Ухвала суду № 75444476, 12.07.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4420/16-ц

2/703/40/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі Бойко Л.М.

представників позивача ОСОБА_1

розглянувши в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське» , треті особи: Управління Держгеокадастру у Смілянському районі, державний реєстратор виконкому Смілянської міської ради про визнання договору оренди землі недійсним, -

встановив:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача ФОП ОСОБА_2 – ОСОБА_1 підтримав подане представником позивача – ОСОБА_4 клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 1,5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України та в зв’язку з тим, що позивач не має належної дієздатності. Крім того, при винесенні ухвали про залишення позову без розгляду просив повернути сплачений судовий збір при подачі позовної заяви. Просив також в задоволенні вимог адвоката ОСОБА_5 про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити, оскільки такі є недостовірними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з’явилися, відповідач надіслав до суду заяву в якій просить провадження по справі закрити.

Представник СТОВ «Залевківське» - в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представники третіх осіб в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявленого клопотання, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.3,4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що подальший розгляд вищевказаної справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині, у якій вони не встановлюють нових обов’язків, не скасовують чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.п.4 ч.2ст.187 ЦПК України).

Враховуючи положення ст.ст.19, 274 ЦПК України, суд вважає, що справа повинна розглядатися за правилами загального позовного провадження.

У клопотанні про залишення позову без розгляду представник позивача ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_4 посилається на п. 1,5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, зокрема просить залишити позовну заяву без розгляду оскільки позивач не має належної процесуальної дієздатності та в зв’язку з поданням заяви про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст.ст.46,47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) мають фізичні особи, якщо вони можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність).

Згідно зі ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Виходячи зі змісту наведених статей, позивач ФОП ОСОБА_2, має процесуальну дієздатність. Доказів, які б спростовували зазначене представником позивача не надано, а тому залишення позову без розгляду з підстав відсутності у позивача процесуальної дієздатності є безпідставним.

Разом з тим, згідно з ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що представник позивача заявив клопотання про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, що не суперечить закону, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.

Згідно з ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» від 6 липня 2011 року №3674 – VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Беручи до уваги, що суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі п.5 ч.1ст. 257 ЦПК України, за заявою представника позивача, клопотання про повернення сплаченого судового збору не підлягає до задоволення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи представником відповідача 14 вересня 2017 року подано через канцелярію Смілянського міськрайонного суду клопотання про приєднання розрахунку до договору про надання правової допомоги та стягнення з позивача понесених судових витрат в сумі 5000 гривень. 3 квітня 2018 року представником відповідача подано через канцелярію Смілянського міськрайонного суду клопотання про приєднання розрахунку до договору про надання правової допомоги та стягнення з позивача понесених судових витрат в сумі 5500 гривень.

З клопотання представника відповідача вбачається, що він просить стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 витрати за надання правової допомоги на загальну суму 10500 гривень відповідно до розрахунків до договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Слід зазначити, що відповідно до нової редакції ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу не встановлений.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Представником відповідача вимоги про компенсацію здійснених ним витрат внаслідок саме необґрунтованих дій позивача не пред’явлені, крім того, квитанція надана представником відповідача на суму 5000 гривень належним чином не завірена, а сплата відповідачем коштів за надання правової допомоги в сумі 5500 гривень жодними доказами не підтверджена, а тому суд не вбачає підстав в задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 46, 47, 137, 138, 142, 257, 260 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» від 6 липня 2011 року №3674 – VI, ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року № 4191-VI, Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року №1801-VIII,-

ухвалив:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Залевківське», треті особи: Управління Держгеокадастру у Смілянському районі, державний реєстратор виконкому Смілянської міської ради про визнання договору оренди землі недійсним– залишити без розгляду.

В поверненні судового збору відмовити.

В задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення судових витрат – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутніми під час проголошення ухвали, протягом 15 днів з дня її отримання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Опалинська О.П.