Рішення № 75436115, 17.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3472/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Мисько С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 03151, АДРЕСА_1: місце реєстрації: 79049, АДРЕСА_2) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), за участю третьої особи - Першої Львівської державної нотаріальної контори (79005, м.Львів, вул.Саксаганського, 6) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини по смерті ОСОБА_3 В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 18.07.2005 року його вітчимом - ОСОБА_3 вчинено заповіт, за яким свою частку квартири АДРЕСА_4 заповів ОСОБА_1, а у разі його смерті до відкриття спадщини або неприйняття ним спадщини - матері позивача - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його дружина - ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_3, ПЛДНК було заведено спадкову справу на підставі заяви відповідача ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом, яка являється рідною дочкою ОСОБА_3 26.04.2018 року позивач звернувся до ПЛДНК про прийняття спадщини за заповітом. Вважає, що порушив шестимісячний строк для прийняття спадщини у зв'язку з хворобливим станом та потребою у фаховому лікарському спостереженні, приналежністю до людей з інвалідністю через перенесений ішемічний інсульт, віддаленістю власного місця проживання покійного, характером трудових функцій експедитора, потребою забезпечення (в т.ч. фінансового) належного догляду та лікування матері, яка важко переживала втрату чоловіка, а також самим фактом смерті його матері - ОСОБА_4 Просить суд визначити додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача - ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові, який задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_6 в судовому засіданні позов заперечила, оскільки вважає, що позивач не довів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Представник третьої особи - Першої Львівської нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у відсутності третьої особи, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини.

07.09.2004 року укладено договір міни квартир, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Холявкою. В.Я. та зареєстрований в реєстрі за №2063, відповідно до якого ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули у спільну власність квартиру АДРЕСА_4 (а.с. 12).

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого ЛОДК БТІ та НОМЕР_1 від 08.10.2004 року квартиру АДРЕСА_4 зареєстровано на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 13)

18.07.2005 року ОСОБА_3 записано заповіт, посвідчений державним нотаріусом ПЛДНК Сулимою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №6-1977, відповідно до якого свою частину квартири АДРЕСА_4 заповів ОСОБА_1, а у разі його смерті, до відкриття спадщини або неприйняття ним спадщини - ОСОБА_4 (а.с.18).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. (а.с.24).

27.02.2018 року Першою Львівською нотаріальною конторою заведено спадкову справу №51/2018 р. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 на підставі заяви ОСОБА_2 від 27.02.2018 року про прийняття спадщини за законом. (а.с.59-79).

26.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Першої львівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом.(а.с.34).

Листом ПЛДНК №726/02-14 від 10.05.2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що ним не дотримано шестимісячного строку для прийняття спадщини. (а.с.52).

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, натомість як спадкодавець ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_4.

Як на поважність причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, позивач покликається на те, що він не мешкав та не мешкає в одному населеному пункті з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підтвердження чого надав копії відповідних документів. (а.с. 28, 29).

Одночасно, позивач не зазначає, яким чином вказані обставини унеможливити реалізацію ним свого права на спадкування.

Крім цього, ОСОБА_1 стверджує, що у зв'язку із перенесеним в квітні 2016 року ішемічним інсультом в басейні правої СМА став інвалідом III групи та потребує лікарського спостереження й нагляду частого амбулаторного і стаціонарного лікування. Медичний супровід, як пацієнта, також здійснюється у м.Києві. На підтвердження наведеного, долучив копії відповідних медичних документів, зокрема: виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 10.10.2016 року №13209, довідку від 17.08.2017 року серії АС№0664448 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, пенсійним посвідченням від 10.10.2017 року серії НОМЕР_3 (пенсія по інвалідності ІІІ групи) та направленням на планову госпіталізацію без зазначення дати видачі.

Однак, суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ пропуску позивачем строку подання заяви про прийняття спадщини інвалідність позивача та його хворобу, у зв'язку з чим він перебував на стаціонарному лікуванні в період з 30.09.2016 року по 10.10.2016 року (виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 10.10.2016 року №13209), оскільки спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Крім цього, як на одну з підстав встановлення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 вказує як об'єктивно-існуючу обставину факт його місця роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Термінал -М» на посаді експедитора, що передбачає роз'їзний характер роботи, на підтвердження чого надав суду довідку №11-1 від 11.07.2016 року, завірену 10.05.2018 року. (а.с.27).

Проте, зазначена довідка не підтверджує тверджень позивача про його часті відрядження за межі України, що в свою чергу призвело б до пропушення ним строку подання заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, позивачу було достеменно відомо про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вказаного факту не оспорює. Строк на прийняття спадщини спадкоємцями сплив 25.04.2018 року.

Однак, у ОСОБА_1 не існувало жодних обмежень можливості надіслати заяву про прийняття спадщини поштою, як з місця свого проживання, що він і зрештою зробив 26.04.2018р., або будь-яким іншим засобом електронного зв'язку з будь-я кої країни.

Згідно змісту п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, позивач не вказав суду жодних інших поважних причин пропуску строку та не підтвердив таких жодними належними доказами, які б вказували на наявність об'єктивних, непереборних обставин, за яких він не міг звернутись в межах шестимісячного строку із заявою про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як спадкоємець за заповітом не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна, щоб спадкувати у встановлений законом строк.

Жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за заповітом, він не надав, що виходячи зі змісту ч.1 ст.1272 ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини.

Отже, встановивши, що будь-яких перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у позивача не було, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відсутні.

Таким чином, суд переконаний, що доводи позивача на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є недостатніми, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись, ст.ст.1216-1218,1220-1223,1268-1270,1272 ЦК України ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: 03151, АДРЕСА_1: місце реєстрації: 79049, АДРЕСА_2) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), за участю третьої особи - Першої Львівської державної нотаріальної контори (79005, м.Львів, вул.Саксаганського, 6) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.Р.Волоско