Постанова № 75430314, 10.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/13783/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С.М. Провадження № 22-ц/773/595/18 Категорія: 27 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів Карпук А.К., Бовчалюк З.А.,

секретар судового засідання - Галицька І.П.,

з участю представника відповідача - Кузіна Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання додаткових угод до договору про іпотечний кредит за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 25.04.2008 року між банком та нею було укладено договір про іпотечний кредит № VO21G40000007101, згідно умов якого банк надав їй грошові кошти у розмірі 176750 грн. зі сплатою 15% річних за користування кредитом на строк до 25.04.2026 року, а також передбачено сплату інших платежів.

Зазначені кошти вона отримала готівкою в касі банку та використала за цільовим призначенням. Умови договору виконувалися нею у повному обсязі.

28.07.2008 року з ініціативи банку вона змушена була підписати додаткову угоду до вищезазначеного договору на умовах банку, відповідно до умов якої банк зобов'язався надати їй кредитні кошти у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 38140,42 доларів США шляхом перерахування їх на рахунок № НОМЕР_1, на поліпшення якості житлового будинку з земельною ділянкою, зі сплатою 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, винагороди за резервування ресурсів в розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п.7.2 договору. Станом на день укладення даної угоди залишок заборгованості складав 176208,75 грн., що еквівалентно 38140,42 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань виступає житловий будинок з земельною ділянкою за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с.Великий Омеляник, вул.Лесі Українки,57.

19.12.2011 року з ініціативи банку п.8.1 договору було викладено в іншій редакції, де сума кредиту вже становила 39286,45 доларів США і вказана сума повинна була бути перерахованої на новий рахунок №2233205700891. Місячна відсоткова ставка залишилася 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Також визначено сплату щомісячного платежу за кредитом у розмірі 593,5 доларів США, починаючи з 12.12.2011 року.

Оскільки банк своїх зобов'язань за додатковими угодами не виконав та у власність їй зазначених валютних коштів не передав, то просила розірвати укладені до договору про іпотечний кредит № VO21G40000007101 від 25.04.2008 року додаткові угоди від 28.07.2008 року та 19.12.2011 року.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2018 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на безпідставність апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Будучи належним чином повідомлена про день та годину розгляду справи, позивач у судове засідання не з'явилася і її неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Згідно з ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.04.2008 року між сторонами було укладено договір про іпотечний кредит № VO21G4000007101 відповідно до умов якого позичальник отримала та зобов'язалася повернути банку кошти в сумі 176750 грн. зі сплатою 15% річних за користування кредитом, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені договором (а.с.5-9).

За заявою позивача про зміну залишку заборгованості у гривні шляхом валютування у долари США між сторонами було укладено додаткові угоди до договору від 28.07.2008 року та від 19.12.2011 року (а.с.10-12, 13-15, 55).

Згідно позовної заяви ОСОБА_2 підставою для розірвання укладених додаткових угод вказала невиконання зобов'язань банком, оскільки їй не передано у власність передбачених у цих угодах коштів у доларах США (а.с.1-4).

Разом із тим, як вірно встановлено судом, спірними додатковими угодами і не передбачалося повторно надавати позичальнику грошові кошти у доларах США. Цими угодами сторони дійшли згоди щодо конвертації гривні у долари США попередньо взятих грошових коштів за договором від 25.04.2008 року.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням наведеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки права позивача не порушені, а тому і не можуть підлягати захисту.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вище наведеними обставинами справи та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: