Рішення № 75444229, 23.07.2018, Кам'янський районний суд Черкаської області

23.07.2018 Справа № 696/1340/17

2/696/114/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року м. Кам’янка

Кам’янський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Луцаєвській Н.В.,

за участі

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам’янка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, знаходиться по вул. Лєсковій, б. 9 в м. Київ) до ОСОБА_3 (проживає по вул. Леніна, б. 52, кв. 26 в м. Кам’янка Черкаської області, ІПН НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за донарахованими відсотками по кредитному договору,

встановив:

I.ПРОЦЕДУРА:

1. 19 грудня 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Мотивував його тим, що 25.01.2008 року між ним та ФОП ОСОБА_3 було укладено Генеральну кредитну угоду № 010/02-32/107-08, відповідно до якої позивач зобов’язався надати позичальнику кредитні кошти на умовах визначених Кредитними договорами, укладених в рамках цієї Угоди і які є невід’ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості не повинен був перевищувати 162 000 грн. або еквіваленту в іноземній валюті. Було погоджено, що Генеральна угода мала діяти до 24.01.2015 року, за умови повного виконання позичальником взятого зобов’язання. 14.04.2008 року сторони погодили Договір про зміни № 010/02-32/107-08.1 до Генеральної угоди, відповідно до якого загальний розмір позичкової заборгованості не повинен був вже перевищувати 244 000 грн. або еквіваленту в іноземній валюті. 31.08.2009 року сторони погодили Договір про зміни № 010/02-32/107-08.2 до Генеральної угоди, відповідно до якого загальний розмір позичкової заборгованості не повинен був вже перевищувати 244 000 грн. або еквіваленту в іноземній валюті. 07.09.2010 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3, відповідно до якої погоджено сплату в розстрочку платежів. Таку ж угоду укладено і 12.09.2011 року.

2. В рамках вищевказаної кредитної угоди було укладено кредитний договір вже з відповідачем ОСОБА_3 № 010/02-32/107/02-08 від 28.01.2008 року, відповідно до якої позивач надав йому кредит у сумі 28 000 доларів США зі строком повернення до 24.01.2015 року та сплатою 13,25 відсотків річних за користування кредитними коштами. В подальшому до договору вносились зміни.

3. У зв’язку з порушенням умов кредитних договорів та утворенням заборгованості позивач звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості і рішенням Кам’янського районного суду Черкаської області від 13 травня 2014 року у справі № 696/457/14 позовні вимоги були задоволенні і стягнуто з ОСОБА_3 загальну заборгованість за кредитними договорами № 010/02-32/107/02-08 від 28.01.2008 року та 010/02-32/107/03-08 від 28.01.2008 року на суму 29 379,56 доларів США. Оскільки рішення суду не було виконано позичальникові продовжувались нараховуватись відсотки за порушення графіку погашення зобов’язання. Таким чином позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 6 664,28 доларів США донарахованих відсотків.

4. Ухвалою суду від 17 січня 2018 року вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження по справі. Також, сторонами надано строки для подачі заяв по суті та доказів до них. Ухвалою суду від 28 лютого 2018 року продовжено проведення підготовчого судового засідання.

5. Ухвалою суду від 28 березня 2018 року підготовче провадження по справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

ІІ. ДОВОДИ СТОРІН ПО СПРАВІ:

6. Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

7. Сторона відповідача заперечувала проти задоволення позову, вказувала на безпідставність позову та просила в задоволенні позову відмовити.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

8. 25.01.2008 року між ним та ФОП ОСОБА_3 було укладено Генеральну кредитну угоду № 010/02-32/107-08, відповідно до якої позивач зобов’язався надати позичальнику кредитні кошти на умовах визначених Кредитними договорами, укладених в рамках цієї Угоди і які є невід’ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості не повинен був перевищувати 162 000 грн. або еквіваленту в іноземній валюті. Було погоджено, що Генеральна угода мала діяти до 24.01.2015 року, за умови повного виконання позичальником взятого зобов’язання. 14.04.2008 року сторони погодили Договір про зміни № 010/02-32/107-08.1 до Генеральної угоди, відповідно до якого загальний розмір позичкової заборгованості не повинен був вже перевищувати 244 000 грн. або еквіваленту в іноземній валюті. 31.08.2009 року сторони погодили Договір про зміни № 010/02-32/107-08.2 до Генеральної угоди, відповідно до якого загальний розмір позичкової заборгованості не повинен був вже перевищувати 244 000 грн. або еквіваленту в іноземній валюті. 07.09.2010 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3, відповідно до якої погоджено сплату в розстрочку платежів. Таку ж угоду укладено і 12.09.2011 року.

9. В рамках вищевказаної кредитної угоди було укладено кредитний договір вже з відповідачем ОСОБА_3 № 010/02-32/107/02-08 від 28.01.2008 року, відповідно до якої позивач надав йому кредит у сумі 28 000 доларів США зі строком повернення до 24.01.2015 року та сплатою 13,25 відсотків річних за користування кредитними коштами. В подальшому до договору вносились зміни.

10. У зв’язку з порушенням умов кредитних договорів та утворенням заборгованості позивач звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості і рішенням Кам’янського районного суду Черкаської області від 13 травня 2014 року у справі № 696/457/14 позовні вимоги були задоволенні і стягнуто з ОСОБА_3 загальну заборгованість за кредитними договорами № 010/02-32/107/02-08 від 28.01.2008 року та 010/02-32/107/03-08 від 28.01.2008 року на суму 29 379,56 доларів США. Оскільки рішення суду не було виконано позичальникові продовжувались нараховуватись відсотки за порушення графіку погашення зобов’язання. Таким чином позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 6 664,28 доларів США донарахованих відсотків.

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

11. Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за кредитом, відсотками та пенею, а також штрафу (фіксованої частини та процентної складової) після спливу передбаченого договором строку кредитування.

12. Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК Українимають різний зміст.

13. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

14. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

15. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

16. Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.

17. Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

18. З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.

19. У цій справі сторони строк договору окремо не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов'язання.

20. Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

21. Тобто, зобов'язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.

22. Позивач обов'язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Останній зобов'язався за договором повертати кредит з процентами періодичними платежами впродовж 24 місяців до 3 червня 2008 року включно.

23. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

24. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

25. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

26. Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

27. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

28. Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов'язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

29. У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четвертастатті 267 ЦК України).

30. Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

31. Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

32. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

V. ОЦІНКА СУДУ:

33. За умовами договорів сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

34. Відтак, у межах строку кредитування відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до відповідного числа кожного місяця. Таким чином, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

35. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

36. Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

37. З огляду на вказане суд відхиляє аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

38. Такі висновки суду ґрунтуються на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 14-10 цс 18.

39. У зв’язку з викладеним, в задоволені позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, знаходиться по вул. Лєсковій, б. 9 в м. Київ) до ОСОБА_3 (проживає по вул. Леніна, б. 52, кв. 26 в м. Кам’янка Черкаської області, ІПН НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за донарахованими відсотками по кредитному договору – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Кам’янський районний суд Черкаської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. (п.15.5 Перехідних положень ЦПК України). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя :