інформацію УПСЗН ХМР не призначило позивачу субсидії з 1.05.2007 року в зв’язку з наявністю боргів по платежах, що підтверджується розрахунком субсидії на ЖКП до заяви № 100583 та повідомленням про надання субсидій № 100583, копії котрих наявні в матеріалах справи.

Після цього, 11.10.2017 року відповідач звернувся до Хмельницького БТІ з інформаційним запитом (арк. 12 – 13 інвентаризаційної справи), в якому просив надати інформацію щодо загальної площі вище зазначеної квартири позивача.

Того ж дня Хмельницьке БТІ надало відповідачу у відповідь архівну довідку за вих. № 6511/01-18 (арк. 14 інвентаризаційної справи), в якій зазначило загальну площу квартири позивача 48,2 кв.м, яка була збільшена на 18,9 кв.м внаслідок проведення добудови лоджії в 2008 році.

На основі отриманих даних відповідач обрахував заборгованість позивача по квартплаті та за холодне водопостачання станом на 27.07.2017 року в сумі 4956,10 грн. При розрахунку було використано показник загальної площі 29,30 кв.м за період по серпень 2008 року включно, а з вересня 2008 року і до даного часу платежі нараховуються відповідачем позивачеві, виходячи з загальної площі квартири 48,2 кв.м. Зазначені обставини підтверджуються листами ОСОБА_4 № 2 КЕВ м. Хмельницький від 28.07.2017 року за вих. № 468, від 09.10.2017 року за вих. № 593, виписками з особового рахунку № 2031, за яким обліковується оплата позивачем житлово-комунальних послуг, наданих їй за адресою АДРЕСА_2, а також виконаним відповідачем розрахунком заборгованості від 13.07.2018 року за вих. № 314, рішеннями виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 02.06.2011 року № 567, від 26.04.2012 року № 387, від 24.01.2013 року № 46, від 09.02.2017 року № 89, копії котрих наявні у справі.

4. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Суд не бере до уваги надані в якості доказів ксерокопію сторінки журналу надіслання попереджень про заборгованість та копію попередження відповідача позивачеві від 23.05.2016 року за вих. № 511 про необхідність сплати заборгованості, оскільки зазначені матеріали не підтверджують об’єктивно ані наявності вказаної в попередженні заборгованості, ані правильності її обрахунку, ані отримання вказаного попередження позивачем.

5. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав.

Позивач стверджує, що в період з 1993 року, тобто з року набуття нею у власність квартири АДРЕСА_1, відповідач зобов’язаний провести перерахунок правильності нарахування позивачу оплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що надавалися за вказаною адресою, - оскільки при розрахунку він використав завищений показник загальної площі квартири.

Суд частково погоджується з таким твердженням.

Так, з наданого відповідачем розрахунку вбачається, що відповідач почав обрахунок заборгованості, про яку йдеться, на площу 48,2 кв.м лише з вересня 2008 року. Таким чином, необхідність перерахунку заборгованості як нарахованої на завищену площу за період до 2008 року відсутня.

Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача про помилковість використання при обрахунку боргу загальної площі квартири 48,2 кв.м з вересня 2008 року і відхиляє в цій частині заперечення відповідача, - оскільки така площа квартири не зазначена в правовстановлюючих документах на неї.

Зокрема, відповідач не довів, що у позивача виникло право власності на квартиру загальною площею 48,2 кв.м, адже матеріали справи містять лише один правовстановлюючий документ на вказану квартиру – свідоцтво про право власності на житло від 29.10.1993 року, в якому загальна площа квартири зазначена 29,3 кв.м. Технічний паспорт на квартиру, як і архівна довідка БТІ, не є аналогічними правовстановлюючими документами, тому не є належним підтвердженням того, що позивач є власником (в правовому розумінні цього терміну) квартири загальною площею саме 48,2 кв.м.

Отже, оскільки в виконаному відповідачем розрахунку заборгованості позивача використано помилкові дані, а облік за позивачем даної заборгованості перешкоджає їй в оформленні субсидії, суд приходить до висновку, що право позивача на належне нарахування оплати за спожиті житлово-комунальні послуги порушене відповідачем і підлягає захисту в судовому порядку за період, починаючи з 2008 року.

6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Послуги з утримання будинку та прибудинкової території належать до житлово-комунальних послуг відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до частин 1, 2 ст. 32 вказаного Закону, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи виписок по особовому рахунку позивача, плата за житлово-комунальні послуги дійсно нараховувалась позивачеві відповідачем щомісячно, однак з вересня 2008 року – за помилково розрахованим тарифом.

Так, згідно п. 1 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869, цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Таким чином, вимоги зазначеного Порядку поширюються на спірні правовідносини сторін у даній справі.

У відповідності до п. 5 вище вказаного Порядку, калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

З наявного у справі свідоцтва про право власності вбачається, що у власності позивача знаходиться квартира загальною площею 29,3 кв.м.

Отже, нарахування відповідачем позивачеві заборгованості, виходячи з загальної площі квартири 48,2 кв.м, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме визнати дії відповідача по нарахуванню позивачу заборгованості із сплати за житлово-комунальні послуги незаконними та зобов’язати його здійснити перерахунок заборгованості позивачу з 2008 року.

7. Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Відповідач у поданому ним відзиві посилався на ч. 1 ст. 66 ЖК України, згідно котрої плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку), однак підстави для застосування даної норми права відсутні, оскільки вказана стаття міститься в главі другій розділу третього ЖК України, який регулює користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, тоді як житло позивача – приватне. Крім того, поняття кватрплати не є ідентичним поняттю оплати за надані житлово-комунальні послуги, в тому числі послуги з утримання будинків і прибудинкових споруд.

8. Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 704,80 грн., від сплати котрого позивач звільнена в силу п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому їх слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, ч. 1, 4, 6 ст. 81, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. 263, 264, 265, 266, 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 13, частинами 1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктами 1, 5 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії будинкоуправління №2 КЕВ м. Хмельницького» по нарахуванню заборгованості із сплати за житлово-комунальні послуги незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_3 з 2008 року.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з будинкоуправління № 2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький. на користь держави в сумі 704,8 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Дата виготовлення повного тексту рішення суду 18 липня 2018 року.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Відповідач: ОСОБА_4 №2 КЕВ м. Хмельницького» код 24293350, місце знаходження м. Хмельницький, вул. Майборського,11.

Суддя: