Ухвала суду № 75435806, 20.07.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.07.2018

Справа № 320/5660/18

(1-кс/320/2431/18)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«20» липня 2018 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Калугіна І.О.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

за участю прокурора - Дем'янчук Ю.Є.

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника підозрюваного - адвоката Ненашевої Я.В.,

розглянувши в кримінальному провадженні № 12018080140002110 клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Арутюнової С.В., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Дем’янчук Ю.Є., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який має середню освіту, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

01 лютого 1995 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 144 ч.2 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. 16 жовтня 1996 року звільнений від покарання;

05 червня 1998 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 196-1 ч.1 КК України призначено покарання у вигляді виправних робіт строком 1 рік з утриманням 20 % заробітної плати;

09 січня 2000 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст. 229-8 КК України призначено покарання не пов'язане з позбавленням волі;

05 липня 2001 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст. 81 ч.3, 215-3 ч.1, 81 ч.2, 140 ч.2, 42, 43 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. 10 січня 2004 року звільнений від покарання;

09 червня 2006 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 186 ч.2 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від покарання з випробувальним терміном 3 роки;

19 червня 2006 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч.3, 69 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців. Постановою Вільнянського районного суду від 17 червня 2010 року звільнений від покарання умовно достроково, не відбутий строк 1 рік 3 місяці 6 днів;

12 березня 2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч. 3 ст. 70 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

09 жовтня 2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 309 ч. 1 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. Постановою Оріхівського районного суду від 29 липня 2014 року звільнений від покарання умовно достроково, не відбутий строк 9 місяців 23 дні;

09 лютого 2017 року кримінальне провадження № 12016080140004912 відносно ОСОБА_1 за ст. 186 ч. 2, ст. 187 ч. 1 КК України направлено з обвинувальним актом до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та знаходиться на розгляді;

20 березня 2017 року кримінальне провадження № 12016080140004912 відносно ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 2, ст. 187 ч. 1 КК України направлено з обвинувальним актом до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та знаходиться на розгляді;

31 березня 2017 року кримінальне провадження № 12016080330000086 відносно ОСОБА_1 за ст. 309 ч. 2, ст. 187 ч. 1 КК України направлено з обвинувальним актом до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та знаходиться на розгляді;

31 травня 2017 року кримінальне провадження № 12017080140001967 відносно ОСОБА_1 за ст. 186 ч. 2, ст. 187 ч. 1 КК України направлено з обвинувальним актом до Мелітопольського міськрайонного суду та знаходиться на розгляді;

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2018 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Арутюнової С.В. погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Дем’янчук Ю.Є., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30 червня 2018 року, приблизно о 12 годині, знаходячись біля батискафу № 192, який розташований на Центральному ринку, за адресою: Запорізька область, м Мелітополь вул. Університетська, 4, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, шляхом зловживання довірою, використовуючи довірливі стосунки з ОСОБА_5 достовірно знаючи, що повертати майно не буде, під приводом здійснення телефонного дзвінку, отримав від ОСОБА_5 - мобільний телефон марки «Samsung SM-В350Е», в корпусі білого кольору, вартістю 1500 гривень, в якому знаходилась карта пам'яті об'ємом на 8 Гб, вартістю 150 гривень та сім-картка мобільного оператора «Київстар», абонентський номер НОМЕР_1, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, після чого з місця події зник та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 1650 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом зловживаючи довірою (шахрайство), вчинене повторно, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім того, 11 липня 2018 року, о 13 годині 22 хвилини, знаходячись у приміщенні магазину «Мир кахелю», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Університетська, буд. 11, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, шляхом вільного доступу, з шухлядки столу, таємно викрав грошові кошти у сумі 1500 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_6, після чого з місця події зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6, майнову шкоду на суму 1500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

18 липня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст. 185 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_7, протоколом впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_5; протоколом впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6; протоколом огляду відеозапису з магазину «Мир кахелю», де зафіксовано спосіб вчинення ОСОБА_1 крадіжки грошей; повідомлення про підозру ОСОБА_1

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.190 та ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'яти років, не працевлаштований, отже, не має постійного джерела доходу, раніше був неодноразово засуджений за корисливі злочини, які вчиняв будучи раніше засудженим за аналогічні умисні злочини, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від покарання за вчинені злочини, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний момент в Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області на розгляді знаходяться обвинувальні акти відносно ОСОБА_1, за вчинення корисливих злочинів.

