Постанова № 75431650, 19.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/812/18 Справа № 206/7096/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Зайченко С. В. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення недоплати страхового відшкодування та суми понесеного збитку, -

В С Т А Н О В И Л А:

14 грудня 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, МТСБУ та уточнивши позовні вимоги просив стягнути МТСБУ доплату страхового відшкодування в розмірі 17116,71 грн., стягнути з ОСОБА_5 на його користь 4777,81 грн. - величину втрати товарної вартості, що входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків), суму, сплачену за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 600 грн., витрати, пов'язані із викликом на огляд пошкодженого транспортного засобу, шляхом направлення телеграм у розмірі 210,98 грн.(а.с.1-6, 51-56).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2017 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13 вересня 2017 року, позов ОСОБА_4 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму понесеного збитку (величину втрати товарної вартості) в розмірі 4777,81 грн., витрати за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 600 грн. та судові витрати в розмірі 551,20 грн. В іншій частині позову - відмовлено (а.с.190-191).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні з МТСБУ доплати страхового відшкодування у розмірі 17166,71 грн. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги (а.с.199-205).

В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи, що апелянт в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення в частині відмовлених позовних вимог, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість вищевказаного рішення суду першої інстанції в цих межах. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом - не перевіряється.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25 червня 2016 року сталася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ 2110» державний номерний знак НОМЕР_3, під керування водія ОСОБА_5 та автомобіля «Шкода Октавія» державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та якому внаслідок зазначеної ДТП були завдані механічні пошкодження.

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2016 року ОСОБА_5 визнано винним у вказаній ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.7).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5- спричинення шкоди - на момент ДТП не була застрахована, у зв'язку з чим, 04 липня 2016 року ОСОБА_4 звернувся з заявою до МТСБУ про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до висновку № 036/16 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди, завданого власнику КТЗ від 18 липня 2016 року, проведеного на замовлення позивача, розмір відновлювального ремонту автомобіля складає 56629,37 грн., вартість матеріального збитку, з врахуванням втрати товарної вартості автомобіля (4777,81 грн.) складає 61407,18 грн. (а.с.9-11, 97-102).

Відповідно до звіту ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Фаворит», до якої МТСБУ звернулось через свого представника, вартість матеріального збитку заподіяного власнику ОСОБА_4 після аварійного пошкодження КТЗ «Шкода Октавія» державний номерний знак НОМЕР_1, станом на 25 червня 2016 року, без врахування податку на додану вартість та без урахування втрати товарної вартості автомобіля складає 34277,66 грн.

За заявою позивача від 18 липня 2016 року, МСТБУ виплатило останньому страхове відшкодування в розмірі 34277,66 грн. (а.с.117) та надалі доплатило, після надходження документів на підтвердження факту оплати проведеного ремонту автомобіля, суму в розмірі податку 5235,00 грн., а всього загальна сума виплаченого відшкодування становить 39512,66 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди з МТСБУ, суд першої інстанції виходив із того, що МТСБУ перерахувало на рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 39512,66 грн., а позивач не оспорив зазначену суму. Наданий позивачем висновок № 036/16 експертного автотоварознавчого дослідження в частині визначення вартості матеріальної шкоди, без врахування втрати товарної якості автомобіля в розмірі 56629,37 грн., суд першої інстанції не прийняв до уваги.

Колегія суддів не може погодитися в таким висновком суду в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1192 ЦК передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Цивільно-правові відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються, зокрема, спеціальним нормативним актом - Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика.

У відповідності до вимог ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.1194 ЦК України при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 цього Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші виплати вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Згідно ч.2 п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив на рахунок ПП « ОСОБА_6» за ремонт автомобіля Шкода Октавіа д.н. НОМЕР_2 - 11898,00 грн. за матеріали 5830,00 грн. та запчастини 43127,00 грн., а всього 60855,00 грн. (а.с.104-111). Відповідно до квитанції №1 від 28 липня 2016 року ОСОБА_4 сплатив за ремонт автомобіля Шкода Октавія д/н НОМЕР_2 10000 грн.; квитанції № 2 від 29 липня 2016 року - 10000 грн.; квитанції № 3 від 01 серпня 2016 року - 10000 грн.; квитанції № 4 від 02 серпня 2016 року - 10000 грн.; квитанція № 5 від 03 серпня 2016 року - 10000 грн.; квитанції № 5 від 03 серпня 2016 року - 10000 грн.; квитанція № 6 від 04 серпня 2016 року - 10000 грн.; квитанції № 7 від 05 серпня 2016 року - 800 грн. (а.с.114-115).

Вказані витрати відповідачем - МТСБУ не спростовано та в судовому засіданні не оспорювалися.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Позивач надав суду належні докази на підтвердження понесених ним витрат на відновлення автомобіля.

Відповідно до ст. 9.2 Закону України «Про страхування», розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 гривень на одного потерпілого.

Оскільки страхова компанія виплатила позивачу 39512,66 грн., а максимальний ліміт, який підлягає сплаті страховою за пошкодження майна потерпілого становить 50000 грн., сума яка підлягає стягненню зі страхової на користь позивача становить 10487,34 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині, що оскаржується скасувати.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2017 року в частині, що оскаржується - скасувати.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_4 в рахунок доплати страхового відшкодування в розмірі 10487,34 грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 606,32 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: