Рішення № 75433527, 02.07.2018, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/38/18

Номер провадження № 2/220/171/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Яненко Г.М.,

при секретарі - Черняєвій С.П.,

за участі

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши матеріали справи

За позовом Красноармійської місцевої прокуратури (вул. Пушкіна, б. 41, смт. Велика Новосілка, Великоновосілківського району,Донецької області ) в інтересах держави в особі:

позивача ГУ Держгеокадастру у Донецькій області (вул. Європейська, б. 13, м. Костянтинівка, Донецької області),

до відповідача ОСОБА_2 (вул. Образцова, 10, с. Піддубне,Великоновосілківського району,Донецької області),

третя особа Піддубненська сільська рада (прт. Київський, 30, с. Піддубне, Великоновосілківського району, Донецької області),

про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок,

суть справи:

Красноармійська місцева прокуратура в Донецькій звернулась у Великоновосілківський районний суд Донецької області із позовом в інтересах держави в особі: позивача ГУ Держгеокадастру у Донецькій області до відповідача ОСОБА_2, третя особа Піддубненська сільська рада про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок.

Вимоги позивача мотивовано тим, що відповідач використовував для вирощування сільськогосподарських культур земельні ділянки без правовстановлюючих документів.

У відзиві на позов та усних поясненнях представника, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на закінчення, передбаченого ст. 38 КУпАП строку притягнення до адміністративної відповідальності, а тому просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, його представника, думку прокурора, судом встановлено:

27 червня 2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великоновосілківському, Марїнському районах містах Донецьку, Вугледарі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, в присутності голови та землевпорядника Піддубненської сільської ради проведено обстеження земельних ділянок.

За результатами перевірки 27 червня 2017 року складено акти обстеження земельних ділянок №№99-ДК/126/АО/10/01/-17, 99-ДК/128/АО/10/01/-17, 99-ДК/134/АО/10/01/-17 та акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом, відповідно до змісту яких, ОСОБА_2 самовільно, без документів, що посвідчують право власності чи користування, зайняв земельні ділянки площею 1,8га, 6,8га та 11,7га із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту на території Піддубненської сільської ради для вирощування сільськогосподарських культур .

Приписами №№99-ДК/0028Пр/03/01/-17, 99-ДК/0032Пр/03/01/-17, 99-ДК/0033Пр/03/01/-17 від 30 червня 2017 року ОСОБА_2 зобов’язано звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.

За порушення передбачене ст. 53-1 КУпАП, відносно ОСОБА_2 складено протоколи про адміністративні правопорушення та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення №99-ДН/0025По/08/01/-17 від 27 червня 2017 року, №99-ДН/0027По/08/01/-17 від 29 червня 2017 року та №99-ДН/0028По/08/01/-17 від 30 червня 2017 року.

Постанови про накладення адміністративного стягнення позивачем оскаржені не були.

Квитанцією від 11 липня 2017 року (а.с. 40) накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу сплачено в добровільному порядку.

Правомірність дій інспектора щодо проведення вищезгаданої перевірки предметом судового розгляду не було.

судом також зясовано, що

- документи на підтвердження права власності чи користування спірними земельними ділянками в ОСОБА_2 відсутні.

- дії щодо оформлення права користування чи власності на земельні ділянки відповідачем не здійснювались.

Самовільне зайняття ОСОБА_2 земельних ділянок 1,8га, 6,8га та 11,7га із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту на території Піддубненської сільської ради для вирощування сільськогосподарських культур, стало причиною звернення прокурора до суду з позовом про відновлення порушених прав позивача, шляхом стягнення 32439,40 грн. шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Шкода обрахована за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року, з наступними змінами і доповленнями.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. ст. 79-81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, незапереченими належним чином відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В силу приписів статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої та другої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 цього Кодексу визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Згідно визначеного статтею 123 Земельного кодексу України порядку одержання у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, особа звертається з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного Кодексу України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

При цьому, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відсутність у цієї особи даних документів є самовільним зайняттям земельної ділянки.

В силу ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним.

Зі змісту ст. 122 Земельного кодексу України вбачається, що право розпоряджатися землями, які знаходяться за межами населеного пункту для сільськогосподарського використання, з 01.01.2013 належить центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам, тобто в даному випадку - Головному управлінню Держгеокадастру у Донецькій області як територіальному органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно вимог статті 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин належить проведення, відповідно до законодавства, моніторингу земель та охорони земель, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У відповідності до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснюючи свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Повноваження Держгеокадастру на території Донецької області здійснюються Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, яке діє на підставі Положення, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №28 від 03.03.2015 року.

Використовуючи спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів, у порушення вимог земельного законодавства, відповідач позбавляє вищевказаний державний орган права розпоряджатися земельною ділянкою та одержувати відповідні доходи від оренди.

Визначення факту самовільного зайняття земельної ділянки містить стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», згідно якої будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

Згідно ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим кодексом.

Статтею 90 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Такий захист здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

За приписами ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Обрахована , у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, і незаперечена належним чином відповідачем, шкода завдана державі, становить 32439,40 грн.

При цьому, безпідставним є посилання відповідача закінчення передбаченого ст. 38 КУпАП строку притягнення його до адміністративної відповідальності, як таке, що до цивільних правовідносин не застосовується.

З огляду на усе викладене, враховуючи положення перелічених норм, вимоги прокурора стягнення 32439,40 грн. заподіяної шкоди є обґрунтованими і належним чином не спростованими відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Як вбачається зі змісту позову, пояснень учасників процесу, приписів Бюджетного кодексу України, шкода завдана самовільним використанням земельної ділянки підлягає стягненню на рахунок, відкритий Піддубненської сільської ради в УДКСУ в Донецькій області для зарахування шкоди.

Сплачений прокурором судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 81, 89, 206, 263-265 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги заступника керівника місцевої прокуратури в інтересах Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_2 про стягнення суми шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки- задовольнити

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає по вул. Образцова, б 10 с. Піддубне Великоновосілківського району Донецької області, суму шкоди, заподіяної самовільним використанням земельних ділянок у розмірі 32439 гри. 40 коп. (тридцять дві тисячі чотириста тридцять дев’ять грн. сорок коп.), перерахувавши її на р/р 31417611700173 в УДКСУ у Великоновосілківському районі ГУДКСУ у Донецькій області (код доходів 24062200 Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області).

Стягнути на користь прокуратури Донецької області (Банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. розрахунковий рахунок - 35216066016251, ЄДРПОУ- 25707002) з відповідача сплачений судовий збір у сумі 1600,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовленя повного тексту рішення до Апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківський районний суд.

Дата підписання: 21 липня 2018 року.

суддя Г.М.Яненко