31 травня 2017 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

13 жовтня 2017 року слідчим суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Іваненко О.В., було обрано запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 16 000 гривень, які були внесені його матір'ю, та він був звільнений з СІЗО №10. Враховуючи вищевикладене слідчий вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 не може бути обраний, так як на шлях виправлення він не стає, та продовжує скоювати корисні злочини. Крім того, він перебуває на обліку у лікаря нарколога, з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання наркотиків та інших психотропних речовин. Синдром залежності, у зв'язку з чим слідчий вважає, що він знаходячись на обліку та вживаючи наркотичні засоби, може продовжити вчиняти злочини.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, підозрюваний зобов'язується не відлучатися з місця проживання. Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше був неодноразово засуджений за корисливі злочини, які вчиняв будучи раніше засудженим за аналогічні умисні злочини, отже він може безперешкодно переховуватися від органів досудового розслідування та суду, отже обрання відносно нього вказаних запобіжних заходів неможливо.

У зв'язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж тримання під вартою, а тому звернувся із вказаним клопотанням.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт. На обґрунтування своїх доводів зазначили, що ОСОБА_1 постійно проживає зі своєю цивільною дружиною, яка надає згоду на обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за її адресою: АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_1 має тяжі захворювання, потребує лікування, що унеможливлює його утримання в умовах ізоляції.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, яка підтримала клопотання, підозрюваного та його захисника, суд вважає, що клопотання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту підлягає частковому задоволенню.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надана підозрюваному 18 липня 2018 року о 10 годині 00 хвилин.

Як випливає із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України, що підтверджується: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_7, протоколом впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_5; протоколом впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6; протоколом огляду відеозапису з магазину «Мир кахелю», де зафіксовано спосіб вчинення ОСОБА_1 крадіжки грошей; повідомлення про підозру ОСОБА_1

Оцінюючи вагомість цих доказів суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 pоку в якому викладено позицію що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.», та суд вважає їх достатніми для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчим у клопотанні не наведено переконливих доказів, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що всі перелічені у клопотанні ризики, є підставою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді саме тримання під вартою. Не міститься таких доказів і у доданих до клопотання матеріалах, не в повній мірі обґрунтована думка про те, що інші запобіжні заходи, зокрема домашній арешт, не зможуть забезпечити виконання ОСОБА_1 його процесуальних обов'язків.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст.190 та ч. 2 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'яти років, при цьому ОСОБА_1 має тяжке захворювання «Випадіння прямої кишки 3 стадії», в зв'язку з чим потребує лікування, також має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, зокрема мешкає з цивільною дружиною ОСОБА_8, яка є власником помешкання, та яка надала письмову згоду на обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 за її адресою, на даний час ОСОБА_1 сприяє слідству, з'являється на виклики до органів досудового слідства та суду, намірів перешкоджання досудовому розслідуванню та суду не має, умови раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді залогу не порушував, а тому слідчий суддя вважає, що з ризиків, заявлених у клопотанні слідчого, доведеним є існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризику того, що ОСОБА_1, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих йому кримінальним правопорушень та можливе покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, при цьому слідчий суддя оцінює такий ризик, як невисокий.

При цьому слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

З врахуванням вищевикладеного, в т.ч. відомостей про особу підозрюваного, у їх сукупності, слідчий суддя вважає, що запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду можливо шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме: запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

На думку слідчого судді зазначений запобіжний захід, за умови належного контролю з боку органів поліції, буде достатньою гарантією для виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Арутюнової С.В. погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Дем’янчук Ю.Є., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1- задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_1, строком на два місяці, без використання електронних засобів контролю.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді з 20 липня 2018 року по 20 вересня 2018 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, такі обов'язки:

1)не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_1.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Крім того у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Арутюнову С.В.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Калугіна І.О.