Постанова № 75436117, 19.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 314/3753/14Головуючий у 1-й інстанції Кофанов А.В.Пр. № 22-ц/778/2202/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Ващенко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення у цій справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк) до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Банк звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPE0AH57190289 від 24.07.2008 року в сумі 178888,01 грн. звернути стягнення на заставлене майно - легковий автомобіль DAEWOO NEXIA д.н. НОМЕР_2.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2014 року (а.с. 58-59) позов задоволено повністю:

- в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № ZPE0AH57190289 від 24.07.2008 року, що складає 178888,01 грн., звернуто стягнення на предмет застави - належний ОСОБА_3 легковий автомобіль DAEWOO NEXIA, 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_2 шляхом продажу вказаного автомобілю Банком з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняття автомобілю з обліку в органах ДАІ, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

- стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку судовий збір 1788,88 грн.

21 квітня 2015 року Банк отримав виконавчий лист згідно ухваленого рішення суду щодо стягнення судового збору (а.с. 62).

У січні 2018 року до суду надійшла заява Банку, як стягувача, про зміну способу виконання рішення (а.с. 63-64), в якій останній просив замість звернення стягнення на предмет встановити інший спосіб виконання рішення суду у цій справі у виді стягнення з боржника грошової суми у розмірі 178888,01 грн.

В обґрунтування своєї заяви Банк зазначав, що стягувач на даний момент позбавлений можливості виконати рішення у виді звернення стягнення на предмет застави - автомобіль, через відсутність необхідних документів для реалізації предмета застави та відсутності необхідних покупців.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2018 року (а.с. 70) у задоволенні заяви Банку про зміну способу виконання рішення у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, Банк у своїй апеляційній скарзі (а.с. 73-76) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимогу Банку про зміну способу виконання рішення.

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 84), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 86) з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів, яка має постійний склад (в Апеляційному суді Запорізької області замість 71 судді за штатом працює фактично 20 суддів, з яких 13 суддів у складів судової палати у цивільних справах), а також відпустки колегії суддів, а також судді - доповідача у період з 04.06.2018 року по 13.07.2018 року (довідка а.с. 94).

У судове засідання 19 липня 2018 року повідомлені про час та місце розгляду цієї справи апеляційним судом (а.с. 96-100) всі особи, які беруть участь у цій справі, не з'явилась, про причини своєї неявки та неявки своїх представників апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажною причину неявки у дане судове засідання всіх осіб, які беруть участь у цій справі, і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх осіб, які беруть участь у справі.

В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В силу вимог ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право … змінити рішення.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1, 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, судовими рішеннями є ухвали, постанови.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, підставами для зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що хоча суд першої інстанції, правильно відмовляючи Банку у задоволенні в його вищезазначеної заяви у цій справі керувався ст.435 ЦПК України, проте, разом із цим, помилково виходив із того, що з матеріалів цієї справи вбачається, що рішення суду було ухвалено 28.10.2014 року, тоді як заява про зміну способу виконання подана до суду 16.01.2018 року, тобто після спливу трирічного строку примусового виконання, встановленого чч.1, 2 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження"; при цьому, заява стягувача та додані до неї матеріали не містять відомостей про те, що цей строк яким-небудь чином переривався або поновлювався; за таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення, що не перешкоджає стягувачу повторно клопотатися про це у разі підтвердження обставин щодо переривання чи поновлення строку примусового виконання рішення суду у цій справі згідно положень чч.4, 6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, дійсно, відповідно до ст. 435 ч. 1 ЦПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення. Відповідно до ч.3 тієї ж статті, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Проте, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що трирічний строк, передбачений законом для рішень, які підлягають примусовому виконанню.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2014 року у цій справі в частині звернення стягнення примусовому виконанню не підлягало.

Оскільки, цим рішенням в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором перед Банком було звернуто стягнення на предмет застави - належний відповідачу автомобіль шляхом продажу вказаного автомобілю Банком з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобілю з обліку в органах ДАІ, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Тому, підставою для відмови у задоволенні вищезазначеної заяви Банку у цій справі мало бути те, що для способу захисту (про стягнення заборгованості), про який Банк просить у своїй вищезазначеній заяві у цій справі, потрібне окреме рішення суду, ухвалене судом окремо від цієї справи за результатами розгляду відповідного позову Банку до ОСОБА_3 (про стягнення цієї заборгованості), а не звернення Банку із заявою в порядку ст. 435 ЦПК України у цій справі.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги Банку лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

Тому, апеляційну скаргу Банку слід задовольнити частково, ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2018 року цій справі змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення апеляційної скарги Банку при вищевикладених обставинах, останній не має права на компенсацію за рахунок ОСОБА_3 будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору у розмірі 1762,00 грн. (а.с.72), сплаченого ним при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 368, 371 - 372, 374, 376, 381-384, 435, п. 8, 9 Перехідних положень ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2018 року цій справі змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови у цій справі апеляційним судом складений 23 липня 2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.