Ухвала суду № 75430697, 19.07.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4158/18

Провадження № 1-кс/202/3369/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Федорченко А.І.,

слідчого Дащенка В.О.,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018040000000676,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018040000000676.

З клопотання убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018040000000676 від 31.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи самовільно всупереч установленому законом порядку без відповідних документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, зайняли земельні ділянки державної власності, що розташовані на території Дніпропетровської області, здійснюють їх обробку і вирощування сільськогосподарських культур, чим завдали значної шкоди інтересам держави.

В подальшому 22.06.2018 року за участю головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та сертифікованого інженера-геодезиста ТОВ «Геоленд 2000» (код ЄДРПОУ 40771111) проведено огляд самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим номером 1225685000:01:002:0176, площею 98,6215 га, що відноситься до земель державного запасу та резерву, знаходиться на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області та належить державі в особі Головного управління Держгеокадстру у Дніпропетровській області, в ході чого на ґрунтовому покритті вказаної земельної ділянки виявлено наявність посіву сільськогосподарської культури – соняшника, у задовільному стані на стадії дозрівання.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, державна реєстрація прав власності та/або користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1225685000:01:002:0176, площею 98,6215 га, не проводилась.

Таким чином, невстановлена особа (особи) самовільно займає вищезазначену земельну ділянку, що знаходиться на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту.

Виявлений в ході проведення огляду самовільно зайнятої земельної ділянки, розташованої на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, посів сільськогосподарської культури, тобто жита, є речовим доказом, а саме матеріальним об’єктом, що містить відомості, котрі можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

23.06.2018 року виявлений в ході проведення огляду самовільно зайнятої земельної ділянки земельної ділянки з кадастровим номером 1225685000:01:002:0176 посів сільськогосподарської культури визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Тому слідчий просив накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 1225685000:01:002:0176, площею 98,6215 га, що розташована на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровській області; посів соняшнику площею 89,5535 га, що знаходяться на вказаній земельній ділянці, із забороною розпоряджатися і використовувати вказане майно.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження № 42018040000000676 від 31.05.2018 року, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018040000000676 від 31.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що клопотання є необґрунтованим і не підлягає задоволенню, оскільки слідчий не зазначив розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб відповідно до положень ст. 170 КПК України.

Крім того, на майно не може бути накладено арешт з метою його конфіскації, якщо злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, не передбачає такого виду покарання.

Також відповідно до узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особами, обвинувальний акт щодо яких передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

В даному випадку жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не пред’явлено підозри та розмір, завданих кримінальним правопорушенням, збитків належним чином не визначено.

Крім того, до клопотання не долучено жодних доказів вчинення кримінального правопорушення.

За встановлених обставин клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018040000000676 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 1225685000:01:002:0176, площею 98,6215 га, що розташована на території Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровській області; посів соняшнику площею 89,5535 га, що знаходяться на вказаній земельній ділянці, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.