Постанова № 75429068, 17.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/5008/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Улицького В.З.,

за участю секретаря Герман О.В.

представника апелянта Дармонук Р.М.

представника відповідача Лешик І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроасфальт» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду (постановлену головуючим - суддею Кухар Н.А. о 15 год 53 хв у м. Львові, повний текст складено та підписано 11 травня 2018 року) у справі № 813/559/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроасфальт» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанов.

Представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що оскаржені постанови відповідача позивач отримав рекомендованим листом 02.11.2017, а до суду позивач звернувся лише 09.02.2018, тобто з пропуском 15-денного строку, встановленого для такого звернення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 позовну заяву ТОВ «Євроасфальт» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанов - залишено без розгляду.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення № 790440867052 оскаржені постанови отримані позивачем 02.11.2017, а тому доводи позивача про те, що йому стало відомо про них лише 31.01.2018 року від Стрийського відділу державної виконавчої служби судом до уваги не беруться.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що причини пропуску строку на звернення до суду є поважними, оскільки постанови про накладення штрафу від 25.10.2017 були направленні до ТОВ «Євроасфальт» для виконання, але з невідомих причин поступили до попереднього власника установи ДС-158 ТОВ «Комунальник 1», який ці постанови 08.11.2017 повернув до Львівського Департаменту архітектурно - будівельної інспекції України по вул. Генерала Чупринки, 71 при цьому зроблено зауваження щодо адреси позивача та його керівника. В листопад 2017 року в порушення строків про притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється підробка постанов про притягнення ТОВ «Євроасфальт» до відповідальності. Тим самим числом 25.10.2017 у листопаді 2017 виготовляються нові постанови, в новій редакції яких виправлено допущені помилки в яких змінено редакцію - адресу особи, що притягується до відповідальності і в грудні 2017 року ці постанови направленні до Стрийського відділу державної виконавчої служби до виконання. Позивачу стало відомо про оскаржувані постанови 31.01.2018 і ці докази подано до суду як поважні причини пропуску строків подачі позовної заяви до суду. Суд своєю ухвалою 28.02.2018 відкрив провадження у справі, подані докази відновлення строків визнав поважними.

Відповідач на апеляційну скаргу подав відзив, в якому покликається на те, що згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення № 790440867052 оскаржені постанови отримані позивачем 02.11.2017 А тому вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обгрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права та підлягає залишенню без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Нормою ст. 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення.

Аналогічна за своїм змістом норма закріплена у ст.28 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується є висновком суду першої інстанції, що наведеними нормами встановлено спеціальний строк звернення до суду у справах щодо оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

З матеріалів справи слідує, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 12.02.2018, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Заява мотивована тим, що про оскаржувані постанови відповідача про накладення штрафу від 25.10.2017 № 7/66пз/1013-6/6200-17 та № 7/67/пз/1013-6/6201-17 позивачу стало відомо 31.01.2018 року від Стрийського відділу державної виконавчої служби.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та зазначено розгляд справи проводити в порядку загального провадження. Так в ухвалі зазначено, що 27.02.2018 позивачем усунуто недоліки ухвали від 12.02.2018 про залишення позовної заяви без руху.

Разом з цим, представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що оскаржені постанови відповідача позивач отримав рекомендованим листом 02.11.2017, а до суду позивач звернувся лише 09.02.2018, тобто з пропуском 15-денного строку, встановленого для такого звернення. У клопотанні просив суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та залишити позовну заяву без розгляду.

Суд першої інстанції керуючись ч. 3 ст. 123 КАС України залишив позовну заяву без розгляду.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Статтею 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так в ч. 3 ст. 123 КАС України передбачено відповідний порядок залишення позовної заяви без розгляду, а саме:

факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі;

позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Керуючись наведеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково керувався саме ч. 3 ст .123 КАС України залишаючи без розгляду позовну заяву, оскільки факт пропуску виявлено судом до відкриття провадження, у зв`язку з чим позовну заяву було залишено без руху ухвалою суду від 12.02.2018, на виконання якої позивачем подано заяву про поновлення строку в результаті чого суддя відкрив провадження у справі враховуючи наведені обставини, щодо поновлення строку звернення до суду.

Крім цього колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із штрихкодовим ідентифікатором № 7904408670502, на який посилається відповідач, як на належне повідомлення позивача про прийнятті оскаржувані рішення, направлено за адресою м. Стрий, вул. Підзамче, 36, Львівська область, адреса ТОВ «Євроасфальт», отриманні ОСОБА_3, згідно відмітки на повідомленні. Однак останній на момент отримання цього листа являвся директором ТОВ «Комунальник» про, що повідомив відповідача та направив йому ці постанови додатково вказавши, що ТОВ по вул. Нижанківсмбкого, 50, Львівської області не зареєстровано та те, що ОСОБА_4 не є директором ТОВ «Євроасфальт».

Згідно матеріалів справи директором ТОВ «Євроасфальт» на момент надіслання оскаржуваних постанов виступав Іськів А.В. згідно наказу від 14.01.2016 № 2-К та наказу від 19.12.2017 № 26-К. (а.с. 14, 129 - 131)

Разом з цим потрібно зазначити, що згідно інформації зазначеної в оскаржуваних постановах в них зазначена адреса: вул. Нижанківського, 50, Львівська область, 82400, а саме адреса ТОВ «Комунальник 1». (а.с. 8, 9) Разом з цим в матеріалах справи наявні ці самі оскаржувані постанови також від 25.10.2017 проте в них зазначена вже інша адреса: м. Стрий, вул. Підзамче, 36, Львівська область, а саме адреса ТОВ «Євроасфальт» (а.с. 15 - 17). Однак будь-яких підтверджуючих доказів того, що ці постанови, з виправленою адресою, були отриманні позивачем в матеріалах справи відсутні. Відтак колегія суддів на може стверджувати, що отримані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності ОСОБА_3 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором № 7904408670502 є належним врученням їх позивачу.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення з яких слідує, що позивачу стало відомо про оскаржувані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 25.10.2017 лише 31.01.2018 від Стрийського відділу виконавчої служби, що підтверджується копією заяви від 31.01.2018. (а.с. 49, 50)

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №4 75/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Також потрібно вказати, що суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду не обгрунтував передчасність або помилковість визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та не знайшов інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними після відкриття провадження, як це встановлено ч. 4 ст. 123 КАС України.

Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому з метою забезпечення права позивача на доступ до суду є всі підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є поважними.

Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та з порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроасфальт» задовольнити, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/559/18 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга В. З. Улицький Повне судове рішення складено 23 липня 2018 року