Ухвала суду № 75432175, 18.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/815/18 Справа № 202/3221/18 Слідчий суддя - Зосименко С.Г. Суддя-доповідач - Іванова А.П.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - доповідача Іванової А.П.

суддів Джерелейко О.Є., Мазниці А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Москаленко В.В.

представника апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу КП «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2018 року, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 120170400000001108,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Томілка Д.С. погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Лавровичем А.І. та накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - автомобільну стоянку за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1), шляхом заборони її відчуження та розпорядження.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя вказав, що судом встановлено, що нерухоме майно є об'єктом кримінального правопорушення, на яке направлено злочинний умисел невстановлених осіб, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, 09.11.2017 року воно визнано речовим доказом. Слідчий суддя прийшов до висновку що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки для подальшого досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження, з метою запобігання відчуження або реструктуризації чи спричинення інших тяжких наслідків, які в свою чергу будуть перешкоджати встановленню всіх обставин скоєння вказаного кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі представник КП «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради Омельченко Д.А. просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2018 року, мотивуючи тим, що розгляд клопотання про арешт майна слідчий суддя розглядав за відсутності представника КП «Міськавтопарк», а копія оскаржуваної ухвали апелянтом не була отримана. Про існування вказаної ухвали слідчого судді стало відомо 23.06.2018 року, вважає що строк на оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин. Щодо апеляційних вимог апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги апелянт посилається на те, що слідчий суддя порушив права КП «Міськавтопарк», оскільки суд не дізнавшись про правову належність майна, наклав арешт на майно даного підприємства. Вказує, що слідчий суддя не зазначив жодних підстав для застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження та не було встановлено фактичних обставин кримінального провадження, які мають істотне значення. Вказує, що оскаржувана слідчого судді безпосередньо зачіпає права та інтереси КП «Міськавтопарк» ДМР, оскільки вони є балансоутримувачем земельної ділянки за адресою м. Дніпро, вул.. набережна Заводська, 110.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна має бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України недотримання слідчим, прокурором вимог процесуального закону у цій частині є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

Вирішуючи по суті клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя не взяв до уваги, що воно не відповідає вищезазначеним вимогам процесуального закону.

Так, клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, зокрема загальне посилання на ч. 2 ст. 172 КПК України без подальшої конкретизації мети арешту, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту речовим доказом, або підлягає конфіскації чи спеціальній конфіскації, або пропонується забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, і взагалі не містить підтверджуючих право власності документів на майно.

Зважаючи на те, що слідчим не визначені конкретні підстава та мета арешту майна, при розгляді цього клопотання неможливо встановити, чи входить КП «Міськавтопарк» за своїм процесуальним статусом до кола осіб, майно яких може бути арештоване у даному випадку, та чи наведені достатні підстави для арешту майна відповідно до визначеної мети такої процесуальної дії.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу слідчого судді - скасувати, клопотання - повернути прокурору в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу КП «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради - задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 120170400000001108 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Томілка Д.С., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Лавровичем А.І., про арешт майна, - повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

А.П.Іванова О.Є.Джерелейко А.А.Мазниця